​​#sin_music

🤟

🌱Radiohead - The King Of Limbs🌿
10 років + 1 день з дня виходу.

Little by Little

Turned so nasty now
The dark cell
The pillar of my soul
The last one out of the box
The one who broke the spell

Little by little by hook or by crook
I'm such a tease and you're such a flirt
Once you've been around you've been around enough

Little by little by hook or by crook
Never living earnest, never get judged
I'm no idiot, I should look

Your clue on hold, the flag and pole
I'm curling with my love
The last one out of the box
The one who broke the seal

Obligations
Complications
Routines and schedules
A job that's killing you
Killing you

Little by little by hook or by crook
Never living earnest, never get judged
I don't know where it is I should look

Little by little by hook or by crook
I am such a tease, and you're such a flirt

​​​​​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐


Маки в липні

Маленькі маки, пекельні вогники,
Чи не чините болю?

Мерехтите. Не можу торкнутись.
Пускаю свої руки в полум’я. Не пече

І втомлює мене дивитися на вас,
Таких мерехтливих, морхлих і червоних, як шкіра вуст.

Вуст щойно закривавлених.
Малі криваві спіднички!

Навколо чад, якого  не торкнутись.
Де ваш дурман, ваші нудотні голівки?

Якби ж я могла кровити чи спати!
Якби ж мої вуста могли поєднатися з болем!

Або ваш трунок просочився в мене, у капсулі зі скла,
Дурманячи і роблячи тихою.

Але безбарвною. Безбарвною.


18 квітня

слиз із усіх моїх учора
гниє в порожнині мого черепа

і якби мій шлунок скоротився
через  якесь зрозуміле явище
як-от вагітність чи закреп

Я б не згадала тебе

чи то через спання
нечасте як місяць із цвілого сиру
чи то через харчі
поживні як листя фіалки
чи то через усе

і через кілька згубних ярдів дерну
в декількох шматках неба і крон

прийдешнє зникло вчора
так само легко і безнадійно
як тенісний м’ячик у присмерку

1962

Сильвія Плат

Переклад: Марічка Сташко, Галина Шейко

більше: https://litcentr.in.ua/load/300-1-0-2992

​​​​#sin_show

👌

Kidding

Українською - «Жартую» - серіал, який попри свою трагічність змушує і сміятися, і вчить по-справжньому радіти.

Головний герой Джеф - непроста людина, але з глибоким і надзвичайно чутливим внутрішнім світом. Яким він щодня ділиться зі своїми глядачами. Адже Джеф - ведучий шоу для дітей, у якому він навчає їх розуміти реальність, пояснює логіку і вчинки дорослих, розповідає, що таке емоції, вчить не лякатися страху і багато інших речей.

Та після смерті сина життя Джефа ламається і він прагне полагодити його за будь-яку ціну. Він намагається поділитися своїм болем зі світом, знайти у ньому розраду. Прагне навчити дітей, на його погляд, найважливішого - як миритися зі смертю, як відпускати найцінніше, як це переживати правильно. І тим самим намагається допомогти також і собі.
Невідомо лиш чи він готовий до цього. Чи готовий відпустити найрідніше і найголовніше, чи хоча б знає, що це для нього? Чи лише здогадується?

Серіал про головне - про пошук себе і про те, що іноді знайшовши щось ми можемо себе загубити.

режисер: Мішель Гондрі
тривалість серії: 25-30 хв
жанр: комедійна драма

​​#sin_music

🤟

Підбірка зимових релізів:

Balthazar - Sand - на обкладинці головний мем минулого року, в треках вистачає нового і старого доброго саунду. Хлопці люблять експерименти з крихітними деталями, які вдало складаються в один цілісний пазл. Жаль, що не планують відвідати з альбомом Україну. Хоча для мене це швидше міський гурт, який варто слухати саме в навушниках.
Трек-знахідка - Powerless

Nick Cave & Warren Ellis - Carnage - цілком очікуваний реліз випущений абсолютно спонтанно (необхідне закреслити). Кейв і Елліс - це вже класика, це як Трент Резнор і Аттікус Росс тільки зовсім інше. Багато фірмового вокалу, смачних ліричних текстів і багато музики, яка створює самобутню оболонку, щоб це все разом працювало, як єдиний творчий механізм.
Трек-знахідка - Old Time

Architects - For Those That Wish To Exist - найконтрастніший з цієї підбірки реліз. Підійде для любителів метал-кору, мелодійного вокалу в поєднанні з важкими м‘ясними рифами й динамічними барабанними партіями.
Трек-знахідка - Goliath

​​​​​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐

гра в піжмурки з самим
собою

раз
усі ліхтарі вимикаються
до цього я б мав заховатися

два
навпомацки шукаю себе
пробігаю пальцями
по простягнутій руці

три
обмацую стиснуте обличчя

чотири
плачу

п‘ять
я іду шукати
чи вже знайшов

шість
сльози сльози сльози

сім
страх страх страх

вісім
ще раз

​​#sin_show

👌

I’m Thinking of Ending Things (2020)

Новий фільм Чарлі Кауфмана на Netflix - автора таких стрічок, як «Бути Джоном Малковичем», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Вічне сяйво чистого розуму».

