«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Математична економіка — теоретична і прикладна наука, предметом якої є математичні моделі економічних об’єктів і процесів, а також методи їх дослідження.
Початком розвитку математичної економіки вважають 18 ст., коли з’явилися перші спроби формалізувати економіку. У цей період для обґрунтування економічних рішень застосовували здебільшого арифметику, рідше — алгебру.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Математична_економіка
#Енциклопедія #ВУЕ #Математика_ВУЕ #Математична_економіка
Математична економіка — теоретична і прикладна наука, предметом якої є математичні моделі економічних об’єктів і процесів, а також методи їх дослідження.
Початком розвитку математичної економіки вважають 18 ст., коли з’явилися перші спроби формалізувати економіку. У цей період для обґрунтування економічних рішень застосовували здебільшого арифметику, рідше — алгебру.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
https://vue.gov.ua/Математична_економіка
#Енциклопедія #ВУЕ #Математика_ВУЕ #Математична_економіка
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Розділ «Персоналії» поповнився новими статтями:
Шле́йфер, Павло́ Іва́нович — архітектор, художник, педагог, представник раннього історизму, автор споруд у містах Києві, Глухові, Острозі.
https://vue.gov.ua/Шлейфер,_Павло_Іванович
Січи́нський, Володи́мир Юхи́мович — архітектор, художник-графік, мистецтвознавець, історик, енциклопедист, доктор філософії (з 1927), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1930), автор першої «Історії української архітектури».
https://vue.gov.ua/Січинський,_Володимир_Юхимович
Гауді́, Анто́ніо — архітектор, представник історизму та модерну, автор низки споруд у м. Барселоні.
https://vue.gov.ua/Гауді,_Антоніо
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналії_ВУЕ #Шлейфер #Січинський #Гауді
Розділ «Персоналії» поповнився новими статтями:
Шле́йфер, Павло́ Іва́нович — архітектор, художник, педагог, представник раннього історизму, автор споруд у містах Києві, Глухові, Острозі.
https://vue.gov.ua/Шлейфер,_Павло_Іванович
Січи́нський, Володи́мир Юхи́мович — архітектор, художник-графік, мистецтвознавець, історик, енциклопедист, доктор філософії (з 1927), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (з 1930), автор першої «Історії української архітектури».
https://vue.gov.ua/Січинський,_Володимир_Юхимович
Гауді́, Анто́ніо — архітектор, представник історизму та модерну, автор низки споруд у м. Барселоні.
https://vue.gov.ua/Гауді,_Антоніо
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналії_ВУЕ #Шлейфер #Січинський #Гауді
🗓 30 травня 1887 року народився Олександр Порфирович Архипенко — скульптор, художник, член Американської академії мистецтв і літератури (з 1962), новатор мистецтва, основоположник кубізму в скульптурі. Навчався 1900–1902 в реальному училищі Г. Волькера (м. Київ), 1902–1905 — у Київському художньому училищі (виключено в листопаді 1905 після студентських виступів).
Продовжив навчання в студії пейзажиста С. Світославського. 1906–1908 студіював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. 1908 вступив до Школи красних мистецтв у м. Парижі (Франція), але, незадоволений академічним навчанням, залишив її та зайнявся самоосвітою. Відвідуючи Лувр, вивчав стародавнє грецьке та єгипетське мистецтво, а також готику.
Належав до мистецького об’єднання «Золотий зріз», регулярно виставлявся разом із його представ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Архипенко,_Олександр_Порфирович
#ВУЕ #особистість #Архипенко
Продовжив навчання в студії пейзажиста С. Світославського. 1906–1908 студіював у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. 1908 вступив до Школи красних мистецтв у м. Парижі (Франція), але, незадоволений академічним навчанням, залишив її та зайнявся самоосвітою. Відвідуючи Лувр, вивчав стародавнє грецьке та єгипетське мистецтво, а також готику.
