#sin_cinema

👌

Devs (2020)

думаю варто пояснити чому мінісеріал з‘явився у рубриці кіно.
по-перше, щоб не плодити зайвих рубрик.
по-друге, мінісеріали, як на мене, це окремий вид наративу, який окрім серійності має зовсім інші правила розгортання сюжету. якщо порівнювати з багатосерійними старшими братами. окремий вид наближеніший саме до кіно.

з Розробниками познайомився, зокрема, через подкаст Станція 451 де Олександр Михед кожні 2 тижні смачно розповідає про різних знакових персонажів з драматургії і кіно, які свого часу взялися за літературу.

в одному з епізодів Михед згадував про такого собі Алекса Гарленда - нащадка благородного роду і за сумісництвом дуже талановитого чувака.
який встиг написати 3 романи, і зняти майже з десяток фільмів, з яких можна виділити декілька культових - 28 Days After, Ex Machina, Annihilation.

і от 2018 року Гарленд вирішує зняти серіал, бо, за його словами, у серіалі можна більше і спокійніше розповісти, ніж коли у тебе малий хронометраж. не можу з ним не погодитися.

а вже через 2 роки, цього вельми цікавого 2020 виходить мінісеріал на 8 серій з середньою тривалістю 45 хв.

цього цілком достатньо, щоб серіал «заграв».

у серіалі порушується тема детермінізму, а саме - всепов‘язаності речей, явищ природи, людської психіки. і багатовимірності світів. ідея не нова. але обіграно цікаво.

уже в першій серії перед нами постає зав‘язка - ІТ-компанія, молода пара з двох ІТ-шників, один з яких після отримання підвищення зникає. дівчині Лілі доводиться у всьому розібратися.

цікавий каст акторів, сюжет в дусі «Чорного дзеркала». але тут більше часу, щоб посмакувати, і побути в неоднозначній атмосфері.

https://www.youtube.com/watch?v=Fp9LMsI6uJ8

режисер: Алекс Гарленд
середня тривалість серії: 45 хв
жанр: драма, наукова фантастика

#sin_music

🤟

“””
Monday morning, listening to The Cure
Living on the edge
Driving at a velocity of Steve McQueen
You're always living on the edge
“”” - Living On The Edge by Lebanon Hanover

6 альбом - Sci-Fi Sky (2020) дарквейв гурту Levanon Hanover - це ще один доказ того, що 2020 рік - це щось дуже особливе і незбагненне.

альбом цікавий тим, що тут кожен з двох учасників гурту продовжує рухатися в своєму напрямі, але й не соромиться заходити на територію одне одного.

Вільям рухаючись у вже звичних агресивних партіях, все частіше заграє з ліризмом, а Лариса запливає у течії з рваних гітар і встигає повертатися у терпкий загробний спокій.

але як на мене основною інтригою і загадкою релізу є трек The Last Thing:

And all metaphysical
Unmasks itself now
Did we have each other enough?
Did we connect deep enough?

p.s: чи сказали вони разом уже все, що хотіли?


https://lebanonhanover.bandcamp.com/album/sci-fi-sky

рівень скорботи: 10 🌌 / 10 🌌
жанр: дарквейв

​​​​​​#sin_poetry

🖐

-

Моя країна – архіпелаг, пане,
дарма що на ваших картах вона нагадує
хмурне чоло, розтяте посередині набряклою жилою.
Вона – три тисячі островів, між якими течуть ріки вогню.
Та ми – північна земля, тож раз у рік навіть вони
вкриваються кригою,
щоправда, тонкою, як шкіра мишеняти,
і лише відчайдухи пробують по ній перейти.
Ми дивимось, як під склом палахтить вогонь,
і бурмочемо наші кириличні молитви, у яких 
чітко вказано винних.
Безпечний у нас лише сніг, пане.
Він безпечніший, аніж Бог, який дістається сюди
під кінець робочого дня, втомлений і голодний.
Сніг вкриває усе, як сестра милосердя,
як молодша сестра, що подбає, коли вже не лишилось нікого.
Ми йдемо просто на сніг, коли трапляється заблукати,
за снігом упізнаємо своїх,
до снігу молимося, снігу чекаємо на ваших перонах і станціях,
в снігу заспокоюємося і засинаємо.

Остап Сливинський

Більше - https://litcentr.in.ua/publ/279-1-0-17609

#sin_cinema

👌

Another Round (2020)

хтось називає його кращим, що трапилося у кіно цього року.
я теж ішовши у кіно думав над таким твердженням. після того, як усе
закінчилося, двері кінозалу зачинилися, минуло кілька днів та, навіть, міст, я не можу з нею погодитися. це безперечно важливе кіно. інший бік легендарного Джокера (2019).

