У світі ШІ несеться. Принесли дві новини, які зараз гудуть серед техногіків:

🔹OpenAI запустила магазин кастомізованих чатботів — GPT Store. З моменту оголошення про створення маркетплейсу минуло два місяці й за цей час користувачі побудували понад 3 мільйони власних версій ChatGPT.

До дванадцятки найпопулярніших чатботів увійшов DesignerGPT для створення сайтів. GPT Store доступний для юзерів ChatGPT Plus, Team і Enterprise.


🔹У світ вийшов гаджет Rabbit R1. Це універсальний ШІ-контролер, в якому 4 ГБ пам’яті, 128 ГБ сховища та батарея, що тримає заряд весь день. Пристрій побудували на основі нового типу ШІ-моделі — Large Action Model, яка розуміє людські наміри на комп’ютерах.

Rabbit R1 може керувати музикою, замовляти авто, купувати продукти, надсилати повідомлення тощо. І все це в межах єдиного інтерфейсу.

За 24 години після запуску гаджету rabbit inc. продала за передзамовленням 10,000 одиниць.

Дизайн онбордингу під кутом психології

Розбираємося, як використовувати сприйняття, щоб проєктувати флоу першої взаємодії, яке підвищить шанси утримати користувача та збільшити retention. Допомагає — Стас Говорухін.

• Закон Хіка — чим менша кількість та складність вибору, тим менше часу потрібно людині, щоб прийняти рішення

Зосереджуйте увагу користувачів на виконанні ключових дій завдяки контекстуальним підказкам. Так ви допоможете юзерам і цінність від вашого продукту отримати, і досягти заповітного aha-moment.

• Поетапне відкриття — користувачі відчувають менше навантаження, якщо поступово знайомляться зі складнішими функціями

Наш мозок не втомлюється шукати способи мінімізувати когнітивні зусилля під час виконання завдань. Тому онбординг має під таку рису підлаштовуватись — показуйте основні фічі продукту, а в міру ознайомлення користувачів з інтерфейсом, відкривайте нові параметри.

• Ефект володіння — люди бачать більшу цінність у речах, які вони мають або кастомізували під себе

Персоналізація допоможе підсилити цей ефект в онбордингу. Дозволити юзерам налаштувати лейаут чи запитати користувачів про їхні вподобання, цілі, потреби, дасть їм відчути ownership і дозволить залучити їх у досвід продукту.

• Ефект градієнта цілі — користувачі більш вмотивовані завершувати завдання, коли наближаються до мети

Мотивуйте юзерів виконати ключові дії на перших етапах онбордингу. Користувачі зможуть отримати цінність від продукту, а ви — утримувати увагу юзерів і занурити їх в досвід застосунку. Win-win? Win-win.

• Ефект Зейгарнік — люди краще запам’ятовують незавершені завдання

Використайте схильність людей тримати у пам’яті таски без ментального прапорця у формі сповіщень, нагадувань чи пропозицій. Так ви підвищуєте шанси, що користувачі повернуться до незавершених дій у продукті.

• Більше, глибинніше, практичніше про дизайн онбордингу — на воркшопі User Onboarding Design.

Менше — це більше. Це також швейцарський стиль родом з 1950-х.

Напрям не з’явився сам по собі. Його творці надихнулися рухами модернізму 1910-х,1920-х років — конструктивізмом, стилем Баугауз, неопластицизмом, а ще супрематизмом нашого Казимира Малевича.

На їхній основі й виріс стиль, який пронизує майже всі аспекти сучасного дизайну — від постерів і вуличних знаків до інтерфейсів.

То про що швейцарський стиль?

Про красу, яка криється у функціональності дизайну. Ви знатимете, що це він, якщо побачите шрифти без засічок, як-от Helvetica, Akzidenz-Grotesk, Univers, макети на основі сітки, геометричні абстракції, фото замість ілюстрацій.

• Дизайн по-швейцарськи, наче промовляє до нас: простота, об'єктивність, читабельність.

Схоже, митці стилю думали, у ширшому сенсі, про юзабіліті задовго до появи вебу. Адже такий підхід метчиться і з принципами роботи над інтерфейсами — тут також важлива структура, читабельність, чіткість, однорідність.

Про який ще стиль вам було б цікаво почитати?

Зображення сайтів: Joshua Kaplan, Okalpha, Atlason.

Якщо ви працюєте в UX, то працюєте з дизайном поведінки.

А тому розумієте, як важливо усунути бар’єри на шляху користувачів.

У Medtech це особливо актуально. Головний бар'єр тут — невизначеність. Вона може проявитися у вартості послуг, очікуванні результатів чи діагнозу. Це додаткове джерело стресу для людей, які й так часто тягнуть візит до лікаря до останнього.

Працювати з бар’єрами допоможе поведінковий дизайн — поєднання теорій поведінкової науки, дизайну продукту та інтеграція кількісних досліджень з академічного світу. По суті, це еволюція технік дизайн-мислення, JTBD.

Дослідницький центр University College London визначив перешкоди для зміни поведінки — COM-B: Capability, Opportunity, Motivation → Behavior.

Розглянемо, як можна змінювати поведінку в UX з цією моделлю. Переходьте на слайди.

Тут ще залишу корисні посилання:

• Зв'язки між компонентами COM-B і функціями втручання.
• Техніки зміни поведінки.

Також я веду телеграм-канал, де ділюся інсайтами роботи за human-centered підходом в галузі Healthtech та науковому середовищі. Заходьте в гості.

#гостьова_середа