Належав до мистецького об’єднання «Золотий зріз», регулярно виставлявся разом із його представ...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Архипенко,_Олександр_Порфирович
#ВУЕ #особистість #Архипенко
🗓 31 травня 1948 року народилася Світлана Олександрівна Алексієвич ― письменниця, журналіст, почесний доктор Києво-Могилянської академії (з 2016) і Женевського університету (з 2017), лауреат Нобелівської премії з літератури (2015).
Закінчивши середню школу (1965), Алексієвич працювала вихователем школи-інтернату в с. Осовець Мозирського району Гомельської області, згодом — вчителем семирічної школи у с. Блажевичи Скригалівського району Гомельської області. 1966–1967 — літературний співробітник районної газети «Прип’ятська правда» («Прыпяцкая праўда») у м. Наровля Гомельської області.
1972 Алексієвич закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету.
Відтоді працювала завідувачем відділу листів районної газети «Маяк камунізму», 1972–1976 — завідувачем відділу листів республіканської газети «Сельская газета». 1976–1984 — завідув...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Алексієвич,_Світлана_Олександрівна
#ВУЕ #особистість #Алексієвич
Закінчивши середню школу (1965), Алексієвич працювала вихователем школи-інтернату в с. Осовець Мозирського району Гомельської області, згодом — вчителем семирічної школи у с. Блажевичи Скригалівського району Гомельської області. 1966–1967 — літературний співробітник районної газети «Прип’ятська правда» («Прыпяцкая праўда») у м. Наровля Гомельської області.
1972 Алексієвич закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету.
Відтоді працювала завідувачем відділу листів районної газети «Маяк камунізму», 1972–1976 — завідувачем відділу листів республіканської газети «Сельская газета». 1976–1984 — завідув...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Алексієвич,_Світлана_Олександрівна
#ВУЕ #особистість #Алексієвич
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Геоморфологі́чне районува́ння — розподіл ділянок земної поверхні на райони з відносною однорідністю рельєфу.
👉 https://vue.gov.ua/Геоморфологічне_районування
Гідрогеологі́чне районува́ння — розподіл території на райони, що різняться умовами формування, залягання, поширення або характером використання підземних вод.
👉 https://vue.gov.ua/Гідрогеологічне_районування
#Енциклопедія #ВУЕ #Географія_ВУЕ #Геологія_ВУЕ
Геоморфологі́чне районува́ння — розподіл ділянок земної поверхні на райони з відносною однорідністю рельєфу.
👉 https://vue.gov.ua/Геоморфологічне_районування
Гідрогеологі́чне районува́ння — розподіл території на райони, що різняться умовами формування, залягання, поширення або характером використання підземних вод.
👉 https://vue.gov.ua/Гідрогеологічне_районування
#Енциклопедія #ВУЕ #Географія_ВУЕ #Геологія_ВУЕ
🗓 3 червня 95 років від дня народження Вернера Арбера — мікробіолога і генетика, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини за відкриття рестрикційних ферментів спільно з Д. Натансом та Г. О. Смітом (1978), члена Європейської організації молекулярних біологів (з 1964), заслуженого професора (з 1996), іноземного почесного члена Американської академії мистецтв і наук (з 1981), іноземного члена НАН США (з 1984), члена Європейської академії (з 1989), Американського товариства мікробіологів (з 1996) та Всесвітньої академії наук (з 1997), почесного члена Угорської АН (з 2007).
1965–1970 разом з Е. Келленбергом працював над дослідженням природи радіаційного ураження генетичного матеріалу та механізмів його відновлення. Вивчав молекулярні основи рестрикції бактеріофагів. Результатом досліджень Арбера стало встановлення механізму рестрикції-модиф...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Арбер,_Вернер
#Вернер #мікробіолог #генетик #ВУЕ #енциклопедія
1965–1970 разом з Е. Келленбергом працював над дослідженням природи радіаційного ураження генетичного матеріалу та механізмів його відновлення. Вивчав молекулярні основи рестрикції бактеріофагів. Результатом досліджень Арбера стало встановлення механізму рестрикції-модиф...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Арбер,_Вернер
#Вернер #мікробіолог #генетик #ВУЕ #енциклопедія
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Біска́йський міст (англ. Vizcaya Bridge, ісп. Puente de Vizcaya) — підвісний транспортер через естуарій р. Нервіон у провінції Біская (Країна Басків, Іспанія), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2006).
