🇯🇵 Сигнал Банку Японії про нове підвищення ставок сколихнув світові ринки

🗣 Заява голови Банку Японії Казуо Уеди про можливе підвищення ставок уже цього року різко посилила розпродаж японських облігацій і викликала нервову реакцію на глобальних ринках. Доходність дворічних JGB піднялася до максимуму за 17 років, а десятирічні облігації наблизилися до рівня 1.94 відсотка. Єна зміцнилася, а європейські та американські боргові ринки відчули помітні коливання.

✏️ Японські облігації мають великий вплив на світову фінансову систему. Зростання їхньої дохідності може підштовхнути внутрішніх інвесторів продавати іноземні активи й повертати капітал додому, що здатне швидко поширити хвилю нестабільності поза межами Японії. Ринки вже пам'ятають струс 2024 року, коли схожі побоювання викликали хаос у світовій торгівлі борговими паперами.

💴 Одним із ключових ризиків залишається можливе згортання так званого єна-керрі трейду. Протягом років інвестори позичали дешеву єну, щоб вкладати в активи з вищою прибутковістю по всьому світу, від акцій і облігацій до нерухомості та мистецтва. Будь-яка волатильність єни або зміна очікувань щодо відсоткових ставок здатна запустити масове згортання цих стратегій.

👀 Підвищення ставок у липні 2024 року вже призвело до другого за масштабом обвалу японського фондового ринку в історії, що частково пояснювали розкручуванням керрі-трейдів. Цього тижня реакція була стриманішою, хоча індекс Topix знизився, а іноземні ринки теж втратили позиції. Інвестори побоюються що зростання дохідності JGB може спричинити повернення японського капіталу й посилити тиск на американський ринок держоблігацій.

💬 Японія залишається найбільшим кредитором світу і найбільшим іноземним власником американських казначейських паперів. На тлі рекордних обсягів випуску суверенних облігацій у розвинених країнах та зменшення попиту з боку традиційних інституційних інвесторів навіть часткове повернення японського капіталу може посилити нестабільність. Деякі аналітики попереджають що це може перекинутися і на акції, особливо у США.

🤷‍♂️ Попри загальні побоювання, не всі інвестори прогнозують драматичні наслідки. Єна залишається слабкою у середньостроковій перспективі, а після урахування хеджування іноземні облігації можуть зберігати привабливість для японських фондів. Державний пенсійний фонд Японії має жорсткі пропорції інвестицій і навряд чи різко змінюватиме структуру портфеля. Деякі аналітики також відзначають що цього року спекулянти вже зайняли рекордні довгі позиції по єні, що знижує ризик різкого згортання керрі-трейдів, подібного до подій літа 2024 року.

🇫🇷🇨🇳 Макрон у Китаї під тиском геополітики і торгових суперечок

✏️ Ви вже читали за частину, в якій згадувалася Україна, однак давайте розглянемо іншу частину зустрічі між Сі Цзіньпін та Емманюеля Макрона. Лідер Китаю закликав його відмовитися від розриву економічних зв'язків, наголошуючи що світові виробничі ланцюги надто переплетені. Пекін і Париж підписали дванадцять нових угод у сферах від освіти до інвестицій, а також підтвердили наміри глибше співпрацювати в авіації, ядерній енергетиці та високих технологіях. Макрон запропонував три напрями для оновленого партнерства з Китаєм, акцентуючи на стабільності, економічному балансі та екологічній політиці.

🇪🇺 Візит французького президента відбувається на тлі складних відносин між ЄС та Китаєм, які одночасно є партнерами і системними конкурентами. Євросоюз намагається скоротити залежність від Китаю та боротися з торговим дефіцитом, який зростає як у Франції, так і в самому блоці. У відповідь на європейські антидемпінгові заходи Пекін підвищував мита на окремі товари, хоча деякі суперечки були частково врегульовані.

