Ну що вам сказати, несподіваний факап із життя ГО - це коли:
- у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все,
- Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації,
- перевіряє її протягом 8 робочих днів, просить внести правки і на цей час тупо блокує рахунок 🤷♀️.
Яка логіка - хз. Ну перевіряйте собі. Знайдете порушення - блокуйте (а їх не буде, бо у нас все правильно, чисто, відзвітовано).
Ось так керівники ГО і сивіють передчасно 😅.
#факапи
- у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все,
- Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації,
- перевіряє її протягом 8 робочих днів, просить внести правки і на цей час тупо блокує рахунок 🤷♀️.
Яка логіка - хз. Ну перевіряйте собі. Знайдете порушення - блокуйте (а їх не буде, бо у нас все правильно, чисто, відзвітовано).
Ось так керівники ГО і сивіють передчасно 😅.
#факапи
🤬13😢11
У коментарях запитали, чи дозволяю я грантрайтерам працювати на інші ГО.
Тут маю кілька принципів. І якби один із них був порушений, я би звільнила людину:
🔺Не можна працювати на іншу медійну ГО. Це прямий конфлікт інтересів, неетично.
🔺Підробіток не має шкодити нашій ГО: у робочий і позаробочий час (коли критично з дедлайном) людина має бути на звʼязку, виконати свої зобовʼязання.
🔺 Ми за будь-яких обставин у пріоритеті.
🔺 Підробіток + робота не мають доводити до виснаження. Інакше людина стане неефективною.
Чи працюють наші грантрайтерки ще десь? Так. Поки 😅.
Одну з дівчат ми брали на парт-тайм, з нового року хочемо запросити на фул. На включеність людини це не вплинуло. Вона завжди на звʼязку. Виконує все, що має.
Ще одна екс-колега, яка нещодавно пішла в іншу ГО, щоб очолити грант-відділ — підпрацьовувала на компанію, яка допомагає писати грантові заявки. На роботі це не позначалося.
Третя колега нещодавно запитала, чи може у вільний час допомагати з грантами для друзів-підприємців. Я дозволила.
Чому дозволяю? Називаю цю причину “особистий податок управлінця”. Зараз поясню:
➡️ Ми купуємо увесь робочий час людини протягом місяця (ну або 80 годин на парт-таймі).
➡️ Мені це дає відчуття безпеки — поряд завжди є команда, яка зможе оперативно виконати завдання.
➡️ Те, наскільки ефективно цей час буде використано — залежить насамперед від мене як від керівниці.
➡️ Якщо я не маю можливості або не вмію давати завдання і вибудовувати процеси так, щоб співробітник відпрацьовував 100% свого часу з користю для організації — це винятково мої проблеми. Тоді я плачу за “вільні години”.
➡️ Якщо людина їх має, може використовувати, як заманеться.
Ахах, чи означає це, що я неефективна керівниця? Нууу покращувати точно є що 🙈.
Нині мій головний управлінський виклик у тому, що маю не одну і навіть не дві зони відповідальності.
У дні, коли треба концентровано попрацювати з командою фінвідділу, грантовий — не отримує достатньо уваги і завдань. Або коли я на заходах. Або коли день — це суцільні планірки, зустрічі з іншими командами, партнерами.
Який з цього вихід?
🔺 Мені треба був час, щоб “виростити” керівницю грант-відділу, яка роздаватиме завдання і контролюватиме їх виконання замість мене. Є.
🔺 Запровадити беклог: ми маємо перелік “негарячих”, але важливих завдань. Команда знає — якщо немає роботи з заявками та звітами, ми беремося за них. Є.
🔺Зробити команду автономною у пошуку партнерів та стратегічною роботою з фандрейзингом. Тут ще працювати і працювати. У процесі.
#щовсередині
Тут маю кілька принципів. І якби один із них був порушений, я би звільнила людину:
🔺Не можна працювати на іншу медійну ГО. Це прямий конфлікт інтересів, неетично.
🔺Підробіток не має шкодити нашій ГО: у робочий і позаробочий час (коли критично з дедлайном) людина має бути на звʼязку, виконати свої зобовʼязання.
🔺 Ми за будь-яких обставин у пріоритеті.
🔺 Підробіток + робота не мають доводити до виснаження. Інакше людина стане неефективною.
Чи працюють наші грантрайтерки ще десь? Так. Поки 😅.
Одну з дівчат ми брали на парт-тайм, з нового року хочемо запросити на фул. На включеність людини це не вплинуло. Вона завжди на звʼязку. Виконує все, що має.
Ще одна екс-колега, яка нещодавно пішла в іншу ГО, щоб очолити грант-відділ — підпрацьовувала на компанію, яка допомагає писати грантові заявки. На роботі це не позначалося.
Третя колега нещодавно запитала, чи може у вільний час допомагати з грантами для друзів-підприємців. Я дозволила.
Чому дозволяю? Називаю цю причину “особистий податок управлінця”. Зараз поясню:
➡️ Ми купуємо увесь робочий час людини протягом місяця (ну або 80 годин на парт-таймі).
➡️ Мені це дає відчуття безпеки — поряд завжди є команда, яка зможе оперативно виконати завдання.
➡️ Те, наскільки ефективно цей час буде використано — залежить насамперед від мене як від керівниці.
