Як знаходити свої потреби, практична вправа:

Я ВІДЧУВАЮ 👉 Я ХОЧУ

1️⃣Вводимо в життя практику, періодично і регулярно записувати свою емоцію, що зараз відчуваєте, і навпроти записувати своє бажання, що ви зараз хочете зробити.

Приклад: відчуваю за#бався — це не емоція ⚠️

За відчуття, але варто ідентифікувати саме емоцію. Може бути втома, злість, розчарування... спитайте вашого ШІ про колесо емоцій Роберта Плютчика.

2️⃣Другий крок: що ви хочете зробити з цим, яка реальна дія.

Приклад: хочу звільнитись, це (майже завжди) не дія ⚠️

Хочу зробити: відмовитися від нової задачі, не робити правки зараз, поїхати на море.

3️⃣Третій крок: навчити себе знаходити варіанти, що можна зробити саме зараз, саме в цю секунду. Це прибере стан "я нічого не можу вдіяти" (бо якби могли - вже б діяли)

4️⃣Четвертий: з кількістю накопичених записів можна побачити ПОТРЕБИ, що живуть між відчуваю та хочу. Це відповідь на питання, чого мені НЕ ВИСТАЧАЄ.

Від я втомився і хочу на море може бути як дійсно втома, але і потреба у визнанні. Втома через те, що робиш багато АЛЕ без сенсу, потреба на море як винагорода БО ІНШІ НЕ ВИНАГОРОДЖУЮТЬ.

І щоб це побачити, потрібно назбирати достатньо таких пар відчуваю-хочу, щоб почали проявлятись патерни.

***
З цим підходом є три проблеми 👇

Перша: це треба робити, але для нашої голови все очевидно! Втомився-море, нахіба це записувати? НЕ_очевидні речі ми можемо побачити лише якщо подивимось на них зі сторони. Тому записуємо!

Друга: це треба робити в моменті виникнення емоції. Ретроспективно ми все собі пояснимо та раціоналізуємо. Та саме в моменті емоції треба проводити пару з бажанням дії, але в цей час точно немає під рукою того нотатника. Пишіть хоч кудись, потім зведете.

Третя: маркетологи і консюмеризм псують наше життя більше ніж здається. Сучасний світ останні 100 років будується з однією метою — щоб ми витрачали гроші на закриття власних потреб. І це настільки вдало відбувається, що ми втрачаємо навичку чути себе. Що ту робити, окрім хатинки в селі — я не знаю.

*** вірогідність того, що ви спробуєте цю вправу 1/10, те, що вона у вас приживеться 1/100. Бо весь життєвий досвід забиває нас до сталих патернів поведінки. Вихід — рефлексія та самоаналіз.

Доброго і боляче 🥲

От і закінчився мій АІ-шний тиждень з вами та закину пару думок про FOMO

Так, технології розвиваються настільки швидко, що вперше в історії людства ми не встигаємо під них адаптуватись.

Так, навіть ті, хто професійно займаються АІ – вони теж не встигають за всіма змінами (мене це трохи заспокоює).

Так, істерія в заголовках “ЗНОВУ ВСЕ ЗМІНИЛОСЬ” не додає відчуття безпеки

Що я роблю?

В мене є десяток кейсів, на котрих ШВИКДО тестую все нове, що вийшло. Це кейси традиційно важкі для АІ. Тому бачу новину 👉 проганяю нову тулзу по тестам 👉маю реальне розуміння, що воно таке. 90% з рекламних роликів – не працює, або працює погано. 8% можна розглядати для подальших експериментів. 2% – це те, що дійсно хоч щось змінює і можна ПОДУМАТИ про зміну інструменту

Приклади кейсів:
Генеративна графіка: консистентність при різному освітленні, реалістичність шкіри, волосся з кучерями.
Генеративне відео: прогуляна по інтерʼєру і виглянути у вікно.
Генеративний UI: інтерфейси з мапами (аішки сипляться на мапах)

Ну а новини про АІ дізнаюсь з тікток. Натренував алгоритмічну стрічку показувати рецепти і новини АІ. Робите пошук на тему АІ, додаєте гарні результати в збережені, погані в нот-інтерестед і за 2-3 дні стрічка стає майже ідеальним потоком чогось корисного.

Денисе, дуже тобі дякуємо за насичений тиждень. Сподіваємося, ти хоч трохи відпочив і не весь час на вихідних провів в офісі 🙂

Дякуємо, що показав баланс, про який зараз усі турбуються, коли мова заходить про AI.

