Всім привіт! 👋
Дякую Проджу, що довірили провести цей тиждень з вами!

Більшість з вас мене не знає — для цього я тут, щоб це виправити. Почав писати нещодавно, але за десять років накопичилось достатньо, щоб було чим ділитися.

Ось меню на цей тиждень:
→ Як дизайнеру стати центром контексту та як заробляти гроші для бізнесу через дизайн;
→ Хто взагалі такий Growth Designer;
→ Зануримось глибоко в онбординги, пейволи, A/B-тести та чому UI важливий;
→ Кар’єрне: як робити тестові завдання, case study та презентувати;
→ Як персональні досягнення в житті впливають на досягнення в роботі;
→ Як я використовую AI в роботі та як впроваджую AI-фічу в продукт.

Я дуже люблю спілкування, давати фідбек і відповідати на коментарі.

Тому одразу заклик до дії → з чого починаємо? Пишіть в коментарях

🤘(ps: ближче до п'ятниці дізнаєтесь, чому це мій улюблений емодзі)

Окей, з песом погуляв, роботу поробив, тепер можна і пост написати 😎

Дякую за ваші коментарі! Будемо рухатися темами за списком.

Отже, як дизайнеру стати центром контексту та як заробляти гроші для бізнесу через дизайн?

У дизайнерів є проблема з самооцінкою. Нас привчили, що дизайн — це сервіс: отримав задачу, намалював дизайн, віддав далі. Через це багато хто не розуміє, де дизайнер у компанії, у продукті, у бізнесі й у власній карʼєрі. Ми боремося за “місце за столом”, але рідко питаємо, чим його заслужити.

Я хочу показати інший шлях — через growth. І ні, зараз я не про тайтл чи обов’язки, які є в JD, а про майндсет.

Дизайн-рішення заробляють гроші. Кожен екран у продукті або наближає користувача до цінності й до оплати, або ні — і це вимірюється. Це не про красиві патерни, а про конкретний імпакт на бізнес: активація, конверсія, ревеню тощо. Це мова, яку розуміють продакт та маркетинг менеджери і, звісно ж, основні стейкхолдери.

Моя теза проста: growth — це інструмент “тут і зараз”, який дизайнер може взяти першим. Коли ти доводиш вплив цифрами, ти заробляєш довіру собі й команді. А вже вона дозволяє заходити в стратегію і ставати центром контексту, а не виконавцем чужих рішень.

Але сам я до цього дійшов не через теорію і не з першого разу. Тільки практика. Вже завтра розповім, як я провалив 4 ітерації A/B-тесту.

Проте якщо у вас вже є питання → welcome to comments!

Я чотири рази провалив A/B-тест на головній сторінці продукту з 5 млн відвідувачів на місяць.

Контекст: я щойно перейшов у Jooble (джоб-борд) і потрапив у команду активації нових користувачів. Наша основна зона — сторінка результатів пошуку вакансій. Перша сторінка, яку бачить користувач, і головна сторінка всього продукту. Вона не бачила руки дизайнера протягом 13 років, з моменту створення сайту.

Перед першим тестом були десятки інтерв'ю, прототипи та юзабіліті-тести. І це ще були часи, коли користувачі приходили в офіс та відкривали наші прототипи на своїх смартфонах, типу Motorola, з розбитими екранами. Гіпотеза звучала логічно: якщо структурувати інформацію на картках вакансій, люди почнуть краще знаходити те, що шукають.

Не спрацювало. Чотири рази поспіль. Кожна ітерація була кращою за попередню, але жодна не давала потрібного результату.

Тут варто окремо сказати, чому мені взагалі дали стільки спроб. Культура в команді була така, що помилятись можна. Саме це й дало найбільше: кожен провалений тест — це інсайт про те, чого не варто робити далі. У багатьох командах після другого провалу задачу просто забирають, і людина ніколи не доходить до відповіді.

А виграла щільність. Я зрозумів, що в контрольній групі у viewport без скролу влазить 2,5 вакансії, а з новим UI всього 1,5. Я зменшував відступи як міг, на 2–4–6 px, щоб у viewport влізло більше карток вакансій (за це отримав клікуху Діма Паддінгтон).
Заодно ми подивились туди, про що не думали, а саме в рекламні вакансії і передизайнили їх також. Справа виявилась не в тому, як інформація впорядкована, а в тому, скільки її людина бачить за один екран.

