У вас уже пройшли дощі?
Бо ми хочемо представити вам дуже сонячну й професійну кураторку цього тижня — Лізу Пасічник ☀️
Ліза — продуктова дизайнерка в LaunchLabs. Працює з продуктами у сфері health & fitness, створює сервіс для віддалених тренувань бейсболістів і впроваджує AI у дизайн-процеси команди.
Цього тижня будемо говорити про те, як AI змінює ринок дизайну, продуктові підходи та роль дизайнера в команді.
Тож запасайтеся яблучними чіпсами й готуйте свої запитання.
linkedIn
Лізо, канал твій! 🪽
Бо ми хочемо представити вам дуже сонячну й професійну кураторку цього тижня — Лізу Пасічник ☀️
Ліза — продуктова дизайнерка в LaunchLabs. Працює з продуктами у сфері health & fitness, створює сервіс для віддалених тренувань бейсболістів і впроваджує AI у дизайн-процеси команди.
Цього тижня будемо говорити про те, як AI змінює ринок дизайну, продуктові підходи та роль дизайнера в команді.
Тож запасайтеся яблучними чіпсами й готуйте свої запитання.
Лізо, канал твій! 🪽
❤23👍1
Синдром самозванця
Бачила, що Станіслав Тихонько вже підіймав цю тему, але я б глянула на це у двох ситуаціях: коли ти маєш роботу, і коли ти в пошуку роботи.
1. Коли ти маєш роботу
Знаю людей, які працюють у топових компаніях, мають 7+ років досвіду, і все одно відчувають себе недостатньо професійними. Не вірю, що цього відчуття можна повністю позбутися. Окей, що робити, якщо це надовго?
Якщо синдром реально заважає жити
Сісти і виписати всі свої досягнення за останні 6 місяців. Прямо все, чим ти хоч трохи пишаєшся. І регулярно цей список поповнювати. На performance review — це взагалі топ: відкрив документ і просто розповів менеджеру який ти молодець.
Якщо трохи заважає, але не критично
Якщо трохи заважає жити, то змиритися і вважати, що це чарівний пендель, що рухає твій розвиток. Просто це рух за допомогою страху. Важливо, аби він був спрямований, а не так що страх тебе розпорошував братися вивчати все. Тут допоможе взяти собі ментора для трекінгу прогресу.
2. Коли ти в пошуку роботи
Якщо ти без роботи і відчуваєш синдром самозванця — радше за все ти довго шукаєш роботу, а результату немає.
Тут я б радила отаке: напиши в LinkedIn 10 дизайнерам, яких ти поважаєш, надішли їм портфоліо і попросити чесний фідбек.
Так ти: зрозумієш, над чим реально варто попрацювати, познайомишся, після кількох ітерацій змін портфоліо побачиш, що портфоліо норм і можна далі лупити ту скалу, а не сумніватися в собі без фактів. Якщо не працює — сходи на менторську сесію і отримай пораду щодо наступних кроків.
Постав ❤️ якщо також відчуваєш себе самозванцем. Побачиш скільки нас і зрозумієш, що це не так вже й страшно бути не впевненим у тому, що робиш.
Бачила, що Станіслав Тихонько вже підіймав цю тему, але я б глянула на це у двох ситуаціях: коли ти маєш роботу, і коли ти в пошуку роботи.
1. Коли ти маєш роботу
Знаю людей, які працюють у топових компаніях, мають 7+ років досвіду, і все одно відчувають себе недостатньо професійними. Не вірю, що цього відчуття можна повністю позбутися. Окей, що робити, якщо це надовго?
Якщо синдром реально заважає жити
Сісти і виписати всі свої досягнення за останні 6 місяців. Прямо все, чим ти хоч трохи пишаєшся. І регулярно цей список поповнювати. На performance review — це взагалі топ: відкрив документ і просто розповів менеджеру який ти молодець.