кіно про те, як люди іноді не розуміючи ламають себе і все, що навколо них. забувають про себе. кіно, яке вселяє надію на те, що не все можна полагодити, але варто намагатися. кіно про пошук і нагадування про самого себе у, подекуди, найбезглуздіший для цього спосіб.

кіно про те, як купка друзів-вчителів вирішила перевірити одну теорію:
що людині, щоб бути щасливою і ефективною, зокрема, у соціумі, не вистачає певної дози алкоголю. ця купка друзів вирішує підійти до цього питання у емпіричний спосіб - вживати в день певну дозу алкоголю і фіксувати зміни, які відбуваються під впливом цього. дослідження дає феноменальні результати, спочатку...

чудовий фільм для проводжання цього року.

https://www.youtube.com/watch?v=o5p33h-jUmo

режисер: Томас Вінтерберг
тривалість: 117 хв
жанр: трагікомедія

​​​​​​​​#sin_poetry

🖐

вплетеність
⠀
голосу у відчуття часу
немов чаша сповзає
поверхнею стола
і попри міцність розбивається
на друзки й вино
просковзує кожному з нас
на одяг
червоним
⠀
химерність
завчена по губах
під час сну коли
місяць силкується
пролізти крізь відчинену
кватирку
скидається на прозорий
сон крізь який бачу нас
у дзеркалі перебитих
крізь чорний папір
⠀
впіймати вірша
серед кількох сотень
погорілих але
вже холодних обривків
серця чи зловити тебе
за рукав потонути
у білому таненні 

​​#sin_cinema

👌

Festen (1998)

в Україні назву фільму переклали, як «Свято» чи «Торжество». та це не те свято, яке з‘являється на обкладинці книжки Гемінгвея. те, що відбувається у фільмі хотілося б забути кожному із його персонажів.

картину знято в рамках «Догма 95» - авангардному напрямі у сучасному кіно, одним з засновників «Догми..» - Томасом Вінтербергом. якого я згадував у попередньому дописі цієї рубрики, а саме - «Ще по одній».

«Догма 95» - ставить за мету створення кіно максимально наближене до реальності. де забороняється використовувати спецефекти, а головним акцентом є гра акторів і сюжет.

і в «Святі» це дуже легко можна простежити - тут кожен герой на своєму місці:

- Крістіан - старший син - сумний замкнутий блондин із певною таємницею в очах.
- Хельге - суворий батько з плоскими жартами, в якого ювілей.
- Мікаель - молодший син - його називають божевільним, хоча йому просто важко контролювати свої емоції.

фільм дуже перегукується з багатьма сучасними родинами, в яких не заведено говорити сам на сам. усі ж питання чи, навіть, особисте обговорюють колективно - що є безперечно нетактовністю і пережитком минулого.

конфліктам цього фільму можна присвятити окремий допис, бо тут з‘являються непрості подробиці з життя дітей, расизм, подружня зрада і батьківська безпорадність і жорстокість, якої тут вистачає.

ще одним надзвичайно цікавим моментом є кухарі - які в певний момент фільму, доливають масла у вогонь, даючи змогу усім гостям скуштувати страву і кожному насолодитися її незвичайним смаком.

режисер: Томас Вінтерберг
тривалість: 105 хв
жанр: драма/комедія

#sin_news

👐

Днями ми з @real_ro запустили телеграм-канал нашого
Літературного Роз‘єднання «Грань» :

https://t.me/litfringe

Там ми розповідаємо про немасову літературу, знайомимо з молодими авторами та авторками і час від часу читаємо вірші.

Приєднуйся 🤝

p.s: На правах реклами :)

​​​​#sin_music

🤟


Imagine there's no heaven
It's easy if you try
No hell below us
Above us only sky
Imagine all the people living for today
- Imagine

Британський співак King Krule випустив кавер на знамениту пісню John Lennon - “Imagine”. Цей трек називали свого часу «маніфестом комунізму», хоча сам Леннон не вірив в можливість реалізування цієї ідеології. Також журнал Rolling Stone розмістив “Imagine” на 3 місце у списку 500 найкращих пісень усіх часів.
Кавери на цю пісню робили такі виконавці і гурти - Elton John, Queen, David Bowie, A Perfect Circle та ін.

