Ті, хто були на моєму благодійному вебінарі, мають памʼятати Нію Нікель — керівницю ГО “Епіпросвіта”, підприємицю та комунікаційницю. Вона ставила багато питань і давала не менше слушних порад 🫶.
Нещодавно Нія завела блог. Перший текст там — Чому благодійні фонди та громадські організації стануть самоокупними або перестануть існувати. І він заслуговує на вашу увагу.
За даними Open Data Bot в Україні на середину листопада зареєстровано майже 152 тис. організацій:
🔺 Благодійних фондів — 29 446
🔺 Благодійних організацій — 24 980
🔺 Громадський організацій — 97 391
На її думку (і я тут погоджуюся), фонди мають зробити диверсифікацію надходжень в яких грантова підтримка не перевищує 30% від всього масиву коштів.
Донати від фізичних осіб 20%, а решта — креативне вирішення конкретного фонду. Для когось це співпраця з бізнесами, для когось власні соціальні підприємства, для когось ендавмент.
І ось це лякає до громадський сектор до чортиків, бо вимагає радикально нових скілів, підприємництва, відповідного оновлення команди. Що це означає на практиці, кейси і решта — у тексті Нії.
Наші організації “Або” та “Меморіал” почали рух у той бік. Це непросто. Шишки вже набили і, вочевидь, набиватимемо й далі.
Принцип, який декларуємо на 2025 рік: кожен з проєктів, який лишиться у портфелі організації, має розуміти, де ще залучати кошти, окрім як від донорів.
І докладати до цього системних зусиль вже зараз, а не “колись згодом, коли буде час, кошти на додаткових людей у команді”.
Перший крок у той бік — кампанія “Донат на памʼять”, яку запустив Меморіал. Три тижні, 225 тис. гривень. Продовжуємо.
Бо донорських коштів недостатньо. Фінансування несистемне. А наші проєкти, навпаки, вже настільки системні та, у випадку Меморіалу, масштабні — що ми не можемо залежати винятково він коштів донорів.
Для нас наступний рік буде про глибинну перебудову всієї організації. Її майндсету. Планування. Бюджетування. Пріоритетів. Це лякає до чортиків. І надихає одночасно.
Коли обговорювали все це з командою, колега сказала дуже правильні слова, які не відпускають мене вже кілька тижнів:
У громадському секторі “зробив більше” не дорівнює “заробив більше” — для інвестування у команду, її розвиток, масштабування продукту.
Тож як пише Нія, завершуючи сві блог:
#фінанси
Нещодавно Нія завела блог. Перший текст там — Чому благодійні фонди та громадські організації стануть самоокупними або перестануть існувати. І він заслуговує на вашу увагу.
За даними Open Data Bot в Україні на середину листопада зареєстровано майже 152 тис. організацій:
🔺 Благодійних фондів — 29 446
🔺 Благодійних організацій — 24 980
🔺 Громадський організацій — 97 391
“Ця цифра дає отверезіти і зрозуміти, що жодні Old money [гроші від бізнесу] та грантові програми не можуть утримувати такий масив. Некомерційний сектор має прийти в свій баланс і шукати можливості до самозабезпечення”, — пише Нія.
На її думку (і я тут погоджуюся), фонди мають зробити диверсифікацію надходжень в яких грантова підтримка не перевищує 30% від всього масиву коштів.
Донати від фізичних осіб 20%, а решта — креативне вирішення конкретного фонду. Для когось це співпраця з бізнесами, для когось власні соціальні підприємства, для когось ендавмент.
І ось це лякає до громадський сектор до чортиків, бо вимагає радикально нових скілів, підприємництва, відповідного оновлення команди. Що це означає на практиці, кейси і решта — у тексті Нії.
Наші організації “Або” та “Меморіал” почали рух у той бік. Це непросто. Шишки вже набили і, вочевидь, набиватимемо й далі.
Принцип, який декларуємо на 2025 рік: кожен з проєктів, який лишиться у портфелі організації, має розуміти, де ще залучати кошти, окрім як від донорів.
І докладати до цього системних зусиль вже зараз, а не “колись згодом, коли буде час, кошти на додаткових людей у команді”.
Перший крок у той бік — кампанія “Донат на памʼять”, яку запустив Меморіал. Три тижні, 225 тис. гривень. Продовжуємо.
Бо донорських коштів недостатньо. Фінансування несистемне. А наші проєкти, навпаки, вже настільки системні та, у випадку Меморіалу, масштабні — що ми не можемо залежати винятково він коштів донорів.
Для нас наступний рік буде про глибинну перебудову всієї організації. Її майндсету. Планування. Бюджетування. Пріоритетів. Це лякає до чортиків. І надихає одночасно.
Коли обговорювали все це з командою, колега сказала дуже правильні слова, які не відпускають мене вже кілька тижнів:
“З кожним роком ми робимо все більше продуктів, все кращої якості, з дедалі масштабнішим впливом, працюємо до виснаження. Але скільки б зусиль ми б не докладали, вони напряму не конвертуються у гроші”.
У громадському секторі “зробив більше” не дорівнює “заробив більше” — для інвестування у команду, її розвиток, масштабування продукту.
Тож як пише Нія, завершуючи сві блог:
“Ми направду стоїмо в історичному моменті чергової зміни світу, коли відповідальність бізнесу проявляється не лише на папері, а самостійність благодійного сектору не просто балачки”.
#фінанси
❤21🔥1
У Польщі та Словаччині фізичні особи або бізнес можуть обирати, якій громадській організації переказати 1-2% своїх податків. Про це писали у коментарях до вчорашнього поста.
Пішла гуглити про то більше. І знаєте, що?
Виявляється, ще з 2019-го ЦЕДЕМ разом з коаліцією громадських організацій лобіюють цю тему в Україні (на свій сором, дізналася про це лише зараз 😱).
Два роки тому вони зареєстрували законопроєкт №7500, а у вересні 2024-го його включили до порядку денного ВР.
Більше про механізм відрахувань — тут (інфографіки з порівнянням досвіду різних країн), а це презентація схеми, яку пропонують в Україні.
