🇺🇸⚡️🇮🇷 США та Іран обмінялися масованими ударами на тлі нової кризи в Ормузькій протоці

🚀 США та Іран обмінялися потужними ракетними й дроновими ударами після того, як Тегеран атакував американські об'єкти у країнах Перської затоки та знову заявив про закриття Ормузької протоки. Іранські удари зачепили Катар, ОАЕ, Кувейт, Оман, Бахрейн і Йорданію, частина з яких раніше не була безпосередньою мішенню в останні місяці.

🗣 Вашингтон у відповідь заявив про нову серію ударів по Ірану, спрямованих на зниження його здатності атакувати цивільні судна та комерційний трафік у протоці. Центральне командування США повідомило, що за останні дні було уражено понад 300 іранських військових цілей, включно з об'єктами, пов'язаними з ракетами, дронами та військово-морською інфраструктурою.

🔥 Ключовим елементом ескалації залишається Ормузька протока, через яку до війни проходила близько п'ята частина світових поставок нафти та LNG. Іран заявляє, що рух суден без його дозволу неможливий, і намагається встановити власний режим контролю та збору платежів. США, натомість, наполягають, що Іран не контролює протоку, а рух суден триває альтернативним маршрутом поблизу Оману.

✏️ Нова хвиля ударів ставить під сумнів майбутнє тимчасової домовленості між США та Іраном, яка мала відновити судноплавство і відкрити шлях до подальших переговорів. Катар уже заявив, що не може виступати посередником, поки сам перебуває під атакою, а зростання енергетичних цін створює додатковий політичний тиск на адміністрацію Дональда Трампа напередодні виборів до Конгресу.

🇰🇷 Експрезидента Південної Кореї Юн Сок Йоля засудили ще до двох років ув'язнення

🧑‍⚖️ Суд у Сеулі визнав колишнього президента Південної Кореї Юн Сок Йоля винним у порушенні закону про політичне фінансування. За даними суду, під час політичної кампанії він безкоштовно отримав від політичного брокера 14 пакетів соціологічних опитувань загальною вартістю близько 270 млн вон, або приблизно 180 тисяч доларів. В обмін на це Юн, як вважає суд, пізніше допоміг пов'язаному з брокером колишньому депутату отримати партійну номінацію.

❌ Юн заперечує провину і заявляє, що не замовляв ці опитування та нічого не обіцяв натомість. Вирок ще можна оскаржити. Ця справа є лише однією з восьми судових справ проти експрезидента: окремо він уже оскаржує довічний вирок за звинуваченням у заколоті, пов'язаному з коротким запровадженням воєнного стану у 2024 році.

🇺🇸⚡️🇮🇷 Вперше США використали морські дрони в українському стилі для атаки на прибережний об’єкт Ірану

👀 Трійка американських безпілотних надводних апаратів Corsair наближається до доку для ремонту підводних човнів у Бандар-Аббасі та детонує.

🇯🇵⛩🇷🇺 В японському твітторі відео на якому підар втрачає контроль над важким кулеметом YakB-12.7, який зазвичай прикріплений до бойового гелікоптера Мі-24

😎 Роблять ось такі едіти

🇯🇵 Японія може передати Філіппінам п'ять есмінців класу “Абукума”

🛳 У липні 2026 року міністр оборони Філіппін Гілберто Теодоро заявив, що Маніла досягла принципової домовленості з Японією щодо отримання п'яти кораблів класу “Абукума” Морських сил самооборони. Це невеликі ескортні кораблі повною водотоннажністю близько 2900 тонн, які були введені в експлуатацію у 1989-1993 роках і мають бути повністю списані Японією до 2027 фінансового року.

✏️ Попри вік, для Філіппін ці кораблі залишаються корисним активом. Філіппінський флот швидко модернізується на тлі китайського тиску в Південнокитайському морі, але все ще має обмежену кількість сучасних бойових одиниць. Нові фрегати класів Jose Rizal та Miguel Malvar є цінними, але їх мало, тому “Абукума” можуть виконувати роль додаткових кораблів для патрулювання, охорони прибережних вод і розвантаження новіших платформ.

💬 Для Маніли це прагматичний спосіб швидко збільшити чисельність флоту в умовах бюджетних обмежень, а для Токіо - важливий крок у поглибленні оборонної співпраці з Філіппінами як партнером у стримуванні Китаю. Тому передача “Абукума” є не просто експортом старих кораблів, а політичним і стратегічним сигналом про посилення японсько-філіппінської безпекової взаємодії.

🇹🇼 Тайвань закупить морські дрони для Берегової охорони на тлі зростання китайського тиску

👀 Тайвань планує укласти контракти на закупівлю 25 безекіпажних надводних апаратів і двох підводних дронів для Берегової охорони. Замовлення має отримати тайванський Національний інститут науки і технологій Чуншань, який співпрацюватиме з американською компанією MARTAC. Перший прототип планують вивести на випробування у першій половині 2027 року.

🇨🇳 Це рішення напряму пов'язане з розширенням китайських морських операцій навколо Тайваню, зокрема у водах на схід від острова та поблизу його віддалених територій. У Тайбеї побоюються, що такі дії можуть стати елементом підготовки до майбутньої блокади, яка створила б тиск на Тайвань і водночас порушила б глобальне судноплавство.

⛵️ Морські дрони розглядаються як важлива частина асиметричної оборонної стратегії президента Лая Цін-те. Тайванські посадовці уважно вивчають досвід України, яка активно використовує морські дрони проти російського Чорноморського флоту. Подібні системи також дедалі частіше фігурують у сучасних конфліктах, включно з американсько-іранською війною.

