Holtec International готується до виходу на біржу і вперше відкриває інвесторам деталі своїх фінансів, боргів та найдорожчих атомних проєктів. За понад 21 млрд доларів заявленої майбутньої виручки ховаються значні капітальні потреби, залежність від державної підтримки США та складна корпоративна реструктуризація.

Головним випробуванням для компанії залишається перезапуск АЕС Palisades, у який Holtec лише за 2025 рік вклала майже 869 млн доларів. Паралельно вона намагається довести до будівництва перші два SMR-300, заявлена вартість яких може сягнути 5,8 млрд доларів. Федеральна підтримка покриває лише невелику частину цієї суми, а остаточного контракту на продаж електроенергії майбутніх реакторів досі немає.

Для України Holtec уже є реальним партнером у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом, проте плани спорудити до 20 малих реакторів викликають значні сумніви. Тим більше, що досі не реалізована передача технології виробництва контейнерів, передбачена ще контрактами 2015 року.

Докладніше за посиланням ⬅️

🇧🇬 Голова правління Болгарського атомного форуму «Булатом» Богомил Манчев підтримав ідею прем’єр-міністра Болгарії Румена Радева повернутися до будівництва АЕС Белене за участі України. На його думку, упродовж наступних 25 років країні знадобляться чотири нові великі енергоблоки – два на майданчику АЕС Козлодуй і два на АЕС Белене.

Водночас Манчев назвав технічно неможливим використання виготовленого для АЕС Белене обладнання на третьому та четвертому блоках Хмельницької АЕС. Основний технічний аргумент Манчева, як і багатьох українських експертів, полягає в тому, що болгарське обладнання виготовляли для проєкту покоління III з чотирма каналами систем безпеки, тоді як будівельні конструкції ХАЕС-3 і ХАЕС-4 створювали для блоків ВВЕР-1000/В-320 попереднього покоління. «Як розмістити чотири системи у трьох приміщеннях? Ніяк, це була б екзотика», – пояснив він.

Докладніше за посиланням ⬅️

‼️ Призначений окупантами головний інженер Запорізької АЕС Олександр Яковлєв міг загинути не внаслідок української атаки, як стверджує «Росатом», а в результаті операції російських спецслужб. Одним із можливих мотивів могло бути усунення ключового технічного керівника, який відмовився виконувати небезпечний наказ або брати участь у підготовці масштабної провокації на найбільшій атомній станції Європи. Причому значено більшої, ніж усі попередні.

Про загибель Олександра Яковлєва та водія службового автомобіля Дмитра Філіппова 15 липня повідомив генеральний директор «Росатома» Олексій Ліхачов. За його версією, український безпілотник атакував Toyota Camry «на межі промислового майданчика станції та Енергодара».

Жодних матеріалів, які дозволяли б незалежно встановити походження безпілотника, напрямок його польоту чи точні координати удару, оприлюднено не було. Попри це, Ліхачов відразу оголосив подію «цілеспрямованим терористичним актом київського режиму» і почав вимагати міжнародного засудження України.

Наступного дня російський Слідчий комітет подав уже дещо іншу версію. У його повідомленні йшлося про автомобіль, який рухався вулицею Енергетиків в Енергодарі, а не про удар безпосередньо на межі промислового майданчика. Крім двох загиблих, слідчі раптом згадали третього пасажира – працівника станції, який нібито був поранений. А засобом ураження назвали безпілотник квадрокоптерного типу.

Таким чином, у відкритих російських повідомленнях немає навіть узгодженого опису місця події та кількості людей в автомобілі. Спочатку йшлося лише про Яковлєва і водія, а згодом з’явився третій пасажир, про якого «Росатом» не повідомляв.

Саме ця людина, якщо вона справді була в машині, могла б стати головним свідком. Проте її ім’я, стан і свідчення російська сторона не оприлюднила.

Докладніше за посиланням ⬅️

🇸🇰 Генеральний директор Slovenské elektrárne Браніслав Стричек в інтерв’ю словацькому виданню Hospodárske noviny розповів про підготовку четвертого енергоблока АЕС Моховце до роботи, причини багаторічної затримки добудови, остаточну вартість двох блоків та програму продовження експлуатації словацьких АЕС.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

4️⃣ експериментальні мікрореактори, розроблені американськими компаніями Antares Nuclear, Valar Atomics, Deployable Energy та Aalo Atomics, протягом місяця досягли критичності на нульовій потужності. Таким чином Міністерство енергетики США перевиконало поставлене у 2025 році завдання – забезпечити до 4 липня 2026 року критичність щонайменше трьох нових реакторів.
 
