🇺🇸🇹🇼 Затримка американських поставок зброї Тайваню вже б'є по Anduril

👀 Засновник Anduril Палмер Лакі заявив, що затримка Дональдом Трампом схвалення пакета озброєнь для Тайваню на $14 млрд уже впливає на бізнес компанії. За його словами, співпраця Anduril із Тайбеєм перебувала б на значно просунутішому етапі, якби пакет був затверджений. Сам Трамп раніше назвав його «дуже хорошим переговорним важелем» у відносинах із Китаєм.

🗣 Лакі повідомив, що особисто обговорював постачання Тайваню з Трампом, віцепрезидентом Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо. Водночас він визнав, що адміністрація враховує можливу відповідь Пекіна, зокрема використання Китаєм контролю над критично важливими рідкісноземельними матеріалами як економічного важеля проти США.

🛫 Anduril уже постачає Тайваню дрони Altius, а минулого року острів представив Barracuda-500 - автономну дешеву крилату ракету, яку спільно вироблятимуть із американською компанією. На тлі того, що адміністрація Лая Цін-те робить дрони одним із центрів військової модернізації, затримка великого американського пакета може гальмувати не лише окремі контракти, а й ширше розгортання нових оборонних програм.

⛩ Коли з'їв одну зажарену у фрітюрі суші-шаурму

🇨🇳 Китай дедалі серйозніше сприймає ризики від неконтрольованого розвитку ШІ

🤖 Досі Пекін переважно концентрувався на практичних ризиках штучного інтелекту - дипфейках, захисті дітей та зловживаннях персональними даними. Але стрімке зростання кіберможливостей сучасних моделей ШІ змінює підхід: керівник китайської розвідки вже попередив, що такі системи можуть становити пряму загрозу національній безпеці.

👀 Особливе занепокоєння викликають автономні ШІ-агенти, здатні діяти без постійного контролю людини. Нещодавно американські програмісти продемонстрували концепцію ШІ-"хробака", який потенційно міг би масово компрометувати акаунти WeChat, що показало вразливість навіть найбільших китайських цифрових платформ.

🇺🇸 У цьому питанні позиції США та Китаю поступово зближуються: обидві сторони бачать ризики у здатності ШІ зламувати складні системи захисту та критичну інфраструктуру. Через це тема ШІ-безпеки може стати одним із небагатьох напрямів, де Вашингтон і Пекін мають спільний інтерес, хоча технологічне суперництво сильно ускладнює будь-яку координацію.

🤷‍♂️ Водночас китайський підхід залишається більш прагматичним. Пекін розглядає ШІ радше як потужну, але контрольовану технологію на кшталт електрики чи автомобіля, а не як потенційно некерований "суперінтелект". Проте останні стрибки можливостей моделей і кіберінциденти змушують китайську владу дедалі більше думати вже не лише про регулювання використання ШІ, а й про фундаментальні ризики для державної безпеки.

🇺🇸🇯🇵🇰🇷 США, Японія та Південна Корея підтвердили підтримку Тайваню напередодні зустрічі Трампа і Сі

🇹🇼 США, Японія та Південна Корея напередодні зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном підтвердили безпекову координацію та підтримку стабільності навколо Тайваню. Під час зустрічі Марко Рубіо з Тошіміцу Мотегі та Чо Хьоном Вашингтон знову назвав свої зобов'язання щодо оборони Японії та Південної Кореї «залізними», включно з ядерним стримуванням. Сторони також підтримали участь Тайваню у відповідних міжнародних організаціях.

🤝 Окремо три країни домовилися посилювати економічну безпеку, виступаючи проти економічного примусу, неринкових практик і довільних експортних обмежень, а також запустили новий механізм консультацій щодо критичних технологій і ланцюгів постачання. Водночас Токіо та Сеул уважно стежать за майбутнім самітом Трамп-Сі, побоюючись, що Вашингтон може піти на поступки Пекіну щодо Тайваню або торгівлі в обмін на економічну угоду.

🇺🇸🇹🇼🇨🇳 Перший сигнал для Пекіна - Вашингтон поки не відмовляється від базової лінії підтримки Тайваню

🇺🇸 Навіть якщо Трамп використовує окремі рішення як предмет торгу. Спільна заява США, Японії та Південної Кореї знову зафіксувала важливість миру в Тайванській протоці та підтримку участі Тайваню в міжнародних організаціях. Тобто напередодні зустрічі із Сі Вашингтон демонструє: можливі переговори з Китаєм не означають автоматичного перегляду американської позиції щодо острова.

🇺🇸 Другий сигнал стосується пакета озброєнь на $14 млрд, який Трамп сам назвав «переговорним важелем». Його затримка після травневої зустрічі із Сі виглядає не стільки як відмова від постачань, скільки як спроба отримати поступки від Китаю в інших сферах. Серед головних американських вимог зараз - стабільніше постачання рідкісноземельних металів і критичних мінералів, тоді як Пекін хоче послаблення технологічних обмежень і поступок щодо Тайваню.