You may say I'm a dreamer
But I'm not the only one
I hope some day you'll join us
And the world will be as one

https://kingkrule.bandcamp.com

​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐


нічна пісня

у такі ночі гучнішими стають
пісні марноти
що линуть із уст
захмелілих чоловіків

і чутно стає
як уві сні говорять померлі

у такі ночі
народжуються найкращі сни
вистигаючи повільно
як найстаріша зоря

а поки ніч непомітно минає для тих
хто серцем до неї торкнувся

вранці
сумні двірники підмітатимуть місяць надбитий
і свої захололі сни

Ростислав Кузик

більше: https://litcentr.in.ua/publ/279-1-0-17624

ще більше: @black_quasar

​​​​#sin_cinema

👌

The Little Things (2021)

Назва цього фільму є не інакше, як загадкою, яку, як і багато інших в цьому фільмі, слід розв‘язати одному з героїв:

⁃ Джо (заступник шерифа) - все ще крутий хлопець, якого перевели з великого міста з посади детектива у невеличкий округ через надмірну вірність своїй роботі. Джо звик заглиблюватися у справи з головою і віддаватися їй повністю. Схожих персонажів можна побачити в багатьох фільмах про копів. Проте Джо відрізняється тим, що заходить трохи далі. І своїми вчинками і звичками пояснює, що ж у цьому доброго, а що ні. Вивертає перед нами свій світ.

⁃ Джим (молода зірка детектив) - новий крутий хлопець, який стикається з серією жорсткоких убивств молодих жінок і перед яким стоїть головне завдання - впіймати виродка, який це робить. Завдання здавалося б усього фільму і через це, завдання не з легких.

Ці хлопці об‘єднують свої зусилля: набутий досвід одного зі ще свіжою, місцями юнацькою, нахабністю іншого, щоб упіймати підступного злочинця, який чудово орієнтується у світі поліції. Та не завжди можна бути готовим до всього.

Кіно про те, що перш ніж ставити питання, треба завжди аналізувати свою готовність почути на нього відповідь. Про те, що відповідь є не інакше, як втратою, смертю і в свою чергу - новим початком. І не завжди вдалим.

Фільм багатий на красиву кольорову гаму, на гучні голлівудські імена і на чудову акторську гру, хоч і чимось нагадує фільм Seven (1995).

режисер: Джон Лі Генкок
тривалість: 127 хв
жанр: кримінальний трилер

​​#sin_music

🤟

🌱Radiohead - The King Of Limbs🌿
10 років + 1 день з дня виходу.

Little by Little

Turned so nasty now
The dark cell
The pillar of my soul
The last one out of the box
The one who broke the spell

Little by little by hook or by crook
I'm such a tease and you're such a flirt
Once you've been around you've been around enough

Little by little by hook or by crook
Never living earnest, never get judged
I'm no idiot, I should look

Your clue on hold, the flag and pole
I'm curling with my love
The last one out of the box
The one who broke the seal

Obligations
Complications
Routines and schedules
A job that's killing you
Killing you

Little by little by hook or by crook
Never living earnest, never get judged
I don't know where it is I should look

Little by little by hook or by crook
I am such a tease, and you're such a flirt

​​​​​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐


Маки в липні

Маленькі маки, пекельні вогники,
Чи не чините болю?

Мерехтите. Не можу торкнутись.
Пускаю свої руки в полум’я. Не пече

І втомлює мене дивитися на вас,
Таких мерехтливих, морхлих і червоних, як шкіра вуст.

Вуст щойно закривавлених.
Малі криваві спіднички!

Навколо чад, якого  не торкнутись.
Де ваш дурман, ваші нудотні голівки?

Якби ж я могла кровити чи спати!
Якби ж мої вуста могли поєднатися з болем!

Або ваш трунок просочився в мене, у капсулі зі скла,
Дурманячи і роблячи тихою.

Але безбарвною. Безбарвною.


18 квітня

слиз із усіх моїх учора
гниє в порожнині мого черепа

і якби мій шлунок скоротився
через  якесь зрозуміле явище
як-от вагітність чи закреп

Я б не згадала тебе

чи то через спання
нечасте як місяць із цвілого сиру
чи то через харчі
поживні як листя фіалки
чи то через усе

і через кілька згубних ярдів дерну
в декількох шматках неба і крон

прийдешнє зникло вчора
так само легко і безнадійно
як тенісний м’ячик у присмерку

1962

Сильвія Плат

Переклад: Марічка Сташко, Галина Шейко

більше: https://litcentr.in.ua/load/300-1-0-2992

​​​​#sin_show

👌

Kidding

Українською - «Жартую» - серіал, який попри свою трагічність змушує і сміятися, і вчить по-справжньому радіти.