З’єднує міста Португалете і Лас-Аренас. Довжина — 164 м. Площа буферної зони — 12,36 га.
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біскайський_міст
#Енциклопедія #ВУЕ #ЮНЕСКО #Біскайський_міст
Біска́йський міст (англ. Vizcaya Bridge, ісп. Puente de Vizcaya) — підвісний транспортер через естуарій р. Нервіон у провінції Біская (Країна Басків, Іспанія), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2006).
З’єднує міста Португалете і Лас-Аренас. Довжина — 164 м. Площа буферної зони — 12,36 га.
Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Біскайський_міст
#Енциклопедія #ВУЕ #ЮНЕСКО #Біскайський_міст
🗓 4 червня 161 рік від дня народження Городецького Владислава Владиславовича — архітектора, представника історизму та модерну.
В. Городецький був майстром історичних стилізацій на основі використання передових на той час досягнень інженерної думки. Запроваджував нові будівельні конструкції і матеріали — цемент, бетон, залізобетон, сталь, буронабивні палі для фундаментів. Працював у різних стильових напрямах історизму — від неокласицизму до неоготики й мавританського стилю. При цьому застосовував мистецькі прийоми, скульптурну пластику й декор, властиві модерну. Для його витворів характерний синтез мистецтв із застосуван...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Городецький,_Владислав_Владиславович
#Городецький #архітектор #історизм #модерн #ВУЕ #енциклопедія
В. Городецький був майстром історичних стилізацій на основі використання передових на той час досягнень інженерної думки. Запроваджував нові будівельні конструкції і матеріали — цемент, бетон, залізобетон, сталь, буронабивні палі для фундаментів. Працював у різних стильових напрямах історизму — від неокласицизму до неоготики й мавританського стилю. При цьому застосовував мистецькі прийоми, скульптурну пластику й декор, властиві модерну. Для його витворів характерний синтез мистецтв із застосуван...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Городецький,_Владислав_Владиславович
#Городецький #архітектор #історизм #модерн #ВУЕ #енциклопедія
🗓 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища (World Environment Day). Саме в цей день 1972 року в Стокгольмі відкрилася Конференція Організації Об’єднаних націй з проблем довкілля, на якій були присутні повноважні представники 113 держав. Наслідком цієї Конференції стало створення Програми ООН з довкілля (ЮНЕП).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
🔸 https://vue.gov.ua/Природа_України
🔸 https://vue.gov.ua/Екологія_в_Україні
#Природа #Екологія #Енциклопедія #ВУЕ
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ:
🔸 https://vue.gov.ua/Природа_України
🔸 https://vue.gov.ua/Екологія_в_Україні
#Природа #Екологія #Енциклопедія #ВУЕ
🗓 5 червня народився Леонід Анатолійович Анічкін — кінорежисер, заслужений діяч мистецтв України (з 2008).
Закінчив 1958 р. Київський театральний інститут (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого), 1963 р. — Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім.
І. Карпенка-Карого), 1963 р. — Вищі режисерські курси
(м. Москва). 1974–1999 рр. працював на студії «Київнаукфільм» (тепер Національна кінематека України) та українських телеканалах: КГТРК, ІСТV, Перший національний телеканал.
Творчість Анічкіна можна умовно поділити на періоди радянський та пострадянський. За радянського часу було знято понад 25 фільмів на різні теми, важливі для народного господарства країни, та позбав...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Анічкін,_Леонід_Анатолійович
#ВУЕ #особистість #Анічкін
Закінчив 1958 р. Київський театральний інститут (тепер Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого), 1963 р. — Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім.
І. Карпенка-Карого), 1963 р. — Вищі режисерські курси
(м. Москва). 1974–1999 рр. працював на студії «Київнаукфільм» (тепер Національна кінематека України) та українських телеканалах: КГТРК, ІСТV, Перший національний телеканал.
