Адмін добазарився 🤝

🇨🇳🇲🇲 Китай відправив спостерігачів до М'янми (Бірми) для моніторингу режиму припинення вогню

👀 Китай направив спостережну місію для моніторингу дотримання режиму припинення вогню, який він сам і допоміг укласти між військовою хунтою та повстанським угрупованням MNDAA. Це свідчить про зростаючу залученість Пекіна в конфлікт, що триває з 2021 року після перевороту, коли армія усунула демократично обране керівництво.

🇲🇲 MNDAA, що складається переважно з етнічних китайців, у 2023 році захопило військову базу поблизу кордону з Китаєм у місті Лашо. У січні після переговорів у китайському Куньміні сторони погодили припинення бойових дій.

🇺🇸 Останніми днями в Лашо були помічені представники хунти та військова техніка, хоча незалежно це підтвердити не вдалося. Китайський МЗС заявив, що обидві сторони вдячні Китаю за посередництво, і Пекін і надалі сприятиме просуванню мирних переговорів.

💬 MNDAA входить до складу "Альянсу трьох братів", який у жовтні 2023 року почав масштабний наступ на війська хунти. Це окремий процес від зусиль АСЕАН, яка просуває загальнонаціональне перемир’я, щоб забезпечити доступ до гуманітарної допомоги, особливо після недавнього землетрусу, що забрав понад 3 700 життів.

国際アニャメ

🕯 А що там по нашим світовим економічним баранам?

🇯🇵💸 Японська єна досягає 7-місячного максимуму

Єна зміцнилася до рівня 139 за долар, що стало найвищим показником за останні сім місяців. Причиною стали заклики президента США Дональда Трампа до зниження відсоткових ставок, що викликало продаж долара на токійському ринку.

🇺🇸 Можливі зміни у валютній політиці США

Інвестори також спекулюють, що міністр фінансів США Скотт Бессент може підтримати слабший долар під час майбутньої зустрічі з японським міністром фінансів Като Кацунобу, яка має відбутися цього тижня у Вашингтоні.

📉 Падіння американських бірж

На тлі занепокоєнь щодо стабільності монетарної політики США, індекс Dow Jones втратив понад 970 пунктів, або 2,5%, після короткого падіння більш ніж на 1 300 пунктів. Nasdaq також знизився більш ніж на 2,5%.

🇺🇸🇮🇳 Віцепрезидент США закликає до активізації торговельних відносин з Індією

🗣 Віцепрезидент США Джей Ді Венс закликав до поглиблення економічної співпраці з Індією, підкресливши важливість збільшення закупівель індійською стороною американської оборонної техніки та енергоносіїв. Під час чотириденного візиту до Індії він повідомив, що обидві сторони завершили погодження умов переговорів щодо торговельної угоди.

💵 Очікується, що Сполучені Штати та Індія підпишуть двосторонню торговельну угоду вже цього року. Сторони поставили амбітну ціль — збільшити товарообіг до 500 мільярдів доларів США до 2030 року. Це може не лише зміцнити економічні зв’язки, а й посилити дипломатичну співпрацю між державами.

💬 Візит Венса відбувся на тлі дії тарифної політики президента Дональда Трампа, який нещодавно оголосив 90-денну паузу в застосуванні нових мит для переговорів. Такий підхід Вашингтон вважає ефективним способом стримування економічного впливу Китаю.

🇺🇸 Венс наголосив, що адміністрація Трампа прагне справедливих торговельних відносин, заснованих на взаємних національних інтересах. Він підкреслив, що США хочуть будувати відносини з партнерами, які поважають права працівників і не розглядають Індію лише як дешеве джерело робочої сили.

✈️ Серед пріоритетів — поглиблення оборонного співробітництва. Ванс запропонував Індії співпрацю у сфері спільного виробництва зброї та продажу американських винищувачів п’ятого покоління F-35, які, за його словами, забезпечать новий рівень захисту.

💩 Індія поступово зменшує свою залежність від російського озброєння, дедалі частіше закуповуючи техніку у США, Франції та Великої Британії. Обидві країни також планують укласти 10-річну оборонну угоду, яка стане основою ще тіснішої співпраці в галузі безпеки.

国際アニャメ

🌸 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

⚡️🇨🇳🇧🇷Китай і Бразилія обговорюють будівництво Трансконтинентальної залізниці до мегапорту в Перу.

