Апдейт по скасуванню стипендії для Олени Семеняки в IWM

Національний Корпус в IWM: Cicero проти Die Zeit

Далі зі слів Олени Семеняки:

Вийшли два обіцяні журналістські розслідування про мій кейс у IWM, обидва в німецьких виданнях: Die Zeit та Cicero.

Стаття в "Die Zeit Campus", який присвячено студентському життю, працевлаштуванню та покликанню, не торкалася справді цікавого питання академічних свобод і тонкої межі між прийнятною політичною діяльністю та науковими студіями. Її було написано з позицій адміністрації IWM, яка прагнула пояснити і чомусь вибачитися за те, що вони не прогуглили мою політичну активність до вибору мого дослідницького проекту. Статтю можна було би похвалити за наведення мого коментаря до "фотографії зі свастикою" – якби автори тут же не поставили тавро "білих супремасистів" та "неонацистів" на всі мої контакти, помилково або за принципом асоціації.

Крім того, журналісти визнали, що IWM було засновано консерваторами, згадали моє сподівання зробити внесок у реалізацію ідеї батьків-засновників надати слово східноєвропейським інтелектуалам (тобто водночас антикомуністичним і, як ми сказали би сьогодні, ідентитарним) і процитували оцінку ректоркою IWM мого дослідницького проекту як консервативного, але абсолютно безпроблемного з академічної точки зору.

Однак, прочитавши статтю, студенти не займуться критичною рефлексією, як того вимагає гасло Просвітництва згідно з Іммануелем Кантом ("Май мужність користуватися власним розумом!"). Вони просто затямлять, якої політичної ангажованості чи асоціацій їм варто уникати, якщо вони хочуть продовжувати академічну кар’єру. Знову-таки, я не очікувала швидшого "польового підтвердження" мого дослідницького проекту для IWM "Ян Паточка про діалектику Просвітництва Ернста Юнґера, та Європа після України", що стосується перетворення ідеалів Просвітництва та гуманізму на свою діаметральну протилежність, тоталітарну "культуру відміни". Особиста розмова з одним із авторів статті здавалася більш перспективною.

Не турбуйтеся, "добре ім'я" IWM не постраждає. Але потрібно дещо більше, аби претендувати на звання освітнього закладу, який шукає нетривіальні відповіді на глобальні виклики сьогодення. У цьому сенсі інцидент не завдав удару їхній репутації, навпаки.

https://www.zeit.de/2021/04/iwm-stipendium-ukrainerin-rechtsextremismus-shalini-randeria

Повний текст у файлі нижче.

▪️@intermariumnc

Cicero, німецький журнал, присвячений тематиці політики й культури, підійшов до цього стандарту значно ближче.

Уже з анотації до статті (перекладено з німецької) стало ясно, що нагальність відкликання стипендії не була очевидною: "Віденський Інститут гуманітарних наук скасував стипендію української дослідниці. Причиною анулювання стала її діяльність у праворадикальному середовищі. Але дослідники правого екстремізму критикують це рішення".

Томас Дудек посилається на трьох із них: Адріена Нонжона, чия стаття "Перша леді українського націоналізму" дуже популярна на рівні заголовку, але цим ознайомлення здебільшого й вичерпується, В'ячеслава Ліхачова та Антона Шеховцова. Усі вони зійшлися на тому, що моя кандидатура цілком прийнятна для IWM, й останнє слово було надано Антону Шеховцову, відомому ґрунтовними дослідженнями східноєвропейських правих. Його аргументація перетинається з моєю: лібералізм перестає бути лібералізмом, коли забороняє іншим доступ до наукового дослідження й публічної дискусії. У підсумку, стверджував він, соціальна мобільність з ультраправого середовища стає неможливою.