Йдеться про установки Mark-0, Ward 250, Unity та Aalo-X. Усі вони пройшли випробування за процедурою авторизації Міністерства енергетики США та представляють різні реакторні технології і паливні цикли.
 
Чотири критичності підтвердили працездатність активних зон, систем керування та створених розробниками виробничих ланцюгів. Але попереду залишаються випробування на потужності, перевірка систем відведення тепла і виробництва електроенергії, обґрунтування ресурсу палива, серійного виробництва та економіки проєктів. Саме результати цих етапів визначатимуть, чи перетворяться чотири швидко споруджені експериментальні реактори на комерційні енергетичні установки.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

🇷🇴 Акціонери Nuclearelectrica відмовилися переглядати технологію для першої румунської АЕС з малими модульними реакторами. Водночас обов’язкові умови інвестиційного рішення досі не виконані, фінансування не закрите, а домовленості про розподіл ризиків першого у своєму роді проєкту з NuScale немає.
 
Перший модуль тепер орієнтовно планують ввести у комерційну експлуатацію у 2033 році. Це щонайменше на чотири роки пізніше за попередній публічний орієнтир – кінець 2029 року.
 
Наступну офіційну інформацію про виконання умов інвестиційного рішення Nuclearelectrica має надати акціонерам у вересні 2026 року. Саме це оновлення покаже, чи вдалося сторонам узгодити розподіл ризиків і перейти від політичного рішення продовжувати проєкт до його реальної реалізації.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

🇮🇹 Італійська компанія Ansaldo Energia та організація з оцінювання відповідності RINA підписали угоду про створення програми розвитку національного атомного ланцюжка постачання. Ініціатива орієнтована насамперед на підприємства, які досі не працювали в атомній галузі, але мають придатні для неї виробничі потужності, технології та інженерні компетенції.
 
Учасникам пропонуватимуть первинне оцінювання, аналіз розривів між їхніми можливостями та міжнародними атомними вимогами, а також підготовку плану модернізації. RINA супроводжуватиме підприємства під час сертифікації та кваліфікації, тоді як Ansaldo Energia надаватиме інформацію про потреби ринку і допомагатиме залучати фінансування від державних установ та інструментів підтримки експорту й промислового розвитку.
 
Італійська ініціатива фактично закриває прогалину між бажанням підприємства працювати в атомній галузі та формальною кваліфікацією у замовника. Саме такого проміжного механізму бракує Україні.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

💸 Всесвітня ядерна асоціація оцінила потребу галузі у фінансуванні до 2050 року майже у $6 трлн. Але 1446 ГВт майбутньої атомної потужності – це не готовий портфель проєктів, а сума урядових планів, значна частина яких ще не має майданчиків, технологій, контрактів і фінансових моделей. Документ показує: для ядерного ренесансу недостатньо знайти капітал. Потрібні серійне спорудження, передбачувані строки й витрати, зрілі ланцюжки постачання, сильний регулятор і зрозумілий механізм повернення інвестицій. Для України це означає, що заявлені нові блоки мають перетворитися з політичних намірів на послідовну промислову та фінансову програму.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

🇵🇱 Польський парламент завершив роботу над змінами до спеціального закону про реалізацію ядерно-енергетичних проєктів. Нові норми дозволять інвестору розпочинати частину будівельних робіт до затвердження повного проєкту АЕС та отримання дозволу на спорудження всього об’єкта. За оцінкою Міністерства енергетики Польщі, це може скоротити загальний графік реалізації ядерних проєктів приблизно на два роки.
 
Дозвіл на такі роботи видаватиме воєвода відповідно до будівельного законодавства. Водночас можливість розпочати їх залежатиме від уже отриманого рішення про екологічні умови реалізації проєкту.
 
Закон окремо визначає так звані кваліфіковані попередні роботи, які потенційно можуть впливати на ядерну та радіаційну безпеку. Для них, крім будівельного дозволу, знадобиться попередній дозвіл голови Державного агентства атомістики Польщі – PAA.
 
