Хочу розповісти про Playful елементи і чому я вважаю їх важливими в дизайні.

У всіх моїх застосунках є штуки, з якими можна буквально погратися. Вони не завжди потрібні й не завжди є найзручнішим способом щось зробити. Але саме такі деталі викликають емоції, запамʼятовуються, виділяють продукт серед інших і навіть стають інструментом для маркетингу та будуть привертати увагу, коли ви займетеся просуванням.

У DeskMinder це механізм розтягування віджета, хоча таймер часто швидше просто ввести цифрами. У Subscription Day є барабан зі статистикою, який можна розкрутити, і він зупиняється з реальною фізикою, а ще у старій desktop версії елементи на екрані покупки рухалися разом із вікном i реагували на рух миши.

Такі деталі завжди були важливими в дизайні. Але зараз, в епоху AI, коли стає дедалі більше схожих і однотипних застосунків, вони важливі як ніколи. Бо функції можна скопіювати, а емоцію від продукту - нiт.

✨ Дозволяйте собі порушувати правила, додавати трохи фану в інтерфейси, і користувачі точно це оцінять.

Я зробив уже понад 6 застосунків і не написав жодного рядка коду.

Розробка в мене побудована на AI агентах. Інструменти змінювалися, але останнім часом майже всі задачі закриває Codex.

Але тут важливий момент. Це не один магічний промпт, після якого AI сам створює застосунок. Це сотні чатів, де я детально описую, що саме хочу отримати. AI не вигадує за мене структуру, екрани, UX чи анімації. Я все це продумую сам, приблизно так само, як раніше робив у Figma.

Просто тепер чат став моїм інструментом для створення інтерфейсу. Я описую зміни словами, одразу дивлюся результат у Preview в Xcode і там же далі його допрацьовую.

Для такого підходу дуже важливо від початку нормально побудувати структуру проєкту, щоб логіка була окремо, а кожен екран і частина флоу мали свої файли.

✨Можу записати короткий скрінкаст і показати, як це виглядає на практиці.

Якщо напишете конкретніше, з якими саме складнощами ви стикаєтеся під час роботи з AI, я постараюся розібрати це у відео.

Threads: що я зрозумів про просування застосунків

На завтра готую для вас відео про AI, а сьогодні хочу розповісти про Threads. Для мене це другий потужний канал продажу застосунків і водночас класний інструмент для Build in Public. Я бачу, як багато розробників намагаються просувати там свої продукти, і часто помічаю одні й ті самі помилки. Тому зібрав найважливіше, що сам зрозумів.

Це єдина соцмережа зараз, де навіть із 0 підписників можна отримати сотні тисяч переглядів. Алгоритм працює не так, як у більшості соцмереж: Threads тестує кожен пост на новій аудиторії, і що краще люди на нього реагують, то сильніше він розганяється.

Ось мої основні спостереження:

• Не додавайте зовнішні посилання. App Store, сайт та інші зовнішні лінки можуть одразу сильно обрізати охоплення. Навіть у коментарях. Я додаю посилання лише через 10-12 годин, коли пост вже набрав тисячі переглядів.

• Швидко відповідайте на коментарі. Що активніше й швидше ви підтримуєте дискусію, то більше трафіку може отримати пост.

• Не видаляйте пости. Якщо опублікували пост, видалили й одразу створили новий, він може майже не отримати трафіку. Краще почекати щонайменше 24 години. А ще краще не видаляти взагалі, а архівувати.

• У Threads майже немає сторітелінгу між постами. Навіть якщо у вас 10 000 підписників, більшість людей, які побачать новий пост, можуть бачити вас уперше. Тому кожен пост варто робити зрозумілим сам по собі.

• Меми та жарти дають перегляди, але погано конвертуються в підписників. Можна отримати сотні тисяч або навіть мільйони переглядів і майже нічого з цього не отримати для продукту.

• Не спамте однаковими коментарями. За це легко потрапити в тіньовий бан. Якщо вже потрапили, допомагає просто нічого не писати 24 години.

• Навчайте алгоритм своїй темі. Якщо просуваєте застосунок, реагуйте на пости інших розробників, лайкайте їх, коментуйте релевантні теми. Threads дуже швидко перебудовує аудиторію залежно від вашої активності.

