всім привіт, рада бути тут ☺️
ну що для початку давайте знайомитись

моя улюблена ніша — це фізичне та ментальне здоров’я, в ній я вже 8 років, за цей час встигла створити 5 мобільних застосунків з нуля, брендинг варшавської пілатес студії Soly, арт директила ребрендинг компанії Welltech та є співавторкою воркбука для саморефлексій

пару років тому звільнилась з посади head of product design у вільне плавання 🐠 у Welltech розвивала існуючі мобільні застосунки разом з командами до 1 млн monthly revenue (гроші тут для того, щоб ви повірили, що я робила шось важливе бізнексове у цьому житті)

люблю дивитись на листочки на деревах і фоткать собачок на вулицях Києва

instagram
linkedin
telegram

скоріш за все вам попадалися мої пости в лінкедині, людини із синьою аватаркою з листочком на голові
я часто пишу про шлях, розвиток і розуміння куди рухатися, і при цьому насолоджуватися більше своєю роботою. цього тижня планую теж про це поговорить

а ще мені цікаво про що б ви хотіли дізнатись від мене? з якими питаннями стикаєтесь та що тривожить? окрім того що ШІ забере нашу роботу 🌚 хехе

напишіть в коментарях нижче, а я буду цей тиждень на них відповідать 👇

куди розвиватись і як обрати вектор руху в нішуванні? — задали в коментарях моє улюблене питання. слухайте, ну я бачу ми тут серйозно заходим в цей тиждень одразу з глибоких питань.

тут у мене відповідь проста — туди, шо ви найбільше любите робити. поки ви ще не встигли закотить очі “обоже знову цей позітів сінкінг майндсет” у мене є десь приблизно 20 секунд, щоб переконать вас історіями

колись я працювала на аутсорсі і вирішила, що найбільше люблю робить мобілки. це був десь 2017 рік, тоді ще не існувало чистих мобайл вакансій, і мені казали що я не знайду нову роботу, якщо піду виключно у мобілки. але я повірила, подумала нехай пошуки роботи будуть довше, але колись я знайду саме те. пум пум пум і де ми тепер

але це тільки один із шляхів — нішуватись в те, що ти найбільше любиш робити. і працює він тільки тоді, коли ти вже багато всього перепробував робити і можеш зрозуміти “а що з цього всього моє”. зараз розкажу ще про другий шлях

існує така організація World Economic Forum (WEF) яка робить звіти по скілам, які будуть актуальні в майбутньому. можна подивитись їх інформацію і на основі того всього прописувати собі план шо робить в цьому житті бентежному. це картинка з їх останнього дослідження і прогнозують вони зазвичай на 5 років вперед

розумію, що те, що найбільше любиш не завжди на хліб намажеш. я люблю наприклад квітки на балконі садить, і шо мені з тим зробить?

тому мій підхід — це не нішуватись виключно в одну нішу, а робить мікс. оці дослідження якраз вам в поміч, можна просто з них обрати те, що буде актуальним в наступні 5 років. ми ж юіксери, вмієм формулювать гіпотези і тестить. тут підхід той самий, тільки продукт тепер ти сам собі.

цікаво як зрозуміти що найбільше любиш робити?)
ніби і пробувала багато, але не відчуваю, що саме є LOVE OF MY LIFE

є пару способів
найпростіший мені колись підкинула моя коучиня — це дати собі відповідь на питання що ти готова робити всю ніч, і навіть якщо тобі за це гроші не заплатять?