Якщо трохи заважає, але не критично
Якщо трохи заважає жити, то змиритися і вважати, що це чарівний пендель, що рухає твій розвиток. Просто це рух за допомогою страху. Важливо, аби він був спрямований, а не так що страх тебе розпорошував братися вивчати все. Тут допоможе взяти собі ментора для трекінгу прогресу.
2. Коли ти в пошуку роботи
Якщо ти без роботи і відчуваєш синдром самозванця — радше за все ти довго шукаєш роботу, а результату немає.
Тут я б радила отаке: напиши в LinkedIn 10 дизайнерам, яких ти поважаєш, надішли їм портфоліо і попросити чесний фідбек.
Так ти: зрозумієш, над чим реально варто попрацювати, познайомишся, після кількох ітерацій змін портфоліо побачиш, що портфоліо норм і можна далі лупити ту скалу, а не сумніватися в собі без фактів. Якщо не працює — сходи на менторську сесію і отримай пораду щодо наступних кроків.
Постав ❤️ якщо також відчуваєш себе самозванцем. Побачиш скільки нас і зрозумієш, що це не так вже й страшно бути не впевненим у тому, що робиш.
❤49👍3
Дизайн-університети
Є відчуття, що те, що ми вчилися дизайну самостійно або на курсах на кшталт Projector, дало нам хорошу базу. Але річ у тому, що цифровому дизайну дай Боже кілька десятків років, і досі немає інституту, який би чітко казав: ось це добре, а ось це — ні. Бери оцей підхід, і буде тобі успіх.
Архітектурі — 5 тисяч років. Зараз є рух, що люди важливіші за машини, а будівлю треба проєктувати з урахуванням контексту, не у вакуумі і тому подібне. Береш ці принципи, створюєш дизайн на їх основі і велика вірогідність, що ти створиш щось чудове. Є принцип — є впевненість. Зміни у підходах стаються не часто і тривають 10 років.
Програмуванню — приблизно 80 років. Тут є загальні підходи як найоптимальніше написати код і за великим рахунком головне — аби працювало, не мало багів і виконувало продуктову задачу. З приходом АІ змінюються процеси і програмісти теж нервують.
Дизайну інтерфейсів — кілька десятків років і здебільшого люди навчаються смостійно. Тому тут принципи перекочували з продуктового дизайну, доповнюється дизайн-підходами продуктів-гігантів. Тому тут здебільшого ти береш що працює в іншій успішній компанії й копіюєш собі. Що глобально не є ґрунтовним підходом до дизайну.
У предметного дизайну був університет Баухаус, який заклав основу підходу до дизайну.
В Україні інтерфейсному дизайну лише нещодавно почали вчити в Київському американському університеті. Гадаю, саме через це зʼявляється це дивне відчуття, що ти ніби не довчився. Не тому, що ти поганий дизайнер, а тому що в професії ще немає стабільності, на яку можна спертися, а й професія настільки динамічна, що твої знання можуть бути застарілі вже за декілька років.
Хто знає викладачів з Київського американського університету — напишіть у коментарях. Цікаво ж.
Є відчуття, що те, що ми вчилися дизайну самостійно або на курсах на кшталт Projector, дало нам хорошу базу. Але річ у тому, що цифровому дизайну дай Боже кілька десятків років, і досі немає інституту, який би чітко казав: ось це добре, а ось це — ні. Бери оцей підхід, і буде тобі успіх.
Архітектурі — 5 тисяч років. Зараз є рух, що люди важливіші за машини, а будівлю треба проєктувати з урахуванням контексту, не у вакуумі і тому подібне. Береш ці принципи, створюєш дизайн на їх основі і велика вірогідність, що ти створиш щось чудове. Є принцип — є впевненість. Зміни у підходах стаються не часто і тривають 10 років.
Програмуванню — приблизно 80 років. Тут є загальні підходи як найоптимальніше написати код і за великим рахунком головне — аби працювало, не мало багів і виконувало продуктову задачу. З приходом АІ змінюються процеси і програмісти теж нервують.