Зі свого боку, я хотіла би додати, що вивіски на зразок "правого екстремізму" або "неофашизму" є некоректними в застосуванні до моєї діяльності, яка ніколи не викликала спротив правоохоронних органів різних країн, або руху CasaPound Italia, відповідно. Незважаючи на їхні самоописи схожого роду, вони не мають нічого спільного з англосаксонським та радянським використанням терміну "фашизм" як синоніму націонал-соціалізму або "всього тоталітарного та нелюдського". Навіть "палінгенетичне" розуміння Роджером Гріффіном має свої межі і не відображає авангардні та інноваційні обертони його застосування з боку CasaPound, відомого своєю антиреакційністю.

Після історії з IWM я можу запевнити всіх зацікавлених, що нові розмежування у сферах політичної філософії та критики ідеології лише виграють від емпіричного політичного досвіду на зразок мого. Поляризація в дебатах щодо рішення IWM посилила мій намір зосередитися на дослідницькій роботі, а стаття Cicero в дусі раннього журналу Telos, що ініціював неординарні дискусії між різними політичними таборами, теж тільки посприяла цьому.

https://www.cicero.de/aussenpolitik/olena-semenjaka-stipendium-iwm-asow-rechtsextremismus

Деталі кейсу читайте тут: https://intermarium.org.ua/realnyj-totalitaryzm-u-akademii-zasnovanyj-konservatoramy-iwm-pozbavyv-stypendii-olenu-semenyaku-za-zvyazky-z-azovom/

Повний текст статті Cicero нижче.

​​Адміністрація Байдена збирається продовжити дію Договору СНО-3

Дану інформацію 21 січня підтвердила речниця Джо Байдена Джен Псакі.

На думку нового президента США, пролонгація Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь терміном на п'ять років відповідає інтересам національної безпеки Сполучених Штатів.

У жовтні минулого року Володимир Путін пропонував продовжити дію договору на один рік без попередніх умов, щоб уникнути завершення терміну його дії та дозволити сторонам вести подальші переговори. Нагадаємо, що договір втратить свою чинність вже у лютому цього року.

Тоді радник Дональда Трампа з національної безпеки Роберт О'Браєн заявив, що пропозиція Путіна не може бути прийнятна через відсутність вказівки на необхідність заморозити нарощування нинішніх арсеналів ядерних зарядів.

Зазначимо, що Договір СНО-3 замінив Договір ОСО-1. Тоді Росія та США домовились скоротити стратегічні наступальні озброєння до 700 носіїв та 1550 боєзарядів. Скорочення було досягнуто в 2018 році.

Важливість пролонгації даного договору дасть можливість уникнути нової гонки озброєнь, що особливо актуально на фоні потенційного загострення відносин між США та РФ.

▪️@intermariumnc

​​Ян Пєкло: Звіт «Воєнні злочини Росії на Сході України і шанси на визнання ЛДНР терористичними формаціями»

Пропонуємо вашій увазі виступ Яна Пєкла, колишнього Надзвичайного і Повноважного Посла Польщі в Україні, але досі украй активного в дипломатичній площині, який відкрив Четверту конференцію Групи сприяння розбудові Інтермаріуму доповіддю на тему: "Звіт 'Військові злочини Росії на Сході України' і шанси на визнання ЛДНР терористичними формаціями".

Цей звіт для Кримінального Суду в Гаазі, високо оцінений фахівцями за його точність, ініційований Малгожатою Гошевською, нинішнім віце-спікером Польського Сейму, яка вже зібрала нову доказову базу російських військових злочинів на Донбасі для суду. Олена Семеняка, координаторка Групи сприяння розбудові Інтермаріуму, що модерувала захід, мала честь познайомитися з пані Гошевською на конференції "Розбита імперія" у Варшаві, а її звіт мав бути презентований у Києві іще минулої весни, якби пандемія не стала на заваді.

Відзначивши нагальність теми військових злочинів Кремля на тлі його нових "досягнень" на міжнародній арені, Ян Пєкло зробив найпереконливіший вступ до блоку "Безпека України - безпека Східної Європи" і конференції в цілому. Саме в співпраці з такими далекоглядними польськими дипломатами Міжмор'я стане реальністю задовго до свого інституційного оформлення - й передусім для наших спільних супротивників.

Прем'єра о 10:30.

