В нашій команді кльові рішення отримують певний ранг похвали

I love it
Amazing
І, найвищий ранг, який прозвучав тут: Абалденна

Сама апка також пережила редизайн щоб підпадати під бачення evaluation, but still flat-like, але це поки шерити не можна

Другий приклад: Input field uplift. Першу частину зробив талановитий Діма Грінкевич з нашої команди, а deep think шипила вже я

На перший апліфт від Діми я дивилась і така: оуєс. А потім на deep think думала як додати ще додатковий рівень elevation і просто зробила це через строук

І покажу вам тут демо від потужних кріейтів моушнів!

Якщо вам ці прези знайомі, то може і я стану більш знайомою і ближчою. Зроблю цей інтродакшн раніше, з своїм позиціонуванням, а завтра розповім про рівні мачурності, пубертатного спеціаліста і як я бачу спеціалізацію дізів в майбутньому.

Так от, сиділа якось у відпустці і роздумувала над своїм позиціонуванням. Бо працювала на дуже різних позиціях і має бути в них щось спільне: Product designer, Head of Design, Product Owner, Lead Designer, Intefrace designer, Growth designer (життя помотало). Та і попрацювала з різними відомими і ні компаніями на ринку: Readdle, Мінцифра, Letyshops, Skelar, Competera, Fedoriv Agency, Bachoo. Написала:

High-impact product designer with an intrapreneur mindset. Over a decade shipping products with likeminded people.I build products from zero to one, and drive tectonic shifts in the ones that already exist.

Handling ambiguity and uncertainty through rapid decision-making; elegant, feasible interfaces; risk mitigation; partnerships. Arranging available resources, quickly bringing in new expertise. Investing in p2p connections across the x-fun squad, skills on the periphery — love working with developers and PMMs. Sharpest focus: ideation, definition, handoff, cross-functional work, release communication and lifecycle.

Focus areas: complex omnichannel products, core experience, monetization.

Так от, знати ви мене можете не по цьому всьому, а по виступам на Дизаріумі. Як на мене, найкраща дизайн конференція в Україні і на рівні з великими європейськими

Якщо хочете підкріпити постіки голосом і візуалом — енджой.
2025 — Як дизайнеру в компанії збільшувати вплив і будувати партнерства
2024 — Discover, Collaborate, Test, Repeat

Перш ніж побажати всім гарного понеділка і попрощатись, розповім свої роздуми про мачурність спеціаліста і майбутні спеціалізації дизайнерів

Спершу про мачурність. Я регулярно бачу як спеціалісти не хочуть засиджуватись в позиції middle і рвуться вперед, ще не вміючи професійно і швидко закривати ключовий етап — layouting stage.

В моїй голові здоровий розвиток спеціаліста працює по принципу «це я роблю дуже швидко і дуже класно, давай проактивно лізти в нове». Береш під себе нові контексти, але швидкість роботи не падає.

Розкладем це на зрозумілі рівні
1. джун — не вмію працювати ні з контекстом, ні віддати працюючий солюшн, вчусь його робити
2. мідл — зменшую кількість ітерацій до працюючого солюшна
3. сеньйор — вже вмію зробити працюючий солюшн, підсилюю ідеацію новими контекстами
4. staff — проактивно знаходжу всі потрібні мені контексти, нівелюю ризики

Що я найчастіше бачу — це ще коли спеціаліст не вміє кльово деліверити, але вже активно перебирає суміжні з іншими зони відповідальності🥲

І думала як це назвати, а потім прийшло. Пубертатний спеціаліст (спойлер: всі ми завжди знаходимся в пубертаті якогось скіла)

Саме слово вказує, що це неминучий етап карʼєрного дорослішання. У когось він проходить непомітно, а комусь це робить боляче всередині і назовні. На цьому етапі ще відбувається пізнання своїх можливостей, рожеве бачення як краще, тестування кордонів, бажання лізти одразу у всі ризики. І найбільш ключовий сигнал, який собі особисто виділила — huuuuge ego і невміння менеджити швидкість свого делівера.

Коли пубертатний спеціаліст доривається до великих ставок — тоді стає боляче всім. Бо такі спеціалісти намагаються замкнути на собі якомога більше функцій і контекстів і не працюють з командою. Написала, хіхікнула що я так також роблю, з одним але. Замість регулярної калібрації контекстів, делегування роботи, довіри до скілів команди відбувається bottle neck. Бо добре коли оперування контекстами використовується для класних рішень, делівері і сапорту команди. Погано — коли це замикання контекстів більшість часу працюж на авторитет людини і породжує тоталітарне ручне управління.

І коли пубертатного спеціаліста при владі намагаються калібрувати інші члени команди — це виглядає як его батли, де ти просто намагаєшся достукатись через стіну, а інша сторона саботує прогрес. Хоча ціль — підсилити рішення і знайти в ньому дири. Через певний час таких егобатлів продуктивні і ефективні колеги просто демотивуються і або йдуть, або стають ручними підрядними.

Найбільш приємні колеги — це такі chill guy, хто просто роблять свою роботу і make everyone love them.