Творчість Анічкіна можна умовно поділити на періоди радянський та пострадянський. За радянського часу було знято понад 25 фільмів на різні теми, важливі для народного господарства країни, та позбав...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Анічкін,_Леонід_Анатолійович
#ВУЕ #особистість #Анічкін
🇺🇦 Хамраєв, Рустам Шонійозович (29.11.1975; с. Полиці, тепер Камінь-Каширського району Волинської області, Україна — 17.06.2014; поблизу селища Металіст, Луганського району Луганської області, Україна; похований 20.06.2014 у с. Гаразджі, Луцького району Волинської області, Україна) — військовослужбовець, учасник Революції гідності, російсько-української війни (етап антитерористичної операції на Сході України), Герой України (2021, посмертно).
17.06.2014 передовий загін батальйону, до складу якого входив Хамраєв, отримав наказ звільнити с-ще Металіст від російських бойовиків і визволити військовослужбовців, які потрапили у полон (див. Савченко, Надія Вікторівна). На під’їзді до селища загін натрап...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Хамраєв,_Рустам_Шонійозович
#Хамраєв #війнавукраїні #герой #геройукраїни #енциклопедія #ВУЕ
17.06.2014 передовий загін батальйону, до складу якого входив Хамраєв, отримав наказ звільнити с-ще Металіст від російських бойовиків і визволити військовослужбовців, які потрапили у полон (див. Савченко, Надія Вікторівна). На під’їзді до селища загін натрап...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Хамраєв,_Рустам_Шонійозович
#Хамраєв #війнавукраїні #герой #геройукраїни #енциклопедія #ВУЕ
🗓 6 червня 95 років від дня народження Ясієвича Володимира Євгеновича — архітектурознавця, фахівця в галузі теорії й історії архітектури України, історії будівельної техніки, доктора архітектури (з 1983).
Основні наукові праці — з теорії й історії архітектури і будівництва, проблем взаємозв’язку конструкції, матеріалу та форми в архітектурі, проблем стилеутворення й історії стилів.
Автор енциклопедичних статей з архітектурно-будівельної тематики у виданнях: Українська радянська енциклопедія, Словник художників України (1975), Митці України (1992), енциклопедичному довіднику «Київ» (1986), Українському радянському енциклопедичному словнику (1986–1987), «Памятники истории и культуры Украинской ССР» (1987), Мистецтво України (1997).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ясієвич,_Володимир_Євгенович
#Ясієвич #архітектура #архітектурознавець #ВУЕ #енциклопедія
Основні наукові праці — з теорії й історії архітектури і будівництва, проблем взаємозв’язку конструкції, матеріалу та форми в архітектурі, проблем стилеутворення й історії стилів.
Автор енциклопедичних статей з архітектурно-будівельної тематики у виданнях: Українська радянська енциклопедія, Словник художників України (1975), Митці України (1992), енциклопедичному довіднику «Київ» (1986), Українському радянському енциклопедичному словнику (1986–1987), «Памятники истории и культуры Украинской ССР» (1987), Мистецтво України (1997).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ясієвич,_Володимир_Євгенович
#Ясієвич #архітектура #архітектурознавець #ВУЕ #енциклопедія
🗓 7 червня 1926 р. народився Базилевич Анатолій Дмитрович — графік, живописець. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969, за ілюстрації до поеми «Енеїда» І. Котляревського видавництва «Дніпро»). Народний художник України (1993). Працював у галузях книжкової та станкової графіки, монументального живопису.
Навчався в художній студії Будинку піонерів Іллічівського району м. Маріуполь (керівник — К. Бендрик), 1953 закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (тепер — Харківська державна академія дизайну і мистецтв; вчителі — Г. Бондаренко, Й. Дайц, А. Страхов, І. Філонов).
Ілюстратор літературних творів (з 1951).
Від 1953 мешкав у м. Києві. Співпрацював із видавницт...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Базилевич,_Анатолій_Дмитрович
#ВУЕ #Базилевич_Анатолій #художник #графік
Навчався в художній студії Будинку піонерів Іллічівського району м. Маріуполь (керівник — К. Бендрик), 1953 закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (тепер — Харківська державна академія дизайну і мистецтв; вчителі — Г. Бондаренко, Й. Дайц, А. Страхов, І. Філонов).