➡️ Якщо я не маю можливості або не вмію давати завдання і вибудовувати процеси так, щоб співробітник відпрацьовував 100% свого часу з користю для організації — це винятково мої проблеми. Тоді я плачу за “вільні години”.
➡️ Якщо людина їх має, може використовувати, як заманеться.
Ахах, чи означає це, що я неефективна керівниця? Нууу покращувати точно є що 🙈.
Нині мій головний управлінський виклик у тому, що маю не одну і навіть не дві зони відповідальності.
У дні, коли треба концентровано попрацювати з командою фінвідділу, грантовий — не отримує достатньо уваги і завдань. Або коли я на заходах. Або коли день — це суцільні планірки, зустрічі з іншими командами, партнерами.
Який з цього вихід?
🔺 Мені треба був час, щоб “виростити” керівницю грант-відділу, яка роздаватиме завдання і контролюватиме їх виконання замість мене. Є.
🔺 Запровадити беклог: ми маємо перелік “негарячих”, але важливих завдань. Команда знає — якщо немає роботи з заявками та звітами, ми беремося за них. Є.
🔺Зробити команду автономною у пошуку партнерів та стратегічною роботою з фандрейзингом. Тут ще працювати і працювати. У процесі.
#щовсередині
❤11👍4👏1
А є серед моїх підписників львівʼяни?
Сьогодні (27 листопада) о 19.30 у Планеті Кіно буде показ документальної стрічки від Меморіалу - "Перемоги 118".
На цій світлині Настя Швець, одна з героїнь фільму. Вона вижила під час ракетної атаки росії на будинок в Дніпрі. Тоді жертвами удару стали 46 людей. Серед них - батьки Насті.
Ця стрічка - наш найсильніший фільм памʼяті за три роки.
У Дніпрі ми зібрали повен зал на 200 глядачів, у Києві - орендували менший, а даремно. Люди сиділи і на сходах.
У Львові відвідувачі чомусь геть тяжко збираються 🤷♀️.
Стрічка не лише про біль.
Це фільм-терапія, фільм-зцілення, фільм-проживання.
Реєстрація тут: https://bit.ly/4fQN3mk
Сьогодні (27 листопада) о 19.30 у Планеті Кіно буде показ документальної стрічки від Меморіалу - "Перемоги 118".
На цій світлині Настя Швець, одна з героїнь фільму. Вона вижила під час ракетної атаки росії на будинок в Дніпрі. Тоді жертвами удару стали 46 людей. Серед них - батьки Насті.
Ця стрічка - наш найсильніший фільм памʼяті за три роки.
У Дніпрі ми зібрали повен зал на 200 глядачів, у Києві - орендували менший, а даремно. Люди сиділи і на сходах.
У Львові відвідувачі чомусь геть тяжко збираються 🤷♀️.
Стрічка не лише про біль.
Це фільм-терапія, фільм-зцілення, фільм-проживання.
Реєстрація тут: https://bit.ly/4fQN3mk
💔8
Спробувала розвідати, звідки взялася норма про 20% — ГО вважається ефективною, якщо її адміністративні витрати не перевищують 15-20% бюджету проєкту.
Гуглила довго, збочувалася по-різному, знайшла цікавеі сумне:
➡️ Ніхто не знає, коли, де і чому ця цифра зʼявилася. Проте мучить вона людей у всьому світі (в буквальному сенсі — я перечитала статті авторів з Австралії, Індії, Штатів, Британії).
➡️ Одна з теорій: коли громадський сектор зароджувався, він був дуже про волонтерство. Сфера розвивалася, проєкти ускладнювалися, установка про те “що добрі справи роблять у вільний час і безкоштовно” лишилася.
➡️ Є сотні публікацій, наукових статей і досліджень (!) про те, чому ця норма вбиває громадський сектор, сповільнює, робить менш ефективним.
➡️ Ці статті виходили як цьогоріч, так і 25 років тому. Ситуація, як бачимо, не надто змінилася.
Найбільш ґрунтовною мені здалася стаття в науковому журналі Stanford Social Innovation Review, яка вийшла у кхе-кхе 2009 році.
Називається The Nonprofit Starvation Cycle. Літературно я би переклала як “Замкнене коло виснаженості громадських організацій”. Ок, звучить все одно криво 😅, але суть ви вловили.
Причини цього пекельного кола очевидні:
🔺 Донори нереалістично оцінюють витрати на реалізацію проєктів і тиснуть на організації.
🔺 Організації бояться втратити фінансування, тому не озвучують реальні потреби.
Наслідки теж очевидні: хронічне виснаження, відтік кадрів, неможливість конкурувати за першокласних фахівців, відсутність інвестицій у технології, розвиток, процеси (продовжувати можу довго, ви все і так знаєте).
Але головне — результати проєктів. За умови здорового фінансування, вони могли би бути в рази масштабнішими та більш сталими.
Які висновки роблять автори? Та загалом прості:
➡️ Показуйте донорам реальні обґрунтовані бюджети.
➡️ Комунікуйте, адвокатуйте і захищайте свої справжні потреби.
➡️ Залучайте донорів до планування і обговорення річних бюджетів.
Останнє я собі слабко уявляю в реальному житті, але це був би цікавий експеримент — всі карти на стіл, ось, запропонуйте, як би ви оптимізували бюджет на нашому місці. Але так, щоб втілити у життя все заплановане.
