Олено, дякуємо тобі за цей тиждень!
Думаємо, ти сказала багато того, що читачі саме зараз мали почути, а ще поділилася своїми порадами та натхненням.

Ти дуже сонячна, і цей тиждень дуже нас зарядив.
Сподіваємося, ілюстратор вже знайшовся, або знайдеться найближчими днями.

Не забудьте підписатися на Олену в LinkedIn. І до речі, навчатися з Оленою можна на курсі UX Design.

Щиро дякуємо і до зустрічі! 💙

Як ваш понеділок? Поки чекаємо на куратора хочемо нагадаємо за must-check курси, що розпочнуться зовсім скоро:

User Psychology in Product — перетворіть психологію користувачів на постійний ресурс для покращення продукту.

Growth Design — проєктуйте рішення, що підвищують activation, retention і revenue.

📀 До 18 вересня можна отримати career booster в подарунок до усіх курсів 📀

Знайомтеся, Дмитро Напрієнко — Senior Product Designer у PDF Expert by Readdle.

Основний фокус Дмитра — Growth, а саме: activation, онбординги, пейволи, експерименти та AI experience.

Дмитро викладає на курсі Product Design у Projector. І також веде YouTube-канал про мінімалістичні сетапи, техніку та гаджети, які роблять роботу і життя зручнішими.

Останнім часом захоплюється картингом, боксом та йогою, тож є про що запитати, окрім дизайну.

Просимо бути уважними, ставити запитання та підтримувати куратора реакціями 💙

Дмитре, канал уже твій!

Всім привіт! 👋
Дякую Проджу, що довірили провести цей тиждень з вами!

Більшість з вас мене не знає — для цього я тут, щоб це виправити. Почав писати нещодавно, але за десять років накопичилось достатньо, щоб було чим ділитися.

Ось меню на цей тиждень:
→ Як дизайнеру стати центром контексту та як заробляти гроші для бізнесу через дизайн;
→ Хто взагалі такий Growth Designer;
→ Зануримось глибоко в онбординги, пейволи, A/B-тести та чому UI важливий;
→ Кар’єрне: як робити тестові завдання, case study та презентувати;
→ Як персональні досягнення в житті впливають на досягнення в роботі;
→ Як я використовую AI в роботі та як впроваджую AI-фічу в продукт.

Я дуже люблю спілкування, давати фідбек і відповідати на коментарі.

Тому одразу заклик до дії → з чого починаємо? Пишіть в коментарях

🤘(ps: ближче до п'ятниці дізнаєтесь, чому це мій улюблений емодзі)

Окей, з песом погуляв, роботу поробив, тепер можна і пост написати 😎

Дякую за ваші коментарі! Будемо рухатися темами за списком.

Отже, як дизайнеру стати центром контексту та як заробляти гроші для бізнесу через дизайн?

У дизайнерів є проблема з самооцінкою. Нас привчили, що дизайн — це сервіс: отримав задачу, намалював дизайн, віддав далі. Через це багато хто не розуміє, де дизайнер у компанії, у продукті, у бізнесі й у власній карʼєрі. Ми боремося за “місце за столом”, але рідко питаємо, чим його заслужити.

Я хочу показати інший шлях — через growth. І ні, зараз я не про тайтл чи обов’язки, які є в JD, а про майндсет.

Дизайн-рішення заробляють гроші. Кожен екран у продукті або наближає користувача до цінності й до оплати, або ні — і це вимірюється. Це не про красиві патерни, а про конкретний імпакт на бізнес: активація, конверсія, ревеню тощо. Це мова, яку розуміють продакт та маркетинг менеджери і, звісно ж, основні стейкхолдери.

Моя теза проста: growth — це інструмент “тут і зараз”, який дизайнер може взяти першим. Коли ти доводиш вплив цифрами, ти заробляєш довіру собі й команді. А вже вона дозволяє заходити в стратегію і ставати центром контексту, а не виконавцем чужих рішень.

Але сам я до цього дійшов не через теорію і не з першого разу. Тільки практика. Вже завтра розповім, як я провалив 4 ітерації A/B-тесту.

Проте якщо у вас вже є питання → welcome to comments!