Результат був приголомшливий (боже, я здурів, поки написав це слово), а саме → click rate +12% та monthly revenue +20%.

І це відкрило дорогу далі: стейкхолдери дали нам зелене світло (точніше кажучи, прям величезний зелений прожектор) рухатись далі, переробляти решту сторінок і приводити продукт до консистентності через дизайн-систему. Той момент, коли перестаєш отримувати задачі й починаєш їх ставити.

За пів року постійних експериментів моє розуміння того, як це працює, зсунулось тектонічно. Не тому, що я десь читав, а як ці A/B-тести взагалі проєктувати і потім запускати, а тому що чотири рази помилився на живому продукті. Мій зріст з мідла до сіньйора зайняв менше року і збігся рівно з цим періодом.

Сьогодні о 19:00 за київським часом проводжу лекцію про свій перехід з UX/UI в продакт дизайн. Покажу приклад case study і відповім на питання.

Якщо тут є UX/UI-дизайнери, які думають про світч в Product Design — це для вас! Розкажу, що насправді змінилось в роботі, а не те, як це описують у вакансіях.

Участь безоплатна, потрібна лише реєстрація!

Центр контексту будується не всередині продуктової команди, а навколо неї

Всі чули про cross-functional collaboration. Мені більше подобається простіше слово — partnership.

Суть у тому, що дизайнер має розуміти не тільки свій шматок обов’язків, а весь життєвий цикл продукту. Як користувачі про нього дізнаються, як у нього потрапляють, що бачать до першого екрана та після нього. Мислити набагато ширше.

Для growth дизайну це взагалі критично, бо активація починається задовго до вашого онбордингу. Реальний флоу виглядає так: креативи → App Store → онбординг → перша цінність (це флоу без веб-фаннелів).

Ви відповідаєте за один відрізок. Але користувач проходить весь шлях, і йому байдуже, де закінчується чиясь зона відповідальності.
Тому перший крок простий: познайомтесь із тими, хто відповідає за решту флоу. Можливості там будуть на 100%.

Наприклад, імейли. Здавалося б, зона відповідальності маркетингу. А потім дивишся, який Welcome імейл отримує користувач одразу після реєстрації — і він не схожий на продукт і не несе цінності. Далі варіанти: взяти на себе повністю, або скооперуватись із дизайнером, який їх робить, дати напрям і супервіжн. Через якийсь час до вас приходять уже самі: “Дмитре, ми хочемо новий імейл, як ти це бачиш?”

А коли ви розумієте, як працюють імейли, з'являються й свої ідеї — наприклад, ціла кампанія на перший тиждень життя користувача. І це вже ваша ініціатива, ваш ownership.

Так само і з продакт командою: аналітиком, QA, інженерами. У кожного своє бачення продукту і свій воркфлоу. Поки не поговорите — не дізнаєтесь, де ваша експертиза дає найбільший ефект тут і зараз.

Партнерство переростає в довіру, довіра — в ownership. Таким чином зростає і ваш авторитет в команді. І в якийсь момент виявляється, що до вас приходять із питаннями, які формально не ваші. Це і є центр контексту.

У мій час найбільше відкриття було в App Store. Виявилось, там можна запускати окремі A/B тести — і мало хто з дизайнерів взагалі про це знає. Про це буде окремий пост.

PS: До речі, цю тему розкривала Вікі Гладинець на минулорічному Дизаріумі. Якщо не бачили, дуже раджу!

Доволі скоро будемо говорити про те, хто такий growth-дизайнер, а також про онбординги та пейволи. А поки що рекомендую подивитись це відео про онбординги.

Загалом раджу ютуб-канал від Mobbin, зараз бачу тенденцію, що вони регулярно постять щось корисне.

Вже через пів години презентація Apple. Схоже, що вперше за 15 років її відкриє не старий добрий Тім, а новий CEO Джон Тернус.

Будете дивитись? Чекаєте foldable iPhone? 😏

Виявилось, що A/B тести можна запускати прямо в App Store. Це відкриття прийшло до мене завдяки партнерству з маркетингом.

На минулій роботі я збирав весь user journey, від креативів до першої цінності в продукті. І на одному з відрізків я побачив те, як додаток виглядає в App Store, і як він виглядає насправді — це були два різні продукти.