Дизайну інтерфейсів — кілька десятків років і здебільшого люди навчаються смостійно. Тому тут принципи перекочували з продуктового дизайну, доповнюється дизайн-підходами продуктів-гігантів. Тому тут здебільшого ти береш що працює в іншій успішній компанії й копіюєш собі. Що глобально не є ґрунтовним підходом до дизайну.
У предметного дизайну був університет Баухаус, який заклав основу підходу до дизайну.
В Україні інтерфейсному дизайну лише нещодавно почали вчити в Київському американському університеті. Гадаю, саме через це зʼявляється це дивне відчуття, що ти ніби не довчився. Не тому, що ти поганий дизайнер, а тому що в професії ще немає стабільності, на яку можна спертися, а й професія настільки динамічна, що твої знання можуть бути застарілі вже за декілька років.
Хто знає викладачів з Київського американського університету — напишіть у коментарях. Цікаво ж.
❤25
Стадії розвитку дизайнера
На лекції Вови Смірнова я побачила схему росту дизайнера. Той скріншот втрачено, але відтворено по памʼяті.
👶 Дитина — все цікаво, все нове, фокус: подобається / не подобається.
🧑🎓 Підліток — залежить від авторитетів, починає бачити свої прогалини.
↪️ Тут найчастіше виникає бажання піти з професії.
🧓 Дорослий — тут дизайнер або виходить з професії, або переформатовує її під себе.
👨🦳 Старець — знає свою частину, і не бажає вивчати щось нове. Хоче, аби всі від нього відчепились і давали робити те, що він добре вміє.
Не писала у які роки який період наступає. Дизайнер може стати старцем хоч на 3 рік роботи, хоч на 30-й. Може зі старця перейти назад у дорослого, якщо віднайде пристрасть до професії. З одного на інший рівень допомагає пройти переосмислення роботи та оточення. Тому якщо ви хочете перестрибнути до рівня дорослого швидше, варто аж зараз написати тому, на кого ви хочете рівнятися, і попросити поради як рухатись далі.
На лекції Вови Смірнова я побачила схему росту дизайнера. Той скріншот втрачено, але відтворено по памʼяті.
👶 Дитина — все цікаво, все нове, фокус: подобається / не подобається.
🧑🎓 Підліток — залежить від авторитетів, починає бачити свої прогалини.
↪️ Тут найчастіше виникає бажання піти з професії.
🧓 Дорослий — тут дизайнер або виходить з професії, або переформатовує її під себе.
👨🦳 Старець — знає свою частину, і не бажає вивчати щось нове. Хоче, аби всі від нього відчепились і давали робити те, що він добре вміє.
Не писала у які роки який період наступає. Дизайнер може стати старцем хоч на 3 рік роботи, хоч на 30-й. Може зі старця перейти назад у дорослого, якщо віднайде пристрасть до професії. З одного на інший рівень допомагає пройти переосмислення роботи та оточення. Тому якщо ви хочете перестрибнути до рівня дорослого швидше, варто аж зараз написати тому, на кого ви хочете рівнятися, і попросити поради як рухатись далі.
❤24🔥1
Чи з АІ тепер кожен — дизайнер?
Бачу, що зараз багато продакт менеджменту дизайнить з АІ. Часто одразу видає нагенерене у продакшн, в обхід дизайнерів. Але чи це хороший підхід для продукту?
Плюси:
- гіпотези тестуються швидше.
- якщо в культурі компанії до цього був формат: менеджер каже дизайнеру що треба й дизайнер просто виконавець — новий підхід є зручнішим.
Мінуси:
- більше оверінженірингу. АІ легко додає зайві фічі, які здаються корисними, але не завжди такими є.
- зникає критичний погляд на дизайн. Вже нема того, хто дивиться на рішення збоку і бачить загальну картину.
- з’являється ефект Ікеа. Той дизайн, що зробила ця людина автоматично їй здається кращим, ніж воно є насправді.