це той шматочок твоєї діяльності, роблячи яку ти відчуваєш, що заходиш у стан потоку, і мало звертаєш увагу на те, що відбувається навколо. для когось то збирать компонентики, колупаться собі у фігмі і створювать системи, для когось відчувати свободу у купі невизначеності: іти рісьорчить, cпілкуватись з юзерами, знаходить якісь інсайти. у кожного це щось своє, якийсь маленький шматок роботи

другий спосіб — то піти в коучинг і глибше копнути та розкрутити, також ви можете самі себе покоучить, задати собі купу питань, я ще називаю цей процес краще познайомитись з собою

до речі якось я створювала файлик з питаннями до себе, лежить ось тут у figma community, можна скопіювати собі і зробити вечір саморефлексій 🌳

ще ось цей епізод подкасту Lenny's Podcast How to make better decisions and build a joyful career дуже класний, з екзек'ютів коучинею, рекомендую послухать

подумала, шо вівторок у нас буде днем натхнення, і почнемо з людей. у мене це Іван Уривський — режисер-постановник, я ходила майже на всі його вистави

після них я завжди знаю, що дні три як мінімум буду створювати багато всього на хвилі натхнення. його підхід нетиповий для українського театру: емоція часто передається тілом акторів, місцями дуже гіперболізовано, він вкладається в якісний музичний супровід, а ці всі емоції постійно підсилюють другорядні актори на сцені. тобто одночасний мікс кольору, звуку, відчуттів та повної присутності.

він не став масовим, він просто став настільки сильним у своєму нішевому підході, що ніша розширилась. і тепер всі ловлять роками квитки на Конотопську відьму та Калігулу.

нехай вам сьогодні зустрічаються добрі, світлі люди ☀️
і діліться, хто надихає вас?

наступний пункт нашої подорожі — це книги, ця лежала в моїй бібліотеці десь 4 роки. я давно захоплююсь архітектурою, але постійно відкладала книгу Крістофера Александера Як будувати на віки. ну бо зараз осьо ми ще пару книг по дизайну і лідершіпу почитаєм, ця буде наступна

і от час настав, а книга виявилась досить терапевтичною, про шаблони, cистеми і мій рдужний мозок просто в захваті, в яку подорож можна вирушить в процесі читання. натягнути потім те все на команди і на процеси, і на створення будь-чого….мммм…та ви шо…пісня!

Стіна йде зі сходу на захід, персик тягнеться вгору з південного боку. Сонце дає дереву світло і нагріває цегляну стіну, а стіна віддає тепло дереву. Нічого особливого, все дуже тихе і спокійне. Дерево, привчене терпляче витися по стіні; тепла від сонця цегла; персики в сонячному промінні; дика трава під деревом, де зустрічаються земля, коріння і стіна. Саме ця фундаментальна властивість лежить в основі всіх речей. Ідеться про тонку річ — про відсутність внутрішніх суперечностей.

сьогодні ще порекомендую вам фільм на вечір, його перегляд я організовувала десь тричі в попередній компанії, в захваті були навіть девчики
це фільм про Олафура Еліасона із серії Abstract, його можна глянути на Netflix

цей чувак моє натхнення по роботі з кольором, формами і простором ☺️ відколи мені пощастило побувати на його виставці в Києві

якщо раптом будете організовувати перегляд в своєму офісі, кличте! готова дивитись цей фільм безкінечно

слухала зранку лекцію Любко Дереша про психологічні аспекти творчого процесу і подумала про те, що ми все частіше в інтерфейсній роботі стикаємося з тим, що нічого великого візуального створювати з нуля не потрібно

є вже готова дизайн система, вона працює і ти як білочка просто загортаєш шоколад (компонентики) у фольгу

буває у вас таке, що починаєте хвилюватись, що втрачається ui скіл?

я помітила, що то працює як мʼяз – якщо його не тренувати, то наступного разу коли ми його включимо в роботу, через 10 хв ми вже здохнем, а через годину тренування будем потім 3 дні крепатурить. це спонукає частіше ходить в зал дивитись на щось красиве та створювать

якщо чесно, то я не готувала якийсь контент план на цей тиждень, мій підхід go with the flow і раз життя мені підкинуло лекцію Любко Дереша, то наша з вами середа буде днем створення. шо скажете?

я переважно працювала з віжуалом для мобільних застосунків, а також маю трохи кейсів айдентики та комунікаційного стилю.