Пішов знайомитись з маркетинг менеджером яка відповідала за цей напрямок і дізнався дві речі. Перша — просто так оновити скріншоти не можна. Друга — щоб їх змінити, треба запускати A/B тест. В App Store є вбудований інструмент експериментів — Product Page Optimization. І більшість дизайнерів про нього просто не знає.

Чому це кайф саме для дизайнера. Тут не потрібна команда розробки. Зробив скріни і запустив. Через декілька тижнів вже є результат. Time to market мінімальний, і за один тиждень роботи можна нагенерувати гіпотез на місяць-два вперед.

Можна тестувати самі скріни, додавання відео або зміну іконки. iPhone та iPad скріни або разом, або окремо. Запускати можна на англомовні країни або worldwide. 1-3 тестові групи, трафік порівну по дефолту.

Головна метрика звісно ж conversion to install. В App Store Connect видно деталі для аналітики, як improvement та confidence в цих даних.

Як краще тестувати скріни? Якщо взяти й замінити їх всі одразу то як проаналізувати результат? Що саме спрацювало? Новий фон, інші тексти, мокапи, що всередині них тощо. Чистота експерименту вирішує все.

Перший скрін найважливіший. Бо перед тим, як відкрити сторінку додатка, юзер бачить його у пошуковій видачі, а там видно тільки перші 3 скріни, а вже при відкритті перший і половину другого.

На прикладі продукту FastEasy нам було складно знайти виграшну гіпотезу, бо перший екран обіцяв швидкість результату, яку продукт не витримував. Тому ми пішли іншим шляхом. Спочатку змінили екрани з другого по останній, але перший екран лишили без змін → спрацювало.
І тільки після цього ми взялись за перший екран окремо: 5+ ітерацій нового дизайну, поки не знайшли варіант, який теж виграв.

Виглядає повільно, але це дієвий спосіб знати, що саме дало результат.

Ще в App Store є Custom Product Pages. Це окремі сторінки додатка під конкретні keywords. Юзер шукав одну задачу і бачить скріни саме про неї, а не універсальну пейджу про все. Працює краще, ніж здається, бо зникає розрив між запитом і тим, що людина побачила.

Цей досвід сильно підтягнув моє розуміння A/B тестів і все, чого я навчився там, я приніс у PDF Expert з перших місяців роботи.

What makes the onboarding good?

Одразу скажу, що я говорю про класичний онбординг саме в додатку (не web-funnel)

Тепер про те, з чого насправді складається онбординг. Бо найпоширеніша його версія — слайдер із 2–4х екранів із фічами. Але це не онбординг, а презентація фічей.

Персоналізація
Не дарма вона на першому місці, бо зазвичай про це й будують гіпотези для покращення. Питання про сферу чи задачу ставлять не заради статистики, а щоб змінити те, що буде далі у флоу: весь experience, комунікації, social proof та зрештою сам пейвол. 

Сюди ж quick wins. Дайте юзерам відчути маленький результат ще до пейволу і тоді вони приходять до нього вже з власним персоналізованим досвідом.

Engagement
Чи транслюєте ви цінність з перших кроків, чи користувач просто тапає кнопку Continue до кінця. Тут важлива увага до деталей, невеликі інтеракції, мікроанімації та емоційний дизайн. Користувач, який пройшов онбординг усвідомлено, і користувач, який його протапав, приходять на пейвол у зовсім різних станах. А покупка ж відбувається емоційно.

Value proposition
Чітке пояснення й сторітелінг, чому наприклад взагалі варто почати trial. Два принципи, які тут вирішують.

Перший: говоріть про outcomes, а не про фічі. Користувачеві байдуже, що у вас є великий сет різних фічей. Йому важливо, що він отримає в результаті. Фіча — це механіка, результат — це його життя після.

Другий: дайте спробувати, а не подивитись. Це може бути приклад як користуватись core фічами, або вже одразу реальне використання прям на онбордингу. Один реальний дотик до продукту переконує більше, ніж три екрани обіцянок.

Social proof перед пейволом
Відгуки, рейтинг, цифри, нагороди — але не абстрактні, а привʼязані до того, що людина щойно вам про себе розповіла. Це та сама цілісність, з якої почалась персоналізація.

Sign up
Окрема історія і головне питання де його ставити. Досвід показує, що на початку можуть бути більші дроп-офи, а після пейволу показники бувають кращими. Чим пізніше ви просите реєстрацію, тим більше шансів, що юзер вже щось спробував і має причину лишитись. Але це рівно те, що треба тестувати у своєму продукті, а не вирішувати за чужим кейсом.