З цікавого:
➡️ Найпершими такі закони впровадила Угорщина (1996!) та Молдова (2017).
➡️ В Україні пропонують сплачувати до 2% від суми ПДФО.
➡️ Якби 5% платників у 2022-му скористалися цією можливістю, сектор отримав би 160,7 млн. грн. (це лише 0,09% від всього ПДФО).
З інших слушних аргументів авторів ініціативи:
🔺 Держава – бюрократична, ГО — швидкі і гнучкі. Вони можуть ефективніше вирішувати низку питань.
🔺 З 2021 року довіра до неприбуткових організацій зросла на 20%. Отже надають такі послуги населенню, якими користуються та довіряють.
🔺 Це механізм справжнього народовладдя: люди розподіляють кошти на те, що є пріоритетним для них чи громади.
Автори проєкту зазначають: що його прийняття можливо лише за кілька років після завершення війни.
Бо наразі головний пріоритет — фінансування ЗСУ та нашої безпеки. І це правда.
Треба стежити. Якщо колись ухвалять, це буде тектонічна зміна нашої сфери 🔥.
#фінанси
Пішла гуглити про то більше. І знаєте, що?
Виявляється, ще з 2019-го ЦЕДЕМ разом з коаліцією громадських організацій лобіюють цю тему в Україні (на свій сором, дізналася про це лише зараз 😱).
Два роки тому вони зареєстрували законопроєкт №7500, а у вересні 2024-го його включили до порядку денного ВР.
Більше про механізм відрахувань — тут (інфографіки з порівнянням досвіду різних країн), а це презентація схеми, яку пропонують в Україні.
З цікавого:
➡️ Найпершими такі закони впровадила Угорщина (1996!) та Молдова (2017).
➡️ В Україні пропонують сплачувати до 2% від суми ПДФО.
➡️ Якби 5% платників у 2022-му скористалися цією можливістю, сектор отримав би 160,7 млн. грн. (це лише 0,09% від всього ПДФО).
“Майже всі донати зараз спрямовуються організаціями на програмну діяльність, тобто доходять до кінцевих бенефіціарів. Однак для стабільного функціонування самих благодійних чи громадських організацій потрібне адміністративне фінансування. Механізм відсоткового відрахування може забезпечити і те, і інше”, – пояснив Максим Лациба, один з ініціаторів законопроєкту.
З інших слушних аргументів авторів ініціативи:
🔺 Держава – бюрократична, ГО — швидкі і гнучкі. Вони можуть ефективніше вирішувати низку питань.
🔺 З 2021 року довіра до неприбуткових організацій зросла на 20%. Отже надають такі послуги населенню, якими користуються та довіряють.
🔺 Це механізм справжнього народовладдя: люди розподіляють кошти на те, що є пріоритетним для них чи громади.
Автори проєкту зазначають: що його прийняття можливо лише за кілька років після завершення війни.
Бо наразі головний пріоритет — фінансування ЗСУ та нашої безпеки. І це правда.
Треба стежити. Якщо колись ухвалять, це буде тектонічна зміна нашої сфери 🔥.
#фінанси
🔥23❤4👀1
Facebook вчора підкинув ось таку рекламу — 5 шаблонів грантових концепцій за 89 грн.
Не втрималася, купила зі скепсису і цікавості (бо шерів і коментів “хочу” під постом багато). Ловіть розпаковку.
📚 Що всередині?
- Пʼять доків на 1-3 сторінки з дуже узагальненими концепціями проєктів українською та англійською: можливості для жінок-фермерок, малий бізнес, гуманітарна допомога, реінтеграція ветеранів, молодь.
- Приклади опису: передумови, цілі проєкту, ЦА, етапи, очікувані результати, терміни, схема бюджету, саммарі.
В інструкції до паку авторка наголошує: це зразки, їх слід адаптувати під свою ідею, додати специфічну інформацію про проєкт і т.д.
❌ Що роздратувало (але як інструмент продажів ясно що має право на існування):
- Дешевий прийом про супер-мега знижку 89 грн замість 900 грн.
- Таймер “до завершення акції 1 година” (показувало одну годину що вчора, що сьогодні, що при кожному оновленні сторінки).
- Посил про “цей набір готових шаблонів допоможе вам зекономити час, створити переконливу концепцію та збільшити шанси на успіх”.
🙄 Кому можна купувати (мабуть):
Лише початківцям-початківцям, які ще не писали грантів і хочуть базово зрозуміти, що воно таке, яка структура, як формулюється.
💡 Поради, про які не просили:
- Варто було згадати і про кількісні показники, дати приклад їх опису. Це важливо (у шаблонах йдеться лише про якісні).
- Лишити ремарки з мікро-порадами бодай біля описів розділів “Передумови” та “Короткий опис проєкту”.
Мовляв, ось опис проблеми загальними фразами, обовʼязково додайте тут статистику, посилання на дослідження. А це саммарі проєкту, тут коротко окреслено проблему, очікуваний результат, вам ще слід обовʼязково додати — що конкретно зробите для його досягнення.
Уявімо, що аудиторія цих шаблонів — початківці з нульовою базою. Тоді у них може скластися враження, ніби саммарі проєкту — це просто набір загальних фраз на кшталт:
#розпаковка #грантрайтинг
Не втрималася, купила зі скепсису і цікавості (бо шерів і коментів “хочу” під постом багато). Ловіть розпаковку.
📚 Що всередині?
- Пʼять доків на 1-3 сторінки з дуже узагальненими концепціями проєктів українською та англійською: можливості для жінок-фермерок, малий бізнес, гуманітарна допомога, реінтеграція ветеранів, молодь.
- Приклади опису: передумови, цілі проєкту, ЦА, етапи, очікувані результати, терміни, схема бюджету, саммарі.
В інструкції до паку авторка наголошує: це зразки, їх слід адаптувати під свою ідею, додати специфічну інформацію про проєкт і т.д.
❌ Що роздратувало (але як інструмент продажів ясно що має право на існування):
- Дешевий прийом про супер-мега знижку 89 грн замість 900 грн.
- Таймер “до завершення акції 1 година” (показувало одну годину що вчора, що сьогодні, що при кожному оновленні сторінки).