Я чотири рази провалив A/B-тест на головній сторінці продукту з 5 млн відвідувачів на місяць.

Контекст: я щойно перейшов у Jooble (джоб-борд) і потрапив у команду активації нових користувачів. Наша основна зона — сторінка результатів пошуку вакансій. Перша сторінка, яку бачить користувач, і головна сторінка всього продукту. Вона не бачила руки дизайнера протягом 13 років, з моменту створення сайту.

Перед першим тестом були десятки інтерв'ю, прототипи та юзабіліті-тести. І це ще були часи, коли користувачі приходили в офіс та відкривали наші прототипи на своїх смартфонах, типу Motorola, з розбитими екранами. Гіпотеза звучала логічно: якщо структурувати інформацію на картках вакансій, люди почнуть краще знаходити те, що шукають.

Не спрацювало. Чотири рази поспіль. Кожна ітерація була кращою за попередню, але жодна не давала потрібного результату.

Тут варто окремо сказати, чому мені взагалі дали стільки спроб. Культура в команді була така, що помилятись можна. Саме це й дало найбільше: кожен провалений тест — це інсайт про те, чого не варто робити далі. У багатьох командах після другого провалу задачу просто забирають, і людина ніколи не доходить до відповіді.

А виграла щільність. Я зрозумів, що в контрольній групі у viewport без скролу влазить 2,5 вакансії, а з новим UI всього 1,5. Я зменшував відступи як міг, на 2–4–6 px, щоб у viewport влізло більше карток вакансій (за це отримав клікуху Діма Паддінгтон).
Заодно ми подивились туди, про що не думали, а саме в рекламні вакансії і передизайнили їх також. Справа виявилась не в тому, як інформація впорядкована, а в тому, скільки її людина бачить за один екран.

Результат був приголомшливий (боже, я здурів, поки написав це слово), а саме → click rate +12% та monthly revenue +20%.

І це відкрило дорогу далі: стейкхолдери дали нам зелене світло (точніше кажучи, прям величезний зелений прожектор) рухатись далі, переробляти решту сторінок і приводити продукт до консистентності через дизайн-систему. Той момент, коли перестаєш отримувати задачі й починаєш їх ставити.

За пів року постійних експериментів моє розуміння того, як це працює, зсунулось тектонічно. Не тому, що я десь читав, а як ці A/B-тести взагалі проєктувати і потім запускати, а тому що чотири рази помилився на живому продукті. Мій зріст з мідла до сіньйора зайняв менше року і збігся рівно з цим періодом.

Сьогодні о 19:00 за київським часом проводжу лекцію про свій перехід з UX/UI в продакт дизайн. Покажу приклад case study і відповім на питання.

Якщо тут є UX/UI-дизайнери, які думають про світч в Product Design — це для вас! Розкажу, що насправді змінилось в роботі, а не те, як це описують у вакансіях.

Участь безоплатна, потрібна лише реєстрація!

Центр контексту будується не всередині продуктової команди, а навколо неї

Всі чули про cross-functional collaboration. Мені більше подобається простіше слово — partnership.

Суть у тому, що дизайнер має розуміти не тільки свій шматок обов’язків, а весь життєвий цикл продукту. Як користувачі про нього дізнаються, як у нього потрапляють, що бачать до першого екрана та після нього. Мислити набагато ширше.

Для growth дизайну це взагалі критично, бо активація починається задовго до вашого онбордингу. Реальний флоу виглядає так: креативи → App Store → онбординг → перша цінність (це флоу без веб-фаннелів).

Ви відповідаєте за один відрізок. Але користувач проходить весь шлях, і йому байдуже, де закінчується чиясь зона відповідальності.
Тому перший крок простий: познайомтесь із тими, хто відповідає за решту флоу. Можливості там будуть на 100%.

Наприклад, імейли. Здавалося б, зона відповідальності маркетингу. А потім дивишся, який Welcome імейл отримує користувач одразу після реєстрації — і він не схожий на продукт і не несе цінності. Далі варіанти: взяти на себе повністю, або скооперуватись із дизайнером, який їх робить, дати напрям і супервіжн. Через якийсь час до вас приходять уже самі: “Дмитре, ми хочемо новий імейл, як ти це бачиш?”

