🇹🇼 Тайвань збільшить оборонний бюджет на 18% у 2027 році

📈 Уряд Тайваню запропонував збільшити оборонні витрати у 2027 році на 18% - до 1,1225 трлн тайванських доларів, або близько $31,4 млрд. Таким чином оборонний бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів і становитиме понад 3% ВВП. Частину додаткових коштів планують спрямувати на ракети, безпілотники, берегову охорону та програми підтримки ветеранів.

🇨🇳⚡️ Зростання витрат відбувається на тлі посилення військового тиску Китаю та закликів Вашингтона до Тайбея більше вкладати у власну оборону. Китайські військові майже щодня діють навколо острова, а Пекін дедалі активніше використовує й берегову охорону, зокрема для патрулювання східного узбережжя Тайваню.

🤷‍♂️ Однак тут є нюанс. Парламент Тайваню контролюється опозицією, яка вже затягувала ухвалення оборонного бюджету цього року. У травні законодавці погодили додаткові $25 млрд на оборону, але це було лише близько двох третин від того, чого хотів уряд, причому частину внутрішніх програм, зокрема дронових, тоді виключили.

🇺🇸 Тайбей паралельно прискорює модернізацію армії, включно з розвитком власних підводних човнів, ракет і безпілотних систем. Нещодавні навчання Han Kuang також відпрацьовували сценарії китайської морської блокади. Тобто збільшення бюджету - це вже не просто формальне нарощування видатків, а спроба профінансувати конкретні можливості, необхідні для тривалого опору у разі кризи навколо острова.

🇹🇼🇺🇦 Тайвань Лая все більше нагадує Україну часів Ющенка

🤔 Сьогоднішня політична ситуація на Тайвані все більше нагадує Україну приблизно 2006-2009 років. Президент Лай Цінде має чіткий стратегічний курс на посилення оборони та зближення зі США, але не контролює парламент, де KMT і TPP можуть блокувати або урізати ключові урядові ініціативи. У результаті президентський мандат зовсім не означає здатність швидко проводити політику через усю державну систему.

🛡 Найпомітніше це проявляється в обороні. Уряд хоче різко збільшувати витрати на ракети, дрони, підводні човни та інші системи, тоді як опозиція наполягає на жорсткішому контролі видатків і критикує DPP за надмірну конфронтацію з Пекіном. Тобто питання національної безпеки поступово стає ще й інструментом внутрішньополітичної боротьби - дуже схоже на те, як в Україні сперечалися щодо NATO, Росії, Чорноморського флоту чи зовнішньополітичного курсу загалом.

✏️🇨🇳 Ще одна паралель - зовнішня загроза не об'єднує політичний клас автоматично. Навпаки, Китай активно використовує внутрішні розбіжності Тайваню, так само як Росія свого часу працювала з українськими політичними конфліктами. Для одних головний висновок із китайського тиску - потрібно швидше озброюватися; для інших - потрібно зменшувати напругу й відновлювати діалог із Пекіном.

👀 Водночас Тайвань має важливу перевагу над Україною того періоду. Державні інституції Тайбея значно стабільніші, бюрократія професійніша, а політична боротьба поки не руйнує базову функціональність держави. KMT також не можна механічно порівнювати з Партією регіонів - партія не заперечує необхідність оборони, а сперечається щодо її масштабів, вартості та стратегії відносин із Китаєм.

⚡️ Але головний ризик нам дуже знайомий. Держава може втратити критично важливі роки через внутрішнє блокування, поки зовнішній противник продовжує нарощувати сили. Для України наслідки такого політичного розколу ми вже знаємо. Для Тайваню питання тепер у тому, чи зможе його демократія виробити хоча б мінімальний стратегічний консенсус щодо Китаю раніше, ніж Пекін вирішить перевірити цю систему на міцність.

🤔 Гірше за одного Трампа може бути тільки два Трампа...

🇯🇵🇺🇸 Японія дедалі серйозніше замислюється над “планом Б” у сфері безпеки

🇺🇸🇰🇷 Після рішення Дональда Трампа скоротити спільні навчання США і Південної Кореї в Японії знову загострилося питання надійності американських гарантій безпеки. Протягом 75 років японська модель фактично будувалася на одному сценарії: країна зберігає конституційний пацифізм, а у випадку великої загрози покладається на військову підтримку США. Якщо ж довіра до Вашингтона почне реально слабшати, Сеулу доведеться коригувати свою стратегію, а Токіо - фактично будувати нову.

✏️ Проблема в тому, що японський “план А” одночасно залежить від США і десятиліттями ускладнював навіть серйозну дискусію про альтернативи - масштабніше переозброєння, військову службу чи власне ядерне стримування. Японія вже планує до 2027 фінансового року бути здатною брати на себе “основну відповідальність” за відбиття вторгнення за підтримки США, але це все ще далеко від стратегічної автономії.