Гадаю, тут ризик не в самому АІ, а що прибирається роль людини, що фільтрує і структурує рішення. Цікаво буде подивитись, у що це переросте через рік-два.
А у вас в компанії вже є такі процеси або спроби обходити дизайн через АІ?
Бачу, що зараз багато продакт менеджменту дизайнить з АІ. Часто одразу видає нагенерене у продакшн, в обхід дизайнерів. Але чи це хороший підхід для продукту?
Плюси:
- гіпотези тестуються швидше.
- якщо в культурі компанії до цього був формат: менеджер каже дизайнеру що треба й дизайнер просто виконавець — новий підхід є зручнішим.
Мінуси:
- більше оверінженірингу. АІ легко додає зайві фічі, які здаються корисними, але не завжди такими є.
- зникає критичний погляд на дизайн. Вже нема того, хто дивиться на рішення збоку і бачить загальну картину.
- з’являється ефект Ікеа. Той дизайн, що зробила ця людина автоматично їй здається кращим, ніж воно є насправді.
Гадаю, тут ризик не в самому АІ, а що прибирається роль людини, що фільтрує і структурує рішення. Цікаво буде подивитись, у що це переросте через рік-два.
А у вас в компанії вже є такі процеси або спроби обходити дизайн через АІ?
👍23❤4
Як АІ змінить дизайн?
Дизайн-революції не виникали з нуля:
- Мінімалізм — якось протестантська церква сказала, що не буде у церквах робити золоте оздоблення та різьблення. Відмова від надлишкового декору стала принципом. З часом це перейшло в інтерʼєри, типографіку... Тобто це була ідея, яка переросла в естетику.
- Модернізм — технологічна революція, зʼявилася купа техніки, яка дозволила робити масові речі. Масове виробництво вимагало простоти, функціональності і повторюваності. Дизайн почав підлаштовуватись під технічні можливості та обмеження.
- АІ — теж технологічна революція. Змінює і результат, і сам процес створення інтерфейсів. СЕО NVIDIA прогнозує, що індустріям знадобиться приблизно 10 років, щоб повністю адаптуватися до АІ. Нещодавно Anthropic запропонував мати механізми, що дозволяють тимчасово уповільнити розвиток найпотужніших АІ систем, щоб суспільство, закони та дослідники встигали адаптуватись. Тобто в нас все ще попереду. Це одночасно і стрьомно, і кайфово.
Дизайн-революції не виникали з нуля:
- Мінімалізм — якось протестантська церква сказала, що не буде у церквах робити золоте оздоблення та різьблення. Відмова від надлишкового декору стала принципом. З часом це перейшло в інтерʼєри, типографіку... Тобто це була ідея, яка переросла в естетику.
- Модернізм — технологічна революція, зʼявилася купа техніки, яка дозволила робити масові речі. Масове виробництво вимагало простоти, функціональності і повторюваності. Дизайн почав підлаштовуватись під технічні можливості та обмеження.
- АІ — теж технологічна революція. Змінює і результат, і сам процес створення інтерфейсів. СЕО NVIDIA прогнозує, що індустріям знадобиться приблизно 10 років, щоб повністю адаптуватися до АІ. Нещодавно Anthropic запропонував мати механізми, що дозволяють тимчасово уповільнити розвиток найпотужніших АІ систем, щоб суспільство, закони та дослідники встигали адаптуватись. Тобто в нас все ще попереду. Це одночасно і стрьомно, і кайфово.
❤9
Які зміни я вангую:
- Вже зараз продукти змагаються у кого кращий UI та шукають свою вузьку нішу, де конкурентам буде складно скопіювати продукт. Тож цінуватимуться дизайнери з сильними UI-скілами, візією та світчери з домена цього продукту. Наприклад, лікар, що перейшов у дизайн, буде ціннішим для healthtech, ніж дизайнер з роками досвіду в з іншого домену, бо лікар матиме більше контексту і тому будуватиме сильніші продуктові гіпотези.
- Частиною брендінгу стане відмова від AI.