Ілюстратор літературних творів (з 1951).
Від 1953 мешкав у м. Києві. Співпрацював із видавницт...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Базилевич,_Анатолій_Дмитрович
#ВУЕ #Базилевич_Анатолій #художник #графік
🚁 🇺🇦 Мі-8МСБ — український варіант модернізації двомоторного середнього транспортного гелікоптера Мі-8. Розробило акціонерне товариство «Мотор Січ».
Розробку варіанту модернізації гелікоптера Мі-8Т розпочато АТ «Мотор-Січ» наприкінці 1990-х. Ключовим елементом стала заміна двигунів ТВ2-117 більш потужними ТВ3-117ВМА-СБМ1В. Цей двигун сертифіковано 2007. Перший модернізований гелікоптер Мі-8МСБ був готовий у листопаді 2010.
Керівництво підприємства «Мотор Січ» 2011 ухвалило рішення про перенесення виробн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Мі-8МСБ
#Мі8 #гелікоптер #енциклопедія #ВУЕ
Розробку варіанту модернізації гелікоптера Мі-8Т розпочато АТ «Мотор-Січ» наприкінці 1990-х. Ключовим елементом стала заміна двигунів ТВ2-117 більш потужними ТВ3-117ВМА-СБМ1В. Цей двигун сертифіковано 2007. Перший модернізований гелікоптер Мі-8МСБ був готовий у листопаді 2010.
Керівництво підприємства «Мотор Січ» 2011 ухвалило рішення про перенесення виробн...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Мі-8МСБ
#Мі8 #гелікоптер #енциклопедія #ВУЕ
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Розділ «Персоналії» поповнився новими статтями:
Рі́хтер, Е́міль Лю́двіг — протестантський юрист, каноніст, педагог, засновник Берлінської школи канонічного права.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ріхтер,_Еміль_Людвіг
Лагерлéф, Сéльма Оти́лія Лувíса — письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури (1909). Писала шведською мовою.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лагерлеф,_Сельма
Бе́рлін, І́рвінг — композитор і автор слів пісень, провідний представник сучасної популярної американської пісні.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Берлін,_Ірвінг
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналії_ВУЕ #Ріхтер_Еміль #Лагерлеф_Сельма #Берлін_Ірвінг
Розділ «Персоналії» поповнився новими статтями:
Рі́хтер, Е́міль Лю́двіг — протестантський юрист, каноніст, педагог, засновник Берлінської школи канонічного права.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ріхтер,_Еміль_Людвіг
Лагерлéф, Сéльма Оти́лія Лувíса — письменниця, лауреат Нобелівської премії з літератури (1909). Писала шведською мовою.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Лагерлеф,_Сельма
Бе́рлін, І́рвінг — композитор і автор слів пісень, провідний представник сучасної популярної американської пісні.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Берлін,_Ірвінг
#Енциклопедія #ВУЕ #Персоналії_ВУЕ #Ріхтер_Еміль #Лагерлеф_Сельма #Берлін_Ірвінг
🗓 10 червня 70 років від дня народження Бабака Миколи Пантелеймоновича — художника, письменника, колекціонера, видавця, народного художника України (з 2016).
Представник напрямів гіперреалізму, неоекспресіонізму та трансавангарду, Нової хвилі в образотворчому мистецтві. Дотримується концептуальних та стильових принципів поставангарду.
З 2014 працює у співавторстві з Є. Матвєєвим в арт-тандемі БМ (Бабак — Матвєєв). Митці разом брали участь у виставках: «Фантазія і лють: мистецька подорож з Києва до Нью-Йорка» (2018; Галерея сучасного мистецтва О. Герцмана, м. Нью-Йорк); «Антракт», 17-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва (2021; Черкаський обласний художній музей), проект «13 кімнат COVID» (2021; Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк) та інших.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабак,_Микола_Пантелеймонович
#Бабак #художник #письменник #колекціонер #видавець #ВУЕ #енциклопедія
Представник напрямів гіперреалізму, неоекспресіонізму та трансавангарду, Нової хвилі в образотворчому мистецтві. Дотримується концептуальних та стильових принципів поставангарду.