Докладніше за посиланням ⬅️

☀️ Екстремальна спека та маловоддя цього літа стали одним із головних викликів для європейської атомної енергетики. У різних країнах оператори змушені знижувати потужність або тимчасово зупиняти енергоблоки через надто високу температуру річкової води, яка використовується для охолодження, або через критичне падіння рівня річок.

Найгостріша ситуація склалася у Франції, Швейцарії, Угорщині та Румунії. Хоча причини всюди пов'язані зі спекою, технічні обставини та наслідки різняться.

Докладніше за посиланням ⬅️

🇵🇱 Польська державна компанія Polskie Elektrownie Jądrowe (PEJ) офіційно передала будівельний майданчик першої атомної електростанції у Поморському воєводстві генеральному підряднику Bechtel. Після передачі території компанія розпочала підготовчі земляні роботи, що стало одним із ключових етапів переходу проєкту від проєктування до безпосередньої реалізації.

Йдеться про майданчик Любятово-Копаліно (гміна Хочево), де планується спорудження трьох енергоблоків із реакторами AP1000 американської компанії Westinghouse. Саме Bechtel відповідатиме за виконання інженерних, закупівельних та будівельних робіт (EPC) у партнерстві з Westinghouse.

Це перший у Європі масштабний проєкт із будівництва трьох реакторів AP1000. Початок повномасштабних будівельних робіт означає активізацію формування ланцюга постачання. Bechtel уже залучає польські компанії до виконання контрактів, надалі цей досвід може бути корисним українським підприємствам, які прагнуть інтегруватися у європейський ринок ядерного машинобудування та будівництва.

Докладніше за посиланням ⬅️

🖋 Американська Holtec International разом з енергокомпанією Entergy Services та південнокорейською Hyundai Engineering & Construction домовилися оцінити можливість серійного розгортання малих модульних реакторів SMR-300 у чотирьох штатах на півдні США – Арканзасі, Луїзіані, Міссісіпі та Техасі.

Поки йдеться лише про необов’язковий меморандум: конкретних майданчиків, кількості блоків та інвестиційних рішень немає. Але угода цікава тим, що демонструє, як Holtec вибудовує модель для переходу від першого проєкту SMR-300 до серійного будівництва. Ядерну частину та виготовлення основного обладнання бере на себе Holtec, Hyundai E&C відповідає за проєктування неядерної частини, закупівлі та будівництво, а Entergy потенційно забезпечує майданчики, ринок та експлуатацію.

Референтними для цієї моделі мають стати два блоки Pioneer 1&2 на майданчику АЕС Палісейдс у Мічигані, які зараз проходять ліцензування у Комісії ядерного регулювання США. Саме там Holtec планує відпрацювати проєктування, будівництво і виробничий ланцюжок, щоб наступні SMR-300 споруджувати вже серійно.

Для України це має окреме значення. У 2024 році Holtec та «Енергоатом» домовилися не лише про перспективу будівництва SMR-300, а й про передачу технологій та створення в Україні заводу з виробництва компонентів реакторів. Українських фахівців також планували залучити до реалізації Pioneer 1&2, щоб отриманий у США досвід використати вдома.

Проте поки американська частина програми вже набуває конкретних обрисів – із референтною станцією, виробничими потужностями Holtec, EPC-партнером Hyundai E&C та потенційним великим замовником Entergy, – український виробничий проєкт залишається переважно на рівні оголошених домовленостей. Тому розширення портфеля SMR-300 водночас ставить питання: чи стане Україна частиною майбутнього міжнародного ланцюжка постачання Holtec, як передбачалося початковими угодами, і коли домовленості про локалізацію перейдуть до створення реального виробництва.

Докладніше за посиланням ⬅️

🇫🇮 На фінській АЕС Ловііса розпочалася масштабна модернізація турбінного обладнання. Роботи проводитимуть поетапно під час планових ремонтів у 2026-2028 роках. Після їх завершення електрична потужність станції має зрости на 38 МВт – без збільшення теплової потужності реакторів.

Механічну частину проєкту реалізує чеська компанія Doosan Škoda Power. Вона виготовить і поставить нові компоненти турбін низького тиску. Раніше компанія вже постачала для АЕС Ловііса модернізовані турбіни високого тиску.

Фінська Valmet постачає систему Valmet DNA Turbine Automation та нові інтерфейси для обох блочних щитів керування. Заміну восьми головних насосів морської води та їхніх електродвигунів зробить австрійська Andritz.

Докладніше за посиланням ⬅️