⚡️🇯🇵 Китай також намагався залучити Макрона до своїх дипломатичних атак на Японію після заяв прем'єрки Санае Такаїчі про Тайвань. Пекін наполягає що Париж і Пекін як постійні члени Радбезу ООН мають підтримувати одне одного, хоча Франція традиційно прагне зберігати стратегічну автономію. Попри певну обережність, Макрон зосередився на розвитку бізнесу у Китаї, що важливо для нього на тлі падіння популярності вдома.

🇺🇦 Також варто згадати про моменти, які не згадувалися у пості автора "Шо в Китаї?", а саме, що напередодні поїздки Макрон приймав у Парижі президента України Володимира Зеленського та підтвердив що будь-які територіальні рішення може ухвалювати лише Україна. Франція продовжує підтримувати Київ, одночасно намагаючись зберігати діалог із Пекіном, який закликає до політичного врегулювання. На тлі дедалі гострішої конкуренції між США та Китаєм Європа прагне знайти власний шлях, а візит Макрона до Пекіна лише підкреслив складність цього балансування.

🤔 No shit, Sherlock

🇫🇴🇷🇺 Фарери готують заборону для російського флоту

✅ Парламент Фарерських островів ухвалив закон, який дозволяє уряду заборонити двом великим російським компаніям рибалити у своїх водах або заходити в місцеві порти. Раніше ЄС і Норвегія звинувачували ці фірми у шпигунській діяльності, що компанії відкидають. У Фарерських островів з росією діє ще з 1977 року угода про квоти, за якою архіпелаг отримує доступ до тріски в Баренцевому морі, натомість дозволяючи російським суднам ловити рибу у своїх водах.

🗣 У москві заявили що дії Фарерів ставлять під сумнів дотримання цієї угоди і змушують розглядати відповідні кроки у відповідь. Попри попередні обмеження 2023 року, російські судна досі могли заходити у порти архіпелагу в межах двосторонньої домовленості, однак після нового рішення ситуація може різко змінитися.

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

👀🇺🇸 Оооо, полилося гівно з труб великих тг-каналів щодо нової нац.стратегії США

✏️ Зараз будемо оглядати, а то якось все дуже по-зрадному звучить

🇺🇸 Стратегія національної безпеки США 2025 (1/2)

✏️ Нову стратегію США багато хто сприйняв як сигнал "Америка йде". Але документ говорить про інше: Вашингтон хоче залишатися центром глобальної сили, просто тепер - за новими правилами. Ці правила не стільки про відхід, скільки про те, щоб світ сам підлаштовувався під американські пріоритети. І ці пріоритети нині - не Європа, і навіть не Близький Схід, а Азія.

🗣 У Стратегії прямо сказано, що після 1991 року США загрузли в спробах "формувати світ за власними ідеалами", створивши нескінченний список завдань, які "розмивали фокус і виснажували ресурси". Звідси й ключове: тепер американська зовнішня політика має займатися тільки тим, що безпосередньо впливає на їхню безпеку. Це не ізоляціонізм, це вибірковість - хоча у Вашингтоні воліють називати це "реалістичним лідерством".

🇷🇺 Це вибіркове лідерство особливо добре видно в їхньому підході до росії. США відкрито визнають, що російська агресія змінила європейський безпековий ландшафт, і пишуть чітко:

"Для Сполучених Штатів ключовим інтересом є досягнення швидкого припинення бойових дій в Україні, щоб стабілізувати європейські економіки та запобігти подальшій ескалації."

🇺🇦 Але проблема в тому, що в документі майже немає мови про перемогу України, стримування росії чи довгострокову руйнацію її військового потенціалу. Натомість звучить те, що Вашингтон повторює вже два роки: "керувати ризиками".

🤔 Саме цей підхід і викликає критику. США мають можливості поставити росію на місце - економічно, технологічно, і навіть військово через розширення підтримки України. Але у Стратегії акцент зроблений на відновленні "стратегічної стабільності" з Москвою:

"Управління відносинами з росією вимагатиме значних дипломатичних зусиль Сполучених Штатів для відновлення умов стратегічної стабільності."

