🇺🇸🇰🇷 Трамп наказав скоротити спільні навчання США та Південної Кореї

🇰🇵 Дональд Трамп наказав Пентагону суттєво скоротити спільні військові навчання з Південною Кореєю, назвавши їх дорогими та такими, що надсилають КНДР “ворожий сигнал”. Рішення було оголошене безпосередньо перед початком маневрів і, схоже, має продемонструвати Кім Чен Ину готовність Вашингтона повернутися до переговорів.

🤷‍♂️ Умови для такого діалогу, однак, суттєво змінилися з першої каденції Трампа. КНДР поглибила військову співпрацю з Росією, активізувала відносини з Китаєм, продовжила розвиток ядерних сил і тепер фактично вимагає визнання себе ядерною державою як передумови переговорів. Сам Трамп останнім часом також неодноразово називав Північну Корею “ядерною державою”, що може свідчити про менший акцент на повній денуклеаризації.

🤡 Сеул позитивно сприйняв можливість відновлення діалогу, однак скорочення навчань створює ризик розбіжностей усередині американсько-південнокорейського альянсу. Якщо Пхеньян вирішить використати прагнення Трампа до швидкої дипломатичної угоди для отримання поступок, це може посилити позиції не лише КНДР, а й Китаю та Росії в регіоні. Японія також зацікавлена у діалозі з Пхеньяном, але КНДР відмовляється від контактів, поки Токіо наполягає на вирішенні питання викрадених японських громадян.

🇺🇸🇮🇶 Операція Task Force 145 зі звільнення Роя Галламса в Іраку

🤷‍♂️ У 2005 році американський спецпідрозділ Delta Force за підтримки вертольотів 160th SOAR Night Stalkers провів операцію зі звільнення цивільного підрядника Роя Галламса, якого утримували приблизно за 25 км на південь від Багдада. Галламса викрали наприкінці 2004 року разом з іншими працівниками компанії, що забезпечувала продовольством іракську армію. Більшість заручників згодом відпустили, однак за американця вимагали викуп у $12 млн.

👱‍♂️Після 311 днів полону американська розвідка отримала інформацію про ймовірне місце утримання Галламса від іракського в'язня. Task Force 145 швидко провела рейд на ферму, де його тримали в підземній бетонній камері. Більшість бойовиків втекли після появи американських вертольотів, кількох затримали, а Галламса та інших полонених звільнили без перестрілки. Попри майже рік у полоні, Галламс перебував у відносно задовільному стані й невдовзі повернувся до родини.

🇯🇵🇺🇸 Японія розкритикувала санкції США проти японської очільниці МКС

✏️ Уряд Японії назвав “дуже прикрим” рішення США запровадити санкції проти Томоко Акане - громадянки Японії та президентки Міжнародного кримінального суду. Токіо наголосив, що послідовно підтримує МКС у розслідуванні найтяжчих міжнародних злочинів і надалі виступатиме за зміцнення верховенства права через діалог з іншими державами.

⚡️ Адміністрація Дональда Трампа звинувачує МКС у перевищенні повноважень через розслідування дій американських військових в Афганістані та ордер на арешт прем'єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу. Держсекретар Марко Рубіо назвав суд “політизованим” і заявив, що Акане безпосередньо брала участь у діях проти представників держав, які не визнають юрисдикцію МКС. Для Японії ситуація особливо чутлива, оскільки Акане стала першою японкою на посаді президента суду у 2024 році.

🇺🇸 Трамп заявив, що Кім Чен Ин відповів на його сигнали щодо переговорів

🗣 Президент США Дональд Трамп заявив, що лідер КНДР Кім Чен Ин уже відповів на його спроби відновити контакт, однак не розкрив жодних деталей. Трамп знову підкреслив, що між ними зберігається особисте взаєморозуміння ще з часів самітів 2018-2019 років, хоча тодішні переговори зрештою зірвалися через питання північнокорейської ядерної програми.

🤷‍♂️ Заява пролунала наступного дня після того, як Трамп наказав суттєво скоротити спільні військові навчання США та Південної Кореї. Це може бути частиною спроби створити умови для нового діалогу з Пхеньяном, однак поки невідомо, у якій формі Кім відповів і чи йдеться про підготовку до конкретних переговорів.