А коли ви розумієте, як працюють імейли, з'являються й свої ідеї — наприклад, ціла кампанія на перший тиждень життя користувача. І це вже ваша ініціатива, ваш ownership.

Так само і з продакт командою: аналітиком, QA, інженерами. У кожного своє бачення продукту і свій воркфлоу. Поки не поговорите — не дізнаєтесь, де ваша експертиза дає найбільший ефект тут і зараз.

Партнерство переростає в довіру, довіра — в ownership. Таким чином зростає і ваш авторитет в команді. І в якийсь момент виявляється, що до вас приходять із питаннями, які формально не ваші. Це і є центр контексту.

У мій час найбільше відкриття було в App Store. Виявилось, там можна запускати окремі A/B тести — і мало хто з дизайнерів взагалі про це знає. Про це буде окремий пост.

PS: До речі, цю тему розкривала Вікі Гладинець на минулорічному Дизаріумі. Якщо не бачили, дуже раджу!

Доволі скоро будемо говорити про те, хто такий growth-дизайнер, а також про онбординги та пейволи. А поки що рекомендую подивитись це відео про онбординги.

Загалом раджу ютуб-канал від Mobbin, зараз бачу тенденцію, що вони регулярно постять щось корисне.

Вже через пів години презентація Apple. Схоже, що вперше за 15 років її відкриє не старий добрий Тім, а новий CEO Джон Тернус.

Будете дивитись? Чекаєте foldable iPhone? 😏

Виявилось, що A/B тести можна запускати прямо в App Store. Це відкриття прийшло до мене завдяки партнерству з маркетингом.

На минулій роботі я збирав весь user journey, від креативів до першої цінності в продукті. І на одному з відрізків я побачив те, як додаток виглядає в App Store, і як він виглядає насправді — це були два різні продукти.

Пішов знайомитись з маркетинг менеджером яка відповідала за цей напрямок і дізнався дві речі. Перша — просто так оновити скріншоти не можна. Друга — щоб їх змінити, треба запускати A/B тест. В App Store є вбудований інструмент експериментів — Product Page Optimization. І більшість дизайнерів про нього просто не знає.

Чому це кайф саме для дизайнера. Тут не потрібна команда розробки. Зробив скріни і запустив. Через декілька тижнів вже є результат. Time to market мінімальний, і за один тиждень роботи можна нагенерувати гіпотез на місяць-два вперед.

Можна тестувати самі скріни, додавання відео або зміну іконки. iPhone та iPad скріни або разом, або окремо. Запускати можна на англомовні країни або worldwide. 1-3 тестові групи, трафік порівну по дефолту.

Головна метрика звісно ж conversion to install. В App Store Connect видно деталі для аналітики, як improvement та confidence в цих даних.

Як краще тестувати скріни? Якщо взяти й замінити їх всі одразу то як проаналізувати результат? Що саме спрацювало? Новий фон, інші тексти, мокапи, що всередині них тощо. Чистота експерименту вирішує все.

Перший скрін найважливіший. Бо перед тим, як відкрити сторінку додатка, юзер бачить його у пошуковій видачі, а там видно тільки перші 3 скріни, а вже при відкритті перший і половину другого.

На прикладі продукту FastEasy нам було складно знайти виграшну гіпотезу, бо перший екран обіцяв швидкість результату, яку продукт не витримував. Тому ми пішли іншим шляхом. Спочатку змінили екрани з другого по останній, але перший екран лишили без змін → спрацювало.
І тільки після цього ми взялись за перший екран окремо: 5+ ітерацій нового дизайну, поки не знайшли варіант, який теж виграв.

Виглядає повільно, але це дієвий спосіб знати, що саме дало результат.

Ще в App Store є Custom Product Pages. Це окремі сторінки додатка під конкретні keywords. Юзер шукав одну задачу і бачить скріни саме про неї, а не універсальну пейджу про все. Працює краще, ніж здається, бо зникає розрив між запитом і тим, що людина побачила.

Цей досвід сильно підтягнув моє розуміння A/B тестів і все, чого я навчився там, я приніс у PDF Expert з перших місяців роботи.