Як покращувати онбординг 
Перш ніж покращувати якийсь екран, спитайте, чи потрібен він взагалі? Ну і звісно ж дивитись аналітику. І не тільки весь флоу одразу, а детально між кожними екранами, drop-off по кожному кроку. Майже завжди проблема не там, де здається — не в екрані, який вам не подобається візуально, а в кроці, який ви взагалі не вважали проблемним.

Не редизайніть усе одразу. Знов ж таки чистота експерименту, щоб чітко перевірити саму гіпотезу. Якщо змінити все разом з пейволом, то як потім аналізувати дані? Можна розбити на групу B, де новий онбординг і старий пейвол, а група С — все нове і потім порівняти.

Останнє, але дуже важливе! Онбординг не закінчується в кінці флоу, коли юзери потрапляють на home tab. Далі активація в ключові фічі, post-onboarding, момент першої реальної цінності та aha-момент. Але це все окрема історія 🙃

Happy Friday!

Сьогодні контент буде трохи відрізнятись. У нас в команді є традиція Music Friday, тому хочу почати.

В мене вже цілий тиждень цей трек on repeat, дуже подобається саме такий хіп-хоп, схожий на той, на якому я виріс. Бо тут Wu-Tang, а вони своє діло знають 😎

Якщо сподобається, то рекомендую весь альбом!

PS: а Frankie Pulitzer — це псевдонім Тома Харді і читає він доволі пристойно як на мене

Як я використовую AI в роботі на прикладі PDF Expert? Дивіться цей короткий Loom відос щоб дізнатись 😉

Трохи про кар’єрне: мій POV, як робити тестові завдання.

За свою кар’єру я зробив доволі багато тестових. 
Після деяких я отримував фідбек та проходив далі. Бувало, що після деяких взагалі не отримував фідбек (або він просто був дефолтний). Ну й звісно ж були відмови після тестових, це окей.

Але все ж таки я помітив декілька речей, як саме робити тестові, щоб пройти далі по recruitment флоу.

Основні принципи:
- Зробити трохи більше ніж очікують
- Підійти до процесу так, як не очікують
- Оформити в презентацію з крутим storytelling (напевно, найважливіше)

Ну й звісно зробити те що є в задачі тестового, це не обговорюється. Тепер детальніше.

Зробити трохи більше ніж очікують
Наприклад, задача зробити редизайн сторінки. Окей, але можна додати ще пару додаткових сторінок і вже буде флоу, а це вже і прототип і зовсім інакше виглядає ніж просто екрани.
Треба створити декілька гіпотез та спроєктувати рішення? Сформуйте більше гіпотез, покажіть їх усі, але оберіть найкращі та спроєктуйте дизайн-рішення. І обґрунтуйте чому обрали саме їх і чому вони найкращі

Підійти до процесу так, як не очікують
Це знову ж таки зробити додатково те, чого немає в задачі, але що вас виділить серед інших.
Провести UX-ревью продукту, вказати недоліки та запропонувати як можна покращити 
Провести інтерв’ю з користувачами чи запустити опитувальник та/або юзабіліті-тестування. Шукати респондентів серед друзів, знайомих чи соцмережі. Уявіть як роботодавець здивується, коли побачить, що ви ще й таке зробили, це ж out of context взагалі. 
Ну а сьогодні так взагалі дизайн-рішення можна показати не дизайном чи прототипом, а вже і за допомогою того ж Claude Code показати як це буде працювати.

З пунктів 1 та 2 можна по одному щось обрати, що у вас виходить найкраще та/або буде дуже релевантно саме в цьому тестовому завданні. 

Чи звучить це як забагато ефорту? Можливо, так. На кожне тестове підряд так вкладатись не треба. Але якщо ви прагнете потрапити саме в цю компанію, то воно того варте!

Оформити в презентацію з крутим storytelling
Як то кажуть last but not least. Як на мене, найважливіше. Досі знаю, що не усі це роблять. Просто кидають посилання на фігму і все. 
Круто, якщо там є презентація і окреме посилання на сам дизайн. Але я говорю про інше.