#фінанси
Гуглила довго, збочувалася по-різному, знайшла цікаве
➡️ Ніхто не знає, коли, де і чому ця цифра зʼявилася. Проте мучить вона людей у всьому світі (в буквальному сенсі — я перечитала статті авторів з Австралії, Індії, Штатів, Британії).
➡️ Одна з теорій: коли громадський сектор зароджувався, він був дуже про волонтерство. Сфера розвивалася, проєкти ускладнювалися, установка про те “що добрі справи роблять у вільний час і безкоштовно” лишилася.
➡️ Є сотні публікацій, наукових статей і досліджень (!) про те, чому ця норма вбиває громадський сектор, сповільнює, робить менш ефективним.
➡️ Ці статті виходили як цьогоріч, так і 25 років тому. Ситуація, як бачимо, не надто змінилася.
Найбільш ґрунтовною мені здалася стаття в науковому журналі Stanford Social Innovation Review, яка вийшла у кхе-кхе 2009 році.
Називається The Nonprofit Starvation Cycle. Літературно я би переклала як “Замкнене коло виснаженості громадських організацій”. Ок, звучить все одно криво 😅, але суть ви вловили.
Причини цього пекельного кола очевидні:
🔺 Донори нереалістично оцінюють витрати на реалізацію проєктів і тиснуть на організації.
🔺 Організації бояться втратити фінансування, тому не озвучують реальні потреби.
Наслідки теж очевидні: хронічне виснаження, відтік кадрів, неможливість конкурувати за першокласних фахівців, відсутність інвестицій у технології, розвиток, процеси (продовжувати можу довго, ви все і так знаєте).
Але головне — результати проєктів. За умови здорового фінансування, вони могли би бути в рази масштабнішими та більш сталими.
Які висновки роблять автори? Та загалом прості:
➡️ Показуйте донорам реальні обґрунтовані бюджети.
➡️ Комунікуйте, адвокатуйте і захищайте свої справжні потреби.
➡️ Залучайте донорів до планування і обговорення річних бюджетів.
Останнє я собі слабко уявляю в реальному житті, але це був би цікавий експеримент — всі карти на стіл, ось, запропонуйте, як би ви оптимізували бюджет на нашому місці. Але так, щоб втілити у життя все заплановане.
“Спроба йти проти системи і показувати реальні витрати може обернутися катастрофою для однієї конкретної організації. Є ризик не отримати фінансування і зазнати репутаційних втрат. Особливо, якщо всі інші організації продовжуватимуть занижувати бюджети”, — пишуть автори.
#фінанси
❤11👍7🤔4
Вчора анонсувала показ стрічки «Перемоги 118» у Львові, яку відзняв Меморіал. Писала, що цей фільм про зцілення і проживання.
Ось, що мала на увазі. Була на показі у Києві. Там зібралося 60-70 людей. І тоді теж незнайомі та знайомі люди підходили, щоб просто обійнятися.
Важко описати словами емоцію, яку це створює, і сенс, який несе у собі. Проте це дуже потужне, підтримуюче і зцілююче відчуття. Тепле і важливе.
Ось, що мала на увазі. Була на показі у Києві. Там зібралося 60-70 людей. І тоді теж незнайомі та знайомі люди підходили, щоб просто обійнятися.
Важко описати словами емоцію, яку це створює, і сенс, який несе у собі. Проте це дуже потужне, підтримуюче і зцілююче відчуття. Тепле і важливе.
❤8💔2
Імпактний імпакт
Ну що вам сказати, несподіваний факап із життя ГО - це коли: - у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все, - Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації, - перевіряє її протягом 8 робочих днів…
Якщо комусь цікаво:
- захід сьогодні відбувся,
- рахунок ГО досі не розблокували.
Бо що - якщо працюєш у громадському секторі, мусиш вміти викручуватися навіть коли варіантів немає.
Так і живемо 🙄.
- захід сьогодні відбувся,
- рахунок ГО досі не розблокували.
Бо що - якщо працюєш у громадському секторі, мусиш вміти викручуватися навіть коли варіантів немає.
Так і живемо 🙄.
😱11❤5🌚2🤗1
Місяць тому Людмила Смоляр, керівниця комунікаційного відділу UAnimals, написала про їхній досвід збору донатів.
Понад 80% фінансування фонду — це саме благодійні внески. Диверсифікація мінімальна. Фонд мусить збирати їх нон-стоп, аби мати можливість допомагати тваринам.
А далі наводить кейси таких зборів:
🎃 Віртуальні гарбузи до Гелловіну. Один гарбуз коштує 85 гривень — це ціна чипу для чипування безпритульних тварин.
🎫 Віртуальні квитки на евакуаційні рейси. Один квиток — 100 гривень. Кошти йшли на пальне і клітки для транспортування тварин.
🧱 Віртуальні цеглини вартістю 333 гривні. Їх збирали, коли шукали гроші на побудову приміщення для лікування коней.
Мене цей пост Люди місяць не відпускав — досі думаю, для якого з наших проєктів і що саме могли би зробити.
А до Чорної пʼятниці UAnimals запустив геніальну кампанію у продовження цієї віртуально-осяжної серії (мушу зізнатися, що підгледіла це на фб у Тетяни Гонченко, авторки каналу Непозбувний книгочитун, який надихає мене на подвиги у своєму каналі 😅).