❗️ Тобто, де-факто, Вашингтон не хоче, щоб росія програла до точки, коли її ядерний шантаж більше не працюватиме. Американці прагнуть не перемоги, а передбачуваності - навіть якщо ця передбачуваність зберігає росії статус загрози.

🌏 Те саме видно і в Азії, але з протилежним знаком. На відміну від Європи, тут США готові йти на жорстке стримування. У документі є майже програмна фраза:

"Індо-Тихоокеанський регіон є головним геополітичним полем конкуренції століття." І окремо - про Тайвань: хоч прямої формули там немає, дух тексту ясно говорить, що саме Тайвань є "точкою найбільшого ризику".

🇨🇳 США чітко заявляють про потребу розширення альянсів і готовність нарощувати військову присутність в регіоні, щоб стримати Китай. Це контрастує з європейським напрямком: там Вашингтон уникає жорсткої конфронтації з росією, у Азії - готується до неї.

💬 І тут варто сказати чесно: США розглядають Європу як вторинний театр. Не тому, що він неважливий, а тому, що Європа вже не визначає глобальну економіку. Автори стратегії дуже прямо критикують європейські держави:

"Європейці зазнають труднощів через низьку продуктивність, політичну нестабільність та хронічно недостатні інвестиції в оборону."

🛡 Проблема ж у тому, що коли Європа почала інвестувати в оборону - причому серйозно, по 2–4% ВВП - США незадоволені тим, як саме вона це робить.

🇺🇸 У документі, звісно, цього не пишуть, але контекст очевидний: Вашингтон хотів би, щоб європейські гроші йшли не на закупівлю Leopard 2, IRIS-T та Rafale, а на продукцію Lockheed Martin, Raytheon і Northrop Grumman. Європейська оборонна автономія Вашингтон влаштовує лише тоді, коли вона не суперечить американським промисловим інтересам. Але Європа хоче іншого - власної оборонної промисловості, а не залежності від США. Це ще одне приховане протиріччя стратегії: формально вони закликають Європу "взяти відповідальність", але на практиці їм незручно, коли Європа робить це самостійно.

🤔 Клоунів може додати у список емоджі, чи шо....

🇺🇸 Стратегія національної безпеки США 2025 (2/2)

🔥 На Близькому Сході американці повідомляють про свою втому від регіону. У Стратегії сказано:

"Дні, коли Близький Схід визначав зовнішню політику США, закінчилися."

🤷‍♂️ Це трапилося через низку наведених причин: енергетична залежність зменшилася, а Китай і Азія стали "справжнім фронтом" XXI століття. Вашингтон знову повертається до економічної дипломатії, а не до рольового моделювання регіону через війни. Але навіть тут їхня позиція подвійна: США скорочують відповідальність, але продовжують визначати правила.

🇺🇸 Схожа історія з НАТО. У Стратегії немає жодної фрази про "кінець розширення" чи "розпад Альянсу". Але є важливе формулювання:

"США не можуть і не повинні підтримувати світовий порядок самостійно."

✏️ У перекладі з дипломатичної мови це означає, що Альянс існуватиме доти, доки американські інтереси - передусім у стримуванні Китаю - вимагають єдиного Заходу. Але чи готові США інвестувати у Європу в довгостроковій перспективі - питання відкрите.

🇺🇸⚡️🇨🇳🇷🇺 Якщо узагальнити, стратегія виглядає чесною, але не без суперечностей. Вона ґрунтується на припущенні, що США можуть балансувати між стримуванням Китаю і одночасним уникненням жорсткого удару по росії. Це зручно, але небезпечно: залишаючи росію в підвішеному стані, Америка фактично консервує загрозу для Європи. Тайвань же - навпаки - отримує сигнал: США готові інвестувати, але не гарантують, що встигнуть.