- Посил про “цей набір готових шаблонів допоможе вам зекономити час, створити переконливу концепцію та збільшити шанси на успіх”.
🙄 Кому можна купувати (мабуть):
Лише початківцям-початківцям, які ще не писали грантів і хочуть базово зрозуміти, що воно таке, яка структура, як формулюється.
💡 Поради, про які не просили:
- Варто було згадати і про кількісні показники, дати приклад їх опису. Це важливо (у шаблонах йдеться лише про якісні).
- Лишити ремарки з мікро-порадами бодай біля описів розділів “Передумови” та “Короткий опис проєкту”.
Мовляв, ось опис проблеми загальними фразами, обовʼязково додайте тут статистику, посилання на дослідження. А це саммарі проєкту, тут коротко окреслено проблему, очікуваний результат, вам ще слід обовʼязково додати — що конкретно зробите для його досягнення.
Уявімо, що аудиторія цих шаблонів — початківці з нульовою базою. Тоді у них може скластися враження, ніби саммарі проєкту — це просто набір загальних фраз на кшталт:
“Цей проєкт спрямований на розширення прав і можливостей жінок-фермерів шляхом надання їм необхідних знань, навичок, ресурсів та підтримки для подолання бар'єрів та покращення їхнього життя. Проєкт буде зосереджений на розвитку потенціалу, доступі до ресурсів, зміцненні мереж та колективів, розширенні прав і можливостей та лідерства, а також на підвищенні обізнаності та адвокації”.
#розпаковка #грантрайтинг
❤15👍7👏1🤯1😐1
Хочу теж про це поговорити.
20-40% — це щомісячне недофінансування нашої фін- та проєктної команди. Дефіцит покриваємо з негрантових надходжень. І щоразу на межі — вдасться чи ні.
Звідки недофінансування?
Фінансова команда — це чотири людини: фіндир і він же юрист (тут нам просто пощастило), дві фінансові менеджерки, головна бухгалтерка.
У грантовому відділі — дві людини. Ще є асистентка-адміністраторка, яка бере на себе багато дрібної, але важливої, витратної за часом роботи.
У бюджети проєктів ми зазвичай закладаємо двох людей з фінансової команди і проєктного менеджера, зрідка — адміністратора (лише у великих проєктах, хоча насправді він залучений до роботи у всіх).
Кожного — на 20-50% щомісячного гонорару (вони у нас базово ринкові, не скажу, що високі). Відповідно, щоб покрити витрати лише на фінансову команду, треба мати одночасно у роботі від 8 проєктів 🙈.
При цьому, фінансовий директор залучений у всі проєкти, скільки б їх не було, бо має координувати, контролювати, перевіряти все, що робить його команда.
Головна бухгалтерка щомісяця здійснює від 200 до 450 платежів і готує для них первинку. З цим їй допомагають і асистент, і частково фінменеджерки. Ну і ясно, що лише первинкою робота бухгалтерки не обмежується.
Коли подаємо складний фінансовий звіт або проходимо аудит, над цим працюють усі четверо, розподіливши завдання.
Коли у нас була невелика ГО, мали лише одного фінменеджера та бухгалтера. Перший долучався на етапі звітування, другий — у платіжні дні раз на місяць.
Нині ж організація велика, зі складною інфраструктурою, тож потрібна повна залученість фінансової команди, їхня щоденна доступність. І не лише для закриття проєктних питань.
Увесь рік ми вибудовували систему фінансового прогнозування, налагодження різних процесів, оновлювали політики. Постійно працювали з різним спонтанно-поточним, що не закладено у жоден із проєктів, але необхідно робити-вирішувати-впроваджувати для здорового функціонування організації.
І це я зараз не пишу про інші адміністративні витрати. Бо ж вони не обмежуються лише фінансовою і проєктною командами.
А як у ваших організаціях це все влаштовано? Чи є теж дефіцит на адмінку?
#щовсередині
20-40% — це щомісячне недофінансування нашої фін- та проєктної команди. Дефіцит покриваємо з негрантових надходжень. І щоразу на межі — вдасться чи ні.
Звідки недофінансування?
Фінансова команда — це чотири людини: фіндир і він же юрист (тут нам просто пощастило), дві фінансові менеджерки, головна бухгалтерка.
У грантовому відділі — дві людини. Ще є асистентка-адміністраторка, яка бере на себе багато дрібної, але важливої, витратної за часом роботи.
У бюджети проєктів ми зазвичай закладаємо двох людей з фінансової команди і проєктного менеджера, зрідка — адміністратора (лише у великих проєктах, хоча насправді він залучений до роботи у всіх).
Кожного — на 20-50% щомісячного гонорару (вони у нас базово ринкові, не скажу, що високі). Відповідно, щоб покрити витрати лише на фінансову команду, треба мати одночасно у роботі від 8 проєктів 🙈.
При цьому, фінансовий директор залучений у всі проєкти, скільки б їх не було, бо має координувати, контролювати, перевіряти все, що робить його команда.
Головна бухгалтерка щомісяця здійснює від 200 до 450 платежів і готує для них первинку. З цим їй допомагають і асистент, і частково фінменеджерки. Ну і ясно, що лише первинкою робота бухгалтерки не обмежується.
Коли подаємо складний фінансовий звіт або проходимо аудит, над цим працюють усі четверо, розподіливши завдання.
Коли у нас була невелика ГО, мали лише одного фінменеджера та бухгалтера. Перший долучався на етапі звітування, другий — у платіжні дні раз на місяць.
Нині ж організація велика, зі складною інфраструктурою, тож потрібна повна залученість фінансової команди, їхня щоденна доступність. І не лише для закриття проєктних питань.
Увесь рік ми вибудовували систему фінансового прогнозування, налагодження різних процесів, оновлювали політики. Постійно працювали з різним спонтанно-поточним, що не закладено у жоден із проєктів, але необхідно робити-вирішувати-впроваджувати для здорового функціонування організації.
І це я зараз не пишу про інші адміністративні витрати. Бо ж вони не обмежуються лише фінансовою і проєктною командами.
А як у ваших організаціях це все влаштовано? Чи є теж дефіцит на адмінку?
