🇺🇸🇹🇼🇨🇳 Саміт Трампа і Сі залишив Тайвань у центрі стратегічної невизначеності

✏️ Візит Дональда Трампа до Пекіна став першим американо-китайським самітом у столиці КНР за дев’ять років, однак попри гучну дипломатичну картинку сторони так і не провели спільну пресконференцію та не підписали жодного спільного документа. Білий дім оприлюднив підсумковий факт-лист лише через два дні після повернення Трампа до США, що стало нетиповою затримкою для подібних переговорів. Особливу увагу привернуло те, що в документі взагалі не згадувався Тайвань, хоча Сі Цзіньпін назвав його "найважливішим питанням у китайсько-американських відносинах".

🗣 Сам Трамп пізніше заявив журналістам, що вони із Сі "багато говорили про Тайвань", однак він "не дав жодних зобов’язань" китайському лідеру. Президент США також підтвердив, що Сі напряму запитав його, чи Вашингтон захищатиме Тайвань у разі китайської атаки. "Він поставив мені це питання, а я відповів - я про таке не говорю", - сказав Трамп. Таким чином Білий дім фактично зберіг традиційну політику "стратегічної невизначеності" щодо Тайваню.

❗️ Під час переговорів Сі Цзіньпін прямо попередив американського президента, що неправильний підхід до тайванського питання може призвести до "зіткнень і навіть конфлікту". Китайські державні медіа активно поширювали ці заяви для внутрішньої аудиторії, підкреслюючи жорстку позицію Пекіна. Глава МЗС КНР Ван Ї після саміту заявив, що США "розуміють позицію Китаю" та "не підтримують незалежність Тайваню", хоча американська сторона офіційно таких формулювань не підтверджувала.

🇺🇸 Додаткову напругу викликали слова Трампа в ефірі Fox News, де він заявив: "Я не хочу, щоб хтось проголошував незалежність. Ми не повинні летіти 9500 миль заради війни". Водночас президент США дав зрозуміти, що ще не ухвалив рішення щодо нового пакета озброєнь для Тайваню, який може сягнути 14 мільярдів доларів. При цьому Трамп зазначив, що йому потрібно обговорити це "з людиною, яка керує Тайванем", фактично натякнувши на можливий прямий контакт із президентом Лай Цінде.

⚡️ Попри збереження торговельного перемир’я між США та Китаєм, обидві сторони дедалі більше говорять про необхідність "конструктивних відносин стратегічної стабільності". Вашингтон і Пекін намагаються втримати контроль над конфронтацією, однак атмосфера після саміту показала, що питання Тайваню залишається головною точкою потенційного вибуху у відносинах двох держав. Для Японії та інших країн Азії це означає необхідність готуватися до нової хвилі нестабільності у регіоні.

🤔 Я хочу собі ці фігурки...

🇮🇳 "Партія тарганів" підірвала соцмережі Індії на тлі невдоволення молоді

📊 В Індії стрімко набирає популярності сатиричний онлайн-рух "Партія народних тарганів" - Cockroach Janta Party (CJP), який за кілька днів зібрав понад 15 мільйонів підписників в Instagram, обігнавши навіть сторінку правлячої партії Бхаратія Джаната (BJP) прем’єра Нарендра Моді. Рух виник після скандальних слів голови Верховного суду Індії Сур’ї Канта, який порівняв безробітну молодь із тарганами та "паразитами", що "атакують інституції". Пізніше суддя заявив, що мав на увазі людей із фальшивими дипломами, однак хвиля обурення вже охопила соцмережі.

🗣 Засновник CJP Абхіджіт Діпке заявив, що успіх проєкту став несподіванкою навіть для нього.

"Саме молоді люди були дуже розчаровані. У них не було жодного виходу для цього. Вони були справді злі на уряд", - сказав він.

👀 Сторінки руху публікують меми, сатиричні "передвиборчі" ролики та глузують із безробіття, корупції, витоків екзаменаційних тестів і зв’язків влади з великим бізнесом. Символом руху став тарган - як уособлення виживання в складних умовах.

🤷‍♂️ Попри заяви критиків про те, що це лише короткочасний інтернет-флешмоб, рух уже починає виходити за межі соцмереж. Молоді прихильники CJP з’являються на протестах у костюмах тарганів, а влада, схоже, почала реагувати жорсткіше - акаунт руху в X тимчасово заблокували на території Індії. Втім, майже одразу з’явився новий профіль із повідомленням:

"Тарган повернувся. Ви думали, що можете нас позбутися? Лол".

😎 Я чомусь взагалі не здивований, що партія з подібною назвою набрала популярності саме в Індії

Стереотипи самі себе не пишуть

🇺🇸🇨🇺 Марко Рубіо про Кубу:

"Куба не тільки володіє зброєю, придбаною у Росії та Китаї, але й надає притулок російським та китайським розвідникам на своїй території.

Отже, Куба завжди становила загрозу національній безпеці США."

⛩ Так, панове, сьогодні відпочиваємо

Зроблю завтра сводку новин для вас на почитати, а поки цей..гарного вечора п'ятниці

🇨🇳🏙🇯🇵 Китай обмежив постачання рідкоземельних металів до Японії на тлі суперечки через Тайвань

❤️ Китай щонайменше чотири місяці практично не постачає Японії низку важких рідкоземельних металів і галій - критично важливі ресурси для виробництва магнітів, мікрочипів, аерокосмічної та оборонної продукції. За даними китайської митниці, з грудня експорт диспрозію, тербію, оксиду ітрію та галію до Японії майже повністю припинився. Обмеження збіглися з дипломатичним загостренням між Пекіном і Токіо через Тайвань, що посилило підозри про використання Китаєм рідкоземельних ресурсів як інструменту політичного тиску.

🤔 Японія залишається найбільшим виробником рідкоземельних магнітів за межами Китаю, однак критично залежить від китайського імпорту важких рідкоземельних елементів. Один із найбільших японських виробників магнітів - компанія Shin-Etsu Chemical - вже припинила приймати нові замовлення на магніти з диспрозієм, повідомляють західні клієнти компанії. Водночас Пекін у січні та лютому додатково посилив експортний контроль щодо японських корпорацій, зокрема підрозділів Mitsubishi Heavy Industries, пов’язаних із суднобудуванням та авіадвигунами.

🗣 Уряд Японії заявляє, що використовує стратегічні резерви та намагається стримати наслідки для промисловості. Японські компанії також значно краще підготовлені до подібного тиску після кризи 2010 року, коли Китай уже обмежував експорт рідкоземельних металів через територіальну суперечку. З того часу Токіо активно інвестував у диверсифікацію постачань і скорочення використання важких рідкоземельних елементів у виробництві.

🤷‍♂️ Попри це, повністю замінити китайські поставки найближчим часом буде складно. Австралійська компанія Lynas Rare Earths, яку підтримує Японія, стала першим виробником диспрозію та тербію поза Китаєм, однак її обсяги залишаються незначними порівняно з китайським експортом. У першому кварталі 2026 року Lynas виробила лише 8 тонн цих металів, тоді як Китай у 2024 році постачав Японії близько 14 тонн щомісяця.