🚀 Паливно-повітряна вибухівка (ППВ): історія, принцип дії та наслідки

⏺Паливно-повітряні вибухівки були розроблені в 1960-х роках у Радянському Союзі. Спочатку ця технологія створювалася для розмінування та спеціальних військових операцій. Подібні розробки згодом з'явилися і в США, де вони отримали назву термобаричних боєприпасів.

🇻🇳🇦🇫 Перші бойові випробування ППВ були здійснені під час В’єтнамської війни, де американська армія використовувала їх для знищення тунелів і укріплень. срср активно застосовував такі боєприпаси в Афганістані у 1980-х роках, зокрема в гірських операціях проти моджахедів.

🇷🇺 У 21 столітті ППВ продовжують використовувати. Наприклад, росія застосовувала термобаричні боєприпаси під час другої чеченської війни, а також у війні проти України. США також активно використовували ці боєприпаси під час операцій в Іраку та Афганістані.

🔥 Паливно-повітряні вибухові речовини (ППВ) працюють шляхом розпилення дуже тонкої хмари вибухової суміші над ціллю, яку згодом підпалюють.

✏️ Згідно з дослідженням 1993 року, проведеним Розвідувальним управлінням Міністерства оборони США, механізм дії цієї зброї проти живих цілей є надзвичайно руйнівним і специфічним. У звіті зазначено:

"Хвиля тиску, а ще більше — подальше розрідження вакуум, яке утворюється після вибуху, здатні розривати легені. Це робить вплив ППВ надзвичайно жорстоким. Якщо речовина розпорошується, але не детонує, жертви можуть отримати серйозні опіки та, ймовірно, вдихати палаючі частки. Оскільки найпоширенішими складниками є етиленоксид і пропіленоксид, які є високотоксичними, недетонована суміш може бути таким самим смертельним, як і більшість хімічних агентів".

💬 У результаті, паливно-повітряні вибухівки мають не лише руйнівну фізичну дію, але й супроводжуються токсичним впливом. Їх застосування викликає значні моральні та правові питання через високий ступінь страждань, які вони спричиняють.

#Історія

国際アニャメ