🇺🇸🌊🇮🇷 США почали розмінування Ормузької протоки на тлі крихкого перемир’я з Іраном

🛳 США розпочали підготовку до розмінування Ормузької протоки. Два американські військові кораблі вже пройшли через протоку, а Центральне командування США заявило про створення нового безпечного коридору для відновлення судноплавства.

🗣 Президент Дональд Трамп заявив, що американські сили вже знищили всі іранські мінні кораблі та фактично нейтралізували морські можливості Тегерана. Водночас військові говорять обережніше - процес лише розпочато, і повне очищення протоки ще попереду.

💬 Операція відбувається паралельно з переговорами між США та Іраном в Ісламабаді, які проходять на тлі нестабільного перемир’я. Відновлення руху через Ормузьку протоку є критичним для глобальної економіки, адже її блокування вже спричинило стрибок цін на енергоносії та серйозні перебої на ринках.

🤔 Я іноді серйозно вважаю, що ми живемо в епізоді Південного Парку

🇰🇷⛽️🇰🇿 Південна Корея домовляється про нафту з Казахстаном на тлі кризи постачання

🤝 Південна Корея наближається до укладення угоди про постачання нафти з Казахстаном на тлі війни на Близькому Сході та проблем із судноплавством через Ормузьку протоку. Міністр промисловості Кім Чон Кван заявив, що переговори просунулися достатньо далеко, і вже найближчим часом можуть бути оголошені конкретні обсяги поставок.

💬 Переговори активізувалися після візиту корейської делегації до Казахстану, який став частиною ширшої стратегії зниження залежності від нестабільного регіону Перської затоки. Попри географічну віддаленість, строки доставки з Центральної Азії виявилися співставними з поставками зі США - близько 50-60 днів.

🤔 Сеул, який імпортує близько 70% нафти з Близького Сходу, вже намагається диверсифікувати ризики - зокрема, нещодавно Об’єднані Арабські Емірати пообіцяли забезпечити країну 24 мільйонами барелів нафти. У нових умовах енергетична безпека стає ключовим питанням для корейської економіки.

👋 Доброго вечора шановні!

🌏 Наткнувся я тут на просторах журналу The Diplomat на дуууже цікаву статтю під назвою "Дилема штучного інтелекту в Південно-Східній Азії"

✏️ Стисло:

Південно-Східна Азія входить у нову епоху штучного інтелекту не як творець, а як залежний елемент глобальної системи — постачальник ресурсів, даних і дешевої праці. Попри активне впровадження AI, інвестиції та державні стратегії, регіон залишається інтегрованим у цифрову економіку на умовах, визначених зовнішніми акторами. Оптимістичний наратив про інновації співіснує з ризиками поглиблення нерівності, слабкої інституційної спроможності та обмеженого доступу до реальних вигод від технологій.

Нинішня цифровізація є частиною ширшого процесу, який можна описати як «даний колоніалізм», де транснаціональні корпорації контролюють інфраструктуру, збір і використання даних. У цьому контексті спроби держав досягти «технологічного суверенітету» часто є лише його імітацією, оскільки ключові ресурси та системи залишаються у власності глобальних технологічних гігантів. Внаслідок цього виникає ситуація, коли формальні політики існують, але реального контролю над цифровою економікою немає.

У ширшій історичній перспективі ця ситуація повторює класичну проблему політичної економії: технології за умов нерівної глобальної системи посилюють концентрацію багатства і влади. Південно-Східна Азія не відстає у розвитку, а займає структурно визначене місце в міжнародному поділі праці. Водночас зрушення у глобальному балансі сил, зокрема зростання Китаю, відкривають можливість альтернативних моделей розвитку, хоча їх реалізація потребує глибокого переосмислення існуючих підходів.

🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!

⏱ Час на прочитання: ~12 хв.

💵 А більше довгочитів на тему геополітики, економіки, дослідження конфліктів в Азії ви можете прочитати на моєму патреоні. Ну, там також є частинка мого життя

🇨🇳🇹🇼 Пекін пропонує Тайваню «економічні бонуси» після візиту лідерки опозиції

🇨🇳 Китай оголосив про пакет із десяти нових заходів для Тайваню - від послаблення туристичних обмежень до відкриття ринку для продуктів і дозволу на трансляцію «правильного» тайванського контенту. Ініціатива з’явилася одразу після візиту до Китаю лідерки опозиційної партії Гоміньдан Чен Лі-вень, яка навіть зустрілася з Сі Цзіньпіном і говорила про «мир і примирення».

👀 Серед пропозицій - відновлення авіасполучення, спрощення торгівлі харчовими товарами та створення постійного каналу комунікації між Комуністичною партією Китаю і Гоміньданом. Водночас Пекін чітко прив’язує ці кроки до політичної умови - визнання позиції проти незалежності Тайваню, що одразу викликало критику з боку чинної влади острова.

🗣 Уряд Тайваню назвав ці ініціативи «отруєними подарунками», підкресливши, що будь-яка взаємодія має відбуватися без політичного тиску. Натомість Гоміньдан привітав кроки Пекіна, що лише підкреслює внутрішній розкол на острові на тлі зростаючого тиску Китаю і фактичної відсутності діалогу між Пекіном та президентом Лай Цін-те.