• Хочете глобальну аудиторію, пишіть англійською. І бажано не змішувати мови на одному акаунті.

• Відео та анімації працюють краще за звичайні фото. Також добре працюють каруселі та вертикальний формат.

• Короткі пости працюють краще. Я намагаюся вкладатися у 2-3 речення. Довгі полотна тексту зазвичай отримують гіршу реакцію.

• Якщо свої пости поки ніхто не бачить, ідіть у коментарі. Знаходьте популярні пости, де ваш застосунок справді доречний, і розповідайте про нього там. Це може дати перший трафік навіть абсолютно новому акаунту.


✨ Сподіваюся, ці спостереження допоможуть вам просуватися ефективніше. Якщо ви теж помітили якісь цікаві лайфхаки Threads, діліться в коментарях. Думаю, багатьом буде корисно

Хочу розповісти ще про один свій продукт, Toplify. У нього теж досить цікава історія.

Спочатку я взагалі зробив його тільки для себе. Хотів бачити, у яких країнах мої застосунки потрапляють у топи App Store, щоб краще розуміти, як працює маркетинг і який він дає результат. Потім додав можливість стежити за застосунками для знайомих, а згодом зрозумів, що з цього вже можна зробити окремий продукт і випустити для всіх.

Якщо у вас є iOS або Mac застосунок, можете просто додати його в Toplify і отримувати push, коли він потрапляє в топ у якійсь країні. Для мене це майже щоденна маленька порція дофаміну, коли прилітає повідомлення 😄

І тут я теж не втримався та додав playful елемент. У застосунку є 3D планета, яку можна крутити й одночасно візуально дивитися, у яких країнах ваш застосунок зараз у топі.

P.S. Відео про AI вже готую, скоро буде 🙌

Дмитро, дякуємо тобі за цей тиждень 🫂
Ми хотіли розписати, як це було круто, але за реакціями аудиторії та коментарями й так усе видно.
Нам було дуже цікаво з тобою. Дякуємо за те, що зашерив свій досвід і весь цей час був з нами на звʼязку.

Бажаємо успіхів усім твоїм ідеям і будемо чекати ще! 💙

Тредс куратора.

А ми рухаємося далі.

Спільното, також нагадаємо за важливі курси вересня:

29.09 розпочинається курс Growth Design, де можна отримати в подарунок будь-який воркшоп із Віталієм Фрідманом.

Інші курси цього місяця:
24.09 — UX Design Advanced
27.09 — UI/UX Design Beginning

Зовсім скоро до нас підключиться куратор цього тижня, тому залишаємося на зв'язку 💙

Ви ще тут? Бо ми готові представити майже зіркового куратора цього тижня — Олексій Солодовніков, продуктовий дизайнер із 15-річним досвідом, останні 10 років живе і працює в Нью-Йорку.

За цей час він встиг попрацювати від великих компаній типу Spotify до ранніх стартапів і власних проєктів.

Останнім часом активно працює з AI та досліджує, як він змінює не тільки інструменти дизайнера, а й сам дизайн-процес і роль дизайнера. Інколи менторить на платформі.

Про що саме Алекс буде говорити цього тижня — він розповість сам. Питання можете залишати в коментарях.

А поки передаємо слово куратору 💙

Всім привіт 👋🏼 Дякую Projector за довіру! Постараюсь цього тижня поділитися чимось реально корисним і цікавим.

Якщо трохи про мене поза роботою - мене завжди цікавив перетин технологій, психології та культури. Дуже люблю музику, тому так вийшло, що значну частину карʼєри я працював саме з музичними продуктами. Ще цікавлюсь mindfulness, мистецтвом, люблю подорожувати і серфити.

Одразу скажу, що мені було б цікаво цього тижня поговорити не стільки про конкретні інструменти чи технічні навички, скільки про мислення, підходи до роботи і soft skills. Особливо зараз, коли в багатьох технічних навичках AI вже стає кращим за нас, саме ці речі, як на мене, стають ще важливішими.

Тому думав поговорити про системне мислення, розвиток карʼєри та персонального бренду, власні проєкти, AI і те, як він змінює нашу роботу.

Буду дуже вдячний за фідбек по ходу. Пишіть питання, сперечайтесь, пропонуйте теми - із задоволенням буду підлаштовувати наступні пости під те, що вам цікаво.

