Ісландія
6.5K subscribers
2.38K photos
899 videos
4.69K links
Ісландія – проект спільноти людей, що присвячують свій час інтелектуальному та творчому розвитку як України та українців, так і власному.
Youtube: https://www.youtube.com/ISLNDTV
Магазин: https://shop.islnd.tv/
Facebook: https://www.facebook.com/islndtv/
Download Telegram
April 14, 2020
April 20, 2020
April 25, 2020
April 30, 2020
Вчора на нашому YouTube каналі вийшов документальний фільм про зворотній бік життя на головному вокзалі країни - "Київ-Пасажирський".

Про все, що потрібно знати туристу про головні ворота столиці, дивіться за посиланням - https://youtu.be/p6CXfA8faAg

Фільм був знятий до карантину.
May 8, 2020
May 15, 2020
May 21, 2020
May 26, 2020
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
June 11, 2020
June 15, 2020
June 19, 2020
June 24, 2020
July 1, 2020
July 6, 2020
Ви чули про проєкт Зупини Лося? Його автор - Костянтин Андріюк - дав велике інтерв'ю у програмі Антиподи.
Читайте нижче про його відношення до поліції, реформи та правову недосконалість.

Ви тривалий час займаєтеся питаннями дотримання правил дорожнього руху. Яка головна причина свавілля на дорогах?
– На першому місці – правова недосконалість, недосконалі недолугі закони. В нас дуже складно притягти водія за паркування на місцях для людей з інвалідністю. Якщо він поцікавиться як це працює, він може відхилитися від порушення.

У нас та ж сама їзда тротуаром, їзда зустрічною, на червоне світло і так далі карається дуже малим покаранням. І все це призводить до того, що деякі водії, як от ми впіймали водія на BMW Х6, який їхав зустрічною й об'їжджав затор, він просто не посоромився і на камеру сказав: «Я краще заплачу штраф, але я виграю». Дійсно, зараз пішли електроні штрафи, вони займають п’ять хвилин, а він в заторі виграв сорок. І що для нього 425 гривень, якщо він кудись поспішає. На п’ять хвилин затримався, взяв штраф і, умовно кажучи, поїхав далі зустрічною. І ось це на першому місці.

Звичайно, дороги та інфраструктура теж дуже важливі. Розмітка по всьому місту Київ коштує 300 мільйонів гривень – це все місто, щоб у кожному куточку була розмітка. Дорого це чи дешево? Я вважаю, що це для міста Києва копійки, коли мова йде про людське життя. Коли водій буде бачити де йому повертати правильно, пішохід буде бачити, велосипедист і так далі – це збереже купу людських життів.

Це ж треба, щоб влада ставила життя в якусь номінальну суму, я не думаю що вони настільки цим переймаються, даруйте за мій песимізм.
– Так само, я вважаю, недосконалість в поліції, зокрема в патрульній поліції. Я зараз хочу чітко розділити: є патрульна поліція, а є поліція по кабінетах, оця перелюстрірована, переатестована. Запустили реформу замість того, щоб їх всіх звільнити, почистити, взяти вінчестер і відформовувати від вірусів. Якщо комп’ютер безнадійно хворий, його вінчестер просто форматують і всі віруси зникають. Хай там програми зникають, але й віруси зникають, і потім вже ставиться нова операційна система. А в нас, в Україні, почали поверх однієї операційної системи ставити нову операційну систему і віруси заразили нову операційну систему.

Є патрульна поліція, на яку йде весь цей хейт. Туди приходять люди реально незіпсовані, купа людей хороших, вони потрапляють і ця система їх потихеньку-потихеньку перемелює. Якщо людина хоче залишатися хорошою, то вона просто звільняється. Зарплата патрульного поліцейського в місті Києві 13900 гривень. Я десь бачив статистику, що середня зарплата в місті Києві 15000 гривень. Ну скажіть мені, будь ласка, як ми можемо порівнювати середню зарплату менеджера – людини яка працює в кондиціонованому приміщенні, має білий комірець, і патрульного поліцейського, якого кожен другий знімає телефоном, провокує, плює, адресує, б’ється, кидається на нього. Як ці патрульні можуть відчувати себе захищеними?