Кіно починається з того, що молода пара їде знайомитися з батьками хлопця. Дівчина постійно повторює, що пора це все завершити. Контекст цієї фрази можна сприйняти по-різному: з одного боку вона акцентує на тому, що вони разом, як пара лише 7 тижнів, що її хлопець Джек попри те, що він є інтелектуалом - насправді нудний і їй не підходить. Що можливо вони зараз роблять помилку їдучи до його батьків.

Та через деякий час в дорозі можна помітити, як розгортається внутрішній конфлікт героїні, вона читає вірш, в якому багато депресії, відчуття дому, різного роду переживань, апатії. Здається, що її фраза сказана на початку тепер набуває зовсім іншого забарвлення. Що нецікавість її хлопця насправді говорить більше про втому від самої себе. Під час поїздки вона постійно намагається заглибитися в думки, але як би вона не старалася вирішити щось всередині їй не вдається. Чи то через Джейка, який час від часу перебиває плин її думок і навмисне намагається втягнути її в розмову, чи то через глухий кут, в який вона себе помістила цією поїздкою.

Врешті вони таки добираються до батьків Джейка, але тут на них чекає іще більше випробувань.

У фільмі багато роздумів над оригінальністю творення, над величезною кількістю штампів, з якими ми стикаємося на кожному кроці. Що іноді наші думки й погляди повністю вибудувані кимось іншим. І через це часто важко зрозуміти де є ми, а де щось чуже, яке настільки цілісно в нас вкорінилося, як вірус, що ми не можемо розпізнати його.

режисер: Чарлі Кафман
тривалість: 134 хв
жанр: драма, трилер

​​​​​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐

веретено змовчаних сліз
рано чи пізно проколить світ
і продере собі шпаринку у дверях
і немов скалка западе в око
так що плакатиме зрошуючи посушливий
краєвид заколоченого собору

—

занадто багато дійслів
так що завмираєш над сумнівом
мов над розпростертим котом
що лиш гратися хоче

—

ремінь безпеки перетворюється
на зашморг смерті
коли ковтаєш слова що мали б
литися і вивергатися у гаряче повітря
натомість засохлий піт

11.09.20

на день поезії

​​​​​​​​#sin_poetry

🖐


сліпий пелікан

з білосніжним пір'ям
але з закривавленими
ногами
лежить поруч із
мертвою рибою
важко дихає

хто ж їх сюди поклав?

чи не рибалка що 
кожного ранку 
проводить зволоженим пальцем
по чолі сонця
нагадуючи йому
про те 
як воно втомилося

спати ж бо це так
виснажливо

сліпий пелікан
з білосніжним пір'ям
але з закривавленими
ногами
лежить поруч із
мертвою рибою
шепче захриплим
горлом їй

хто ж їх сюди поклав?

чи не рятувальник
що кожного вечора 
зіскакує зі свого нагрітого
поста
і цілує місяць у бліду 
прохолодну щоку
та так що губи не стають
білими

цілунок ж бо не замінить темряву

сліпий пелікан
з білосніжним пір'ям
але з закривавленими
ногами
лежить поруч із
мертвою рибою
і вже не дихає

Павло Щепан (@simbiosisboom)

більше - https://litcentr.in.ua/publ/279-1-0-17631

​​​​​​#sin_cinema

👌

The Peanut Butter Falcon (2019)

Арахісовий сокіл — фільм про чоловіка з синдромом Дауна, який мріє стати професійним реслером. Це переказ історії Гекльберрі Фінна. Кожен з героїв втікає від буденності у свій спосіб:

⁃ Тайлер (Шая Лабаф) — рибалка, який потерпає від почуття провини за смерть брата, стає дрібним злодієм і через свій неспокійний характер змушений втікати і ховатися від негідників, яким дане завдання — провчити Тайлера.