#щовсередині
👍11❤5🔥1😢1
Ну що вам сказати, несподіваний факап із життя ГО - це коли:
- у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все,
- Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації,
- перевіряє її протягом 8 робочих днів, просить внести правки і на цей час тупо блокує рахунок 🤷♀️.
Яка логіка - хз. Ну перевіряйте собі. Знайдете порушення - блокуйте (а їх не буде, бо у нас все правильно, чисто, відзвітовано).
Ось так керівники ГО і сивіють передчасно 😅.
#факапи
- у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все,
- Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації,
- перевіряє її протягом 8 робочих днів, просить внести правки і на цей час тупо блокує рахунок 🤷♀️.
Яка логіка - хз. Ну перевіряйте собі. Знайдете порушення - блокуйте (а їх не буде, бо у нас все правильно, чисто, відзвітовано).
Ось так керівники ГО і сивіють передчасно 😅.
#факапи
🤬13😢11
У коментарях запитали, чи дозволяю я грантрайтерам працювати на інші ГО.
Тут маю кілька принципів. І якби один із них був порушений, я би звільнила людину:
🔺Не можна працювати на іншу медійну ГО. Це прямий конфлікт інтересів, неетично.
🔺Підробіток не має шкодити нашій ГО: у робочий і позаробочий час (коли критично з дедлайном) людина має бути на звʼязку, виконати свої зобовʼязання.
🔺 Ми за будь-яких обставин у пріоритеті.
🔺 Підробіток + робота не мають доводити до виснаження. Інакше людина стане неефективною.
Чи працюють наші грантрайтерки ще десь? Так. Поки 😅.
Одну з дівчат ми брали на парт-тайм, з нового року хочемо запросити на фул. На включеність людини це не вплинуло. Вона завжди на звʼязку. Виконує все, що має.
Ще одна екс-колега, яка нещодавно пішла в іншу ГО, щоб очолити грант-відділ — підпрацьовувала на компанію, яка допомагає писати грантові заявки. На роботі це не позначалося.
Третя колега нещодавно запитала, чи може у вільний час допомагати з грантами для друзів-підприємців. Я дозволила.
Чому дозволяю? Називаю цю причину “особистий податок управлінця”. Зараз поясню:
➡️ Ми купуємо увесь робочий час людини протягом місяця (ну або 80 годин на парт-таймі).
➡️ Мені це дає відчуття безпеки — поряд завжди є команда, яка зможе оперативно виконати завдання.
➡️ Те, наскільки ефективно цей час буде використано — залежить насамперед від мене як від керівниці.
➡️ Якщо я не маю можливості або не вмію давати завдання і вибудовувати процеси так, щоб співробітник відпрацьовував 100% свого часу з користю для організації — це винятково мої проблеми. Тоді я плачу за “вільні години”.
➡️ Якщо людина їх має, може використовувати, як заманеться.
Ахах, чи означає це, що я неефективна керівниця? Нууу покращувати точно є що 🙈.
Нині мій головний управлінський виклик у тому, що маю не одну і навіть не дві зони відповідальності.
У дні, коли треба концентровано попрацювати з командою фінвідділу, грантовий — не отримує достатньо уваги і завдань. Або коли я на заходах. Або коли день — це суцільні планірки, зустрічі з іншими командами, партнерами.
Який з цього вихід?
🔺 Мені треба був час, щоб “виростити” керівницю грант-відділу, яка роздаватиме завдання і контролюватиме їх виконання замість мене. Є.
🔺 Запровадити беклог: ми маємо перелік “негарячих”, але важливих завдань. Команда знає — якщо немає роботи з заявками та звітами, ми беремося за них. Є.
🔺Зробити команду автономною у пошуку партнерів та стратегічною роботою з фандрейзингом. Тут ще працювати і працювати. У процесі.
#щовсередині
Тут маю кілька принципів. І якби один із них був порушений, я би звільнила людину:
🔺Не можна працювати на іншу медійну ГО. Це прямий конфлікт інтересів, неетично.
🔺Підробіток не має шкодити нашій ГО: у робочий і позаробочий час (коли критично з дедлайном) людина має бути на звʼязку, виконати свої зобовʼязання.
🔺 Ми за будь-яких обставин у пріоритеті.
🔺 Підробіток + робота не мають доводити до виснаження. Інакше людина стане неефективною.
Чи працюють наші грантрайтерки ще десь? Так. Поки 😅.
Одну з дівчат ми брали на парт-тайм, з нового року хочемо запросити на фул. На включеність людини це не вплинуло. Вона завжди на звʼязку. Виконує все, що має.
Ще одна екс-колега, яка нещодавно пішла в іншу ГО, щоб очолити грант-відділ — підпрацьовувала на компанію, яка допомагає писати грантові заявки. На роботі це не позначалося.
Третя колега нещодавно запитала, чи може у вільний час допомагати з грантами для друзів-підприємців. Я дозволила.
Чому дозволяю? Називаю цю причину “особистий податок управлінця”. Зараз поясню:
➡️ Ми купуємо увесь робочий час людини протягом місяця (ну або 80 годин на парт-таймі).
➡️ Мені це дає відчуття безпеки — поряд завжди є команда, яка зможе оперативно виконати завдання.
➡️ Те, наскільки ефективно цей час буде використано — залежить насамперед від мене як від керівниці.
➡️ Якщо я не маю можливості або не вмію давати завдання і вибудовувати процеси так, щоб співробітник відпрацьовував 100% свого часу з користю для організації — це винятково мої проблеми. Тоді я плачу за “вільні години”.
➡️ Якщо людина їх має, може використовувати, як заманеться.
Ахах, чи означає це, що я неефективна керівниця? Нууу покращувати точно є що 🙈.
Нині мій головний управлінський виклик у тому, що маю не одну і навіть не дві зони відповідальності.
У дні, коли треба концентровано попрацювати з командою фінвідділу, грантовий — не отримує достатньо уваги і завдань. Або коли я на заходах. Або коли день — це суцільні планірки, зустрічі з іншими командами, партнерами.
Який з цього вихід?
🔺 Мені треба був час, щоб “виростити” керівницю грант-відділу, яка роздаватиме завдання і контролюватиме їх виконання замість мене. Є.