І як люди, які отримують 15000 гривень хочуть, щоб їх захищали люди, які отримують 13000 гривень? Щось тут цифри не збігаються трохи.
– Для всіх людей оці патрульні – мусора, мусора, мусора. Я бачу, що генерується якась ненависть до поліції. Нам зараз дуже закидають, що ми на боці МВС, чи на боці поліції. Ми не на боці поліції, ми на боці закону, який має бути однаковим для всіх, який треба почати поважати, тоді бардака на дорогах буде менше.

Якщо ми побачимо, нам пришлють чи буде інформація, що там якийсь патрульний взяв хабаря, або вчинив неправдиві дії, то ми це опублікуємо, ми додамо цьому резонанс або перші дамо цьому резонанс. Тих, хто свавільно порушує так закони і честь мундиру, мають звільняти. Тобто, має бути правда і справедливість.

Також у повному випуску:
Погрози під час зйомок, євробляхи, депутати проти правил дорожнього руху, маршрутки та совок у генах.
https://youtu.be/xeJCz5QZl9M
July 14, 2020
July 20, 2020
July 25, 2020
July 29, 2020
Ірина Верещук, кандидатка у мери Києва від партії Слуга Народу, про своє бачення проблем столиці.

— Що не так в Києві? Назвіть, будь ласка, топ 3 негаразди, які вас обурюють або напружують найбільше.
Мене не обурює нічого в Києві. Я бачу, що Київ розвивається. Останні шість років я живу у Києві й бачу, що динаміка є, косметично все розвивається. Але коли ми говоримо про великі проєкти, звичайно, проблеми є.
Залишається невирішеним питання хаотичної забудови, коли немає генерального плану. Тут величезна проблема, яку треба було розбити на групи, група повинна була мати відповідного керівника. Кличко не може все сам, є багато управлінь, департаментів та служб, які мали б за це відповідати. Що, в принципі, і відбувається, але в кінцевому результаті інвестори залишилися без квартир. Деякі з них живуть у квартирах, які не можуть ввести в експлуатацію, деякі живуть у квартирах, а будинок не має дозвільних документів. І все це накопичилось, їх так багато тисяч, що мені здається, якщо цю проблему не вирішити, вона точно може вибухнути.
Хаотична забудова тягне за собою іншу проблему – транспортну. Це проблема багатьох міст, не тільки Києва. По проблемі корків Київ більш проблематичний, ніж Мехіко, де живе 20 мільйонів. Я жила та навчалась у Варшаві, стажувалась у Варшавський мерії та бачила, як там розв'язували цю проблему. Коли говоримо про європейські стандарти, то Київ в трійці міст, де найбільше корків. Як зробила Варшава і як має зробити Київ — вивчити проблематику, подивитися спочатку що можна вирішити. Якщо є перехоплюючі стоянки, давайте ми їх почнемо робити як пілотний проєкт. За всі роки правління Кличка жодної перехоплюючої стоянки. Але є й об'єктивні причини — історична забудова — ми не можемо розширяти вулиці, бо там стоять історичні будівлі. Київ старовинне місто з багатовіковою історією, і треба пристосовувати транспортні вузли та транспортні розв'язки, дороги й взагалі громадський транспорт до того, як побудований Київ роками.
У 2015 році світовий банк презентував прекрасну транспортну систему, транспортну стратегію, все було гарно, але чомусь не працює. Я почала дивитись чому не працює, я не вірю, що Кличко не хоче, я завжди закладаю, що міський голова хоче.

— Ну це ж є питання пріоритетів? Можливо, він хоче, але хоче десь там на десятому місці?
— Я ж почала з пріоритетів, треба навести пріоритетність проєктів й програм, які ми маємо вирішити негайно. Наприклад, громадський транспорт, чому ми не можемо замінити маршрутки на комфортні автобуси чи швидкісні трамваї, що заважає? Виявляється, з власником маршруток укладають контракти на пів року, щоб він потім знову йшов, вклонився та уклав ще один контракт на пів року. І як вони можуть взяти нову техніку в лізинг, шукати кредити на техніку, якщо ніхто не дасть кредит, бо з ними укладають договір на 6 місяців? Якщо контракт був би на 3-5 років, можна вже розрахувати бізнес-план, а не стрілятися і не давати ніякі хабарі. Ось тут питання до самого міського голови. Пріоритетом стоїть оновити громадський транспорт коштом інвесторів та бізнесменів, бо міський бюджет не потягне. І от так кожна точка потребує рук, господаря.