🇺🇸🇯🇵 Вашингтон може посилити тиск на Японію напередодні проміжних виборів у США

⛩ У Токіо дедалі більше побоюються, що адміністрація Дональда Трампа використає найближчі місяці для посилення тиску на Японію одразу за кількома напрямами. Серед них - збільшення японських виплат на утримання американських військ, подальше нарощування оборонного бюджету, валютна політика та виконання інвестиційних обіцянок перед США. Урядові чиновники вже очікують, що під час переговорів про нову п'ятирічну угоду щодо баз США Вашингтон вимагатиме більшого внеску від Токіо.

🛡 Окремим питанням стане оборонний бюджет. США закликають союзників рухатися до витрат на рівні 3,5% ВВП, тоді як Японія зараз орієнтується приблизно на 2%. На тлі перегляду трьох ключових безпекових документів до кінця року Вашингтон, ймовірно, вимагатиме від уряду Санае Такаїчі більш амбітного підвищення витрат, особливо враховуючи значну парламентську більшість правлячої коаліції.

✏️ Тиск може поширитися і на монетарну політику. Після спільної валютної інтервенції наприкінці липня адміністрація Трампа фактично дала зрозуміти, що очікує від Банку Японії подальшого підвищення ставок для підтримки єни та стримування інфляції. Якщо на засіданні у вересні Банк Японії залишить ставки без змін, це може стати ще одним джерелом напруження у відносинах із Вашингтоном.

🤷‍♂️ Причина такої активності доволі проста - проміжні вибори у США в листопаді. Трамп зацікавлений у швидких і добре помітних результатах, які можна продати виборцям як перемоги: більше грошей від союзників, нові інвестиції та робочі місця у США, сильніша єна та більші оборонні витрати партнерів. Схожу тактику він уже використовував перед виборами 2018 року, коли одночасно тиснув на Японію щодо безпеки, торгівлі та автомобільних тарифів.

🇹🇼 Тайвань збільшить оборонний бюджет на 18% у 2027 році

📈 Уряд Тайваню запропонував збільшити оборонні витрати у 2027 році на 18% - до 1,1225 трлн тайванських доларів, або близько $31,4 млрд. Таким чином оборонний бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів і становитиме понад 3% ВВП. Частину додаткових коштів планують спрямувати на ракети, безпілотники, берегову охорону та програми підтримки ветеранів.

🇨🇳⚡️ Зростання витрат відбувається на тлі посилення військового тиску Китаю та закликів Вашингтона до Тайбея більше вкладати у власну оборону. Китайські військові майже щодня діють навколо острова, а Пекін дедалі активніше використовує й берегову охорону, зокрема для патрулювання східного узбережжя Тайваню.

🤷‍♂️ Однак тут є нюанс. Парламент Тайваню контролюється опозицією, яка вже затягувала ухвалення оборонного бюджету цього року. У травні законодавці погодили додаткові $25 млрд на оборону, але це було лише близько двох третин від того, чого хотів уряд, причому частину внутрішніх програм, зокрема дронових, тоді виключили.

🇺🇸 Тайбей паралельно прискорює модернізацію армії, включно з розвитком власних підводних човнів, ракет і безпілотних систем. Нещодавні навчання Han Kuang також відпрацьовували сценарії китайської морської блокади. Тобто збільшення бюджету - це вже не просто формальне нарощування видатків, а спроба профінансувати конкретні можливості, необхідні для тривалого опору у разі кризи навколо острова.

🇹🇼🇺🇦 Тайвань Лая все більше нагадує Україну часів Ющенка

🤔 Сьогоднішня політична ситуація на Тайвані все більше нагадує Україну приблизно 2006-2009 років. Президент Лай Цінде має чіткий стратегічний курс на посилення оборони та зближення зі США, але не контролює парламент, де KMT і TPP можуть блокувати або урізати ключові урядові ініціативи. У результаті президентський мандат зовсім не означає здатність швидко проводити політику через усю державну систему.

🛡 Найпомітніше це проявляється в обороні. Уряд хоче різко збільшувати витрати на ракети, дрони, підводні човни та інші системи, тоді як опозиція наполягає на жорсткішому контролі видатків і критикує DPP за надмірну конфронтацію з Пекіном. Тобто питання національної безпеки поступово стає ще й інструментом внутрішньополітичної боротьби - дуже схоже на те, як в Україні сперечалися щодо NATO, Росії, Чорноморського флоту чи зовнішньополітичного курсу загалом.

✏️🇨🇳 Ще одна паралель - зовнішня загроза не об'єднує політичний клас автоматично. Навпаки, Китай активно використовує внутрішні розбіжності Тайваню, так само як Росія свого часу працювала з українськими політичними конфліктами. Для одних головний висновок із китайського тиску - потрібно швидше озброюватися; для інших - потрібно зменшувати напругу й відновлювати діалог із Пекіном.

