🇯🇵 Міністр фінансів Японії Сацукі Катаяма опинилася в центрі боротьби між урядом, ринками та США

🇺🇸 На тлі різкого зростання прибутковості японських облігацій Сацукі Катаяма стала ключовою фігурою між урядом Такаїчі, Банком Японії та Вашингтоном. Після зустрічі зі Скоттом Бессентом вона заперечила, що США вимагали від Токіо підвищити ставки, хоча сам американський міністр фінансів публічно дав зрозуміти, що очікує від Банку Японії жорсткішої монетарної політики.

📈 Ситуація для Токіо ускладнюється: прибутковість 10-річних JGB вперше з 1996 року перевищила 3%, а 5-річні та 40-річні папери також оновили рекорди. Єна при цьому рухалася в діапазоні приблизно ¥155-160 за долар. Це підвищує вартість обслуговування державного боргу і створює ризик того, що фактичні процентні витрати перевищать закладені в бюджет.

💴 Додатковий тиск створює слабка єна. Після рекордної спільної валютної інтервенції Японії та США на $96 млрд інвестори побоюються різкого unwind carry trade. JPMorgan оцінює короткі позиції по єні у ¥16-17 трлн і попереджає, що їхнє масове закриття потенційно може зміцнити курс до ¥142-146 за долар, створивши нову хвилю глобальної волатильності.

✏️ Катаяма при цьому балансує між двома таборами. Її минуле в Мінфіні тяжіє до фіскальної дисципліни, тоді як Такаїчі просуває масштабні видатки, зниження податку на споживання приблизно на ¥5 трлн на рік і рекордні бюджетні запити на ¥143 трлн. Поки що відкритого конфлікту між ними немає, і Катаяма фактично стала головним посередником між експансивною політикою уряду та вимогами ринку й США до більшої макроекономічної дисципліни.

🇯🇵👀 Ось тут хотів би пояснити. Однак якщо я в чомусь помиляюсь, то попрошу профільних економістів, якщо тут такі є, мене поправити

💬 Взагалі, подібна ситуація означає, що ринок почав вимагати від японського уряду значно вищу процентну ставку за позичені гроші для покриття ризиків.

✏️ Наприклад, якщо прибутковість 10-річних JGB становить 3%, то нові 10-річні облігації уряду мають давати інвесторам приблизно такий рівень доходності. В Японії державний борг величезний, тому навіть невелике підвищення середньої ставки обслуговування боргу з часом перетворюється на дуже великі додаткові витрати бюджету.

❗️ ОДНАК. Старі облігації вже випущені за старими ставками. Але коли уряд випускає новий борг або рефінансує облігації, термін яких закінчується, йому доводиться робити це вже за вищими ставками. Тому навантаження накопичується поступово.

🤔 В чому основна проблема взагалі? Бюджет Японії на 2026 фінансовий рік уже розраховував приблизно на 3% для 10-річних JGB (я точно не пам'ятаю цифру). Якщо ставка не просто дійшла до цього рівня, а піде, скажімо, до 3.3-3.5%, то витрати на обслуговування боргу можуть виявитися вищими, ніж уряд запланував.

🤔 Саме тому ринок нервує через політику Такаїчі. Вона одночасно хоче знизити податки, збільшити оборонні та інші державні витрати, тобто уряду може знадобитися ще більше позичати.

Надулі 😎

🇹🇼⚡️🇨🇳 Тайвань звинуватив Китай у тиску та шпигунстві на форумі тихоокеанських держав

🐒 Міністр закордонних справ Тайваню Лінь Цзя-лун розкритикував Китай за «вовчу дипломатію» під час Pacific Islands Forum у Палау. За його словами, Пекін намагався тиснути на організаторів через участь Тайваню, погрожував «серйозними наслідками» та навіть оголосив Палау небезпечним туристичним напрямком. Лінь заявив, що така поведінка лише підриває єдність тихоокеанських країн і викликає дедалі більше роздратування.

🤷‍♂️ Окремо Лінь звинуватив китайських представників у фактичному шпигунстві під час форуму, стверджуючи, що на різних заходах працювали цивільні та силовики, пов'язані з КПК. Китай відкинув ці звинувачення як вигадані й назвав заяви тайванського міністра політичним шоу. Тайбей, зі свого боку, вважає, що чим агресивніше Китай поводиться в Тихому океані, тим більше підтримки отримуватиме Тайвань серед острівних держав.

