BitePal 2.0

В результаті калорії перемогли. Не в інтерфейсі, а в бізнесі. Коли ми почали обіцяти на онбордингу не просто "стань краще харчуватись", а схуднути до літа, результати сильно покращились. Люди одразу розуміли цінність і охочіше платили.

Але калорії повністю зламали продукт.

Раніше єнот мотивував фотографувати хорошу їжу: збалансовану тарілку, овочі, білок. Користувач відкривав застосунок за похвалою від єнотіка. Але тепер щоб порахувати калорії за день, треба було логувати все: салат, круасан, шоколадку, нічний набіг на холодильник. І тут єнот із мотиватора перетворився на моралізатора. І наказував користувача за те що той чесно логує все що їсть.

Але сталося дещо цікаве. Виявилося, що є люди яким не хочеться зважувати всі продукти і шукати їх в базі щоб дізнатись калорії. Їм було ок отримати відносно точну оцінку калорій по фото.

Тоді ми зрозуміли, що будуємо не найточніший, а найказуальніший трекер калорій. Для людей, які ненавидять класичні трекери калорій. Ще й з єнотом!

Вас, мабуть, дістали вже розмови про AI. Тому сьогодні теж трохи про AI.

Але почну здалеку. В першому BitePal була одна дизайнерська ідея, яку я відстоював з піною в роті. Добре, що тоді всі були сильно зайняті пошуком product market fit і не мали сил зі мною сперечатись.

Я дуже хотів зробити маску камери для фотографування їжі круглою.

Це було менш практично. Повноекранна камера очевидно зручніша. Але мені хотілося, щоб інтерфейс підказував що фотографувати треба саме тарілку. І щоб ця форма потім жила в інших елементах інтерфейсу.

Так і сталося. Частину рішень я дизайнив одразу, а частина народилася вже значно пізніше.

Наприклад, у щотижневому звіті зверху сипляться всі залоговані страви. Якби фотки їжі були звичайними прямокутними фотографіями, ми б не придумали цю анімацію.

І ось що цікаво. Якщо б я попросив AI намалювати екран камери для логування їжі, він майже напевно зробив би її на весь екран. І був би правий. Але тоді в BitePal, скоріш за все, не з'явилася б ще одна маленька візуальна фішка.

Рубрика АІ-філософія від Марка Іванюка (моє альтер его)

Якщо я попрошу Claude оцінити домашній екран BitePal, майже впевнений, що він розкритикує його вщент: головний пріоритет відданий декоративному елементу; щоб побачити залоговану їжу треба скролити; інформаційна щільність низька і взагалі для трекера калорій це дивний дизайн.

Але проблема в тому, що BitePal не просто апка суми калорій за день. Люди відкривають її не лише щоб подивитися цифри макросів і калорії авокадо тоста. Вони ще відкривають її заради єнота. Те, що виглядає як погано спроектований інтерфейс, насправді є частиною причини, чому продукт люблять.

AI дуже добре оптимізовує. Він слідує всім евристикам, UX принципам і здоровому глузду. Але якщо оптимізувати BitePal до кінця, можна отримати дуже правильний трекер калорій. Просто без єнота і круглої камери.

Здається, що роль інтерфейсного дизайнера поступово змінюється. Не знати всі бест пректіси (АІ знає вже краще вас). А зрозуміти, коли одне з цих правил варто свідомо порушити.

Раз вже вечер п'ятниці, ось вам мій хот тейк.

Зараз найкращий кандидат на позицію джун UI/UX дизайнер — це графічний дизайнер.

Хір мі аут. Коли я починав працювати графічним дизайнером, перше що робив після того, як намалював логотип — відкривав пошук по картинках і дивився, чи немає вже десь схожого. Якщо знаходив, матюкався і йшов думати далі.

Пізніше, коли я став інтерфейсним дизайнером, перше питання майже завжди було: "чи це best practice?". І тільки потім — наскільки воно красиве чи унікальне. Треба було прочитати всі статті на Nielsen Norman Group і навчитися не вигадувати велосипед.