Усі твої відео — занотувати, зберегли і передивляємося 🤝

Будемо чекати тебе знову на каналі.
А хто чекати не хоче — нагадуємо, що Дениса можна почути у нас на цих курсах:

AI for Product Creation 🔹 Digital Marketing

Привіт, спільното 🪻

Перед тим як представити куратора цього тижня, хочемо сказати, що з травня у нас планується підвищення цін на базові курси. Тому зараз — хороша можливість розпочати навчання.

Найближчі курси:
UX Design — два UX-проєкти в портфоліо: навчальний і для реального замовника.

UI/UX Design Beginning — курс, з якого розпочинається карʼєра + 3 кейси та розуміння того, як і де шукати роботу або перші замовлення.

Product Design — якщо хочете перейти від виконання задач до впливу на продукт і досягнення бізнес-цілей.

UX Design Advanced — проводимо глибинні інтерв’ю з користувачами, будуємо CJM і user persona, робимо редизайн і презентуємо його живому замовнику.

Mobile Apps Design — повний цикл дизайну продуктів для Android та iOS.

Ну що ж, раді представити вам нового куратора!

Іван Роговченко — Head of Brand та Head of Helpware Media.
linkedin

У минулому — Chief Visionary Officer в Aestech, Chief Design Officer у Techiia Holding та WePlay Esports.

Іван також є куратором курсу Design Management, тому готуйте свої питання про все, що стосується дизайн-процесів, формування дизайн-стратегії та комунікації в команді.

Іване, передаємо тобі канал — можеш починати 💙

Перед тим, як почати тиждень, хочу дати трохи контексту про себе і розповісти, про що ми взагалі будемо говорити.

Я вже понад 20 років у дизайні чи біля нього. Був дизайнером, лідом, потім 6+ років працював Chief Design Officer у TECHIIA, де ми з нуля будували дизайн-функцію на 60+ людей у 10+ компаніях.
Після цього попрацював директором зі стратегії, а зараз у Helpware — глобальній BPO/BPM-компанії — маю дві ролі: Head of Media і Head of Brand.

Паралельно вже шостий рік, 16 наборів без перерви, викладаю дизайн-менеджмент у Projector.


Оскільки я сам починав з позиції дизайнера, то дуже добре пам’ятаю, як це – дивитися на компанію зсередини дизайн-команди.

Коли ти думаєш:
– як зробити дизайн сильнішим;
– як захистити якість;
– як пояснити бізнесу, що дизайн важливий;
– і чому, блін, люди знову не бачать очевидного.

З цієї точки зору бізнес часто виглядає як щось, що або допомагає нормально робити дизайн, або заважає.

А потім я поступово почав переходити “на інший бік” – на бік того самого бізнесу.
І там питання – ахахах, і завдання від керівництва – вже трохи інші.
Не “як захистити дизайн чи дизайн-команду?”, а “як зробити так, щоб компанія реалізувала свої цілі?”

Важливо, що у цей момент дизайн не стає менш важливим.
Він стає інструментом для досягнення цих цілей.
Одним з інструментів. Сильним, важливим, іноді критичним. Але все ж одним з.

Для дизайнерського его – якщо що, я зараз саме про моє его – це не було приємним відкриттям.
Але для професійного росту дуже корисне.

Саме про це я хочу поговорити цього тижня: як краще розуміти вашу організацію і що робити, щоб організація краще розуміла вас і, головне, як мати більше впливу на бізнес-результат.

Можливо, хтось із вас скористається цим досвідом і зможе рухатися в кар’єрі трохи швидше.

PS. Так, останні роки я більше взаємодію з дизайнерами на позиція лідів та вище, але враховуючи аудиторію каналу, буду адаптовувати поради так, щоб були корисні на будь якому рівні.

Поїхали 🙂

… продовжимо сетапити контекст

Дизайн впливає майже на все.
Але майже ні на що – самостійно.

Назвіть бізнес-метрику, на яку дизайн впливає напряму.

Конверсія?
Ну ок, але там поруч одразу продукт, розробка, маркетинг, офер, трафік, ціна, довіра до бренду і ще десяток факторів.

Revenue?
Дизайн точно може впливати. Але сказати “це ми зробили revenue” – буде трохи сміливо.

Впізнаваність бренду?
Маркетинг поруч уже підняв руку.

NPS?
Привіт продукту, сапорту, операціям і всьому клієнтському досвіду.
…

Я не пригадаю майже жодної важливої бізнес-метрики, яку дизайн-команда може чесно забрати повністю собі. Забрати, в сенсі, відповідати за неї.

Не тому, що з дизайном щось не так. І не тому, що “бізнес нас не розуміє”.

А тому, що так влаштована будь-яка ефективна організація. Більшість важливих результатів народжується не всередині однієї функції, а у взаємодії між кількома командами.