🔺 Запровадити беклог: ми маємо перелік “негарячих”, але важливих завдань. Команда знає — якщо немає роботи з заявками та звітами, ми беремося за них. Є.
🔺Зробити команду автономною у пошуку партнерів та стратегічною роботою з фандрейзингом. Тут ще працювати і працювати. У процесі.
#щовсередині
❤11👍4👏1
А є серед моїх підписників львівʼяни?
Сьогодні (27 листопада) о 19.30 у Планеті Кіно буде показ документальної стрічки від Меморіалу - "Перемоги 118".
На цій світлині Настя Швець, одна з героїнь фільму. Вона вижила під час ракетної атаки росії на будинок в Дніпрі. Тоді жертвами удару стали 46 людей. Серед них - батьки Насті.
Ця стрічка - наш найсильніший фільм памʼяті за три роки.
У Дніпрі ми зібрали повен зал на 200 глядачів, у Києві - орендували менший, а даремно. Люди сиділи і на сходах.
У Львові відвідувачі чомусь геть тяжко збираються 🤷♀️.
Стрічка не лише про біль.
Це фільм-терапія, фільм-зцілення, фільм-проживання.
Реєстрація тут: https://bit.ly/4fQN3mk
Сьогодні (27 листопада) о 19.30 у Планеті Кіно буде показ документальної стрічки від Меморіалу - "Перемоги 118".
На цій світлині Настя Швець, одна з героїнь фільму. Вона вижила під час ракетної атаки росії на будинок в Дніпрі. Тоді жертвами удару стали 46 людей. Серед них - батьки Насті.
Ця стрічка - наш найсильніший фільм памʼяті за три роки.
У Дніпрі ми зібрали повен зал на 200 глядачів, у Києві - орендували менший, а даремно. Люди сиділи і на сходах.
У Львові відвідувачі чомусь геть тяжко збираються 🤷♀️.
Стрічка не лише про біль.
Це фільм-терапія, фільм-зцілення, фільм-проживання.
Реєстрація тут: https://bit.ly/4fQN3mk
💔8
Спробувала розвідати, звідки взялася норма про 20% — ГО вважається ефективною, якщо її адміністративні витрати не перевищують 15-20% бюджету проєкту.
Гуглила довго, збочувалася по-різному, знайшла цікавеі сумне:
➡️ Ніхто не знає, коли, де і чому ця цифра зʼявилася. Проте мучить вона людей у всьому світі (в буквальному сенсі — я перечитала статті авторів з Австралії, Індії, Штатів, Британії).
➡️ Одна з теорій: коли громадський сектор зароджувався, він був дуже про волонтерство. Сфера розвивалася, проєкти ускладнювалися, установка про те “що добрі справи роблять у вільний час і безкоштовно” лишилася.
➡️ Є сотні публікацій, наукових статей і досліджень (!) про те, чому ця норма вбиває громадський сектор, сповільнює, робить менш ефективним.
➡️ Ці статті виходили як цьогоріч, так і 25 років тому. Ситуація, як бачимо, не надто змінилася.
Найбільш ґрунтовною мені здалася стаття в науковому журналі Stanford Social Innovation Review, яка вийшла у кхе-кхе 2009 році.
Називається The Nonprofit Starvation Cycle. Літературно я би переклала як “Замкнене коло виснаженості громадських організацій”. Ок, звучить все одно криво 😅, але суть ви вловили.
Причини цього пекельного кола очевидні:
🔺 Донори нереалістично оцінюють витрати на реалізацію проєктів і тиснуть на організації.
🔺 Організації бояться втратити фінансування, тому не озвучують реальні потреби.
Наслідки теж очевидні: хронічне виснаження, відтік кадрів, неможливість конкурувати за першокласних фахівців, відсутність інвестицій у технології, розвиток, процеси (продовжувати можу довго, ви все і так знаєте).
Але головне — результати проєктів. За умови здорового фінансування, вони могли би бути в рази масштабнішими та більш сталими.
Які висновки роблять автори? Та загалом прості:
➡️ Показуйте донорам реальні обґрунтовані бюджети.
➡️ Комунікуйте, адвокатуйте і захищайте свої справжні потреби.
➡️ Залучайте донорів до планування і обговорення річних бюджетів.
Останнє я собі слабко уявляю в реальному житті, але це був би цікавий експеримент — всі карти на стіл, ось, запропонуйте, як би ви оптимізували бюджет на нашому місці. Але так, щоб втілити у життя все заплановане.
#фінанси
Гуглила довго, збочувалася по-різному, знайшла цікаве
➡️ Ніхто не знає, коли, де і чому ця цифра зʼявилася. Проте мучить вона людей у всьому світі (в буквальному сенсі — я перечитала статті авторів з Австралії, Індії, Штатів, Британії).
➡️ Одна з теорій: коли громадський сектор зароджувався, він був дуже про волонтерство. Сфера розвивалася, проєкти ускладнювалися, установка про те “що добрі справи роблять у вільний час і безкоштовно” лишилася.
➡️ Є сотні публікацій, наукових статей і досліджень (!) про те, чому ця норма вбиває громадський сектор, сповільнює, робить менш ефективним.
➡️ Ці статті виходили як цьогоріч, так і 25 років тому. Ситуація, як бачимо, не надто змінилася.
Найбільш ґрунтовною мені здалася стаття в науковому журналі Stanford Social Innovation Review, яка вийшла у кхе-кхе 2009 році.
Називається The Nonprofit Starvation Cycle. Літературно я би переклала як “Замкнене коло виснаженості громадських організацій”. Ок, звучить все одно криво 😅, але суть ви вловили.
Причини цього пекельного кола очевидні:
🔺 Донори нереалістично оцінюють витрати на реалізацію проєктів і тиснуть на організації.
🔺 Організації бояться втратити фінансування, тому не озвучують реальні потреби.
Наслідки теж очевидні: хронічне виснаження, відтік кадрів, неможливість конкурувати за першокласних фахівців, відсутність інвестицій у технології, розвиток, процеси (продовжувати можу довго, ви все і так знаєте).
