🇯🇵 Япония создает первую после Второй мировой войны централизованную разведывательную структуру, которая должна заработать уже к декабрю.

Новый орган с бюджетом около 407 миллионов долларов будет подчинен премьер-министру и займется сбором и анализом разведданных, киберзащитой, противодействием промышленному шпионажу и иностранным операциям влияния.

На первом этапе в нем будут работать несколько сотен специалистов, включая программистов, аналитиков по кибербезопасности и сотрудников по международным связям.

Главная задача реформы заключается в объединении разрозненной системы, где полиция, Минобороны, МИД и другие ведомства десятилетиями собирали информацию отдельно и не всегда обменивались ею между собой.

Новое агентство должно координировать работу примерно 33 тысяч сотрудников, связанных с разведкой по всему государственному аппарату, а отдельный совет под руководством премьер-министра станет единым центром принятия решений.

США уже консультируют Токио по киберзащите, промышленному шпионажу и контролю иностранных инвестиций, Австралия помогает выстроить взаимодействие между ведомствами, а Германия обсуждает расширение обмена разведданными.

@yigal_levin

🌏🇨🇳🇻🇳🇲🇾🇹🇼 Конкуренція штучних островів у Південно-Китайському морі

🏛⚡️🇨🇳 У 2016 році міжнародний арбітраж відхилив так звану «дев’ятипунктирну лінію» Китаю, яка була основою його претензій на контроль над островами Південно-Китайського моря. Пекін відмовився визнавати рішення суду та продовжив розширювати контроль над регіоном, зокрема шляхом створення штучних островів та рекультивації земель на архіпелагах.
Сьогодні цю практику почали активно використовувати інші держави, які також претендують на свою частку контролю в спірній акваторії.

🇻🇳⚓️ Наприклад, В’єтнам успішно продовжує реалізацію проєктів з рекультивації земель на архіпелазі Спратлі. Вони охоплюють близько 216 нових гектарів землі, будівництво 15 гаваней та розширення військової інфраструктури, включаючи склади боєприпасів та 2,5-кілометрову злітно-посадкову смугу на рифі Барк Канада. Днопоглиблювальні та меліоративні операції Ханою є другими за величиною після Пекіна.

🇲🇾🪏 У той же час Малайзія проводить власну рекультивацію земель у спірному районі Ластівчиного рифу та вже побудувала злітно-посадкову смугу довжиною 1368 метрів. Куала-Лумпур претендує на 12 об’єктів архіпелагу Спратлі, однак фактично контролює лише п’ять: рифи Своллоу, Ардасьєр, Еріка, Марівелес та мілину Інвестігейтор.

🇹🇼⚒️ Власне острівне будівництво на островах Спратлі розпочав і Тайвань: було успішно реалізовано проєкт меліорації 3 гектарів на острові Іту-Аба. Далі заплановано будівництво нового великого причалу, злітно-посадкової смуги довжиною 1200 метрів, маяка та госпіталю.

🏝 Хоча успіхи вищезазначених країн не дотягують до масштабів проєктів Китаю загальною площею близько 2210 нових гектарів суші, сам факт ведення ними острівного будівництва змінює баланс сил у протистоянні за Південно-Китайське море. Якщо раніше створення штучних об’єктів Китаєм розглядалось як кричуще порушення міжнародного права, то тепер така стратегія поступово стає новою буденністю, зайвий раз сигналізуючи про руйнацію міжнародного порядку, заснованого на правилах.