Так от. UAnimals створили Крамницю непотрібних речей.
Дуже класний і небанальний хід. І насправді ж продуманий до деталей. Саме ці деталі беруть на гачок і таки допереконують зробити донат, якщо перед тим вагався:
➡️ Замість звичної кнопки “задонатити” — кнопка “впізнаю себе, хочу гантелі” (ну чи інший товар).
➡️ Коротка історія про знайому багатьом ситуацію — саме той момент, коли приходить геніальне рішення купити непотрібну штуку.
➡️ Розповідь про те, на що саме підуть кошти за купівлю конкретно цього товару.
➡️ Миле повідомлення з подякою за самоіронію і гарне почуття гумору після здійснення покупки.
Купила у них гантелі для домашніх тренувань. Одні такі у мене вдома вже валяються.
п.с. Запитала у Люди, чи можна пошерити цей кейс, бо пост був лише для друзів. Вона відкрила і додала:
Тому насолодіться ще одним прекрасним лендингом для кампанії донатів 🐈🐕.
#практичне #фінанси
Понад 80% фінансування фонду — це саме благодійні внески. Диверсифікація мінімальна. Фонд мусить збирати їх нон-стоп, аби мати можливість допомагати тваринам.
“Одна зі штук, яка спонукає донатити, — коли посильний донат може оплатити щось конкретне, осяжне: наприклад, одну пачку ліків, 10 кілометрів дороги, один день обігріву приміщення”, — пише Людмила.
А далі наводить кейси таких зборів:
🎃 Віртуальні гарбузи до Гелловіну. Один гарбуз коштує 85 гривень — це ціна чипу для чипування безпритульних тварин.
🎫 Віртуальні квитки на евакуаційні рейси. Один квиток — 100 гривень. Кошти йшли на пальне і клітки для транспортування тварин.
🧱 Віртуальні цеглини вартістю 333 гривні. Їх збирали, коли шукали гроші на побудову приміщення для лікування коней.
Мене цей пост Люди місяць не відпускав — досі думаю, для якого з наших проєктів і що саме могли би зробити.
А до Чорної пʼятниці UAnimals запустив геніальну кампанію у продовження цієї віртуально-осяжної серії (мушу зізнатися, що підгледіла це на фб у Тетяни Гонченко, авторки каналу Непозбувний книгочитун, який надихає мене на подвиги у своєму каналі 😅).
Так от. UAnimals створили Крамницю непотрібних речей.
“Бувало ж таке, що ви спершу прагнули купити якусь річ, а потім не дуже-то її й використовували? У нас бувало, і не раз! Тож ми створили цю віртуальну крамничку, аби дати всім нам ще один шанс на імпульсивну покупку, яка тепер набуде значно більшого сенсу. Ми не надішлемо вам ніяких товарів, зате за зібрані з ваших «покупок» гроші оплатимо корм, ліки, чипи та інше необхідне для безпритульних тварин”.
Дуже класний і небанальний хід. І насправді ж продуманий до деталей. Саме ці деталі беруть на гачок і таки допереконують зробити донат, якщо перед тим вагався:
➡️ Замість звичної кнопки “задонатити” — кнопка “впізнаю себе, хочу гантелі” (ну чи інший товар).
➡️ Коротка історія про знайому багатьом ситуацію — саме той момент, коли приходить геніальне рішення купити непотрібну штуку.
➡️ Розповідь про те, на що саме підуть кошти за купівлю конкретно цього товару.
➡️ Миле повідомлення з подякою за самоіронію і гарне почуття гумору після здійснення покупки.
Купила у них гантелі для домашніх тренувань. Одні такі у мене вдома вже валяються.
п.с. Запитала у Люди, чи можна пошерити цей кейс, бо пост був лише для друзів. Вона відкрила і додала:
“Ти ще могла пропустити кейс із дровами! За три доби ми продали вже 50К полін по 8 гривень кожне”.
Тому насолодіться ще одним прекрасним лендингом для кампанії донатів 🐈🐕.
#практичне #фінанси
❤14🔥6👍1😁1
Можливо, ви та людина, яку тут шукають на фріланс. Ну або знайдете собі когось у коментах до поста 🙂.
❤5👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні вийшла 6-та і заключна частина нашого Youtube-проєкту ОДНЕЦІЛЕ. Він про те, як:
💸 Як влаштовувати збір донатів і чому вчать ментори зі зборів.
💸 Як зсередини виглядає робота фонду Притули і як генеряться ідеї для кампаній.
💸 Про закулісся туру гурту Антитіла і те, як вони збирають кошти.
💸 Про факапи, шахрайства і що робити, коли у тебе вкрали сотні тисяч донатів.
Мені видається, що це найкрутіший відео-проєкт, який робила команда “Або”.
За динамікою, харизмою ведучої, гумором, кількістю зіркових гостей, практичністю.
Там немає чергового успішного успіху, а дуже прикладні поради: як, що і куди.
Коротше, дивитися не нудно (якщо хтось гляне, напишіть, чи дійсно це так. Може, я дуже заангажована 😅).
Ми вигадали це шоу перед тим, як запускати кампанію “Донат на памʼять”, бо самі хотіли розібратися у нюансах і навчитися. Допомогло.