І це, мені здається, дуже важливо прийняти.

Бо дизайнери часто переймаються саме через це:
Ми вплинули, але нам не зарахували.
Ми зробили краще, але в метриках це не видно.
Без нас би не вийшло, але в презентації нас згадали лише одним слайдом.

Знайомо? 🙂 То давайте в цю тему заглибимося трохи більше і подивимося з різних боків ,як зробити так, щоб вплив дизайну не губився між командами, а складався в результат компанії.

❓Але перед тим, як йти далі, маю питання до вас.

Яку бізнес-метрику ви б назвали такою, де дизайн – головний драйвер, а інші функції радше допомагають? Відповіді кидайте в коментарі – далі це обговоримо.

Схоже, треба трохи розширити попередній пост.
Виглядає так, що я трохи не докрутив і текст, і питання.

Мова не про те, чи є у дизайну метрики.
Бо вони, звісно, є.

В UX їх багато: time to task, task success rate, error rate, completion rate, drop-off у конкретному сценарії, конверсії по воронці.

У комунікаційному дизайні теж є свої показники: CTR, engagement, scroll depth, viewability, performance окремих банерів, креативів або лендингів.

Якщо ви це вимірюєте, то це дуже добре.
Якщо можете показати, що після вашого рішення сценарій став простішим, банер краще працює, форма краще конвертить, а користувач швидше доходить до потрібної дії – це вже сильна позиція.

…

Але пост був про інше.

Бо цікава не просто дизайн-метрика.
Цікаво, як ця метрика пов’язана з бізнес-задачею.

Метрика – це спосіб виміряти якийсь процес. Але сам факт вимірювання ще не означає, що цей процес зараз критично важливий (або просто важливий) для бізнесу.
…

Наприклад, ми можемо покращити CTR банера.

Це добре.
Але якщо трафік неякісний, офер слабкий, продукт не закриває потребу або продажі не можуть нормально обробити ліди – бізнес-результат може майже не змінитися.

Ми можемо зменшити time to task у продукті.
Це теж добре.
Але якщо цей сценарій не впливає на активацію, утримання, оплату або зниження навантаження на сапорт – для бізнесу це може бути просто “приємне покращення”.

І ось тут головне питання.
Не “чи можемо ми щось виміряти?” Можемо.

А “чи розуміємо ми, як саме це вимірювання впливає на бізнес-результат?”

Бо бізнес зазвичай живе іншими показниками: revenue, retention, churn, CAC, LTV, кількість оплат, якість лідів, повторні покупки, вартість підтримки, швидкість запуску, маржинальність.

І між “ми покращили дизайн-метрику” та “компанія отримала бізнес-результат” майже завжди є ще інші функції: продукт, маркетинг, продажі, сапорт, операції, ціна, трафік, позиціонування.

Тому я не про те, що дизайн-метрики не важливі.
Важливі.

Я про те, що їх недостатньо просто мати.
Треба розуміти, до якої бізнес-задачі вони прив’язані.

Інакше можна дуже якісно оптимізувати шматок роботи, який для компанії зараз не є критичним.

Або, навпаки, можна зробити невелике дизайн-рішення, яке сильно вплине на важливий бізнес-показник – просто тому, що воно влучило в правильне місце системи.

Ось чому я кажу, що цінність дизайну часто народжується не всередині дизайну.

А на перетині.
Між дизайн-метрикою і бізнес-задачею.
Між UX і продажами.
Між креативом і якістю лідів.
Між інтерфейсом і навантаженням на сапорт.
Між брендом і довірою в момент вибору.

Тому давайте ще раз повернемося до минулого питання: Яку бізнес-метрику ви б назвали такою, де дизайн – головний драйвер, а інші функції радше допомагають?

І якщо відповідь не така очевидна – це нормально, давайте, подискутуємо.

Друзі, привіт.
Ото вчора був насичений день.
Це був в цілому понеділок, дуже насичений робочий день, + ще ввечері випуск вже 16го набору курсу Design Management. 

Це я до того, що я повністю забув про вчорашній World Design Day.🥳🥳🥳
Тому, друзі, вітаю всіх, хто причетний до цієї сфери і робить середовище в, якому ми живемо, зручнішим, зрозумілішим, естетичнішим і ефективнішим. 

І в якості такого трохи легкого спілкування під каву давайте поговоримо, хто як в цю професію прийшов і чому залишається? Впевнений, що серед аудиторії є цікаві «світчери».

От у мене, наприклад, історія про те, що до дизайну я працював садівником і розробником систем на Oracle, а дизайном почав займатися випадково, бо допомагав товаришу з сайтом.

а як у вас?