🇺🇸🇮🇷🇹🇼 США призупинили продаж зброї Тайваню через війну з Іраном

✏️ США тимчасово призупинили новий пакет продажу озброєння Тайваню через необхідність зберегти запаси боєприпасів на тлі операції проти Ірану. Про це під час слухань у Конгресі заявив виконувач обов’язків міністра ВМС США Хуанг Чао. Йдеться про можливий пакет на 14 мільярдів доларів, який мав стати продовженням попереднього продажу зброї Тайбею на приблизно 11 мільярдів доларів, схваленого адміністрацією Трампа.

"Зараз ми робимо паузу, щоб переконатися, що маємо необхідні боєприпаси для Epic Fury", - заявив Чао, маючи на увазі американську операцію проти Ірану.

🇨🇳 Ситуація привернула додаткову увагу після нещодавнього саміту Трампа та Сі Цзінпінь у Пекіні, де сторони обговорювали Тайвань. Сі попередив про ризик конфлікту у разі "неправильного поводження" США з тайванським питанням. Повертаючись із Китаю, Трамп заявив, що не давав жодних зобов’язань щодо Тайваню та все ще розглядає можливість схвалення нового пакета озброєнь. Водночас президент Тайваню Лай Чін-те продовжує курс на посилення обороноздатності острова за підтримки Вашингтона.

👀 У Тайбеї заявили, що не отримували офіційної інформації про зміни у планах США щодо продажу зброї. Водночас у самих Сполучених Штатах слова Cao викликали питання серед експертів. Аналітик The Heritage Foundation Стів Єйтс назвав ситуацію "дивною історією", зазначивши, що глава ВМС зазвичай не коментує подібні рішення, а довгострокові контракти на поставки озброєнь майже не пов’язані з поточними військовими операціями. Китай, своєю чергою, вкотре заявив, що "рішуче виступає проти продажу американської зброї Тайваню".

🍵🇰🇷 Starbucks у Південній Кореї опинився під загрозою бойкоту через невдалу акцію до річниці трагедії у Кванджу

⚡️ Компанія Starbucks зіткнулася з хвилею критики та закликами до бойкоту в Південній Кореї після рекламної кампанії "Tank Day", запущеної 18 травня. Акція рекламувала термокружки військово-зеленого кольору та обігрувала дату "5.18" - день, який у Кореї асоціюється з однією з найтрагічніших сторінок сучасної історії країни. Саме 18 травня 1980 року військовий режим диктатора Чон Ду Хван жорстоко придушив демократичні протести у місті Кванджу, де загинули понад сто людей.

✏️ Додаткове обурення викликала фраза з реклами про те, що кружки видають звук "так!", коли їх ставлять на стіл. Для багатьох корейців це стало болісною асоціацією зі справою студента-активіста, який помер після катувань у поліцейському відділку в 1987 році - тоді поліція пояснювала смерть схожим звуком удару. Скандал швидко поширився соцмережами та викликав реакцію президента Південної Кореї Лі Дже Мьон. Після суспільного тиску Starbucks Korea звільнила свого генерального директора Сон Чон Хьона.

👀 Громадські організації звинуватили компанію у неповазі до пам’яті жертв демократичного руху. Коаліція громадян за економічну справедливість у Кванджу заявила:

"Кванджу - це не просто місце, це серце південнокорейської демократії, яке вистояло проти державного насильства".

💬 Депутат правлячої Демократичної партії Бок Гі Ван опублікував відео, де демонстративно кидає стакан Starbucks на підлогу зі словами:

"Не пийте Starbucks".

🤷‍♂️ Сама компанія принесла офіційні вибачення та визнала кампанію "вкрай недоречною". У заяві Starbucks Korea йдеться, що реклама не пройшла належної внутрішньої перевірки, а компанія "щиро перепрошує родини загиблих". Центральний офіс Starbucks також заявив:

"Хоч це й було ненавмисно, такого ніколи не мало статися".

🤔 Компанія пообіцяла провести внутрішнє розслідування та посилити навчання співробітників щодо історичної чутливості.

🇯🇵 Японія готується до війни, але підземних укриттів вистачає лише для 5% населення

🕊 Місцева влада Японії стикається з серйозною проблемою - країна фактично не має достатньої кількості підземних укриттів на випадок ракетних ударів чи воєнного конфлікту. Попри те, що уряд у березні затвердив план забезпечення 100% населення укриттями до 2030 року, зараз лише трохи більше 5% японців мають доступ до справді захищених підземних споруд.

🪖 Особливу тривогу викликають райони біля баз Сил самооборони та атомних електростанцій. У місті Кумамото поруч із базою Сухопутних сил самооборони наприкінці березня розгорнули далекобійні ракети, здатні досягати узбережжя Китаю. Керівник одного з громадських центрів, який офіційно визначили як евакуаційний пункт, зізнається:

"У нас немає жодних підземних приміщень, і я не думаю, що будівля витримає щось на кшталт вибухової хвилі. Ми також не проводили підготовку персоналу для таких ситуацій".

🏬 Будівля центру зроблена із залізобетону, однак має великі скляні поверхні у вестибюлі та спортивній арені.

"Вона може служити евакуаційним центром під час землетрусу чи тайфуну, але ми ніколи не думали про ракетну атаку", - зазначив менеджер.