У техпідтримці відмова від AI означатиме для бренду: ми так цінуємо кожного користувача, що виділяємо окрему людину на вирішення проблеми.
У графічному дизайні — ми унікальні, тому наймаємо топового графдизайнера, аби він створив щось крафтове.
У контенті в самому продукті буде використовуватись менше AI, якщо хочеться показати, що ви робите щось справжнє: у вас реальні лікарі, реальне обладнання, реальна експертиза. Це все про преміальність.
- Великі сервіси будуть монетизуватись за допомогою додавання фільтру «Без AI». Людям вже набридає бачити згенерований контент, і вони будуть готові платити, аби не бачити AI. Тут не на 100% певна у здогадці, бо вважаю, багато хто платив би Instagram, аби не бачити рекламу. Але такої моделі монетизації не створили.
Всі ці думки не претендують на істину, якщо що. Цікаво почути як ви бачите майбутнє.
- Вже зараз продукти змагаються у кого кращий UI та шукають свою вузьку нішу, де конкурентам буде складно скопіювати продукт. Тож цінуватимуться дизайнери з сильними UI-скілами, візією та світчери з домена цього продукту. Наприклад, лікар, що перейшов у дизайн, буде ціннішим для healthtech, ніж дизайнер з роками досвіду в з іншого домену, бо лікар матиме більше контексту і тому будуватиме сильніші продуктові гіпотези.
- Частиною брендінгу стане відмова від AI.
У техпідтримці відмова від AI означатиме для бренду: ми так цінуємо кожного користувача, що виділяємо окрему людину на вирішення проблеми.
У графічному дизайні — ми унікальні, тому наймаємо топового графдизайнера, аби він створив щось крафтове.
У контенті в самому продукті буде використовуватись менше AI, якщо хочеться показати, що ви робите щось справжнє: у вас реальні лікарі, реальне обладнання, реальна експертиза. Це все про преміальність.
- Великі сервіси будуть монетизуватись за допомогою додавання фільтру «Без AI». Людям вже набридає бачити згенерований контент, і вони будуть готові платити, аби не бачити AI. Тут не на 100% певна у здогадці, бо вважаю, багато хто платив би Instagram, аби не бачити рекламу. Але такої моделі монетизації не створили.
Всі ці думки не претендують на істину, якщо що. Цікаво почути як ви бачите майбутнє.
❤36👍5
Про страх стати дурнішим в епоху АІ
Є дослідження, що при використанні АІ для написання текстів у людей знижується нейронна активність. При цьому, якщо використовувати власні сили, а лише потім чатитись з АІ для уточнень — буде кращий результат виконаної роботи.
От я боюсь отупіти, якщо постійно буду використовувати АІ. Це як автопілот в літаку. Якщо літаєш постійно з ним, то вже й розучивсь літати самостійно. Так вже ставались реальні авіакатастрофи, де у пілотів 10 років досвіду, але вони не садили літак вручну.
АІ не підсилює мислення автоматично. Він підсилює те, що вже є в голові. Якщо там структура — він масштабує структуру. Якщо там каша — він масштабує кашу.
Тому я тримаю себе за руку всіма руками і ногами: спочатку подумать самостійно, почіркаю рішення на папері, потім вже до АІ. Чи завжди так? Нє. Але я не хочу сценарій з фільму “Ідіократія”, де люди вже не вміють мислити.
Є дослідження, що при використанні АІ для написання текстів у людей знижується нейронна активність. При цьому, якщо використовувати власні сили, а лише потім чатитись з АІ для уточнень — буде кращий результат виконаної роботи.
От я боюсь отупіти, якщо постійно буду використовувати АІ. Це як автопілот в літаку. Якщо літаєш постійно з ним, то вже й розучивсь літати самостійно. Так вже ставались реальні авіакатастрофи, де у пілотів 10 років досвіду, але вони не садили літак вручну.
АІ не підсилює мислення автоматично. Він підсилює те, що вже є в голові. Якщо там структура — він масштабує структуру. Якщо там каша — він масштабує кашу.
