🇯🇵 Падіння рейтингу Такаїчі посилює тиск на японський ринок облігацій

✏️ Японський ринок облігацій дедалі уважніше стежить за падінням рейтингу уряду Санае Такаїчі, оскільки інвестори побоюються, що прем'єрка може вдатися до ще більш експансивної фіскальної політики для відновлення підтримки. Головним ризиком залишається її план знизити податок на споживання для продуктів харчування, потенційно до 1% з квітня 2027 року.

🤔 Для ринку ключова проблема полягає в тому, що поки незрозуміло, як уряд компенсує близько 5 трлн єн щорічних втрат доходів від такого податкового зниження. Це підживлює очікування додаткових запозичень і, відповідно, може тиснути на прибутковість японських державних облігацій у бік зростання. Рейтинг кабінету Такаїчі різко знизився одразу в кількох опитуваннях. За даними Nikkei та TV Tokyo, підтримка впала на 10 пунктів до 58%, Yomiuri показала падіння до 57%, а Mainichi - до 41%, що вже нижче рівня несхвалення. Для ринку це сигнал, що уряд може активніше використовувати бюджетні стимули для повернення популярності.

👀 Аналітики Mizuho Securities розглядають два сценарії. Якщо рейтинг падає, але не настільки, щоб загрожувати відставкою Такаїчі, уряд, ймовірно, посилить фіскальне стимулювання, що тиснутиме на ставки вгору. Якщо ж підтримка наблизиться до рівня 30% або нижче, ринок може почати закладати ризик її відставки, а це, навпаки, може знизити ставки, оскільки наступний уряд, імовірно, буде менш схильним до рефляційної політики.

💬 Додаткову невизначеність створюють повідомлення про можливі кадрові перестановки в уряді та керівництві ЛДП уже в серпні або вересні. Особливо уважно ринок стежить за долею міністра фінансів Сацукі Катаями та генсека ЛДП Шун'ічі Судзукі, яких сприймають як прихильників фіскальної дисципліни. Якщо їхні позиції ослабнуть, інвестори можуть вирішити, що уряд Такаїчі рухається до ще більш м'якої бюджетної політики саме на старті підготовки бюджету на 2027 фінансовий рік.

🇹🇼🇺🇸 Конгрес США сигналізує про продовження підтримки Тайваню попри паузу Трампа

🇺🇸 Президент США Дональд Трамп досі не схвалив великий пакет озброєнь для Тайваню на 14 млрд доларів, який він фактично поставив на паузу після травневої зустрічі з Сі Цзіньпіном. Водночас Палата представників США 15 липня ухвалила законопроєкт, що передбачає 500 млн доларів Foreign Military Financing для Тайваню у 2027 фінансовому році. Це не прив'язує кошти до конкретного пакета зброї, але демонструє, що Конгрес не хоче допустити довгострокового обмеження військової допомоги Тайбею через переговори Білого дому з Пекіном.

🤷‍♂️ Ці кошти можуть піти на вже схвалені, але ще не повністю виконані оборонні контракти. Станом на квітень частково невиконаними залишалися продажі 30 типів озброєнь, а останній великий пакет на 11,1 млрд доларів, затверджений у грудні, включав M109A7, HIMARS, Javelin та ударні безпілотні системи. Тобто нинішня пауза, ймовірно, стосується не всіх поставок, а передусім нових угод, які ще не отримали остаточного політичного схвалення.

🇨🇳⚡️ Пекін традиційно виступає проти американської військової допомоги Тайваню і водночас нарощує військову активність навколо острова. Трамп після зустрічі з Сі назвав затримку пакета “хорошим переговорним козирем”, але Держдеп США у червні повторив, що продажі зброї Тайваню не залежать від згоди Китаю. Тому очікується, що рішення щодо пакета на 14 млрд доларів можуть відкласти до нової зустрічі Трампа і Сі у США у вересні.