Ведучою стала Олександра Вазянова — активістка, дизайнерка фонду Притули, менторка в зборах (ага такі є, це ціла секта!).
До речі, саме Саша розробила нам дизайни для амбасадорської кампанії донатів на памʼять. За що їй велика дяка, бо наші креативи для першої хвилі були слабенькими. Ці ж нові виглядають круто.
#фінанси
💸 Як влаштовувати збір донатів і чому вчать ментори зі зборів.
💸 Як зсередини виглядає робота фонду Притули і як генеряться ідеї для кампаній.
💸 Про закулісся туру гурту Антитіла і те, як вони збирають кошти.
💸 Про факапи, шахрайства і що робити, коли у тебе вкрали сотні тисяч донатів.
Мені видається, що це найкрутіший відео-проєкт, який робила команда “Або”.
За динамікою, харизмою ведучої, гумором, кількістю зіркових гостей, практичністю.
Там немає чергового успішного успіху, а дуже прикладні поради: як, що і куди.
Коротше, дивитися не нудно (якщо хтось гляне, напишіть, чи дійсно це так. Може, я дуже заангажована 😅).
Ми вигадали це шоу перед тим, як запускати кампанію “Донат на памʼять”, бо самі хотіли розібратися у нюансах і навчитися. Допомогло.
Ведучою стала Олександра Вазянова — активістка, дизайнерка фонду Притули, менторка в зборах (ага такі є, це ціла секта!).
До речі, саме Саша розробила нам дизайни для амбасадорської кампанії донатів на памʼять. За що їй велика дяка, бо наші креативи для першої хвилі були слабенькими. Ці ж нові виглядають круто.
#фінанси
❤8👏1
Друзі, я на тиждень стишу темпи оновлення каналу. Бо мене забрали у невелику сімейну відпустку в гори.
Проте навіть дорогою туди, я умудрилася продивитися запис онлайн-конференції "Фандрейзер майбутнього: навички для стійкості та зростання" і зробити нотатки, які потім перетворяться на пости для каналу.
Тому навіть не думайте відписуватися! 😅
Проте навіть дорогою туди, я умудрилася продивитися запис онлайн-конференції "Фандрейзер майбутнього: навички для стійкості та зростання" і зробити нотатки, які потім перетворяться на пости для каналу.
Тому навіть не думайте відписуватися! 😅
❤27
Марічка Юрчак, засновниця тернопільського креативного простору Na пошті поділилася тут у коментарях дописом про свій досвід співпраці з УКФ.
Мені особисто заголовок виглядає надмірно агресивним. Проте все, що далі — обґрунтовано і заслуговує на увагу. Тому й виношу окремим постом.
До прикладу, абсурдність термінів звітування:
Розкажіть про свій досвід роботи з УКФ?
Ми подавалися раз, здається. Не пройшли технічний відбір — було щось не те з витягом про реєстрацію ГО (мовляв, він неповний). Фінвідділ замовив свіжий док під дату подачі, запевнили — що у “повній комплектації”. Але ніт. Десь ми таки недодивилися.
Мене це дуже розізлило. Проєкт може бути вартісним, подається від точно зареєстрованої організації з хорошим бекграундом, одна технічна деталь — і до побачення.
Чому б натомість не підказати, як то роблять інші донори — дошліть нам ось цей док протягом кількох днів, і все буде ок.
У коментарях до допису Марічки теж діляться своїм досвідом співпраці з іншим державним фондом:
Памʼятаю, мене такий формальний технічний підхід демотивував подаватися на наступні конкурси УКФ.
Відповідь УКФ на допис Марічки на скріні зверху.
Я розумію, що державні кошти і кошти від ЄС = дорівнює дуууууже багато дуууууже зайвої бюрократії. Завжди. До абсудру.
Цікаво, чи хтось колись всередині УКФ пробував зробити щось, аби спростити ті процедури там, де дійсно можна?
#донори
Мені особисто заголовок виглядає надмірно агресивним. Проте все, що далі — обґрунтовано і заслуговує на увагу. Тому й виношу окремим постом.
До прикладу, абсурдність термінів звітування:
“Необхідність подати звіт в рамках 2 місяців проєкту. На практиці це означає, що проєкт ще триває (наприклад, виставка), ще готуються якісь матеріали (наприклад, статті та інтерв‘ю), а тобі вже треба готувати звіт, бо звіт має бути не простий, а перевірений аудитором. Аудитор це робити за 2 дні не буде. В нашій ситуації це було за 2 тижні до крайдати. Відповідно, частина реально досягнутих показників не відображена у звіті”.
Розкажіть про свій досвід роботи з УКФ?
Ми подавалися раз, здається. Не пройшли технічний відбір — було щось не те з витягом про реєстрацію ГО (мовляв, він неповний). Фінвідділ замовив свіжий док під дату подачі, запевнили — що у “повній комплектації”. Але ніт. Десь ми таки недодивилися.
Мене це дуже розізлило. Проєкт може бути вартісним, подається від точно зареєстрованої організації з хорошим бекграундом, одна технічна деталь — і до побачення.
Чому б натомість не підказати, як то роблять інші донори — дошліть нам ось цей док протягом кількох днів, і все буде ок.