🤔 Вибачте

⛩ До речі ось тут я трохи вирішив пошаритися

🤷‍♂️ І я ще коли вивчав військові витрати Японії за часів Абе помітив, що ось такі подібні заголовки щодо рекордних витрат Токіо на оборону не враховують те, що значну частину компонентів оборонки закупляється за кордоном

👀 А якщо рахувати їх бюджет в доларах, то він далеко не найбільший за всі часи

💸 А вся проблема в курсі єни, яка скаче більше, аніж тиск у сердечника

📊 Тут дуже показове просте порівняння.

💱 У 2012 році японський оборонний бюджет був приблизно ¥4,64 трлн, а середній курс - близько ¥79,8 за $1. Тобто в перерахунку це приблизно $58 млрд.

У 2026 році видатки в рамках Defense Buildup Program вже складають ¥8,809 трлн - майже у два рази більше. Але середній курс у січні-серпні 2026 року був уже близько ¥158,8 за $1. У доларах це приблизно $55,5 млрд.

Тобто за цей час:
обороний бюджет: +~90% у єнах
вартість долара: +~99% у єнах

І ось тут слідкуйте за руками.

Умовно, у 2012 році для того, щоб заплатити американцям $1 млрд, Японії потрібно було близько ¥80 млрд.

За курсом 2026 року той самий $1 млрд - це вже близько ¥159 млрд.

Тобто доларова закупівля, яка взагалі не змінилася в ціні, для японського бюджету стала приблизно вдвічі дорожчою.

І це було б не так критично, якби Японія все озброєння виробляла сама.

🇺🇸 Але тільки через американську систему FMS у бюджеті 2025 року було закладено ¥1,0076 трлн закупівель. Це приблизно 12% від усього контрактного бюджету Defense Buildup Program за той рік - і це ще без інших імпортних закупівель.

Причому масштаб FMS за останні роки сильно виріс:

2022 - ¥379,7 млрд
2023 - ¥1,4768 трлн
2024 - ¥931,6 млрд
2025 - ¥1,0076 трлн

Тобто в піковому 2023 році американських закупівель було майже у чотири рази більше, ніж роком раніше.

А через FMS Японія бере далеко не дрібниці: F-35A/B, Tomahawk, SM-3, SM-6, AIM-120, KC-46A, E-2D, Global Hawk та інші системи.

⏺Лише у бюджеті 2025 року:

F-35A - ¥138,7 млрд
F-35B - ¥66,5 млрд
KC-46A - ¥223,1 млрд
SM-3 Block IIA - ¥74,4 млрд.

І Міноборони Японії саме визнає цю проблему.

Наприклад, початкова оцінка вартості двох майбутніх кораблів з Aegis System Equipped Vessel складала близько ¥400 млрд. Згодом сума зросла приблизно до ¥590 млрд.

Коли міністра оборони запитали, звідки взялося додаткових майже ¥200 млрд, серед причин він прямо назвав ослаблення єни, разом зі змінами конструкції та ростом цін у Японії та за кордоном.

Навіть у власних розрахунках Міноборони це добре видно: для оцінки програм у 2025 році використовується курс приблизно ¥150 за долар. Для порівняння, в документах щодо закупівлі E-2D ще у 2019 році використовувався курс близько ¥110/$.

Тому коли ми бачимо черговий заголовок про «найбільший оборонний бюджет в історії Японії», технічно він правильний - у єнах 😁.

Але ¥8-9 трлн сьогодні і ¥5 трлн десять-п'ятнадцять років тому - це зовсім не одна й та сама купівельна спроможність, особливо коли мова йде про американську техніку.

І саме тому збільшення бюджету на умовні 10% не означає, що Сили самооборони отримають на 10% більше літаків, ракет чи боєприпасів.

✏️ Частина японського "рекордного оборонного бюджету" насправді йде не на збільшення кількості озброєння, а просто на компенсацію того, наскільки дорожче Японії стало купувати те саме озброєння за долари.

🗣 Що, до речі, саме Міноборони вже прямо називає однією з проблем реалізації нинішньої програми переозброєння на ¥43 трлн.

Яїбу 👀