Тому я тримаю себе за руку всіма руками і ногами: спочатку подумать самостійно, почіркаю рішення на папері, потім вже до АІ. Чи завжди так? Нє. Але я не хочу сценарій з фільму “Ідіократія”, де люди вже не вміють мислити.
❤41👏5
Впровадження АІ в дизайн-процеси
Які я бачу етапи розвитку АІ в компаніях. Пропишу від найлегшого до найпросунутішого. Оберіть який до душі і, якщо не підійшов, спробуйте варіант з попереднього пункту, простіший.
1. Створювати компоненти з Figma-AI (зараз у бета-тестуванні).
2. AI як асистент на покумекати: Claude / ChatGPT / Cursor для пошуку UX-рішень, edge cases, альтернативних флоу.
3. Підключити MCP, створювати прототипи в Claude/Cursor і експортувати у Figma.
4. Попросити розробників надати компоненти і створювати прототипи на їх основі.
5. Попросити розробників дати код самого додатку/web, і будувати решту прототипів на основі існуючого продукту.
6. Попросити розробників доступ до репозиторію (read-only), без пушів, але з можливістю аналізувати реальні компоненти, структуру та інтеграції з бекендом.
7. Попросити розробників доєднати до GitHub: дизайнер готує PR, а деви ревʼювять.
Як обрати що підходить тобі? Це залежить від культури компанії, наскільки команда відкрита до змін, і твоєї впертості.
Які я бачу етапи розвитку АІ в компаніях. Пропишу від найлегшого до найпросунутішого. Оберіть який до душі і, якщо не підійшов, спробуйте варіант з попереднього пункту, простіший.
1. Створювати компоненти з Figma-AI (зараз у бета-тестуванні).
2. AI як асистент на покумекати: Claude / ChatGPT / Cursor для пошуку UX-рішень, edge cases, альтернативних флоу.
3. Підключити MCP, створювати прототипи в Claude/Cursor і експортувати у Figma.
4. Попросити розробників надати компоненти і створювати прототипи на їх основі.
5. Попросити розробників дати код самого додатку/web, і будувати решту прототипів на основі існуючого продукту.
6. Попросити розробників доступ до репозиторію (read-only), без пушів, але з можливістю аналізувати реальні компоненти, структуру та інтеграції з бекендом.
7. Попросити розробників доєднати до GitHub: дизайнер готує PR, а деви ревʼювять.
Як обрати що підходить тобі? Це залежить від культури компанії, наскільки команда відкрита до змін, і твоєї впертості.
❤18👌4
Що я б радила дивитись
Cannes lions — круті маркетингові кампанії, для креативності та натхнення.
TimGabe — про дизайн-паттерни.
Радіо Кнопка — український подкаст про дизайн.
Cannes lions — круті маркетингові кампанії, для креативності та натхнення.
TimGabe — про дизайн-паттерни.
Радіо Кнопка — український подкаст про дизайн.
❤4👍4
Спектр кольорів Р3
Цікавинка від пані Лізи Пасічник.
Як в інтерфейсі отримати більш “кислотні” або насичені кольори? Це про Display P3. Це ширша кольорова палітра, яка прийшла із цифрового кіно і стала стандартом для частини сучасних екранів. У порівнянні зі звичним sRGB, P3 показує більш насичені відтінки — особливо в зелених і червоних.
У Figma це також можна налаштувати. Найкраще це працює на Apple, бо на інших системах може не бути такого ефекту, якщо дисплей то не підтримує.
Цікавинка від пані Лізи Пасічник.
Як в інтерфейсі отримати більш “кислотні” або насичені кольори? Це про Display P3. Це ширша кольорова палітра, яка прийшла із цифрового кіно і стала стандартом для частини сучасних екранів. У порівнянні зі звичним sRGB, P3 показує більш насичені відтінки — особливо в зелених і червоних.