У коментарях до допису Марічки теж діляться своїм досвідом співпраці з іншим державним фондом:
“Я подавалась на ветеранський фонд (як ви казали - вони одного дерева яблука і форми всіх документів такі ж) і після збору всього пакету зі підписами і сканами, детального кошторису і обґрунтувань, мені відмовили через неправильну форму довідки про відсутність боргів в податкову, при тому що довідку надала, тільки про сплату всіх податків помісячно (що передбачає відсутність боргів), а не показала відсутність боргів .…бухгалтер моя не відрізнила ці дві довідки, а я не проконтролювала, бо створювала решту документів - цілий талмуд…. Ця відмова через таку причину мене вразила, мʼяко кажучи”.
Памʼятаю, мене такий формальний технічний підхід демотивував подаватися на наступні конкурси УКФ.
Відповідь УКФ на допис Марічки на скріні зверху.
Я розумію, що державні кошти і кошти від ЄС = дорівнює дуууууже багато дуууууже зайвої бюрократії. Завжди. До абсудру.
Цікаво, чи хтось колись всередині УКФ пробував зробити щось, аби спростити ті процедури там, де дійсно можна?
#донори
❤10🙈1
Ну що, я повернулася. На тижні знову буде багато постів 🫶.
Поки ділюся першими нотатками з онлайн-конференції “Фандрайзер майбутнього: навички для стійкості та зростання”.
З цінного: вони запросили кількох іноземних спікерів, яких раніше я не чула.
Один із них — Бен Сварт, керівник британської компанії Bright Spot, яка вчить фандрейзерів і допомагає залучати кошти.
Я не зустрічала в Україні таких компаній. Ніша майже пуста. Так, є ті, хто готують заявки під ключ. Проводять окремі курси і тренінги. Торік зʼявилася Національна мережа розвитку локальної філантропії (і це дуже важливо, писатиму окремо про то). Але все це трохи про інше.
У Bright Spot є подкаст про фандрейзинг, а в ньому аж 166 (!) епізодів і зручне сортування за темами. Буду поступово слухати і ділитися.
Під час виступу Бен розповів про передачу Appeal на BBC Radio 4.
Щотижня одна благодійна або громадська організація Британії отримує близько 3 хвилин ефіру, щоб розповісти про свою роботу. Опісля — оголошують збір донатів.
Журналістка Саллі Флетман вже десять років веде цю передачу. Її завдання — допомогти організаціям розказати історію так, щоб заохотити щонайбільше людей задонатити.
💸 Найменша сума, яку гарантовано збирає будь-яка організація після ефіру — $4 тисячі. Середня сума — $26 тисяч.
Щороку є одна-дві організації, які готують історію радикально інакше, аніж всі інші. Вони збирають значно-значно більше.
Однією з них стала MAG, яка займається розмінуванням територій у країнах Близького Сходу. Вона зібрала $130 тисяч.
Завдяки чому? Бо дуже вдумливо підійшли до вивчення аудиторії BBC Radio 4 і того, що може на неї вплинути. Дослідили:
🔺Які знаменитості є для цієї ЦА авторитетами?
🔺Яким ще медіа довіряє ЦА?
🔺Які державні інституції вона поважає?
🔺Коли саме аудиторія буде слухати передачу?
Це радіо слухають переважно старші, доволі консервативні люди, у багатьох вже є онуки.
Який підхід до них знайшли?
➡️ Ці люди дуже тішаться, коли спостерігають, як бавляться їхні онуки. Саме з цього емоційного гачка і почали історію — описуючи, як діти безтурботно граються у селі. Потім стається вибух. Дитина гине.
➡️ Історію подають персоніфіковано, а не узагальнено, з контекстом і майстерним сторлелінгом (прослухати її можна тут).
Уникають узагальнень. До прикладу, кажуть, що навіть 40 фунтів, які ви пожертвуєте, є важливими — це один день навчання розмінувальника.
➡️ Згадують, що свого часу принцеса Діана опікувалася питаннями розмінування (а вона є авторитетом для цієї ЦА). Нині знову треба приверати до увагу до проблеми.
➡️ Кажуть, що уряд Британії подвоїть суму пожертв (це додає довіри і відчуття, що твій особистий внесок стане ще більш вагомим).
➡️ Озвучує ролик Колін Фріман, багаторічний і відомий кореспондент The Sunday Telegraph — газети, яку читає ЦА.
Розбору цього та інших кейсів BBC Radio 4 присвячено подкаст з журналісткою передачі Саллі Флетман.
#фінанси
Поки ділюся першими нотатками з онлайн-конференції “Фандрайзер майбутнього: навички для стійкості та зростання”.
З цінного: вони запросили кількох іноземних спікерів, яких раніше я не чула.
Один із них — Бен Сварт, керівник британської компанії Bright Spot, яка вчить фандрейзерів і допомагає залучати кошти.
Я не зустрічала в Україні таких компаній. Ніша майже пуста. Так, є ті, хто готують заявки під ключ. Проводять окремі курси і тренінги. Торік зʼявилася Національна мережа розвитку локальної філантропії (і це дуже важливо, писатиму окремо про то). Але все це трохи про інше.
У Bright Spot є подкаст про фандрейзинг, а в ньому аж 166 (!) епізодів і зручне сортування за темами. Буду поступово слухати і ділитися.
Під час виступу Бен розповів про передачу Appeal на BBC Radio 4.
