👷🇲🇲"Провалена хунта" М’янми: чотири роки потому

👤Активісти, експерти та навіть деякі академічні коментатори охарактеризували військове захоплення влади в М’янмі 1 лютого 2021 року як "провалений переворот".

🏹Режим втратив значні території на околицях країни, зокрема контроль над двома регіональними військовими командуваннями на півночі та заході. Він стикається з усе більшим спротивом з боку етнічних збройних угруповань (EAO) та сил, що підпорядковуються тіньовому Національному уряду єдності (NUG). Економіка країни в руїнах, майже 35% населення живе в бідності, а понад 3,5 мільйона людей стали вимушеними переселенцями.

🗺З цього можна зробити висновок, що військовий режим "провалився" у спробах керувати М’янмою, здолати своїх ворогів і зміцнити свої позиції. Проте, незважаючи на численні прогнози про його неминуче падіння, він досі утримує владу.

🇲🇲Наприклад, у серпні 2023 року лідери трьох великих етнічних збройних угруповань заявили, що хунта "невдовзі впаде". Наприкінці 2023-го та на початку 2024 року, коли коаліція EAO та прихильників NUG завдала кількох великих військових поразок збройним силам на півночі та заході М’янми, громадянську війну почали називати "переломним моментом". Хунту описували як "смертельно поранену" та навіть таку, що "на межі колапсу".

🇷🇺Однак ці твердження виявилися передчасними. Більшість із них ґрунтувалися більше на бажаному, ніж на об'єктивному аналізі. Навіть зараз, через рік, деякі спостерігачі наполягають, що хунта перебуває в "термінальному занепаді".

🐵Попри численні проблеми, хунта виявилася напрочуд стійкою. Вона все ще контролює економічний центр М’янми та більшість населення. Її підтримують росія та Китай, які постачають зброю та забезпечують дипломатичний захист.

👀Хунта здатна обходити більшість санкцій та отримує значні експортні доходи. Крім того, вона продемонструвала гнучкість і здатність домовлятися про перемир’я зі своїми противниками.

🤔Опозиційний рух досяг значного прогресу у військовому плані, але залишається розділеним щодо стратегічних цілей. Хоча EAO та NUG поділяють спільну мету — знищення SAC, подальший план дій залишається неузгодженим.

🔫Військові перемоги принесли велику кількість зброї та боєприпасів, проте опозиція все ще відчуває нестачу ресурсів. NUG не вдалося отримати офіційне визнання або летальну допомогу від жодного іноземного уряду.

🤔Прогнозувати розвиток подій у 2025 році складно. Однак одним із ключових факторів залишається вірність та згуртованість збройних сил, від яких залежить виживання хунти. В армії явно є глибокі розколи, але на цей момент вона зберігає внутрішню дисципліну і, за винятком окремих "дезертирів", виконує накази хунти.

🇨🇳Китай єдиний іноземним урядом, який має волю та можливості впливати на ситуацію в країні. Це продиктовано виключно власними інтересами Пекіна. Він прагне забезпечити стабільність свого південного кордону, захистити свої інвестиції, зокрема економічний коридор до західного узбережжя М’янми, а також зберегти доступ до природних ресурсів країни.

🇨🇳КНР не зацікавлене у появі демократичного уряду в М’янмі. Йому важливо мати справу з будь-якою владою в Найп’їдо, яка здатна гарантувати хоча б певну стабільність і передбачуваність.

🇨🇳Саме з цією метою Пекін веде переговори з обома сторонами конфлікту, використовуючи їхні проблеми для просування власних стратегічних та економічних інтересів. Останнім часом він дійшов висновку, що хунта не зникне, і тому варта підтримки.

🤝 На зустрічі в Малайзії на початку цього місяця АСЕАН не запропонував нічого нового, що ще раз нагадує, що хунті нема чого боятися з боку іноземних урядів, які прагнуть тримати конфлікт на відстані.

🫤Хунта має серйозні проблеми на багатьох фронтах і не змогла досягти більшості своїх заявлених цілей. Проте в нинішніх умовах варто бути обережним і не надто оптимістично налаштованим щодо швидкого завершення конфлікту.

🧐Якщо за чотири роки з моменту перевороту історія чогось нас навчила, то це обережності в прогнозах щодо падіння військового режиму. І коли SAC вступає в свій п’ятий рік при владі, це варто пам’ятати.

🇺🇸🇨🇳 Марк Рубіо призначив в.о. керівника публічної дипломатії Даррена Дж. Бітті, який заперечував геноцид уйгурів

Бітті також критикував фінансування України та заявляв, що Тайвань буде належати КНР.

Коли Рубіо був сенатором він чітко виступав проти геноциду уйгурів.

Індійські маневри

Ставки помітно зросли: американська погроза 100% тарифів для BRICS — це удар по проєкту, з якого Нью-Делі об'єктивно прагне вичавити максимум вигоди для себе. Традиційно Індія сприймає BRICS не як ідеологічний союз, радше економічний інструмент. Але чи варто зараз триматися за блок, якщо США відкрито переходять до економічного тиску?

На тлі цього Нью-Делі посилює контакти з Китаєм. Угода про завершення військового протистояння в Гімалаях і відновлення інвестиційних потоків свідчать про зміну акцентів. Однак інфраструктурні проєкти Пекіна, такі як гребля на Брахмапутрі, викликають занепокоєння, адже вони можуть вплинути на водопостачання Індії. Як не крути, але гра на протиріччях інших великих держав — класика індійської зовнішньої політики

Зі Штатами Нью-Делі теж грає тонко: зобов’язується знижувати свої тарифи, збільшує закупівлі американської нафти, допомагає зміцнювати обороноздатність союзників Вашингтона через експорт ракет BrahMos. Фактично, Індія демонструє Трампу, що вона корисна, а значить, тиск не є раціональним (навіть враховуючи її членство в BRICS)

Але як довго вдасться балансувати? Охолодження відносин із США може підштовхнути Китай до жорсткіших вимог, а надмірне зближення з Пекіном викличе недовіру Вашингтона. Тенденція, втім, помітна — індійці таки знов всіх переграють

🍷 UnRealpolitik