▪️@intermariumnc

National Corps at the IWM: Cicero vs. Die Zeit

​​США та Німеччина співпрацюватимуть у подоланні пандемії

Як і передбачалося раніше, Адміністрація новообраного президента Байдена працюватимуть у напрямку покращення відносин між Сполученими Штатами та Німеччиною. Саме тому вчора під час телефонної розмови Ангела Меркель та Джо Байден домовились спільно працювати над подоланням пандемії Covid-19.

Ангела Меркель зазначила, що вітає повернення США до Паризької кліматичної конференції та ВООЗ.

У Білому домі зазначили, що Байден має наміри поглибити відносини між Штатами та Німеччиною та "вдихнути" нове життя у трансатлантичні відносини.

Лідери країн вже встигли обговорити ситуацію в Україні, Китаї, Росії, Афганістані та на Близькому Сході.

Зважаючи на наростання політичної кризи в США не можна дати чіткої відповіді, що чекає Європу, а особливо східну частину, у найближчому майбутньому.

Якщо криза продовжуватиме наростати, США не зможуть ефективно діяти на зовнішньополітичному фронті.

У випадку швидкого подолання кризи, США та Німеччина можуть розділити зони сфер впливу, де Східна Європа відійде Берліну, а азійсько-тихоокеанський регіон – Вашингтону.

Звичайно, ситуація в Україні не залишиться без уваги з боку Білого дому, однак потрібно розуміти, що Адміністрація Байдена вимагатиме натомість впровадження нових та продовження попередніх реформ у стратегічних напрямках, особливо в галузі боротьби з корупцією.

Також не варто забувати, що ситуація з правами людини в Україні тепер також буде під пильним наглядом. Вважаємо, що не варто вкотре нагадувати яке ідеологічне забарвлення має боротьба за права людини.

▪️@intermariumnc

​​Коріння вітчизняного антифашизму або кому заважає полк "Азов"?

Чому російська пропаганда так демонізує ОЗСП НГУ "Азов" і чи є в цьому приховані мотиви?

Від 2014 року російські ЗМІ показують українських добровольців виключно через призму боротьби з фашизмом, а РФ представляють як антифашистську країну, котра здійснила гуманітарну інтервенцію.

Тим не менш, антифашистський дискурс Кремля ретранслюють канали Віктора Медведчука, а західна преса і окремі американські експерти їй в цьому підігрують.

У нашому новому лонгріді ви дізнаєтеся про:

-Справжні мотиви російського антифашизму

- Як російські пропагандисти і західна преса співпрацюють проти полку "Азов"

- Боротьбу з правим тероризмом як новий тренд американської політики безпеки

- Маніпуляції щодо критеріїв оцінки полку "Азов" як іноземної терористичної організації

Про ці та інші події читайте у статті аналітика і члена редколегії Intermarium Support Group Владислава Ковальчука

▪️@intermariumnc

Многоходовочка, на яку ми заслужили.

Спочатку продали завод китайцям, а потім ввели проти нього санкції.

🤡🤡🤡

​​Тоді Бен Ладена варто посмертно визнати миротворцем Третього Тисячоліття

​​Про загрози закону про референдум читайте в нашій рубриці

#блоги

▪️@intermariumnc

​​Як ставитися українцям до Навального і російських протестів?

Українське суспільство від самого початку турбує питання, як ставитися до протестів у Росії і особи Навального.

Варто звернути увагу відразу на кілька речей, зокрема на позицію Навального щодо України.

Кожен знає фразу про кримський "бутерброд з ковбасою", який ніхто не збирається туди-сюди повертати.

Ця фраза є лакмусовим папірцем для російської опозиції.

Для порівняння вбитий у 2015 році Борис Нємцов, відкрито говорив, що Крим окупований і представив звіт "Путин.Война", де надав масу доказів російської агресії в Україні.

Це аж ніяк не йде в порівняння з Навальним, прихильники якого жодного разу, як і він сам, не закликали до припинення війни в Україні і деокупації Криму.

Крим, як стверджує сам Навальний, залишиться частиною Росії.