🗣 За його словами, працівники навіть не знали, що об’єкт офіційно внесли до списку укриттів, доки з ними не зв’язалися журналісти.

🤷‍♂️ Схожі проблеми спостерігаються по всій країні. У префектурі Шідзуока, де також розміщені нові далекобійні ракети, більшість із 116 підземних укриттів знаходяться лише у великих містах. У містечку Ояма є всього один підземний об’єкт. Представник місцевої влади визнав:

"Фізично буде дуже складно суттєво збільшити їхню кількість".

😃 У префектурі Ібаракі, де розташована атомна станція компанії Japan Atomic Power, у зоні 30 кілометрів проживає понад 900 тисяч людей, але існує лише 13 підземних укриттів.

💬 Жителі районів біля атомних електростанцій також сумніваються у надійності наявної інфраструктури. У місті Кашівадзакі префектури Ніїґата, де розташована АЕС Kashiwazaki-Kariwa компанії Tokyo Electric Power Company, під укриття переобладнали 15 підземних переходів. Проте місцеві мешканці не впевнені у їхній безпеці.

"Я хвилююся, чи витримають вони надзвичайну ситуацію", - сказав чоловік віком понад 80 років.

✏️ Проблемою залишається і висока вартість будівництва. За даними Japan Nuclear Shelter Association, невелике підземне укриття на сім осіб коштує від 80 до 100 мільйонів єн. У Токіо влада вже виділила близько 4,2 мільярда єн на переобладнання складу аварійних запасів на станції метро Азабу-Джюбан у велике підземне укриття площею 1400 квадратних метрів. Представник асоціації зазначив:

"У багатьох районах Японії м’який ґрунт, тому витрати можуть бути ще більшими".

🤔 На цьому тлі уряд особливо концентрується на південному напрямку. На островах Сакішіма в префектурі Окінава з 2026 фінансового року почнеться будівництво спеціальних евакуаційних об’єктів на випадок кризи навколо Тайваню. Експерт з врегулювання конфліктів, професор університету Васеда Юджі Уесуґі вважає, що Японії необхідно насамперед будувати укриття біля потенційних цілей для атак та "чітко визначити пріоритети для підвищення безпеки на регіональному рівні".

⛩ Не розумію як можна дивитися турецькі серіали, коли є японські кримінальні драми...

🇪🇺🇨🇳 Праві популісти Європи розходяться у поглядах на Китай на тлі зростання популярності

👀 Правопопулістські партії продовжують нарощувати підтримку по всій Європі, використовуючи невдоволення виборців міграцією, інфляцією та традиційними політичними елітами. У Німеччині партія "Альтернатива для Німеччини" вже досягла рекордних 29% підтримки, а у Великій Британії партія Reform U.K. після успіху на місцевих виборах також вийшла в лідери соцопитувань. Однак, на відміну від США, де адміністрація Трампа зробила Китай центральною темою економічної політики, європейські праві не мають єдиної позиції щодо Пекіна.

✏️ Дослідження Центральноєвропейського інституту азійських досліджень показало, що прихильники правопопулістських партій зазвичай менш негативно ставляться до Китаю, ніж виборці традиційних партій. Директор програм CEIAS Ріхард Турчані пояснив це тим, що для багатьох популістів "головними ворогами" є ЄС і ліберальна демократія, а тому "Китай у частині Європи сприймається як альтернатива". Водночас у Франції прихильники партії National Rally (я не знаю як краще перекласти назву цієї партії) демонструють таке ж критичне ставлення до Китаю, як і виборці мейнстримних сил.

🤩 Частина європейських правих робить ставку на економічний прагматизм. Після повернення до влади партії ANO колишнього прем’єра Андрея Бабіша Чехія почала відходити від жорсткої антикитайської лінії. Бабіш заявив, що попередня політика "завдала шкоди чеським компаніям", а віцепрем’єр Карел Гавлічек стверджує, що погіршення відносин із Китаєм коштувало бізнесу мільярди крон. Дослідник Джеймс Даунс зазначив, що правопопулістські партії часто поєднують "економічний прагматизм з ідеологічною жорсткістю, а не відвертою ворожістю".

🇩🇪 У самих партіях також немає єдності щодо Китаю. Депутат Бундестагу від AfD Райнер Ротфусс критикує стратегію "de-risking" і закликає підтримувати "максимально конструктивні та довірливі відносини з Китаєм". Натомість його колега Мальте Кауфманн вважає, що співпраця можлива лише "за суворих умов рівності та чесної конкуренції". Позиції правих щодо Китаю часто формуються не зовнішньою політикою, а внутрішньою боротьбою проти чинної влади та "системи".

🤷‍♂️ Пекін може намагатися використовувати ці розбіжності у власних інтересах. Дослідник Німецької ради з міжнародних відносин Міхаель Лага заявив, що Китай здатен "експлуатувати поділи всередині або між ультраправими партіями", щоб послаблювати європейську політику зниження залежності від КНР. Водночас сумнівним є факт, що Пекін зможе перетворити європейських правих на єдиний проросійський чи прокитайський блок, оскільки ці партії залишаються надто фрагментованими та орієнтованими передусім на власні національні інтереси.