Але головне — результати проєктів. За умови здорового фінансування, вони могли би бути в рази масштабнішими та більш сталими.
Які висновки роблять автори? Та загалом прості:
➡️ Показуйте донорам реальні обґрунтовані бюджети.
➡️ Комунікуйте, адвокатуйте і захищайте свої справжні потреби.
➡️ Залучайте донорів до планування і обговорення річних бюджетів.
Останнє я собі слабко уявляю в реальному житті, але це був би цікавий експеримент — всі карти на стіл, ось, запропонуйте, як би ви оптимізували бюджет на нашому місці. Але так, щоб втілити у життя все заплановане.
“Спроба йти проти системи і показувати реальні витрати може обернутися катастрофою для однієї конкретної організації. Є ризик не отримати фінансування і зазнати репутаційних втрат. Особливо, якщо всі інші організації продовжуватимуть занижувати бюджети”, — пишуть автори.
#фінанси
❤11👍7🤔4
Вчора анонсувала показ стрічки «Перемоги 118» у Львові, яку відзняв Меморіал. Писала, що цей фільм про зцілення і проживання.
Ось, що мала на увазі. Була на показі у Києві. Там зібралося 60-70 людей. І тоді теж незнайомі та знайомі люди підходили, щоб просто обійнятися.
Важко описати словами емоцію, яку це створює, і сенс, який несе у собі. Проте це дуже потужне, підтримуюче і зцілююче відчуття. Тепле і важливе.
Ось, що мала на увазі. Була на показі у Києві. Там зібралося 60-70 людей. І тоді теж незнайомі та знайомі люди підходили, щоб просто обійнятися.
Важко описати словами емоцію, яку це створює, і сенс, який несе у собі. Проте це дуже потужне, підтримуюче і зцілююче відчуття. Тепле і важливе.
❤8💔2
Імпактний імпакт
Ну що вам сказати, несподіваний факап із життя ГО - це коли: - у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все, - Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації, - перевіряє її протягом 8 робочих днів…
Якщо комусь цікаво:
- захід сьогодні відбувся,
- рахунок ГО досі не розблокували.
Бо що - якщо працюєш у громадському секторі, мусиш вміти викручуватися навіть коли варіантів немає.
Так і живемо 🙄.
- захід сьогодні відбувся,
- рахунок ГО досі не розблокували.
Бо що - якщо працюєш у громадському секторі, мусиш вміти викручуватися навіть коли варіантів немає.
Так і живемо 🙄.
😱11❤5🌚2🤗1
Місяць тому Людмила Смоляр, керівниця комунікаційного відділу UAnimals, написала про їхній досвід збору донатів.
Понад 80% фінансування фонду — це саме благодійні внески. Диверсифікація мінімальна. Фонд мусить збирати їх нон-стоп, аби мати можливість допомагати тваринам.
А далі наводить кейси таких зборів:
🎃 Віртуальні гарбузи до Гелловіну. Один гарбуз коштує 85 гривень — це ціна чипу для чипування безпритульних тварин.
🎫 Віртуальні квитки на евакуаційні рейси. Один квиток — 100 гривень. Кошти йшли на пальне і клітки для транспортування тварин.
🧱 Віртуальні цеглини вартістю 333 гривні. Їх збирали, коли шукали гроші на побудову приміщення для лікування коней.
Мене цей пост Люди місяць не відпускав — досі думаю, для якого з наших проєктів і що саме могли би зробити.
А до Чорної пʼятниці UAnimals запустив геніальну кампанію у продовження цієї віртуально-осяжної серії (мушу зізнатися, що підгледіла це на фб у Тетяни Гонченко, авторки каналу Непозбувний книгочитун, який надихає мене на подвиги у своєму каналі 😅).
Так от. UAnimals створили Крамницю непотрібних речей.
Дуже класний і небанальний хід. І насправді ж продуманий до деталей. Саме ці деталі беруть на гачок і таки допереконують зробити донат, якщо перед тим вагався:
➡️ Замість звичної кнопки “задонатити” — кнопка “впізнаю себе, хочу гантелі” (ну чи інший товар).
➡️ Коротка історія про знайому багатьом ситуацію — саме той момент, коли приходить геніальне рішення купити непотрібну штуку.
➡️ Розповідь про те, на що саме підуть кошти за купівлю конкретно цього товару.
➡️ Миле повідомлення з подякою за самоіронію і гарне почуття гумору після здійснення покупки.
Купила у них гантелі для домашніх тренувань. Одні такі у мене вдома вже валяються.
п.с. Запитала у Люди, чи можна пошерити цей кейс, бо пост був лише для друзів. Вона відкрила і додала:
Тому насолодіться ще одним прекрасним лендингом для кампанії донатів 🐈🐕.
#практичне #фінанси
Понад 80% фінансування фонду — це саме благодійні внески. Диверсифікація мінімальна. Фонд мусить збирати їх нон-стоп, аби мати можливість допомагати тваринам.
“Одна зі штук, яка спонукає донатити, — коли посильний донат може оплатити щось конкретне, осяжне: наприклад, одну пачку ліків, 10 кілометрів дороги, один день обігріву приміщення”, — пише Людмила.
А далі наводить кейси таких зборів:
🎃 Віртуальні гарбузи до Гелловіну. Один гарбуз коштує 85 гривень — це ціна чипу для чипування безпритульних тварин.
🎫 Віртуальні квитки на евакуаційні рейси. Один квиток — 100 гривень. Кошти йшли на пальне і клітки для транспортування тварин.
🧱 Віртуальні цеглини вартістю 333 гривні. Їх збирали, коли шукали гроші на побудову приміщення для лікування коней.
Мене цей пост Люди місяць не відпускав — досі думаю, для якого з наших проєктів і що саме могли би зробити.
А до Чорної пʼятниці UAnimals запустив геніальну кампанію у продовження цієї віртуально-осяжної серії (мушу зізнатися, що підгледіла це на фб у Тетяни Гонченко, авторки каналу Непозбувний книгочитун, який надихає мене на подвиги у своєму каналі 😅).
Так от. UAnimals створили Крамницю непотрібних речей.