Також у повному випуску:
Російська мова в Україні та як до неї ставитись? Сексизм у владі. Парасюк та мерство у Раві-Руський. Петро Порошенко, Захарченко і Плотницький: хто й кого змусив підписати Мінські угоди?
https://youtu.be/g9g2ugkx6NU
August 3, 2020
Свята Софія була побудована як християнський собор, але у липні 2020 року собору повернули статус мечеті.
Що змінить це рішення — дізнайтеся з Вечірнього ефіру.

— Свята Софія лишилась статусу музею і знов стає мечеттю. Що це означає для православного світу? Чи була це демонстративна передача, що буде з мозаїками, з тим всім надбанням, яке було у Святої Софії?
— Це нічого не означає для православного світу, тому що це був музей, в якому категорично заборонялося проводити будь-які релігійні сервіси. Навіть коли наші священники приїздили в Стамбул відвідати Вселенського і були в рясах, їм було категорично заборонено заходити в Айя-Софію, тому що це демонстрація певної релігійності. Вхід туди коштував 20 євро, і це був музей.
В Туреччині завжди був дуже потужний, впливовий рух з-поміж націоналістів, які вимагали перетворення Айя-Софії на мечеть. І раз на рік площа Султанахмед покривалася килимками й люди десятками тисяч молилися з цією вимогою. Були спроби різних країн, в тому числі й України, зробити в Айя-Софії певні заходи пов’язані з християнством, але відповідь турків була категоричною – ні. Аргументували вони це тим, що наступного дня після православної події в Айя-Софії, ці націоналістичні турки просто підірвуть ситуацію в Стамбулі, будуть ще сильніше вимагати перетворення її на мечеть. Ми вимушені були це враховувати. Тому там ніяких заходів не проводилось.
Це був не перший крок: в Трабзоні Софія була передана, потім мечеттю стала церква в містечку Нікея, де проходив історичний Вселенський Собор 325 року. Це політика, це жест, спрямований на зовнішньополітичний ефект. Ердоган був мером Стамбула двічі програвши там вибори опозиції, для нього це надзвичайно боляче. Стамбул – це 20 мільйонів виборців, ВВП цього міста 200 млрд доларів, трохи більше ВВП України. Тобто, це такий ласий шмат, де Ердоган не може програвати. І цей крок спрямований на те, щоб ті турки, які живуть в Стамбулі і яких дуже турбує питання мечеті, стали його прихильниками. І це не стільки релігійне питання, скільки історичне, це підняття гордості турків. Тут не було мети завдати шкоди грекам, це було спрямовано на внутрішні питання.

— А, наприклад, показати християнському світу: ми остаточно ісламська країна, а християни — до побачення?
— Навпаки, Ердоган сказав, що коли нема намазу, тепер ви безкоштовно, не за гроші як раніше, можете зайти та подивитися на все, ніяких проблем з цим не має. Єдина різниця — треба зняти туфлі, бо підлога устелена килимом. Ніхто не буде збивати фрески, просто їх закриють шторками на час намазу, бо за ісламською традицією не можна мати обличчя людей як богів. Зараз купол Софії в арабських надписах, висять чотири щити з османської каліграфії з іменами пророків Ісламу, вони й раніше там були. Це був православний музей, але всі символи ісламу були присутні там одночасно з символами християнства. З точки зору турків нічого кардинально не змінилось. Але Софія це не просто історія християнства, це символ Візантії, це легенда, це Юстиніан, це хрещення Ольги. Наша Софія була побудована за зразком Великої Софії. Це сміливий крок, водночас, це не є вселенська катастрофа. Якщо турки не чіпатимуть історичні фрески та не закриватимуть туди вхід християнам, я не бачу особливої проблеми.

Також у повному випуску:
• Напруга між Анкарою та Афінами. Давнє грецько-турецьке протистояння.
• Туреччина як лідер регіону.
• Системна та несистемна опозиція. Чому Ердогану не подобається Гюлєн?
• Україна та Туреччина як стратегічні партнери.
https://youtu.be/gCKHgL0-bis
August 12, 2020