⁃ Елеонора (Дакота Джонсон) — опікунка з будинку пристарілих, яка щиро співчуває Заку і не до кінця впевнена у своїй життєвій ролі, вона хоче допомогти Заку, але всі її зусилля розбиваються об правила, які існують в закладі для літніх людей.

⁃ Зак Готтсаген — чоловік з синдромом Дауна, який вже кілька разів намагався втекти з будинку пристарілих, але кожного разу його повертали назад, чоловік, який майже нічого не знає про закони реального світу, але чия впертість і сліпа віра в себе штовхає інших двох героїв йому допомагати.

Історія, яка з реальної — Зак Готтсаген насправді завжди мріяв стати актором — переросла в вигадану — мрію стати актором автори фільму перетворили у мрію стати реслером — тим самим втіливши ту, першу і реальну в життя.

🎥: Тайлер Нілсон і Майкл Шварц
🎞: драмедія
⏳: 98 хв

#sin_music

I'm living a lie
And it's not the best thing for me
But anyone and everyone,
Is gonna hear another story
⁃ Lie by Black Light Burns

Cruel Melody (2007) — дебютний альбом гурту Black Light Burns — дітища колишнього гітариста Limp Bizkit Веса Борланда. Навіть якщо це ім‘я тобі нічого не говорить, то ти точно бодай раз бачив цього чувака хоча б в одному кліпі «бізкітів» — він зазвичай повністю загримований і більше схожий на демона, ніж будь-хто з Slipknot. У цьому проєкті Вес постає у ролі вокаліста і іноді басиста. А вокал у нього такий темний, містичний.

Black Light Burns — ще називають супергуртом, бо до запису альбомів запрошувалися чуваки з Nine Inch Nails i A Perfect Circle. Та й єдиним постійним учасником є Вес Борланд, подібну практику сповідує Трент Резнор, хоча останніми роками до нього в Nine Inch Nails приплівся ще й Аттікус Росс, але це радше чудесний виняток.

Cruel Melody (2007) — міцно зіграний жвавий industrial rock з нотками металу і мелодійним низьким вокалом — таких речей не буває замало.

🎹: Industrial

https://www.youtube.com/watch?v=HgDkQmsWgp8

#sin_story

✍️

How to find yourself again when you feel like you have strayed so far from who you used to be?

Сайт на якому Nick Cave відповідає на питання фанатів.

https://www.theredhandfiles.com/how-to-find-yourself-again/?fbclid=IwAR3q39TRWs0ttKS9ZHoixyCKiHup849cy0OvKIHudkwMzAG7G-fLvvToEJo

​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐

₴

день коли усі розсядуться по своїх місяцях
ти -ий / -а,
ти маєш -у

видерся на вершину горя побув на ній
пороззирався
нічого особливого
побіг униз

двокрапка редукована до вказівного пальця
віадук наміру

навушнички
масочки двотисячних–десятих

майнять просто з голів
сиплються ґудзиками
але не круглими

пролякати звичкове право
гусяча шкіра в антистресових пухирцях
  
зерниста поверхня снів
відстінний лоскіт
автодуш як сонях
лушпиння снів

оберемок
двері-зайченята

Михайло Жаржайло

більше - ​​​​​​​​https://litcentr.in.ua/publ/279-1-0-17633

#sin_events

👏

Сьогодні о 20:00 відбудеться прем'єра поетично-звукового проєкту "Метал".
Створений @real_ro, @simbiosisboom - обоє з @litfringe
і музикантами з ДК Nazva — Павлом Гоцом та Ярославом Яровенком.

Дивитись -> https://www.youtube.com/watch?v=hye1ZdAcrLQ

​​​​​​#sin_cinema

👌

Sound of Metal (2019)

Звук металу - одне з найбільших відкриттів у кіно для мене у 2021.
Цьогоріч цей фільм отримав шість номінацій на премію «Оскар» та переміг у двох — «Кращий монтаж» і «Кращий звук». Попри неоднозначне ставлення до премії приємно, що навіть на цьому масовому рівні таке кіно не пропускають без уваги.

Історія барабанщика метал-гурту Рубена життя якого схоже на суцільний тур. Разом із дівчиною і водночас вокалісткою вони подорожують у трейлері країною даючи концерти й заробляючи собі таким чином на життя. Раніше кожен із них уже стикався з наркотиками та смертю, але цього разу доля підкидає їм ще одне випробування — втрату слуху Рубена, яка може покласти край тому, що вони досягли й навіть більше — їхньому майбутньому.

Кіно про травму і самотність, якому віриш.

🎥: Даріус Мардер
🎞: драма
⏳: 120 хв