З 2014 працює у співавторстві з Є. Матвєєвим в арт-тандемі БМ (Бабак — Матвєєв). Митці разом брали участь у виставках: «Фантазія і лють: мистецька подорож з Києва до Нью-Йорка» (2018; Галерея сучасного мистецтва О. Герцмана, м. Нью-Йорк); «Антракт», 17-а Міжнародна виставка сучасного мистецтва (2021; Черкаський обласний художній музей), проект «13 кімнат COVID» (2021; Музей сучасного мистецтва Корсаків, м. Луцьк) та інших.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бабак,_Микола_Пантелеймонович
#Бабак #художник #письменник #колекціонер #видавець #ВУЕ #енциклопедія
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Бідерма́єр (нім. Biedermeier, Biedermaier) — стильовий напрям, що сформувався в першій половині — середині 19 ст. в Німеччині й Австрії та поширився в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема серед слов’янських народів. У метрополії Австрійської імперії та в її провінціях виник в атмосфері збайдужіння, нерозуміння ідей Французької революції 1789–1799 і водночас несприйняття крайнього консерватизму.
Перехідний період між класицизмом і романтизмом, у якому втілені певні демократичні риси, смаки та погляди міського середовища. Позначений увагою до щоденного життя, його укладу, спричинив зміни в літературі, архітектурі, живописі, музиці, а також в ужитковому мистецтві; розвивався внаслідок трансформування форм класицизму, з елементами міщанського затишку.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бідермаєр
#Енциклопедія #ВУЕ #Мистецтвознавство_ВУЕ #Бідермаєр
Бідерма́єр (нім. Biedermeier, Biedermaier) — стильовий напрям, що сформувався в першій половині — середині 19 ст. в Німеччині й Австрії та поширився в країнах Центральної та Східної Європи, зокрема серед слов’янських народів. У метрополії Австрійської імперії та в її провінціях виник в атмосфері збайдужіння, нерозуміння ідей Французької революції 1789–1799 і водночас несприйняття крайнього консерватизму.
Перехідний період між класицизмом і романтизмом, у якому втілені певні демократичні риси, смаки та погляди міського середовища. Позначений увагою до щоденного життя, його укладу, спричинив зміни в літературі, архітектурі, живописі, музиці, а також в ужитковому мистецтві; розвивався внаслідок трансформування форм класицизму, з елементами міщанського затишку.
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Бідермаєр
#Енциклопедія #ВУЕ #Мистецтвознавство_ВУЕ #Бідермаєр
🗓 11 червня 115 років від дня народження Приймака Бориса Івановича — архітектора, педагога, народного архітектора СРСР (з 1970), представника радянського ретроспективізму, автора низки споруд у м. Києві.
Розробив (у співавторстві): генеральні плани міст Кривого Рогу (1933), Жданова (1934, тепер м. Маріуполь), Тбілісі (1934), Києва (1947, 1966); реалізований проект розпланування і забудови вулиці Хрещатик у м. Києві (1946–1954) зі спорудженням житлових будинків (1950–1951), будівель Міністерства зв’язку та Головпоштамту (1950–1957), готелю «Москва» (1959–1966, тепер «Україна»); реалізовані проекти станцій Київського метрополітену «Завод «Більшовик» (1963, тепер «Шулявська»), «Нивки» (1971), «Жовтнева» (1971, тепер «Берестейська»), «Червона площа» (1976, тепер «Контрактова площа»).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Приймак,_Борис_Іванович
#Приймак #архітектор #педагог #ВУЕ #енциклопедія
Розробив (у співавторстві): генеральні плани міст Кривого Рогу (1933), Жданова (1934, тепер м. Маріуполь), Тбілісі (1934), Києва (1947, 1966); реалізований проект розпланування і забудови вулиці Хрещатик у м. Києві (1946–1954) зі спорудженням житлових будинків (1950–1951), будівель Міністерства зв’язку та Головпоштамту (1950–1957), готелю «Москва» (1959–1966, тепер «Україна»); реалізовані проекти станцій Київського метрополітену «Завод «Більшовик» (1963, тепер «Шулявська»), «Нивки» (1971), «Жовтнева» (1971, тепер «Берестейська»), «Червона площа» (1976, тепер «Контрактова площа»).