“Бувало ж таке, що ви спершу прагнули купити якусь річ, а потім не дуже-то її й використовували? У нас бувало, і не раз! Тож ми створили цю віртуальну крамничку, аби дати всім нам ще один шанс на імпульсивну покупку, яка тепер набуде значно більшого сенсу. Ми не надішлемо вам ніяких товарів, зате за зібрані з ваших «покупок» гроші оплатимо корм, ліки, чипи та інше необхідне для безпритульних тварин”.
Дуже класний і небанальний хід. І насправді ж продуманий до деталей. Саме ці деталі беруть на гачок і таки допереконують зробити донат, якщо перед тим вагався:
➡️ Замість звичної кнопки “задонатити” — кнопка “впізнаю себе, хочу гантелі” (ну чи інший товар).
➡️ Коротка історія про знайому багатьом ситуацію — саме той момент, коли приходить геніальне рішення купити непотрібну штуку.
➡️ Розповідь про те, на що саме підуть кошти за купівлю конкретно цього товару.
➡️ Миле повідомлення з подякою за самоіронію і гарне почуття гумору після здійснення покупки.
Купила у них гантелі для домашніх тренувань. Одні такі у мене вдома вже валяються.
п.с. Запитала у Люди, чи можна пошерити цей кейс, бо пост був лише для друзів. Вона відкрила і додала:
“Ти ще могла пропустити кейс із дровами! За три доби ми продали вже 50К полін по 8 гривень кожне”.
Тому насолодіться ще одним прекрасним лендингом для кампанії донатів 🐈🐕.
#практичне #фінанси
❤14🔥6👍1😁1
Можливо, ви та людина, яку тут шукають на фріланс. Ну або знайдете собі когось у коментах до поста 🙂.
❤5👍1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні вийшла 6-та і заключна частина нашого Youtube-проєкту ОДНЕЦІЛЕ. Він про те, як:
💸 Як влаштовувати збір донатів і чому вчать ментори зі зборів.
💸 Як зсередини виглядає робота фонду Притули і як генеряться ідеї для кампаній.
💸 Про закулісся туру гурту Антитіла і те, як вони збирають кошти.
💸 Про факапи, шахрайства і що робити, коли у тебе вкрали сотні тисяч донатів.
Мені видається, що це найкрутіший відео-проєкт, який робила команда “Або”.
За динамікою, харизмою ведучої, гумором, кількістю зіркових гостей, практичністю.
Там немає чергового успішного успіху, а дуже прикладні поради: як, що і куди.
Коротше, дивитися не нудно (якщо хтось гляне, напишіть, чи дійсно це так. Може, я дуже заангажована 😅).
Ми вигадали це шоу перед тим, як запускати кампанію “Донат на памʼять”, бо самі хотіли розібратися у нюансах і навчитися. Допомогло.
Ведучою стала Олександра Вазянова — активістка, дизайнерка фонду Притули, менторка в зборах (ага такі є, це ціла секта!).
До речі, саме Саша розробила нам дизайни для амбасадорської кампанії донатів на памʼять. За що їй велика дяка, бо наші креативи для першої хвилі були слабенькими. Ці ж нові виглядають круто.
#фінанси
💸 Як влаштовувати збір донатів і чому вчать ментори зі зборів.
💸 Як зсередини виглядає робота фонду Притули і як генеряться ідеї для кампаній.
💸 Про закулісся туру гурту Антитіла і те, як вони збирають кошти.
💸 Про факапи, шахрайства і що робити, коли у тебе вкрали сотні тисяч донатів.
Мені видається, що це найкрутіший відео-проєкт, який робила команда “Або”.
За динамікою, харизмою ведучої, гумором, кількістю зіркових гостей, практичністю.
Там немає чергового успішного успіху, а дуже прикладні поради: як, що і куди.
Коротше, дивитися не нудно (якщо хтось гляне, напишіть, чи дійсно це так. Може, я дуже заангажована 😅).
Ми вигадали це шоу перед тим, як запускати кампанію “Донат на памʼять”, бо самі хотіли розібратися у нюансах і навчитися. Допомогло.
Ведучою стала Олександра Вазянова — активістка, дизайнерка фонду Притули, менторка в зборах (ага такі є, це ціла секта!).
До речі, саме Саша розробила нам дизайни для амбасадорської кампанії донатів на памʼять. За що їй велика дяка, бо наші креативи для першої хвилі були слабенькими. Ці ж нові виглядають круто.
#фінанси
❤8👏1
Друзі, я на тиждень стишу темпи оновлення каналу. Бо мене забрали у невелику сімейну відпустку в гори.
Проте навіть дорогою туди, я умудрилася продивитися запис онлайн-конференції "Фандрейзер майбутнього: навички для стійкості та зростання" і зробити нотатки, які потім перетворяться на пости для каналу.
Тому навіть не думайте відписуватися! 😅
Проте навіть дорогою туди, я умудрилася продивитися запис онлайн-конференції "Фандрейзер майбутнього: навички для стійкості та зростання" і зробити нотатки, які потім перетворяться на пости для каналу.
Тому навіть не думайте відписуватися! 😅
❤27
Марічка Юрчак, засновниця тернопільського креативного простору Na пошті поділилася тут у коментарях дописом про свій досвід співпраці з УКФ.
Мені особисто заголовок виглядає надмірно агресивним. Проте все, що далі — обґрунтовано і заслуговує на увагу. Тому й виношу окремим постом.
До прикладу, абсурдність термінів звітування:
Розкажіть про свій досвід роботи з УКФ?
Ми подавалися раз, здається. Не пройшли технічний відбір — було щось не те з витягом про реєстрацію ГО (мовляв, він неповний). Фінвідділ замовив свіжий док під дату подачі, запевнили — що у “повній комплектації”. Але ніт. Десь ми таки недодивилися.
Мене це дуже розізлило. Проєкт може бути вартісним, подається від точно зареєстрованої організації з хорошим бекграундом, одна технічна деталь — і до побачення.
Чому б натомість не підказати, як то роблять інші донори — дошліть нам ось цей док протягом кількох днів, і все буде ок.