Щотижня одна благодійна або громадська організація Британії отримує близько 3 хвилин ефіру, щоб розповісти про свою роботу. Опісля — оголошують збір донатів.
Журналістка Саллі Флетман вже десять років веде цю передачу. Її завдання — допомогти організаціям розказати історію так, щоб заохотити щонайбільше людей задонатити.
💸 Найменша сума, яку гарантовано збирає будь-яка організація після ефіру — $4 тисячі. Середня сума — $26 тисяч.
Щороку є одна-дві організації, які готують історію радикально інакше, аніж всі інші. Вони збирають значно-значно більше.
Однією з них стала MAG, яка займається розмінуванням територій у країнах Близького Сходу. Вона зібрала $130 тисяч.
Завдяки чому? Бо дуже вдумливо підійшли до вивчення аудиторії BBC Radio 4 і того, що може на неї вплинути. Дослідили:
🔺Які знаменитості є для цієї ЦА авторитетами?
🔺Яким ще медіа довіряє ЦА?
🔺Які державні інституції вона поважає?
🔺Коли саме аудиторія буде слухати передачу?
Це радіо слухають переважно старші, доволі консервативні люди, у багатьох вже є онуки.
Який підхід до них знайшли?
➡️ Ці люди дуже тішаться, коли спостерігають, як бавляться їхні онуки. Саме з цього емоційного гачка і почали історію — описуючи, як діти безтурботно граються у селі. Потім стається вибух. Дитина гине.
➡️ Історію подають персоніфіковано, а не узагальнено, з контекстом і майстерним сторлелінгом (прослухати її можна тут).
Уникають узагальнень. До прикладу, кажуть, що навіть 40 фунтів, які ви пожертвуєте, є важливими — це один день навчання розмінувальника.
➡️ Згадують, що свого часу принцеса Діана опікувалася питаннями розмінування (а вона є авторитетом для цієї ЦА). Нині знову треба приверати до увагу до проблеми.
➡️ Кажуть, що уряд Британії подвоїть суму пожертв (це додає довіри і відчуття, що твій особистий внесок стане ще більш вагомим).
➡️ Озвучує ролик Колін Фріман, багаторічний і відомий кореспондент The Sunday Telegraph — газети, яку читає ЦА.
Розбору цього та інших кейсів BBC Radio 4 присвячено подкаст з журналісткою передачі Саллі Флетман.
#фінанси
❤24🤔2
Друзі, а розкажіть, як ваші ГО входять у 2025-й у сенсі бюджетів та фінансів?
Для нас січень-березень кожного року — це традиційно дуже важкі місяці.
Більшість великих контрактів завершуються у грудні, нові підписуються — у січні-лютому (якщо були перемоги в осінніх конкурсах) або у березні-травні (за конкурсами, які оголошують на початку року).
Це три місяці року, коли я традиційно сивію у прискорених темпах.
Памʼятаю, у 2021-му ми тимчасово урізали команді місячні гонорари на 20-30%, бо інших варіантів вижити просто не було. Опісля — компенсували недоотримане, що теж було капець непросто.
🔺Чи вдавалися ви колись до подібних заходів?
🔺Чи, може, маєте фінансову подушку на кризові місяці? Як її накопичували?
#щовсередині #фінанси
Для нас січень-березень кожного року — це традиційно дуже важкі місяці.
Більшість великих контрактів завершуються у грудні, нові підписуються — у січні-лютому (якщо були перемоги в осінніх конкурсах) або у березні-травні (за конкурсами, які оголошують на початку року).
Це три місяці року, коли я традиційно сивію у прискорених темпах.
Памʼятаю, у 2021-му ми тимчасово урізали команді місячні гонорари на 20-30%, бо інших варіантів вижити просто не було. Опісля — компенсували недоотримане, що теж було капець непросто.
🔺Чи вдавалися ви колись до подібних заходів?
🔺Чи, може, маєте фінансову подушку на кризові місяці? Як її накопичували?
#щовсередині #фінанси
Чи закритий у вас бюджет ГО на січень-березень 2025? 🫣
Anonymous Poll
10%
Так, проблем не буде
19%
Більш-менш
20%
Недофінансування суттєве
7%
Недофінансування є, покриємо з фін.подушки
44%
Просто хочу побачити відповіді
Ого, це потужно.
Щоправда, всі ті, хто були на нещодавньому Форумі громадянського суспільства, мабуть, вже і так в курсі. А я от пропустила, наздоганяю новини 🙈.
#донори
Щоправда, всі ті, хто були на нещодавньому Форумі громадянського суспільства, мабуть, вже і так в курсі. А я от пропустила, наздоганяю новини 🙈.
#донори
👏13❤3
Той момент, коли додала лінк на Імпактний імпакт у підпис на корпоративній пошті 🙈.
Листуюся з партнерам про різне робоче і потім вони додають by the way..)
Цього тижня трохи філоню з кількість постів, бо після міні-відпустки накопичилося роботи.
Але два змістовних - про локалізацію донорів, бюджети на онлайн-сервіси і купу зекономлених коштів - вже написані. Закину ввечері.
А ще @ksenia_semenova запитала, чим завершився наш експеримент з впровадженням сервісу для фінансового моніторингу, про який я розповідала у коментарях. Ох, то довга історія з багатьма сюжетними поворотами. Теж напишу про то пост найближчим часом.
