Дизайн онбордингу під кутом психології

Розбираємося, як використовувати сприйняття, щоб проєктувати флоу першої взаємодії, яке підвищить шанси утримати користувача та збільшити retention. Допомагає — Стас Говорухін.

• Закон Хіка — чим менша кількість та складність вибору, тим менше часу потрібно людині, щоб прийняти рішення

Зосереджуйте увагу користувачів на виконанні ключових дій завдяки контекстуальним підказкам. Так ви допоможете юзерам і цінність від вашого продукту отримати, і досягти заповітного aha-moment.

• Поетапне відкриття — користувачі відчувають менше навантаження, якщо поступово знайомляться зі складнішими функціями

Наш мозок не втомлюється шукати способи мінімізувати когнітивні зусилля під час виконання завдань. Тому онбординг має під таку рису підлаштовуватись — показуйте основні фічі продукту, а в міру ознайомлення користувачів з інтерфейсом, відкривайте нові параметри.

• Ефект володіння — люди бачать більшу цінність у речах, які вони мають або кастомізували під себе

Персоналізація допоможе підсилити цей ефект в онбордингу. Дозволити юзерам налаштувати лейаут чи запитати користувачів про їхні вподобання, цілі, потреби, дасть їм відчути ownership і дозволить залучити їх у досвід продукту.

• Ефект градієнта цілі — користувачі більш вмотивовані завершувати завдання, коли наближаються до мети

Мотивуйте юзерів виконати ключові дії на перших етапах онбордингу. Користувачі зможуть отримати цінність від продукту, а ви — утримувати увагу юзерів і занурити їх в досвід застосунку. Win-win? Win-win.

• Ефект Зейгарнік — люди краще запам’ятовують незавершені завдання

Використайте схильність людей тримати у пам’яті таски без ментального прапорця у формі сповіщень, нагадувань чи пропозицій. Так ви підвищуєте шанси, що користувачі повернуться до незавершених дій у продукті.

• Більше, глибинніше, практичніше про дизайн онбордингу — на воркшопі User Onboarding Design.

Менше — це більше. Це також швейцарський стиль родом з 1950-х.

Напрям не з’явився сам по собі. Його творці надихнулися рухами модернізму 1910-х,1920-х років — конструктивізмом, стилем Баугауз, неопластицизмом, а ще супрематизмом нашого Казимира Малевича.

На їхній основі й виріс стиль, який пронизує майже всі аспекти сучасного дизайну — від постерів і вуличних знаків до інтерфейсів.

То про що швейцарський стиль?

Про красу, яка криється у функціональності дизайну. Ви знатимете, що це він, якщо побачите шрифти без засічок, як-от Helvetica, Akzidenz-Grotesk, Univers, макети на основі сітки, геометричні абстракції, фото замість ілюстрацій.

• Дизайн по-швейцарськи, наче промовляє до нас: простота, об'єктивність, читабельність.

Схоже, митці стилю думали, у ширшому сенсі, про юзабіліті задовго до появи вебу. Адже такий підхід метчиться і з принципами роботи над інтерфейсами — тут також важлива структура, читабельність, чіткість, однорідність.

Про який ще стиль вам було б цікаво почитати?

Зображення сайтів: Joshua Kaplan, Okalpha, Atlason.

Якщо ви працюєте в UX, то працюєте з дизайном поведінки.

А тому розумієте, як важливо усунути бар’єри на шляху користувачів.

У Medtech це особливо актуально. Головний бар'єр тут — невизначеність. Вона може проявитися у вартості послуг, очікуванні результатів чи діагнозу. Це додаткове джерело стресу для людей, які й так часто тягнуть візит до лікаря до останнього.

Працювати з бар’єрами допоможе поведінковий дизайн — поєднання теорій поведінкової науки, дизайну продукту та інтеграція кількісних досліджень з академічного світу. По суті, це еволюція технік дизайн-мислення, JTBD.

Дослідницький центр University College London визначив перешкоди для зміни поведінки — COM-B: Capability, Opportunity, Motivation → Behavior.

Розглянемо, як можна змінювати поведінку в UX з цією моделлю. Переходьте на слайди.

Тут ще залишу корисні посилання:

• Зв'язки між компонентами COM-B і функціями втручання.
• Техніки зміни поведінки.

Також я веду телеграм-канал, де ділюся інсайтами роботи за human-centered підходом в галузі Healthtech та науковому середовищі. Заходьте в гості.

#гостьова_середа