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Приймак,_Борис_Іванович
#Приймак #архітектор #педагог #ВУЕ #енциклопедія
«Енциклопедичний дайджест. Читайте на порталі е-ВУЕ».
Ко́втун, Ілля́ Ю́рійович (10.08.2003, м. Черкаси, Україна) — спортсмен, гімнаст (гімнастика спортивна), майстер спорту міжнародного класу (з 2018), заслужений майстер спорту України (з 2021), чемпіон Європи.
На 2024 Ковтун — володар 21 золотої медалі змагань на етапах Кубка світу, дев’ять з яких виграв на етапах Кубка світового виклику.
👉Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ковтун,_Ілля_Юрійович
#Енциклопедія #ВУЕ #Спорт_ВУЕ #Ковтун_Ілля
Ко́втун, Ілля́ Ю́рійович (10.08.2003, м. Черкаси, Україна) — спортсмен, гімнаст (гімнастика спортивна), майстер спорту міжнародного класу (з 2018), заслужений майстер спорту України (з 2021), чемпіон Європи.
На 2024 Ковтун — володар 21 золотої медалі змагань на етапах Кубка світу, дев’ять з яких виграв на етапах Кубка світового виклику.
👉Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Ковтун,_Ілля_Юрійович
#Енциклопедія #ВУЕ #Спорт_ВУЕ #Ковтун_Ілля
🗓 14 червня 133 роки від дня народження Євгена Михайловича Коновальця — військового і політичного діяча, полковника Армії УНР, першого лідера Організації українських націоналістів (ОУН).
Народився у вчительській родині. У 1901–1909 навчався в Академічній гімназії у Львові, у 1909–1914 – на юридичному факультеті Львівського університету.
1912 став секретарем львівської філії «Просвіти», був членом «Академічної громади». 1913 обраний до головної управи Українського студентського союзу. Незабаром став членом Української національно-демократичної партії, як представник студен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Коновалець,_Євген_Михайлович
#Коновалець #УНР #ОУН #енциклопедія #ВУЕ
Народився у вчительській родині. У 1901–1909 навчався в Академічній гімназії у Львові, у 1909–1914 – на юридичному факультеті Львівського університету.
1912 став секретарем львівської філії «Просвіти», був членом «Академічної громади». 1913 обраний до головної управи Українського студентського союзу. Незабаром став членом Української національно-демократичної партії, як представник студен...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/Коновалець,_Євген_Михайлович
#Коновалець #УНР #ОУН #енциклопедія #ВУЕ
🗓 14 червня 249 років від дня народження Беретті Вікентія Івановича — архітектора, головного архітектора Імператорського університету Святого Володимира (тепер Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Батько архітектора О. Беретті.
Діяльність В. Беретті вплинула на розвиток архітектури м. Києва 1830–1840-х.
1836–1838 відкрив для огляду й законсервував (див. Консервація пам’яток архітектури), прибудувавши аркбутани, залишки Золотих воріт у м. Києві. Це був перший у Російській імперії успішний приклад наукової консервації та музеєфікації архітектурно-археолог...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/еретті,_Вікентій_Іванович
#Беретті #архітектор #Київ #енциклопедія #ВУЕ
Діяльність В. Беретті вплинула на розвиток архітектури м. Києва 1830–1840-х.
1836–1838 відкрив для огляду й законсервував (див. Консервація пам’яток архітектури), прибудувавши аркбутани, залишки Золотих воріт у м. Києві. Це був перший у Російській імперії успішний приклад наукової консервації та музеєфікації архітектурно-археолог...
👉 Переходьте за покликанням та дізнавайтеся більше на порталі ВУЕ: https://vue.gov.ua/еретті,_Вікентій_Іванович
#Беретті #архітектор #Київ #енциклопедія #ВУЕ