🇨🇳Представники China State Railway Group і Міністерства транспорту Китаю ведуть переговори в Бразилії щодо будівництва залізничної лінії, яка з’єднає західне узбережжя країни з портом Чанкай у Перу.

🛟Порт Чанкай — це мегапорт у Перу, розташований на узбережжі Тихого океану, приблизно за 80 км на північ від Ліми.

🇨🇳Він є ключовим проєктом у рамках китайської ініціативи "Один пояс, один шлях" і фінансується китайськими інвестиціями, зокрема компанією COSCO Shipping.

🚢Порт призначений для обробки великих обсягів вантажів і має стати важливим логістичним вузлом для торгівлі між Південною Америкою та Азією.

😐 У світі останніх подій усі ми хочемо цього

⛩ Скрита опозиція

🇮🇳⚡️🇵🇰 Індія понизила рівень дипломатичних відносин з Пакистаном, скоротивши місії з обох сторін до 30 осіб

🇺🇸 Індія також оголосила військового аташе Пакистану в Нью-Делі персоною нон-грата, надавши йому тиждень на те, щоб залишити країну.

🤔 А тільки ж почали стабілізувати відносини...

👋 Доброго дня шановні!

🇨🇳🇲🇲 Сьогодні у нас на повістці - Китай та М’янма: історія особливих відносин.

🤷‍♂️ Я давно хотів написати щось про М'янму, але ніяк не доходили руки до чогось масштабного, але у світлі останніх подій та все більшої появи Китаю в нашій війні я вирішив все ж таки взятися за справу.

✏️ Стисло:

Китайська політика щодо М’янми має глибоке історичне підґрунтя. Обидві країни мають довгий спільний кордон, і ще з давніх часів північна частина М’янми була ареною культурного та економічного обміну. Після здобуття М’янмою незалежності у 1948 році Китай поступово розширював свій вплив, особливо в прикордонних регіонах, використовуючи і дипломатичні, і неофіційні важелі впливу.

У період Холодної війни Пекін підтримував як уряд Бірми, так і повстанські угруповання, зокрема Комуністичну партію Бірми. Це дозволяло Китаю балансувати між відкритою підтримкою та прихованим тиском, що стало частиною його типового підходу до нестабільних країн. Така стратегія забезпечувала вплив без формальної відповідальності, особливо в умовах, коли М’янма уникала приєднання до жодного з блоків.

Із 1990-х років акценти китайської політики змістилися в економічну площину. В умовах міжнародної ізоляції М’янми Китай почав масово інвестувати в інфраструктуру та енергетичні проєкти, зокрема газо- і нафтопроводи, що з’єднують узбережжя Бенгальської затоки з провінцією Юньнань. Це не лише зміцнило економічну присутність КНР, але й забезпечило стратегічні маршрути постачання ресурсів в обхід Малаккської протоки.

Китайська підтримка не передбачає вимог щодо демократизації або прав людини, що робить Пекін привабливим партнером для авторитарних режимів, зокрема для м’янманської хунти. Після перевороту 2021 року Китай обрав стриману позицію, не визнавши, але й не засудивши зміну влади. У міжнародних організаціях Пекін послідовно виступає проти санкцій, просуваючи ідеї діалогу та невтручання у внутрішні справи.

Після перевороту Китай нарощував технологічну і економічну підтримку хунти. Йшлося про постачання систем цифрового контролю, а також про розширення присутності китайських компаній, які зайняли місце західного бізнесу. Окрему роль відіграє економічний коридор CMEC — частина ініціативи “Один пояс — один шлях”, який забезпечує Пекіну вихід до Індійського океану. Водночас у М’янмі зростає спротив місцевого населення до такої присутності, що виливається у напади на китайські об’єкти.

Китайська ставка на хунту несе ризики. Зростає антикитайська риторика серед м’янманців, бойові дії загрожують інфраструктурі, а Пекін втрачає образ “відповідального гравця” в очах Глобального Півдня. Вплив Китаю залишається значним, але нестабільність М’янми ставить під сумнів довгострокову вигідність такого партнерства.

🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!

💵 Повна версія тексту доступна на патреоні безкоштовно!

⏱ Час на прочитання: +-7 хв.

国際アニャメ

🦉 Чекаю наводку для ГУР про збір 250 російських олігархів та політиків

🇺🇸 П'ятирічку по самоізоляції Трамп виконав менш ніж за 100 днів.

🇨🇳 Мао, що з їбалом?