мій «на день поезії» тутай

stavozero - калейдоскоп / радіо галичина

Львівщина для мене є другим домом — більша частина моєї родини походить звідти.
тому робити наступний географічний "калейдоскоп" про цю територію є логічним продовженням плейлистів із Тернопільщини.
і так, це друга частина, Львова є багато, хай і думаю на цьому зупнитись з цим регіоном. тож пишіть в коментарях, чи хочете ви продовження, третю частину.

автори, що ввійшли до цього підбору:

Юліана Лесняк - "застільна пісня"
Ростислав Кузик - "останній день зими"
Софія Ленартович - "мій вогонь"
Дарій Лажневський - "останній вірш"
Павло Щепан - "на день поезії"
Назар Данчишин - "пам'ятати-жити"
Андріана Кіндратович - "втрачений рай"
Любомир Серняк - "ніжність"
Іван Гнатів - "do you believe?"
Софія Громик - "лишається на шкірі квітковим задумом"

#sin_poetry

🖐️

на день поезії

—
веретено змовчаних сліз
рано чи пізно проколить світ
і продере собі шпаринку у дверях
і немов скалка западе в око
так що плакатиме зрошуючи посушливий
краєвид заколоченого собору

—
занадто багато дійслів
так що завмираєш над сумнівом
мов над розпростертим котом
що лиш гратися хоче

—
ремінь безпеки перетворюється
на зашморг смерті
коли ковтаєш слова що мали б
литися і вивергатися у гаряче повітря
натомість засохлий піт

11.09.20

КОРОЛЬ

Він радо грав з нами в цю гру, аж доки
не втомлювався і не
засинав на скрипучому троні,
випускаючи з рук скіпетр з індичого пір’я.
Наш квітневий король, і король серпневий,
і осінній король, і ніколи – король зимовий,
бо зимою – сніги й ранні тіні,
і замітало схил, яким вела
єдина дорога до нього.
Захмарне королівство, про яке не знали навіть
наші брати і сестри, королівство Карія.
Ми обережно виходили з дому задньою хвірткою,
і, йдучи, готували для нього добірку новин:
хлопці з Лугів програли,
цукор кипить на гарячому камені,
один утопився, заснувши в човні. Бувало,
він чемно вдягав корону, щойно
ми заходили в сад, а бувало, вередував, і тоді
нам треба було розгадувати його загадки,
загадки, на які він сам не знав відповіді, й лише
махав рукою, сміючись із нашого завзяття.
Після трапези і чаркування компотом
був час аудієнцій,
і ми ставали по обидва боки трону
зі смерековими списами, суворі і насторожені,
бо казна-хто міг прийти до нашого короля.
І хтось приходив щоразу, а хто?
Чи приходили ті, кому також в’язали
рукави за спиною? Чи приходили ті, хто в’язав,
щоб попросити у нього невчасне пробачення?
Чи приходили
ті, хто забув його за роки хвороби і усамітнення,
щоб навести лад у власних нотатках?
Чи приходила жінка, щоб довго-довго дивитись,
а потім повернутися до чоловіка в машині,
відкупившись Божим заступництвом?

Приходить король квітневий,
червневий король
приходить,
приходить король осінній, а зимового короля
нема.

Остап Сливинський

#грань_поезії

лялька

крихітна
воскова лялька
вона —
не говорить
і в дзеркало подивитись
їй не дають
не усміхається

все життя —
метушилась
тепер спить
спокійна як очерет
під снігом

Павло Щепан

#грань_поезії

RIP епоха

*

ніж або голка

вірш, як по щирості, — серце,
рядочок — поріз або шов.
тобі, що бездумно
нарікся поетом,
належить обрати перо:

ніж або голка

вірш, як по щирості, всюди
єси й наповняє усе,
й тобі, що насмілився словом
збудити його з небуття, —
собі відповíсти по щирості:

словом своїм
я звільнив чи ув'я‌‌знив?

і врешті зізнатись: чи справді
той біль, яким так смакуєш,
ти знаєш достоту? чи чув
і носив у собі?

чи лиш бачив за склом?

*

Степан Пенкалюк

#грань_поезії

​​👋

привіт!
спочатку року долучився до ініціативи "Народний FPV" завдяки Victory Drones i курсу від Prometheus і спаяв перший свій 7-дюймовий дрон. Далі відправив його на перевірку і нещодавно отримав на нього хороший відгук ❤️.
Тому замовив уже всі детальки до 8-дюймової пташки, а опісля хочу спробувати свої сили з 10 і 13 дюймами.
Дякую всім причетним до чудового курсу і гарної ініціативи🙌

p.s: а тим хто б хотів долучитися до моєї збірки залишу тут банку 🫙

👋

сьогодні потрапив у вікіпедію, а якщо точніше в проєкт Юрія Ліщука #WikipediaPoet.
в рамках якого читачі каналу обирають автора чи авторку про яких хотіли б дізнатися більше,
а також познайомитися з їхньою творчістю.
дяка автору за працю й ініціативу 🖤

📜 Павло Щепан – поет, перформер родом зі Львівщини, живе і працює в Києві. Співзасновник та учасник поетично-візуального проєкту «Стихійні», а також літературного роз’єднання «Грань».

Учасник фестивалів різних років: Book Forum Lviv, Книжковий Арсенал, Фестиваль «Ї». Фіналіст поетичного конкурсу «Гайвороння» 2019 року. Лавреат IV премії видавництва Смолоскип (2021, 2024). Публікувався в антологіях фестивалю «Ї», поетичній збірці «три_літ_ри» 2014 та інших.

💬 Павла я вже знаю відносно давно. Перше моє з ним знайомство сталось у 2017, здається, році під час приїзду проєкту "Стихійні" до Тернополя. З тієї пори ми неодноразово перетинались на різних заходах і фестивалях на заході України.
Щодо його віршів — Павло має схожий поетичний менталітет, який є у його колег по "Стихійних" — Івана Гнатіва та Ростислава Кузика, де передовсім у будові вірша вбудовано доконаність, нестандартну образність і ігри з герметичністю та абсурдом. Поезія Щепана — діяльна і дієва, відтак часто непередбачувана.