У Figma це також можна налаштувати. Найкраще це працює на Apple, бо на інших системах може не бути такого ефекту, якщо дисплей то не підтримує.
❤7
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Покажу вам портфоліо-гру
Якось стрельнула мені ідея створити не просто сайт з переліком проєктів, а портфоліо-гру.
По-перше, воно показує, що я вмію в гейміфікацію. По-друге, має запамʼятовуватись. Отож вам показую першими. Воно ще дороблюватиметься, тож не судіть суворо.
https://portfolio-game-unity-2.vercel.app/
Якось стрельнула мені ідея створити не просто сайт з переліком проєктів, а портфоліо-гру.
По-перше, воно показує, що я вмію в гейміфікацію. По-друге, має запамʼятовуватись. Отож вам показую першими. Воно ще дороблюватиметься, тож не судіть суворо.
https://portfolio-game-unity-2.vercel.app/
🔥42👍3❤2
Зустрітися в Києві
Пропоную зробити зустріч у Києві в одній з кавʼярень в центрі міста наступної пʼятниці о 19:00. Познайомитись між собою та просто добре провести час. Хто хоче долучитись — заповніть форму. Локація буде залежати від того, скільки людей збереться, повідомлю за кілька днів до зустрічі.
Зареєструватися за здибанку
Пропоную зробити зустріч у Києві в одній з кавʼярень в центрі міста наступної пʼятниці о 19:00. Познайомитись між собою та просто добре провести час. Хто хоче долучитись — заповніть форму. Локація буде залежати від того, скільки людей збереться, повідомлю за кілька днів до зустрічі.
Зареєструватися за здибанку
🔥15
Дякую всім хто читав мою колонку на цьому тижні і подвійний плюсик в карму тим, хто коментував і ділився власним досвідом. Обіймаю.
Доєднуйтесь у Linkedin
Доєднуйтесь у Linkedin
❤38
Лізо, дякуємо тобі за дружню атмосферу на каналі, за чесні розмови й той самий домашній вайб, коли хочеться залишатися в коментарях ще на годину.
Дякуємо, що поділилася своїми відкриттями, показала власний підхід до портфоліо й не боялася говорити про професію без кліше.
Забираємо на саморефлексію твою думку про роль AI. Хоч ми й не пілоти, від нашої роботи часто залежить успіх продуктів, проєктів і бізнесів.
Дякуємо, що була з нами і не забувайте зареєструватися на здибанку.
Побачимося,
Продж 💙
Дякуємо, що поділилася своїми відкриттями, показала власний підхід до портфоліо й не боялася говорити про професію без кліше.
Забираємо на саморефлексію твою думку про роль AI. Хоч ми й не пілоти, від нашої роботи часто залежить успіх продуктів, проєктів і бізнесів.
Дякуємо, що була з нами і не забувайте зареєструватися на здибанку.
Побачимося,
Продж 💙
Google Docs
Здибанка дизайнерів
Наступної пʼятниці, 19 червня о 19:00 всі дизайнери Києва рухаються в бік однієї кафешки. Локацію підберемо в залежності скільки людей відгукнеться. Я напишу вам на залишений телеграм і скажу де зустрінемось за кілька днів.
❤8👍1
Інтерфейсери, представляємо вам куратора цього тижня 💙
Зустрічайте — Яна Гладченка, Product Designer у PDF Expert.
Яне, канал передали тобі!
Зустрічайте — Яна Гладченка, Product Designer у PDF Expert.
Ян працює над тим, щоб редагування PDF-документів було easy & delightful, а зараз його основний фокус — web-продукт, який проходить шлях від MVP до повноцінного PDF-інструмента.
Також Яна можна побачити на курсі Product Design, а багато хто з вас може знати його як ведучого подкасту «Інтерфейсний».
Цього тижня будемо говорити про продукт, дизайн, рішення, які працюють, і про те, як зробити навіть найутилітарніший інструмент тим, яким хочеться користуватися.
Яне, канал передали тобі!
❤21🔥14