Листуюся з партнерам про різне робоче і потім вони додають by the way..)
Цього тижня трохи філоню з кількість постів, бо після міні-відпустки накопичилося роботи.
Але два змістовних - про локалізацію донорів, бюджети на онлайн-сервіси і купу зекономлених коштів - вже написані. Закину ввечері.
А ще @ksenia_semenova запитала, чим завершився наш експеримент з впровадженням сервісу для фінансового моніторингу, про який я розповідала у коментарях. Ох, то довга історія з багатьма сюжетними поворотами. Теж напишу про то пост найближчим часом.
❤13
💸 $10,000 або орієнтовно 424,000 гривень — сума, яку моя організація цьогоріч мала би заплатити за користуванням робочим месенджером Slack для 116 юзерів.
Ну, і платити всі попередні 7 років, які ми ним користуємося (менші суми, бо кількість користувачів зростала поступово). Коротше, дуже-дуже багато грошей.
Ми їх не платимо. Бо Slack, як і багато інших сервісів, мають програми для ГО. Хтось надає безкоштовний доступ, хтось — суттєві знижки.
📌 Щоб їх отримати, треба пройти верифікацію ГО. Десь напряму через сайт відповідного сервісу, а у випадку зі Slack — через Techsoup Ukraine. Це міжнародний проєкт, який надає доступ до пільгового програмного забезпечення і онлайн-сервісів.
Загалом, у нас в організації прижилося не дуже багато онлайн-сервісів для планування і роботи. Але Slack — незмінне і святе.
Ми в ньому з 2017-го року, з перших днів роботи. Тоді нас було четверо, я запропонувала використовувати, у колег був спершу скепсис, але він швидко зник.
Бо це месенджер-робочий простір. Заходиш туди працювати і знаєш, що не будеш відволікатися на щось інше, як в тг чи фб.
Мене посміхає, що робочий простір досі називається Nonameyet. Назвала колись його так — у часи, коли в організації навіть назви не було 🙈.
Нещодавно Slack запустив шаблони, вбудовані безпосередньо в робочий простір. Схоже на Notion — для групування всіх доків з онбордингу, вікіпедія організації, планувальники і т.д. (на скріні). Ще не тестили, невдовзі спробуємо.
Ну, а особлива насолода для мене, як людини схибленої на цифрах — аналітика Slack.
На скрінах кількість повідомлень, які команда написала за цей рік — майже 535 тисяч. І топ наших найбільш плідних в онлайн-комунікації колег всіх часів.
💡 До речі, у нас є правило: всі робочі питання вирішуються лише у спільних гілках відділів / редакцій. У приватних повідомленнях лише щось особисте, дуже точкове.
Це вирішує кілька завдань:
➡️ Можна відстежувати, що команди роблять, планують і як працюють.
➡️ Спільно докручувати ідеї.
➡️ Уникати або оперативно вирішувати конфлікти.
➡️ Тримати команду в робочому тонусі та на звʼязку один з одним (бо більшість людей працюють віддалено).
#практичне
Ну, і платити всі попередні 7 років, які ми ним користуємося (менші суми, бо кількість користувачів зростала поступово). Коротше, дуже-дуже багато грошей.
Ми їх не платимо. Бо Slack, як і багато інших сервісів, мають програми для ГО. Хтось надає безкоштовний доступ, хтось — суттєві знижки.
📌 Щоб їх отримати, треба пройти верифікацію ГО. Десь напряму через сайт відповідного сервісу, а у випадку зі Slack — через Techsoup Ukraine. Це міжнародний проєкт, який надає доступ до пільгового програмного забезпечення і онлайн-сервісів.
Загалом, у нас в організації прижилося не дуже багато онлайн-сервісів для планування і роботи. Але Slack — незмінне і святе.
Ми в ньому з 2017-го року, з перших днів роботи. Тоді нас було четверо, я запропонувала використовувати, у колег був спершу скепсис, але він швидко зник.
Бо це месенджер-робочий простір. Заходиш туди працювати і знаєш, що не будеш відволікатися на щось інше, як в тг чи фб.
Мене посміхає, що робочий простір досі називається Nonameyet. Назвала колись його так — у часи, коли в організації навіть назви не було 🙈.
Нещодавно Slack запустив шаблони, вбудовані безпосередньо в робочий простір. Схоже на Notion — для групування всіх доків з онбордингу, вікіпедія організації, планувальники і т.д. (на скріні). Ще не тестили, невдовзі спробуємо.
Ну, а особлива насолода для мене, як людини схибленої на цифрах — аналітика Slack.
На скрінах кількість повідомлень, які команда написала за цей рік — майже 535 тисяч. І топ наших найбільш плідних в онлайн-комунікації колег всіх часів.
💡 До речі, у нас є правило: всі робочі питання вирішуються лише у спільних гілках відділів / редакцій. У приватних повідомленнях лише щось особисте, дуже точкове.
Це вирішує кілька завдань:
➡️ Можна відстежувати, що команди роблять, планують і як працюють.
➡️ Спільно докручувати ідеї.
➡️ Уникати або оперативно вирішувати конфлікти.
➡️ Тримати команду в робочому тонусі та на звʼязку один з одним (бо більшість людей працюють віддалено).
#практичне
👍13❤2👏2