⚓️ Тайвань водночас прагне стати виробничим та інженерним центром для повітряних і морських дронів для країн, які хочуть зменшити залежність від китайських ланцюгів постачання. Найбільший тайванський суднобудівник CSBC уже розробив власний морський дрон Endeavor Manta і заявляє, що може виробляти до 40 таких апаратів на рік.

🤔 Окремі тайванські експерти вважають, що нинішні плани все ще недостатні. Засновник Forward Alliance Енок Ву наголошує, що на тлі активності найбільшого у світі флоту та берегової охорони Китаю Тайваню потрібні не десятки, а сотні морських дронів. На його думку, частину ресурсів варто спрямувати саме на Берегову охорону та сучасні безпілотні платформи, які краще відповідають характеру нинішніх загроз.

🇮🇳 Новий боллівудський фільм знову підняв питання про насильство в Кашмірі

🎬 Трейлер майбутнього боллівудського бойовика “Chauhaan” із Аджаєм Девганом викликав гостру дискусію через сцену, де використання дробових рушниць проти протестувальників у Кашмірі описується як таке, що завдає “обмеженої шкоди”. Критики вважають, що фільм применшує один із найболючіших епізодів новітньої історії регіону та подає події через призму індійського державного наративу.

🤷‍♂️ Йдеться про події 2016 року в індійському Кашмірі, коли після вбивства польового командира бойовиків спалахнули масові протести. За даними Amnesty International, з 2010 року дробові рушниці стали причиною смерті щонайменше 14 людей, а лише за сім місяців після ескалації 2016 року понад 6000 осіб були поранені, зокрема 782 отримали травми очей. Правозахисники наголошують, що ці засоби часто завдавали невибіркової та непропорційної шкоди.

✏️ Після скасування напівавтономного статусу Джамму і Кашміру у 2019 році боллівудські фільми дедалі частіше подають регіон через націоналістичну рамку, де акцент робиться на силовиках, боротьбі з “тероризмом” і виправданні державного насильства. Дослідники та правозахисники вважають, що такі стрічки поступово витісняють складність кашмірського досвіду і перетворюють травматичні події на елемент політичної пропаганди.

🇯🇵 Японія запускає програму прискореного придбання дронів-перехоплювачів

🛸 15 липня 2026 року було оголошено про старт «Програми раннього придбання дронів-перехоплювачів», метою якої є якнайшвидше постачання перспективних систем до підрозділів Сил самооборони Японії.

💬 Також уже визначено компанії, які проводитимуть демонстраційні випробування. До початку серпня 2026 року планується протестувати чотири типи дронів, зокрема апарати японського виробництва.

✏️ Системи, які покажуть найкращі результати, мають без тривалих додаткових процедур перейти до етапу серійного виробництва та масштабних закупівель.

🇨🇳🚀🇺🇸 Китайський запуск SLBM став сигналом для США, Філіппін і всього Тихоокеанського регіону

🗣 Китай назвав випробування балістичної ракети підводного базування 6 липня “рутинною” частиною військової підготовки, однак за цим стояв значно ширший політичний сигнал. ВМС НВАК оголосили про успішний запуск “стратегічної ракети” з атомного підводного човна в міжнародні води Тихого океану - вперше з 1982 року Китай публічно повідомив про такий тест.

🔩 Одним із головних адресатів цього сигналу були США. Сі Цзіньпін, схоже, хотів перевірити “червоні лінії” Дональда Трампа і зрозуміти, наскільки різко Вашингтон відреагує на демонстрацію китайського морського ядерного потенціалу. Реакція США справді була, але сам Трамп утримався від заяв, які могли б зірвати очікуваний китайсько-американський саміт у Білому домі.

🇨🇳 Запуск також вписується у давні амбіції Китаю в Тихому океані. Ще у 2013 році Сі Цзіньпін заявив Бараку Обамі, що “величезний Тихий океан має достатньо простору для двох великих країн”, фактично натякаючи на поділ сфер впливу між США і КНР. Тепер Китай демонструє, що його флот і ядерні сили здатні діяти далеко за межами Південно- та Східнокитайського морів.

🚀🌊 Маршрут ракети також мав політичне значення. Китай обрав південний напрямок, і ракета пролетіла над Філіппінами перед падінням у районі Південного Тихого океану. Це сталося за кілька днів до 10-ї річниці рішення міжнародного арбітражу в Гаазі, який у 2016 році відкинув китайські претензії в Південнокитайському морі за позовом Філіппін. Пекін досі називає це рішення “макулатурою”.

🤔 Північний маршрут, який міг би пройти ближче до Японії та Південної Кореї, Китай, ймовірно, вирішив не використовувати, щоб не підштовхнути Токіо і Сеул до спільної критики. Особливо чутливим це могло б бути після рішення США підтримати прагнення Південної Кореї створити атомний підводний човен і на тлі погіршення відносин Китаю з Японією через позицію Токіо щодо Тайваню.

🤷‍♂️ У ширшому сенсі запуск SLBM став демонстрацією того, що Китай наближається до повноцінної морської складової ядерного стримування. Після випробування міжконтинентальної ракети у 2024 році та нинішнього запуску з підводного човна Пекін показує, що може загрожувати континентальній території США як із суші, так і з моря. Для Сі Цзіньпіна це також внутрішньополітичний символ: напередодні 100-річчя НВАК і з'їзду КПК у 2027 році він прагне закріпити себе в одному ряду з Мао Цзедуном і Ден Сяопіном як лідер, за якого Китай досяг нового стратегічного прориву.