Чи вигідні для України російські протести?

Однозначно, тому що будь-яка внутрішня дестабілізація в РФ відволікає Кремль від Донбасу.

Плюс ув'язнення Навального множить антиросійські санкції і міжнародний тиск на Росію.

Тим не менш, це зовсім не означає, що його можна назвати другом України.

Незважаючи на застосування електрошокерів і побиття людей, як бачимо, російського Майдану не слід очікувати.

Штаб Навального, попри брутальність ОМОНу, оголосив про завершення акції протесту в Москві.

Чи є в потенційній перемозі Навального загроза для України?

Така загроза є хоча б з тих міркувань, що Олексій Навальний від початку орієнтується на Захід.

Захід, як відомо, давно намагається закрити питання України, зняти з Росії санкції і продовжити займатися бізнесом.

Україна - це бар'єр у бізнес-відносинах між ЄС і Росією, який Брюссель бажає усунути якомога швидше.

Перемога Навального, скоріш за все, призвела би до деескалації на Донбасі і навіть виведення військ РФ.

Тим не менш, повернення Криму надалі було би міжнародним територіальним диспутом.

Тут Навальний якраз є тією особою, котра може переконати Захід залишити Крим у складі Росії.

▪️@intermariumnc

​​Закон про сексизм - карго-культ замість реформ

Слуги Народу торують українцям шлях в Європу і наступним етапом в цій нелегкій подорожі має стати закон про сексизм.

Від авторів шедеврів на зразок "корабельної сосни" і "туристичного бренду" закон про сексизм є якраз карго-культом, а не намаганням покращити ситуацію з правами жінок.

В чому криються підводні камені закону, читайте в статті аналітика і члена дирекції Асоціації сексологів і сексотерапевтів України Анастасії Уразбаєвої.

Пане Зеленський, відповідаємо: затвердження кандидатів на членство в Північно-Атлантичному Альянсі відбувається одноголосним рішенням 30 держав-учасниць

Зеленський увів у дію рішення РНБО про санкції проти депутата від ОПЗЖ Тараса Козака і телеканалів Медведчука: "112 Україна", NewsOne, Zik та інших.
Санкції передбачають, зокрема, анулювання ліцензій каналів та припинення їхньої трансляції на 5 років.

Що можна сказати? При повній відсутності симпатії до Зеленського – це вчинок!

Ми боролися за знищення медіаімперії Медведчука-Путіна в Україні довгі роки!
Попереду закон про колаборантів!
Завдання ж завтрашнього дня для націоналістів – проконтролювати, щоби рішення РНБО вступило в силу!

@BiletskyAndriy

​​Чи стане Зеленський новим сивочолим гетьманом?

1-2 лютого відбулися події, які нанесли сильний удар по проросійських силах в Україні.

Йдеться про введення санкцій проти медіа-холдингу Медведчука, до якого входять телеканали 112, Zik i Newsone.

Це зовсім не означає, що цим рішенням Зеленський заслужив на повну індульгенцію, тим не менш йому як мінімум варто віддати належне.

Попри категоричне несприйняття президента прихильниками Петра Порошенка, треба на хвилину вгамувати емоції і визнати, що дане рішення є тим, чого не зміг зробити Порошенко.

Останній будував свою виборчу кампанію на патріотичній риториці і навіть гаслах "Або Порошенко, або Путін".

Дані санкції є виправленням того, що допустив Порошенко,коли дозволив Медведчуку скупити канали і повернутися в українську політику після Революції Гідності.

Окрім виправлення політичних помилок свого попередника, Зеленський дав йому сильний політичний ляпас.

Зараз вся Україна переживає парадокс: "Сивочолий гетьман не міг закрити російські канали, а малорос зробив це за два дні".

Про це читайте у нашому короткому аналітичному огляді.

▪️@intermariumnc

Краще мовчати і здаватися дурним, ніж відкрити рот і цілком розвіяти сумніви.

P.S. Петро Олексійович, якщо обісрались, то хоча б виду не подавайте.

Джерело