🤔 Тому для Китаю тут є досить зрозумілий сигнал: якщо саміт не принесе Вашингтону відчутних економічних результатів - передусім щодо торгівлі та доступу американських компаній до китайського ринку - політичний сенс далі тримати тайванський пакет замороженим зменшиться. Це не означає, що його розблокування гарантоване, але тоді один із головних аргументів за затримку зникне, а тиск з боку Тайбея, американського оборонного сектору та прихильників підтримки Тайваню лише посилиться. У такому сценарії повернення до масштабних продажів зброї Тайваню стає значно реалістичнішим.

✏️ «Thymos Trap»: чому прагнення статусу може робити сильних лідерів уразливими

🇺🇸🇨🇳 Автор статті у журналі The Diplomat, Міхаель Ковріґ пропонує дивитися на суперництво США і Китаю не лише через відому «пастку Фукідіда», а й через власну концепцію Thymos Trap. «Thymos» у давньогрецькій традиції означає прагнення до визнання, гідності та статусу, а його надмірна форма - бажання бути визнаним вищим за інших.

💬 На думку Ковріґа, і Сі Цзіньпін, і Дональд Трамп значною мірою пов'язують власну політичну легітимність із демонстрацією сили та національного престижу. Але роблять це по-різному: Трамп потребує помітних особистих перемог і демонстративної поваги, тоді як для Сі важливішими є збереження «обличчя» та визнання статусу Китаю як великої держави.

🤷‍♂️ Саме тому дипломатичні саміти для обох стають не просто переговорами, а своєрідною сценою. Ковріґ наводить травневий візит Трампа до Пекіна, де китайська сторона організувала максимально урочистий прийом. На його думку, така демонстративна повага дозволяє Пекіну задовольняти потребу Трампа у визнанні, водночас використовуючи зустріч для власного наративу про повернення Китаю до статусу рівного США глобального центру сили.

👀 Головна «пастка» виникає тоді, коли образ сильного лідера стає частиною самої політичної системи. Якщо влада тримається на уявленні про непомильність і силу керівника, будь-яка поразка або публічне приниження перетворюється вже не просто на політичну невдачу, а на загрозу його легітимності. Це створює постійну потребу демонструвати нові перемоги й уникати компромісів, які можуть виглядати проявом слабкості.

⚡️ Особливо небезпечною така система стає всередині держави. Надмірна централізація, усунення конкурентів і придушення критики поступово позбавляють лідера якісної інформації та чесного зворотного зв'язку. Ковріґ розглядає постійні чистки в китайському військовому й партійному керівництві не лише як прояв сили Сі, а й як можливу ознаку структурної крихкості системи та потенційних проблем із наступництвом.

🇨🇳 Якщо національне відродження Китаю дедалі сильніше асоціюється безпосередньо із Сі, зовнішні поступки можуть трактуватися як особисте та державне приниження. Тому компроміс стає політично дорожчим, а конкуренція зі США - більш залежною від символів статусу, престижу та того, хто виглядає переможцем.

❗️ Водночас Міхаеь Ковріґ наголошує, що Thymos Trap - це не прогноз неминучого краху, а модель довгострокової вразливості. Персоналізовані режими можуть залишатися стабільними десятиліттями, а Трамп, на відміну від Сі, все ще обмежений американськими демократичними інституціями. Основна теза автора полягає в іншому: система стає небезпечно слабкою тоді, коли необхідність постійно виглядати сильною починає переважати над здатністю визнавати помилки, отримувати неприємну інформацію та йти на необхідні компроміси.

🇺🇸🇹🇼 Республіканські сенатори вимагають від Трампа розморозити понад $15 млрд допомоги Тайваню

🗣 Четверо сенаторів-республіканців - Мітч Макконнелл, Джон Корнін, Ліза Мурковскі та Том Тілліс - закликали адміністрацію Дональда Трампа розблокувати понад $15 млрд безпекової допомоги Тайваню. Йдеться про $300 млн Foreign Military Financing, ще $1 млрд коштів Пентагону та головне - пакет продажу озброєнь на $14 млрд, який Трамп тримає на паузі після травневої зустрічі із Сі Цзіньпіном. Сенатори прямо розкритикували використання Тайваню як «переговорного важеля», заявивши, що це послаблює американське стримування в Індо-Тихоокеанському регіоні.

🤷‍♂️ Звернення особливо показове напередодні нового саміту Трамп-Сі у Вашингтоні, де Пекін, за повідомленнями, знову намагатиметься добитися обмеження американських поставок зброї Тайваню. Публічна критика з боку однопартійців Трампа зустрічається нечасто і показує, що в Конгресі існує помітний спротив можливим поступкам Китаю щодо Тайваню. Це також збільшує політичний тиск на Білий дім у випадку, якщо торговельні переговори з Пекіном завершаться без суттєвих поступок з китайської сторони.