збір інспірейшенів у мене зазвичай починається з пошуку слів та сенсів, які ми будемо туди закладати

кольори, форми та шрифти йдуть наступним кроком, але до того моменту я стараюсь себе ні в що не фреймити і дати ідеї проявитись, можливо зі словами мені то простіше відчути

насправді ми ніколи нічого не вигадуємо з нуля, ми намагаємося проявити те, що нам впіймалось

а для цього потрібен час і простір, і деякі ідеї потребують дуже багато простору і одночасно системи, яка допоможе довести цю справу до кінця. в тому напевне і є головний конфлікт: подружити невизначеність і систему.

якщо раптом шукаєте, де брати кольорові палітри

пару моїх віжуал стилів для апок так і були зроблені, піпеткою по фоточкам заходів сонця

cьогодні контенту буде небагато, прийшла просто нагадати як важливо після таких ночей попіклуватись про себе

пийте більше водички
обійміть когось
з'їжте щось смачне
погладьте якогось песа

особливо ліди команд, це ваш кайндлі ремайндер зробить шось хороше для себе🌳 знаю як часто ви про це забуваєте

в коментарях запитували як створювати в такі часи, у мене немає універсальної відповіді

мій ранок почався з висадки нових квітів на балконі

не знаю чи допоможе це мені шось створить, я і не вимагаю цього від себе сьогодні, але принаймні зробить цей день трошечки краще

раз ми тут заговорили про квіти, я згадала міні історію, яка на мою думку гарно описує правильний підхід до лідершіпу чи менторства

один чоловік запитав у свого садівника, чому його рослини так гарно ростуть

садівник відповів: “я не змушую їх рости. я просто прибираю те, що їм заважає”

привіт, на звʼязку Аліна 👋
суботній пост буде про важливість робити маленькі штучкі не думаючи при цьому про гроші

як ви вже зрозуміли цей тиждень проходить без бізнекс метрик, челенджів і того, щоб міряти якусь успішність. такий був план 😬 трохи пожить, подихать. не відписуйтесь! далі то всьо буде, в мене тут ще 2 дні залишилось

восени, коли я була на акторських курсах, я зрозуміла, що забула, коли востаннє робила щось просто так, без думок про гроші. коли ти 13 років працюєш над KPI, монетизацією, сетапами всіляких процесів для команд, то в якийсь момент приходиш до питання «а де я?»

з розвитком аішки ми все більше не вилазимо з компуктлерів, крафт стає новим лакшері, а живі зустрічі з людьми чимось особливим. прикиньте, вже існує таке явище як «вигорання від АІ» – це коли ти вже не можеш дивитись на того клод кода і починаєш задавати собі питання чи тим взагалі в житті займаєшся

так от я помітила, що робить silly little things хоча б іноді, працює як класна профілактика від вигорання. про що ми сьогодні і поговоримо

ось моя улюблена стаття про це build something silly 👀

Yuval Noah Harari was asked a few years ago what the most important skill for the coming decades would be. His answer wasn’t coding. It wasn’t AI literacy. It was adaptability.

а ще розповім вам історію, яка мене нещодавно розчулила і надихнула водночас, і якою зі мною поділилась Аня (пощу з її згоди)

все почалось з того, що вона робила різдвяний адвент-календар для свого сина і зрозуміла, як складно придумувати подарунки, які справді мають сенс

так з’явився advent land, mvp вона зібрала в lovable, а візуали створила в midjourney. сайт був для того, щоб бyло легше менеджерити весь цей процес

потім повісила кишеньку над ялинкою, куди кожного дня клала подарунки для сина. cеред них була і друкована книжечка, яку ви бачите на фото в пості. там були не просто подарунки, які можна помацати, а ще й досвіди ☺️ наприклад поїздка на двоповерховому автобусі в лісі

якщо вам цікаво глянути більше як то всьо виглядало, ось тут в неї на сайті є міні кейсик про це

а ще діліться тим, що надихає вас? або можливо little things, які ви робите?