Ого 👀

🇨🇳⚡️🇹🇼🇯🇵🇵🇭 ISW: Китай посилює тиск на Тайвань, Японію та Філіппіни через розвідку, право і “сіру зону”

⛩ Японія вперше після Другої світової війни працює над створенням централізованого розвідувального агентства. Токіо консультується зі США, Німеччиною та Австралією щодо технологій, кадрів і пріоритетів нової структури.

🤷‍♂️ Це має допомогти Японії краще протидіяти китайському та російському шпигунству, кіберзагрозам, промисловій розвідці та ризиковим іноземним інвестиціям. Фактично йдеться про спробу зробити японську безпекову систему менш фрагментованою і більш придатною до довгострокового протистояння з КНР.

🇷🇺 Окрему увагу автори звертають на російський напрямок. У Японії дедалі гучніше говорять про проблему іноземних агентурних мереж, а також про те, що японські компоненти продовжують з'являтися в російських дронах і ракетах попри експортні обмеження.

🪖 Китай, за оцінкою ISW, може готувати інформаційний ґрунт для оскарження філіппінського суверенітету над островами Батанес у Лусонській протоці. Китайські академіки вже просувають тезу, що ці острови історично “пов'язані” з Тайванем, а отже нібито можуть належати КНР.

✏️ Батанес важливі не самі по собі, а через географію. Вони розташовані біля Лусонської протоки - ключового проходу через перший острівний ланцюг, який має критичне значення для виходу китайського флоту у західну частину Тихого океану.

🔥 На тайванському напрямку Пекін посилює тиск через затримання та допити громадян Тайваню. За даними Ради у справах материкового Китаю, з кінця березня 72 тайванці зникли або були затримані в КНР, а з січня 2024 року таких випадків було вже 385.

👀 ISW припускає, що китайські органи безпеки можуть використовувати такі затримання для вербування, збору інформації та залякування про-тайванських голосів. Особливо цінними мішенями для КНР є держслужбовці, активісти, журналісти та люди, пов'язані з політичними структурами Тайваню.

🇺🇸 Тайвань одночасно посилює власну стійкість. Законодавці просувають зміни, які можуть відкрити шлях для роботи Starlink на острові, що дало б Тайбею резервний канал зв'язку на випадок китайських атак по підводних кабелях або іншій телекомунікаційній інфраструктурі.

🛳 Військові навчання Тайваню також стають більш практичними. Останні маневри включали оборону Тайбея, мобільні підрозділи, асиметричні системи, децентралізоване командування та сценарії після можливого удару по політичному чи військовому керівництву острова.

🤔 У ширшому регіональному контексті Китай продовжує модернізувати свої військово-морські можливості. Новий десантний корабель Sichuan з електромагнітною катапультою може стати фактично “дроновим авіаносцем” і посилити далекі операції китайського флоту. Усе це показує, що Пекін одночасно працює на кількох рівнях - військовому, розвідувальному, правовому та інформаційному.

🇺🇦⚡️🇷🇺🇰🇵 Росія могла знову застосувати північнокорейську ракету проти України

🚀 Володимир Зеленський заявив, що Росія використала північнокорейську ракету під час удару по селу Радушне біля Кривого Рогу, де загинули п'ятеро членів однієї родини - батьки та троє дітей.

📡 За даними джерел Reuters, українські радари зафіксували траєкторії, характерні для північнокорейських балістичних ракет KN-23 або KN-24. Остаточний висновок мають зробити після аналізу уламків, однак військове джерело вважає, що йдеться саме про північнокорейську ракету. Їх Росія почала застосовувати наприкінці 2023 року, а перерва з серпня може свідчити про отримання нової партії.

✏️ Росія дедалі активніше використовує балістичні ракети, які складніше перехоплювати без систем Patriot, тоді як Україна відчуває гострий дефіцит сучасної ППО. Північна Корея вже постачала Москві мільйони артилерійських снарядів і відправляла тисячі військових для підтримки російських сил, а Зеленський раніше попереджав, що Кремль може готуватися прийняти ще 30 тисяч північнокорейських солдатів.