Мій ключовий тейк: що у різні етапи життя та карʼєри всі ми це проходим. Бажано дати собі повітря доходити в будь-якому етапі карʼєри до зони комфорту і з неї знаходити нові виклики, в які йти з допитливості, а не тривожності.

Як продуктовий дизайнер не вірю в дизайн спеціалізації по профілю: UX designer, UX Arhictect, Experience Designer, Scrum Master, Delivery manager, etc. Спеціалізація будь-якого спеціаліста — привілегія скейлу. Корпорація має чіткий процес і знаходить в нього вузькоспеціалізованого сильного крафтсмена.

АІшка перевертає ринок і компанії з less headcounts будуть переважати на ринку. Тому під час масових лейофів корпорацій першими летіли саме вузькопрофільні специ. А потім боляче шукати нову роботу, бо UX Designer — 2 вакансії на укр ринок.

Зараз привілегії скейлу в нас нема, тому буде фокус на interface/product designer, який вміє закривати декілька функцій.

Але я мега вірю в спеціалізацію по домену, зоні і скейлу продукту: growth, activation-engagement, retention, top of the funnel, startups, scale, innovations in big corpo. Маючи proven track of record, розуміючи всі підводні камені і весь контекст цієї чи іншої зони ти здобуваєш професіоналізм будувати збалансований продукт — скіл, який дорожчатиме в епоху дорогого трафіку і перенасичення ринку новими продуктами.

Враховуючи що, на мою думку, спеціалізацій ставатиме все менше, уявляю майбутні позиції приблизно як:

design engineer
design ops
design analyst
design manager
design owner

Design engineer — більшість з нас. Ключова людина в делівері циклі, ключовий фокус: делівері, релізи, велосіті і перформанс.

Design ops — робить всі можливі енейблери для швидкої і комфортної роботи дизайн інженерів. Приблизно як архітектори або девопси в інженерів. Дизайн-система, файл менеджмент, процес деліверу, потрібні інтеграції

Design analyst — найбільш логічне майбутнє для ресьорчерів. Бо проблема більшості ресьорчерів — робота лише з якісними данними і відірваність від бізнесу і сервісна природа функції. Design analyst оперуватиме що якісними, що кількісними данними. Щось на стику ресьорчера і продакт аналітика, так, але я зараз бачу прірву між цими двома ролями, хоча проблеми і питання однакового характеру.

Design manager — всім нам зрозуміло, а якщо ні — почитайте Вову Сафонова.

Design owner — брати і піднімати ініціативу з візійного початку, до релізу і lifecycle. Це те що зазвичай дуже хочуть всі дизайнери, але це дуже довга і важка дорога, яка повинна включати в себе фізичний доступ до лідершипу, фокус на бізнесі, оперування ризиками, міцний скіл дефініції і організації роботи крос-функціональної команди

Останній пост (так прикро, бо думок у мене ще дуууууже багато, сподіваюсь що покличуть ще) — це чого не вистачає укр дизайнерам.

Перше і найбільш критичне — кількість делівері. Якщо порівнювати укр дизайнерів з вестернами, то помічала що ми критично мало хендофим екранів і прототипів. Навіть рідше про це говорим на конференціям, бо ніби саме собою розуміється.

Друге і не менш критичне — англійська мова. Яким би кльовим спеціаліст не був, ти маєш так само професійно і класно виражатись англійською мовою. При цьому живучи в маркеті, де всі іноземні інвестори і компанії в парі кліків.

Розуміння сентименту маркетів, на яких працюєш. Ми дуже монокультурна нація і через війну стали ще більш замкнутими на власній культуру, бо це критично для нашого виживання як нації. Але розуміння сентименту, поп-культури, жартів, комунікаційних навичок вашої аудиторії — ключ до успішних ідей і монетизування. Я про це дуже хотіла написати лонгрід, але не встигаю тут і напишу в своєму лінкедині (який спочатку підніму з колін цими постами, які народила спеціально для альма-матер Projector)

Вміння пояснити свій хід думок і запітчити своє рішення мовою стейкхолдерів. Вже розповідала про це впродовж тижня, бо бачу наскільки погано з цим у більшості і наскільки безбожно це монетизують ті, хто вміє

Було дуже радісно ділитись, спілкуватись з вами! Якщо залишились будь-які питання, запит на менторство, бажання випити цікаві напої в Києві і Варшаві — i'm here

Linkedin profile

Віко, дякуємо за цей тиждень! 💙

Тепер твої фотографії зі стоків для нас окремий челендж, щоб знайти й використати їх у новому проєкті)

Це був дуже класний тиждень. Дякуємо за всі думки, інсайти й таку щиру подачу. Особливо, коли всі ми маємо спокусу у вигляді написання текстів через AI, у твоїх словах завжди відчувалися характер і емоції.

Дякуємо, що була з нами відкритою, ділилася своїм поглядом і нагадувала, на що справді варто звертати дизайнерам і не тільки. І трошки передбачила нам майбутнього (тепер можемо разом спостерігати за розвитком індустрії).

Будемо дуже раді ще побачити тебе на каналі.
Обіймаємо 🫂

Не забувайте підписатися на кураторку.