І поки інтерфейсний дизайнер вчив правила, графічний дизайнер тренував трохи інший м'яз. Як знайти рішення, яке буде естетичним, матиме власний характер і відчуватиметься живим.

Тому коли AI вже знає всі best practices і з легкістю спроектує вам хороший прототип, можливо, саме зараз найкращий час для графічних дизайнерів освоювати інтерфейси. Бо вони все життя тренувалися шукати не правильне рішення, а цікаве.

Поки ви відпочиваєте, я вам трохи відео контєнту приніс. Про клод, чуйку і помідори.

В мене з досвідом з'являється дивна професійна чуйка. І коли хтось показує дизайн, чи Claude пропонує рішення, я часто ще не знаю, як зробити краще, але майже одразу відчуваю, що щось тут не те. І саме тут AI дуже помічний. Я можу дуже приблизно описати, що мені муляє, а Claude пропонує спосіб це виправити.

Вчора трохи умнічав про AI, тому пора показати, як я сам ним користуюсь на прикладі реальної задачі. Саша Трегуб сказав, що відеоформат людям дуже заходить. Перевіримо.

На відео покажу, як з Claude шукаю інтерфейс для редагування ваги помідора. Які питання я задаю, як ітерую і як у процесі знаходжу цікаве рішення, яке Claude сам навряд чи запропонував би.

Loom в мене безкоштовний, тому замість одного відео серія з трьох частин:

01 - Задача
02 - Рішення
03 - Результат

Після вчорашніх відео в коментах було цікаве питання.

— Чому інші трекери калорій не придумали такий самий контрол для редагування ваги?
— Тому що вони вирішували іншу задачу.

У класичних трекерах людина зазвичай вже знає вагу їжі. Їй треба швидко ввести 110г. Тому фокус одразу на інпуті і відкрита клавіатура абсолютно логічне рішення.

У BitePal ми з самого початку будували основний сценарій навколо фотографування їжі. Швидше за все користувач не знає точну вагу. Але може він хоче підправити те, що неправильно оцінив AI.

Тому й з'явився барабан, який можна просто покрутити вліво-вправо. А якщо комусь все ж потрібні точні 110 г, їх теж можна ввести вручну, тицьнувши на цифру. Просто цей сценарій для нас був другорядним і як наслідок він менш зручний в інтерфейсі.

Що цей UX редагування грамів, що кругла камера це наслідок одного рішення, яке ми прийняли ще на самому початку: фотографування їжі замість пошуку продуктів в базі. Решта інтерфейсних рішень просто логічно випливали з цього.

Дякую що коментуєте.

16 разів за цей тиждень у каналі прозвучало слово «єнот». І, здається, ми вже маємо рефлекс, бачиш 🦝 — одразу заходиш у чат читати, що сталося.

Марко, щиро дякуємо тобі за цей тиждень. З тобою було цікаво, дуже корисно, а відео вже збережені для повторного перегляду.
І окреме дякуємо за твій погляд на AI. Здається, навіть ті, хто ставився до цього скептично, після цього тижня подивилися на власні можливості й майбутнє трохи інакше крізь твою призму.

Обіймаємо й сподіваємося ще не раз побачитися! 💙

Дякую всім за реакції, коментарі й питання. Окрім того, що мені було дуже приємно, саме через ваші коментарі народилася добра половина постів. Я не мав якогось чіткого плану, тому багато думок з'являлися вже в процесі наших обговорень.

Якщо колись матимете питання про дизайн, продукти чи просто захочете щось обговорити пишіть у telegram. Я завжди відповідаю.

Дякую ще раз. Було дуже кайфово. ❤️

Маємо новину, цього тижня до каналу growth lab.prjctr доєднується перший куратор і ми запрошуємо вас поспілкуватися.