🇺🇳 НATO відсуває Індо-Тихоокеанський регіон на другий план

✏️ На думку Себастьяна Контін Трілло-Фігероа, геополітичного стратега, який працює в Азії та спеціалізується на перетині європейських, азійських і американських відносин, НATO фактично повертається до більш вузької логіки “НATO 1.0”. Тобто альянс знову концентрується передусім на росії, європейській обороні, військовому виробництві та розподілі витрат, а Індо-Тихоокеанський регіон відходить на периферію порядку денного.

🇦🇺🇯🇵🇳🇿🇰🇷 Автор вказує, що це стало помітно на саміті в Анкарі, де три з чотирьох індо-тихоокеанських партнерів НATO - Австралія, Японія та Нова Зеландія - були представлені не лідерами держав, а міністрами. Лише президент Південної Кореї прибув на найвищому рівні. Крім того, генсек ал'янсу зустрівся з IP4 поза основною програмою, що, на думку автора, символічно знизило їхній статус до дипломатичного додатку.

🇨🇳 Головна зміна, за його оцінкою, полягає в тому, що з комюніке НATO зник Китай. У 2019-2024 роках Пекін дедалі активніше вписували в логіку євроатлантичної безпеки: від “викликів” до “вирішального помічника” росії у війні проти України. Але декларації 2025 і 2026 років уже не згадують Китай, фактично прибираючи аргумент про те, що безпека Європи та Індо-Тихоокеанського регіону є частиною єдиної стратегічної рамки.

🇺🇸 Трілло-Фігероа пояснює це не лише позицією Дональда Трампа, а й відсутністю справжнього консенсусу всередині Європи щодо Китаю. США роками намагалися переконати союзників розглядати Пекін як системну загрозу, однак Франція, Німеччина, східні та південні члени НATO мали різні пріоритети: від торгівлі з Китаєм до фокусу на росії чи Середземномор'ї. Тому, коли Вашингтон сам зменшив тиск, європейські країни не мали особливих причин підтримувати попередню індо-тихоокеанську риторику.

🇹🇼 Наслідки цього, на думку автора, найсильніше відчує Тайвань. НATO навряд чи стане вирішальним військовим актором у кризі навколо Тайванської протоки чи Південнокитайського моря, а більшість європейських країн у разі конфлікту обмежаться санкціями, логістикою, розвідкою або символічними розгортаннями. Тому азійські партнери мають виходити з того, що зв'язок між європейською та індо-тихоокеанською безпекою залежить насамперед від політичної волі Вашингтона, а не від реальних зобов'язань ал'янсу.

🤷‍♂️ Чілового вам п'ятничного вечора, шановні

🇨🇳⚡️🇯🇵 Китай розкритикував створення японського Національного розвідувального управління

🗣 Речниця МЗС Китаю Мао Нін на пресконференції 31 липня різко розкритикувала запуск японського Національного розвідувального управління, назвавши це “негативним кроком”. За її словами, Японія нібито використовує “національну безпеку” та “зовнішні загрози” як привід для прискорення ремілітаризації, що, на думку Пекіна, загрожує миру й стабільності в регіоні.

⛩ Мао також апелювала до довоєнної історії Японії, заявивши, що японські розвідувальні органи колись сприяли мілітаризму та зовнішній агресії. Паралельно китайська Global Times пішла ще далі, порівнявши нову структуру з довоєнною “токко” - політичною поліцією, а дату запуску 31 липня штучно пов'язала з сумнозвісним “загоном 731”. Фактично Пекін намагається подати японську розвідувальну реформу не як відповідь на сучасні загрози, а як повернення до образу “мілітаристської Японії”.

🤔 В чужому оці пилинку побачиш, а у своєму колоду проґавиш