🇺🇸 Вашингтон не йде. Він просто хоче, щоб усі інші платили більше, робили більше і бажано - робили це американськими руками. Європа має фінансувати власну оборону, але так, щоб це не шкодило американській промисловості. Україна має вистояти, але так, щоб це не втягнуло США у пряму конфронтацію з росією. А Тайвань має бути захищений, але настільки, щоб Пекін зрозумів ризики, а не настільки, щоб США самі опинилися на порозі війни.

💬 Це стратегія не сили чи слабкості, а обережного перекладання тягаря на союзників і маневрування між глобальними викликами. Вона залишає США лідером (які часи, такі й лідери) - але лідером, який вибирає, де боротися, де відступати, а де робити вигляд, що світ ще не змінився.

🤡 Додам клоунів, якщо забустите канал на новий рівень, це моя умова клоунячого договорнячку (я просто не хочу прибирати самурая-пепе)

🇰🇷⛴ Ядерні амбіції Південної Кореї змінюють баланс у регіоні

🇺🇸 Південна Корея різко просунулася у своїй давній мрії про ядерні субмарини після того як Дональд Трамп підтримав доступ Сеула до ядерного палива. Це відкриває для країни шлях до створення підводного флоту який здатен довше перебувати під водою і ефективніше протидіяти північнокорейським ракетним загрозам. У Сеулі заявляють що проект залишається суто оборонним і відповідає режиму нерозповсюдження.

⚡️🇰🇵 Амбіції Південної Кореї вже впливають на регіон. У Японії серйозно обговорюють можливість переходу на ядерну тягу що могло б змінити баланс сил у Тихому океані. Китай поки реагує стримано але експерти попереджають що ситуація може швидко загостритись тоді як Північна Корея погрожує ефектом ядерного доміно. Вашингтон розглядає майбутні корейські субмарини як важливий елемент стримування Китаю.

💬 Програма просувається попри роки американського опору. Сеул уже створив базові проєкти і заявляє що перший човен може бути готовий за десять років. Міністерство оборони говорить про щонайменше чотири субмарини водотоннажністю 5000 тонн. США офіційно підтримують прагнення союзника і вважають що нові корейські субмарини посилять спільну оборону в регіоні.

🐒 Фрірен - це просто AOAT (Anime of All Time)

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

😈🇺🇦🇺🇦 Кава ім.Пса Патрона

🇯🇵 Прямо з бандерівського схрону в Токіо ⚡️⚡️⚡️

😐 Чому там написано "міцність", а не "потужність"??

🇨🇳🇺🇸 Китай і США відзначили прогрес у виконанні торгових домовленостей та погодили подальші кроки

🤝 Високопосадовці Китаю та США провели відеодзвінок для обговорення розвитку торговельних відносин і виконання угоди, спрямованої на зниження напруги у торговельній війні між країнами. За даними Сіньхуа, віцепрем’єр КНР Хе Ліфен та міністр фінансів США Скотт Бессент разом із торговим представником Джеймісоном Гріром провели «грунтовні та конструктивні» перемовини, у ході яких сторони погодилися розширювати сфери співпраці та скорочувати перелік проблемних питань.

✅ Обидві сторони позитивно оцінили реалізацію домовленостей, досягнутих під час попередніх переговорів, зокрема так званої «Бусанської угоди», схваленої Дональдом Трампом та Сі Цзіньпіном у жовтні. У межах цієї угоди США погодилися частково знизити мита на китайські товари в обмін на зусилля Пекіна з боротьби з нелегальною торгівлею фентанілом, відновлення закупівель американської сої та забезпечення стабільного експорту рідкоземельних металів.

💬 Бессент підкреслив, що виконання домовленостей просувається добре, та підтвердив готовність Вашингтона підтримувати подальший діалог із Пекіном. Він також заявив, що Китай має завершити зобов’язання щодо закупівлі 12 млн тонн американської сої до кінця лютого 2026 року, що стане одним із ключових показників виконання чинної угоди.

🫡🇯🇵 Адмін здав JLPT N2

А от чи на нормальний бал - ще невідомо 😁