🤔 Для Санае Такаїчі нинішня ситуація, парадоксально, полегшує аргументацію на користь радикальнішої оборонної політики. Китай звинувачує її у ремілітаризації, КНДР посилює військові можливості та співпрацює з Росією, Путін демонстративно відвідує спірні з Японією острови, а тепер і сам Вашингтон створює сумніви щодо непорушності союзницьких зобов'язань. Протести на захист пацифістської конституції показують, що внутрішні обмеження нікуди не зникли, але серпень 2026 року дедалі сильніше підштовхує Японію до питання, яке вона десятиліттями могла собі дозволити не ставити: що робити, якщо американського “плану А” одного дня буде недостатньо?

❗️❗️❗️ Увага!!!

✏️ Команда КІНІ дропнула дуже актуальний матеріал про нову стратегію зовнішньої політики України та її ОНОВЛЕННЯ

🌏 Адмін там розписав про Азію

⚡️⚡️⚡️ ЧИТАТИ ВСІМ!

🇺🇸🛳 Американський есмінець чотири дні залишався без електрики в Південнокитайському морі

🔥 Есмінець USS Benfold класу Arleigh Burke минулого місяця зазнав серйозної несправності генераторів під час операцій в Індо-Тихоокеанському регіоні. Корабель залишався без електроенергії чотири дні, через що екіпаж фактично втратив доступ до питної води, кухні, туалетів і кондиціонування. Після аварії 24 липня есмінець довелося буксирувати до Субік-Бей на Філіппінах.

🤝 Допомогу Benfold надавали кораблі авіаносної ударної групи George Washington, зокрема крейсер USS Robert Smalls постачав морякам їжу. Електропостачання вдалося відновити 30 липня, після чого корабель пройшов ремонт і 8 серпня залишив Філіппіни. Причини аварії зараз розслідуються, постраждалих серед екіпажу не було.

✏️ Інцидент стався на тлі ширших питань щодо навантаження на американський флот. Нещодавно з'явилися повідомлення про проблеми з моральним і психологічним станом екіпажу авіаносця USS Abraham Lincoln, який перебуває у дев'ятимісячному розгортанні, зокрема через операції США проти Ірану. Щонайменше двоє моряків, за повідомленнями, намагалися стрибнути за борт.

🇺🇸 Американські законодавці вже вимагають від ВМС пояснень щодо тривалості розгортань, стану водопостачання, сантехніки, базових запасів і психологічного здоров'я моряків. Водночас Білий дім і Пентагон публічно применшують проблему, а Дональд Трамп навіть заявив, що дев'ять місяців розгортання - це “ще недостатньо довго”.

🇷🇺🇯🇵 Росія провела ракетні стрільби біля спірних з Японією островів

⛩ Тихоокеанський флот Росії повідомив про ракетні навчання поблизу Південних Курил, які Японія вважає своїми Північними територіями. До стрільб залучили береговий комплекс Бастіон, розгорнутий на Еторофу, ракетний крейсер "Варяг" та атомний підводний човен "Омск". За заявою російської сторони, цілі були успішно уражені на дальності щонайменше 300 км.

🐵 Навчання відбулися на тлі нового загострення після першого візиту Володимира Путіна на Еторофу 13 серпня. Москва також викликала японського посла Акіру Муто після протесту Токіо через цю поїздку. Японія, зі свого боку, заявила, що не може прийняти подальше нарощування російської військової присутності на чотирьох спірних островах.

🇹🇼 Лай Цін-те: мир можливий лише через силу, Тайвань не віддасть “ані сантиметра” території

💬 Президент Тайваню Лай Цін-те відвідав острів Цзіньмень з нагоди 68-ї річниці боїв 1958 року, які стали початком другої кризи в Тайванській протоці. Тоді сили КНР понад місяць обстрілювали Цзіньмень і Мацзу, намагаючись примусити їх до капітуляції, але Тайвань за підтримки США втримав острови.

🗣 Лай заявив, що цей досвід доводить простий принцип: “мир забезпечується силою”. За його словами, Тайвань має зберігати готовність захищати свій суверенітет і дотримуватися принципу “не поступатися ані сантиметром” території, одночасно продовжуючи нарощувати оборонні витрати.

🤔 Особливо символічно, що Цзіньмень розташований менш ніж за 2 км від території Китаю. З 2024 року китайська берегова охорона регулярно проводить там так звані “правоохоронні” патрулі у водах, які контролює Тайбей. Лай назвав це частиною довгострокової експансіоністської політики Пекіна, яка створює нестабільність не лише для Тайваню, а й для всього Індо-Тихоокеанського регіону.

🪖 Заяви пролунали на тлі планів Тайваню рекордно збільшити оборонний бюджет: у 2027 році він має вперше перевищити 1 трлн тайванських доларів, або близько $30 млрд. Лай фактично пов'язує історичний досвід 1958 року з нинішньою політикою стримування Китаю: з його точки зору, гарантією миру є не поступки Пекіну, а здатність зробити потенційну агресію надто дорогою.