А саме Loom-презентація. А взагалі круто, якщо в рекрутмент-процесі є етап де ви презентуєте як зробили тестове. It’s your time to shine. Якщо цього нема в процесі — спитайте рекрутера. Бо це дуже круто, ви можете розкрити усі свої скіли команді та використати явно більше ніж 5 хвилин, які дає лум. А також потім відповісти на питання, які вам поставлять після презентації, тут ви вже розкриєте, як ви мислите.

PS: і звісно, я говорю про адекватні тестові завдання — не про ті, що виглядають супер завеликими і як безкоштовна робота

І ще трохи про кар’єрне, а саме як оформити кейс собі в портфоліо?

Я оформлював своє портфоліо пару років назад ще в Notion. Чи ідеально виглядає зараз моє портфоліо? Звісно ні, та й ідеально не буває, ми ж дизайнери (чи я один такий?)
Чи виглядало воно ідеально на той момент, коли я шукав роботу? Знову ж таки, ні. Але я розумів, що воно виконує свою роботу і мене кличуть на співбесіди.

Так, я тоді хотів через Framer створити крутецький сайт, але з моїм перфекціонізмом я розумів, що це буде довго, а роботу треба шукати тут і зараз, тому Notion було достатньо.
(сьогодні вже за допомогою AI можна створити собі крутий сайт-портфоліо набагато швидше)
Але тут головне як я оформлював свої кейси.

Перше, на що я звернув увагу, так це тайтли. Не просто щось там редизайн чи концепт. А одразу конкретний результат. Окей, клікбейт, якщо хочете. Але це працює!
Наприклад, кейс Jooble, про який я писав вище: “Increased monthly revenue by 20% with 5M+ monthly visitors by leading the redesign of main product pages"
Погодьтесь, хочеться відкрити цей кейс і дізнатись “а як саме?”

Далі сам кейс. Я прихильник структури. А саме проблема → рішення. Якщо детальніше: проблема → дослідження → гіпотеза → рішення → тестування → результат.
Десь може бути більше деталей на етапі дослідження. Десь на етапі assumptions і формування гіпотези. Десь перед A/B тестом були декілька ітерацій з юзабілі-тестуванням.
Де є багато деталей, їх варто додавати, щоб показати ваш процес. Але структура незмінна.

Можна взяти минулий досвід в компанії/продукті і все що ви робили описати по цій структурі. Але, як на мене, це важче і зникають необхідні деталі.
Тому мені більше подобається йти по таймлайну.
Була ось така ініціатива: проблема → рішення → результат.
Потім ось така: проблема → рішення → результат.
І так далі, ну ви зрозуміли)

Напевно, складно все це уявити просто читаючи, розумію. Ось приклад мого останнього case study, який я показував на лекції у вівторок.

Робоче місце як місце сили або чому я створив свій YouTube-канал

З початку моєї карʼєри я почав слідкувати за різними блогерами за кордоном, як вони облаштовують своє місце вдома, як для роботи так і для геймінгу.

В 2018 я вирішив зібрати свій PC і виконати дитячу мрію. Тоді Відьмак 3 став моєю улюбленою грою.
Але під комп треба було зібрати все з нуля. Тоді я почав будувати своє перше робоче/геймерське місце.

А з часів, як віддалена робота стала нормою, я зрозумів, що робоче місце вже треба свідомо перебудувати. І відтоді я постійно його покращую — це у мене нескінченна еволюція.

Тема робочих сетапів, техніки й гаджетів захоплює мене так, що вже декілька років я мріяв зробити власний ютуб-канал саме українською. Все почалось з моменту як DOU приїхали в гості і відзняли мій сетап.
Я зрозумів дві речі: це не так складно, як здавалось, і в мене виходить доволі непогано.

Так з'явився мій YouTube-канал. Він ще на самому старті, але планів дуже багато. Я кайфую від того, що вивчаю щось абсолютно нове.

В мене зʼявилась ідея! І ось тут мені потрібні ви! 😎
Скидайте в коментарі фото свого робочого місця. Можна кілька, можна відео. Мені цікаво подивитись — я впевнений у вас круті сетапи, які варто побачити і надихнутись!

А якщо ви не проти, щоб ваше фото потрапило у відео — додайте це в коментарі. Я хочу зробити відео, де я дивлюсь і коментую ваші сетапи: що працює, що я змінив би і чому. Це буде набагато цікавіше, ніж якби я знімав про себе.
Якщо тема сетапів, техніки й аксесуарів вам близька — підписуйтесь!