Зовісім скоро запросимо кураторку тижня для цього каналу, а поки кілька курсів, які можуть вас зацікавити:

Mobile Apps Design або Mobile Interfaces Advanced — обидва курси про дизайн мобільних застосунків, але для різного рівня досвіду. Перший більше підійде тим, хто лише починає свій шлях у вебдизайні, а другий — дизайнерам, які вже працювали з мобільними інтерфейсами й хочуть підняти цей скіл.

UI/UX Design Beginning

— для тих, хто давно хотів нарешті почати. Курс побудований на основі очікувань 12 реальних роботодавців від джуніор-дизайнерів. А найкращих студентів куратори рекомендують до внутрішньої рекрутингової системи League Design Agency.

Інтенсив

Prompt Engineering and Vibe Coding

— від структурованих промптів і reasoning frameworks до AI-воркфлоу, який допомагає вирішувати повсякденні задачі.

Продж 🫂

Вітаємо кураторку цього тижня на каналі! Вам точно буде цікаво поспілкуватися.

Віка Гладинець — Principal Product Designer у PDF Expert by Readdle.

Створює продукти з нуля та проводить справжні тектонічні зсуви в уже існуючих. Її сильні сторони — problem-solving, інженерне мислення, елегантні рішення та вміння робити складне зрозумілим, а процес роботи — комфортним для всіх.

У позаробочий час менторить і коучить досвідчених дизайнерів у їхньому професійному розвитку. Каже, що всі її менті, які шукали роботу, отримують омріяні офери вже за 2–3 місяці.

Захоплюється адекватним well-being: спортом, гастрономією, здоров'ям, б'юті та пивом.

Віко, канал уже твій, тож можеш починати! 🤓

Гайз, перш за все: неймовірно рада стати войсом цього часу на тиждень! Я пишу рідко і обережно, бо схильна до гострих думок, які породжують дебати.

До речі, свою карʼєру в айті я стартанула в 2015 році в той самий день, коли подала документи на системний аналіз в кпі. Пройшла співбесіду і стала ремоут копірайтеркою в Tripmydream.

Забирати чат після потужного комбо Марка і єнота хвилююче, але захопливо. Скоріш за все, більшість мене не знають, а я і рада вас дивувати, тому хотілось би про регалії сказати в останні дні знайомства — в пʼятницю я запропоную варіанти спешл теми на розсуд аудиторії.

Перш за все, я приємна людина, яка живе чудове життя. Хіба не цього ми хотіли коли йшли в айтішку? Яскравий світогляд, самовираженість, ерудованість, тверезість і гроші. Побічним ефектом йде багато роботи, дуже багато😅

За 11 років комерційного досвіду я багато осягнула і ще більше маю до подальшого споглядання. Тому хочу цього тижня ділитись з вами своїм баченням буття дизайнера

Поговорим про:
• якими рудиментами обросла сфера дизайну і в чому криється цінність дизайнера;
• чому сакральний ✨крафт✨лежить в приколі;
• скілсет дизайнера — про канібалізацію скілів і навіщо нам життєво необхідні навички поза стандартним юай юекс
• спешл тема на вибір шановної аудиторії — coming в суботу
• мій підхід в роботі: пошук Perceived value і доданої вартості в кожній задачі
• де ховається пубертатний спеціаліст і чим він заважає всім навколо
• мої улюблені роздуми — чому сентимент важливий і монетизується, але на нього не звертають увагу більшість укр дизайнерів

Все це приправлятиму розсудливими і не дуже думками, кумедними ситуаціями з менторства та, найголовніше, своїми пасіями і світоглядом

Також радо хочу зібрати київських дизайнерів на бранч в суботу, stay tuned💫

Поки я перемикаюсь на back to back роботу і відкриваю портал в коментарях з будь-якими питаннями, пропозиціями і знайомствами🌝

Гайз, почала писати для вас перший пост і відставила від дією непереборної сили😅

Я час від часу роблю неймінги (розповім один кейс в середу під час топіка про крафт і прикол).

Але з неймінга пса не зупиняюсь сміятись вже четвертий рік. Вашій увазі Кокс, з радістю в коментах подивлюсь на ваших beloved companions!