Якщо вибрати один скіл, який найбільше вплинув на мій розвиток як дизайнера і який я б порадив прокачувати, я б, мабуть, назвав системне мислення.

І з мого досвіду, чим далі ростеш у карʼєрі, тим важливішим воно стає. Неважливо, куди саме ти рухаєшся - senior IC, менеджмент чи власний бізнес. В якийсь момент просто добре вирішувати задачу, яка лежить перед тобою, вже недостатньо.

Треба починати дивитися трохи ширше: чому ця задача взагалі зʼявилася? Що на неї впливає? Що станеться, якщо ми щось тут змінимо? Чи ми взагалі вирішуємо проблему в правильному місці?

Я помітив, що часто, коли кажеш "системне мислення", його плутають з аналітичністю або організованістю. Для мене це скоріше звичка дивитись на проблему не ізольовано, а разом з усім, що навколо неї: елементами, звʼязками, причинами й наслідками.

Причому “система” це не лише цифри, флоу чи схеми. Культура компанії, мотивація та інсентиви - це теж система. Бізнес-модель - система. Ваші персональні фінанси або здоровʼя - теж системи.

З AI це стає ще важливішим. Моделі все краще і краще, вони стають автономнішими, тому наша задача вже не в тому, щоб детально пояснювати кожен крок, скільки в тому, щоб правильно побудувати систему навколо них: з чого вона складається, як повʼязані компоненти, який фідбек вона отримує і як цей фідбек впливає на наступний крок.

Тобто менше контролювати кожну окрему дію і більше думати про те, як побудувати весь loop так, щоб система сама рухалась у правильному напрямку.

В наступному пості дам пару прикладів та інструментів, які я сам постійно використовую.

Два приклади з моєї роботи, щоб було трохи конкретніше.

В одному з hardware-продуктів, над яким я працював, у нас був досить великий drop-off на checkout. Ми якийсь час намагались покращити сам флоу: спрощували його, міняли блоки місцями, пробували різні способи оплати. А потім виявилось, що проблема взагалі не в checkout. Люди просто не хотіли щомісячну підписку - вони хотіли купити hardware і володіти ним без підписки. Коли ми її прибрали, метрики одразу значно покращились. Тобто весь цей час ми оптимізували місце, де проблема проявлялась, а не де вона насправді виникала. Для мене це хороший приклад того, чому системне мислення важливе: можна було ще довго покращувати checkout, а можна було відзумити і запитати себе - а чи правильну проблему ми взагалі вирішуємо?

Інший приклад вже з AI. У своїй поточній команді я будую сетап, який має сам покращувати нашу дизайн-систему по мірі того, як дизайнери нею користуються. Ідея досить проста: сесії дизайнерів, і хороший і поганий output від AI та фідбек на нього не мають просто зникати після кожної взаємодії. Все це аналізується, зберігається в узагальненому вигляді і поступово впливає на те, як система еволюціонує далі. Feedback loops тут вбудовані в сам процес користування дизайн-системою. Це дозволяє думати про неї не як про статичний Figma-файл чи репозиторій, а як про живий організм, який постійно вчиться і змінюється.

Загалом майже в кожному своєму проєкті я намагаюсь час від часу зупинятись, відзумлювати і дивитись на проблему трохи ширше. Є кілька простих інструментів системного мислення, до яких я сам постійно повертаюсь:

• декомпозиція - розкласти складну проблему на частини
• композиція - зібрати її назад і подивитись, як все працює разом
• межі системи - перевірити, чи не дивлюсь я на проблему занадто вузько
• feedback loops - зрозуміти, який сигнал система отримує назад і як він впливає на те, що відбувається далі

Останнє зараз особливо цікаве через AI. Ми все менше думаємо в парадигмі «один запит → один результат» і все більше будуємо цикли: дія → результат → оцінка → сигнал → корекція → наступна дія.

✨Це все, звісно, дуже по верхах. Не хочу перетворювати цей пост на лекцію про systems thinking - скоріше хотів звернути увагу на саму навичку і показати на парі прикладів, чому я вважаю її настільки корисною.

Якщо захочете копнути глибше, я б почав з Donella Meadows - Thinking in Systems.