Головний герой Джеф - непроста людина, але з глибоким і надзвичайно чутливим внутрішнім світом. Яким він щодня ділиться зі своїми глядачами. Адже Джеф - ведучий шоу для дітей, у якому він навчає їх розуміти реальність, пояснює логіку і вчинки дорослих, розповідає, що таке емоції, вчить не лякатися страху і багато інших речей.

Та після смерті сина життя Джефа ламається і він прагне полагодити його за будь-яку ціну. Він намагається поділитися своїм болем зі світом, знайти у ньому розраду. Прагне навчити дітей, на його погляд, найважливішого - як миритися зі смертю, як відпускати найцінніше, як це переживати правильно. І тим самим намагається допомогти також і собі.
Невідомо лиш чи він готовий до цього. Чи готовий відпустити найрідніше і найголовніше, чи хоча б знає, що це для нього? Чи лише здогадується?

Серіал про головне - про пошук себе і про те, що іноді знайшовши щось ми можемо себе загубити.

режисер: Мішель Гондрі
тривалість серії: 25-30 хв
жанр: комедійна драма

​​#sin_music

🤟

Підбірка зимових релізів:

Balthazar - Sand - на обкладинці головний мем минулого року, в треках вистачає нового і старого доброго саунду. Хлопці люблять експерименти з крихітними деталями, які вдало складаються в один цілісний пазл. Жаль, що не планують відвідати з альбомом Україну. Хоча для мене це швидше міський гурт, який варто слухати саме в навушниках.
Трек-знахідка - Powerless

Nick Cave & Warren Ellis - Carnage - цілком очікуваний реліз випущений абсолютно спонтанно (необхідне закреслити). Кейв і Елліс - це вже класика, це як Трент Резнор і Аттікус Росс тільки зовсім інше. Багато фірмового вокалу, смачних ліричних текстів і багато музики, яка створює самобутню оболонку, щоб це все разом працювало, як єдиний творчий механізм.
Трек-знахідка - Old Time

Architects - For Those That Wish To Exist - найконтрастніший з цієї підбірки реліз. Підійде для любителів метал-кору, мелодійного вокалу в поєднанні з важкими м‘ясними рифами й динамічними барабанними партіями.
Трек-знахідка - Goliath

​​​​​​​​​​​​​​#sin_poetry

🖐

гра в піжмурки з самим
собою

раз
усі ліхтарі вимикаються
до цього я б мав заховатися

два
навпомацки шукаю себе
пробігаю пальцями
по простягнутій руці

три
обмацую стиснуте обличчя

чотири
плачу

п‘ять
я іду шукати
чи вже знайшов

шість
сльози сльози сльози

сім
страх страх страх

вісім
ще раз

​​#sin_show

👌

I’m Thinking of Ending Things (2020)

Новий фільм Чарлі Кауфмана на Netflix - автора таких стрічок, як «Бути Джоном Малковичем», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Вічне сяйво чистого розуму».

Кіно починається з того, що молода пара їде знайомитися з батьками хлопця. Дівчина постійно повторює, що пора це все завершити. Контекст цієї фрази можна сприйняти по-різному: з одного боку вона акцентує на тому, що вони разом, як пара лише 7 тижнів, що її хлопець Джек попри те, що він є інтелектуалом - насправді нудний і їй не підходить. Що можливо вони зараз роблять помилку їдучи до його батьків.

Та через деякий час в дорозі можна помітити, як розгортається внутрішній конфлікт героїні, вона читає вірш, в якому багато депресії, відчуття дому, різного роду переживань, апатії. Здається, що її фраза сказана на початку тепер набуває зовсім іншого забарвлення. Що нецікавість її хлопця насправді говорить більше про втому від самої себе. Під час поїздки вона постійно намагається заглибитися в думки, але як би вона не старалася вирішити щось всередині їй не вдається. Чи то через Джейка, який час від часу перебиває плин її думок і навмисне намагається втягнути її в розмову, чи то через глухий кут, в який вона себе помістила цією поїздкою.

Врешті вони таки добираються до батьків Джейка, але тут на них чекає іще більше випробувань.

У фільмі багато роздумів над оригінальністю творення, над величезною кількістю штампів, з якими ми стикаємося на кожному кроці. Що іноді наші думки й погляди повністю вибудувані кимось іншим. І через це часто важко зрозуміти де є ми, а де щось чуже, яке настільки цілісно в нас вкорінилося, як вірус, що ми не можемо розпізнати його.

режисер: Чарлі Кафман
тривалість: 134 хв
жанр: драма, трилер