А поки бек ту першого роздуму

Спершу я хочу відкрити портал в холівар рудименти переоцінені обростки навколо робочого процесу, які мали би тримати бенчмарк, але часто неправильно застосовуються. Спойлер: поговорю про фреймворки і buzzwords

Діджитал дизайн хоч і молода сфера, але вже встигла пережити декілька карго-культів. Згадаю декілька показових, які до цих пір керують молодими спеціалістами:
1. Евристики Нільсена Нормана і взагалі методології NNG
2. Культ фрейморків
3. Дизайнер як бізнес стейкхолдер

Вибачте, якщо ви образились, я спробую коротко і детально пояснити в чому карго-культ і як дізи натягують сову на глобус замість прокачки базових скілів

У всіх цих речей нема нічого поганого, поки їх не застосовують в неправильному контексті і конфігурації. А чи пояснюють на курсах достатньо природу інструментів? З того що я бачила, то ні.

Про фреймворки потрібно зрозуміти одну річ. Живе собі компанія на великому скейлі, має великі челенджі, які їдять гроші. Вирішує челендж, запаковує делівер, перевіряє в ділі, все працює, краса✨Тепер треба відбити гроші за такий холістичний підхід, над яким працювала добра частка суперстарів. І робить фреймворк, який продає під своїм іменем. Готовий продукт, сайд ревеню стрім і public appearance для всіх.

Так, вони працюють. Більшість фреймворків працює за двома принципами: описати робочий процес або пояснити як класифікувати інформацію.

Минає 10 років, новоспеченого дизайнера на курсах навчили цих фреймворків як способу досягнути результат зрозумілим для його ліда способом і ще й звучати впевненіше. В теорії ніби все добре, але молодий дизайнер не оперуватиме тією кількістю невизначеності чи інформації, яка потрібна на вхід. І що роблять дізи? Правильно, йдуть робити ресьорч щоб нагодувати фреймворк інформацією. Ви дивитесь на текст людини, яка сама була такою.

В рамках продуктового укр ринку, більшість компаній і, найголовніше, дизайн команд перебувають на тому скейлі, коли word of mouth дешевший, швидший за імплементацію величезної методології. І дизайнер повинен бути енейблером делівері процесу, а не його bottle neck.

Я б розцінювала фреймворки як потужний інструмент в роботі service-based дизайн команд, неважливо: це в агенції, аутсорсі чи продукті. В будь-якій компанії дизайн команда може працювати за сервісною моделлю (+ в таких типах компаній дизайн команди частіше вже солідного скейлу). Бо фреймворк допоможе розумними словами описати клієнту як буде виглядати процес роботи, який скоуп робіт на основі цього точно треба включити і принесе ту важливу клеріті і зменшення ризиків для всіх сторін.

колись в інтерфейсну гальорку залетів ось цей перл з опитуванням, мій улюблений мем

скільки розшифрувань знаєте? 🤔

З евристиками все простіше: це реально хороший інструмент для початківця, така собі гігієнічна теорія, про яку повинен знати кожен. Часто саме картку під назвою «евристики» дістають недизайн колеги під час ревʼю роботи дизайнера.

Але давайте я вам нагадаю що 10 евристик вийшли в 1994, в епоху коли мегабайти інтернету і памʼяті були на вагу золота. Хто його знає, може з аішками ми повернемся в оптимізацію цих двох показників, але зараз досвідченому дизайнеру навпаки потрібно розуміти коли ці евристики порушувати.

Наприклад, в пейволах. Погано задизайнені пейволи з купою візуального шуму перформлять, розділення пейвола на декілька степів перформить, шейді некомплаєнт тактики перформлять дайбоже.

Хотіла під час ліричного відступу про мегайбайти і перформанс зіслатись на улюблений тейк про правило 3 кліків, з епохи дизайну 90-х. Зараз респонс системи буде миттєвим і юзери реді клікати і заліпати скільки їм заманеться. А от інше діло привести користувача до вас, переконати що це те місце, де їм захочеться бути.