👀 Водночас Тайвань має важливу перевагу над Україною того періоду. Державні інституції Тайбея значно стабільніші, бюрократія професійніша, а політична боротьба поки не руйнує базову функціональність держави. KMT також не можна механічно порівнювати з Партією регіонів - партія не заперечує необхідність оборони, а сперечається щодо її масштабів, вартості та стратегії відносин із Китаєм.

⚡️ Але головний ризик нам дуже знайомий. Держава може втратити критично важливі роки через внутрішнє блокування, поки зовнішній противник продовжує нарощувати сили. Для України наслідки такого політичного розколу ми вже знаємо. Для Тайваню питання тепер у тому, чи зможе його демократія виробити хоча б мінімальний стратегічний консенсус щодо Китаю раніше, ніж Пекін вирішить перевірити цю систему на міцність.

🤔 Гірше за одного Трампа може бути тільки два Трампа...

🇯🇵🇺🇸 Японія дедалі серйозніше замислюється над “планом Б” у сфері безпеки

🇺🇸🇰🇷 Після рішення Дональда Трампа скоротити спільні навчання США і Південної Кореї в Японії знову загострилося питання надійності американських гарантій безпеки. Протягом 75 років японська модель фактично будувалася на одному сценарії: країна зберігає конституційний пацифізм, а у випадку великої загрози покладається на військову підтримку США. Якщо ж довіра до Вашингтона почне реально слабшати, Сеулу доведеться коригувати свою стратегію, а Токіо - фактично будувати нову.

✏️ Проблема в тому, що японський “план А” одночасно залежить від США і десятиліттями ускладнював навіть серйозну дискусію про альтернативи - масштабніше переозброєння, військову службу чи власне ядерне стримування. Японія вже планує до 2027 фінансового року бути здатною брати на себе “основну відповідальність” за відбиття вторгнення за підтримки США, але це все ще далеко від стратегічної автономії.

🤔 Для Санае Такаїчі нинішня ситуація, парадоксально, полегшує аргументацію на користь радикальнішої оборонної політики. Китай звинувачує її у ремілітаризації, КНДР посилює військові можливості та співпрацює з Росією, Путін демонстративно відвідує спірні з Японією острови, а тепер і сам Вашингтон створює сумніви щодо непорушності союзницьких зобов'язань. Протести на захист пацифістської конституції показують, що внутрішні обмеження нікуди не зникли, але серпень 2026 року дедалі сильніше підштовхує Японію до питання, яке вона десятиліттями могла собі дозволити не ставити: що робити, якщо американського “плану А” одного дня буде недостатньо?

❗️❗️❗️ Увага!!!

✏️ Команда КІНІ дропнула дуже актуальний матеріал про нову стратегію зовнішньої політики України та її ОНОВЛЕННЯ

🌏 Адмін там розписав про Азію

⚡️⚡️⚡️ ЧИТАТИ ВСІМ!

🇺🇸🛳 Американський есмінець чотири дні залишався без електрики в Південнокитайському морі

🔥 Есмінець USS Benfold класу Arleigh Burke минулого місяця зазнав серйозної несправності генераторів під час операцій в Індо-Тихоокеанському регіоні. Корабель залишався без електроенергії чотири дні, через що екіпаж фактично втратив доступ до питної води, кухні, туалетів і кондиціонування. Після аварії 24 липня есмінець довелося буксирувати до Субік-Бей на Філіппінах.

🤝 Допомогу Benfold надавали кораблі авіаносної ударної групи George Washington, зокрема крейсер USS Robert Smalls постачав морякам їжу. Електропостачання вдалося відновити 30 липня, після чого корабель пройшов ремонт і 8 серпня залишив Філіппіни. Причини аварії зараз розслідуються, постраждалих серед екіпажу не було.

✏️ Інцидент стався на тлі ширших питань щодо навантаження на американський флот. Нещодавно з'явилися повідомлення про проблеми з моральним і психологічним станом екіпажу авіаносця USS Abraham Lincoln, який перебуває у дев'ятимісячному розгортанні, зокрема через операції США проти Ірану. Щонайменше двоє моряків, за повідомленнями, намагалися стрибнути за борт.

🇺🇸 Американські законодавці вже вимагають від ВМС пояснень щодо тривалості розгортань, стану водопостачання, сантехніки, базових запасів і психологічного здоров'я моряків. Водночас Білий дім і Пентагон публічно применшують проблему, а Дональд Трамп навіть заявив, що дев'ять місяців розгортання - це “ще недостатньо довго”.