У коментарях до допису Марічки теж діляться своїм досвідом співпраці з іншим державним фондом:
Памʼятаю, мене такий формальний технічний підхід демотивував подаватися на наступні конкурси УКФ.
Відповідь УКФ на допис Марічки на скріні зверху.
Я розумію, що державні кошти і кошти від ЄС = дорівнює дуууууже багато дуууууже зайвої бюрократії. Завжди. До абсудру.
Цікаво, чи хтось колись всередині УКФ пробував зробити щось, аби спростити ті процедури там, де дійсно можна?
#донори
Мені особисто заголовок виглядає надмірно агресивним. Проте все, що далі — обґрунтовано і заслуговує на увагу. Тому й виношу окремим постом.
До прикладу, абсурдність термінів звітування:
“Необхідність подати звіт в рамках 2 місяців проєкту. На практиці це означає, що проєкт ще триває (наприклад, виставка), ще готуються якісь матеріали (наприклад, статті та інтерв‘ю), а тобі вже треба готувати звіт, бо звіт має бути не простий, а перевірений аудитором. Аудитор це робити за 2 дні не буде. В нашій ситуації це було за 2 тижні до крайдати. Відповідно, частина реально досягнутих показників не відображена у звіті”.
Розкажіть про свій досвід роботи з УКФ?
Ми подавалися раз, здається. Не пройшли технічний відбір — було щось не те з витягом про реєстрацію ГО (мовляв, він неповний). Фінвідділ замовив свіжий док під дату подачі, запевнили — що у “повній комплектації”. Але ніт. Десь ми таки недодивилися.
Мене це дуже розізлило. Проєкт може бути вартісним, подається від точно зареєстрованої організації з хорошим бекграундом, одна технічна деталь — і до побачення.
Чому б натомість не підказати, як то роблять інші донори — дошліть нам ось цей док протягом кількох днів, і все буде ок.
У коментарях до допису Марічки теж діляться своїм досвідом співпраці з іншим державним фондом:
“Я подавалась на ветеранський фонд (як ви казали - вони одного дерева яблука і форми всіх документів такі ж) і після збору всього пакету зі підписами і сканами, детального кошторису і обґрунтувань, мені відмовили через неправильну форму довідки про відсутність боргів в податкову, при тому що довідку надала, тільки про сплату всіх податків помісячно (що передбачає відсутність боргів), а не показала відсутність боргів .…бухгалтер моя не відрізнила ці дві довідки, а я не проконтролювала, бо створювала решту документів - цілий талмуд…. Ця відмова через таку причину мене вразила, мʼяко кажучи”.
Памʼятаю, мене такий формальний технічний підхід демотивував подаватися на наступні конкурси УКФ.
Відповідь УКФ на допис Марічки на скріні зверху.
Я розумію, що державні кошти і кошти від ЄС = дорівнює дуууууже багато дуууууже зайвої бюрократії. Завжди. До абсудру.
Цікаво, чи хтось колись всередині УКФ пробував зробити щось, аби спростити ті процедури там, де дійсно можна?
#донори
❤10🙈1
Ну що, я повернулася. На тижні знову буде багато постів 🫶.
Поки ділюся першими нотатками з онлайн-конференції “Фандрайзер майбутнього: навички для стійкості та зростання”.
З цінного: вони запросили кількох іноземних спікерів, яких раніше я не чула.
Один із них — Бен Сварт, керівник британської компанії Bright Spot, яка вчить фандрейзерів і допомагає залучати кошти.
Я не зустрічала в Україні таких компаній. Ніша майже пуста. Так, є ті, хто готують заявки під ключ. Проводять окремі курси і тренінги. Торік зʼявилася Національна мережа розвитку локальної філантропії (і це дуже важливо, писатиму окремо про то). Але все це трохи про інше.
У Bright Spot є подкаст про фандрейзинг, а в ньому аж 166 (!) епізодів і зручне сортування за темами. Буду поступово слухати і ділитися.
Під час виступу Бен розповів про передачу Appeal на BBC Radio 4.
Щотижня одна благодійна або громадська організація Британії отримує близько 3 хвилин ефіру, щоб розповісти про свою роботу. Опісля — оголошують збір донатів.
Журналістка Саллі Флетман вже десять років веде цю передачу. Її завдання — допомогти організаціям розказати історію так, щоб заохотити щонайбільше людей задонатити.
💸 Найменша сума, яку гарантовано збирає будь-яка організація після ефіру — $4 тисячі. Середня сума — $26 тисяч.
Щороку є одна-дві організації, які готують історію радикально інакше, аніж всі інші. Вони збирають значно-значно більше.
Однією з них стала MAG, яка займається розмінуванням територій у країнах Близького Сходу. Вона зібрала $130 тисяч.
Завдяки чому? Бо дуже вдумливо підійшли до вивчення аудиторії BBC Radio 4 і того, що може на неї вплинути. Дослідили:
🔺Які знаменитості є для цієї ЦА авторитетами?
🔺Яким ще медіа довіряє ЦА?
🔺Які державні інституції вона поважає?
🔺Коли саме аудиторія буде слухати передачу?
Це радіо слухають переважно старші, доволі консервативні люди, у багатьох вже є онуки.
Який підхід до них знайшли?
➡️ Ці люди дуже тішаться, коли спостерігають, як бавляться їхні онуки. Саме з цього емоційного гачка і почали історію — описуючи, як діти безтурботно граються у селі. Потім стається вибух. Дитина гине.
➡️ Історію подають персоніфіковано, а не узагальнено, з контекстом і майстерним сторлелінгом (прослухати її можна тут).
Уникають узагальнень. До прикладу, кажуть, що навіть 40 фунтів, які ви пожертвуєте, є важливими — це один день навчання розмінувальника.
➡️ Згадують, що свого часу принцеса Діана опікувалася питаннями розмінування (а вона є авторитетом для цієї ЦА). Нині знову треба приверати до увагу до проблеми.
➡️ Кажуть, що уряд Британії подвоїть суму пожертв (це додає довіри і відчуття, що твій особистий внесок стане ще більш вагомим).
➡️ Озвучує ролик Колін Фріман, багаторічний і відомий кореспондент The Sunday Telegraph — газети, яку читає ЦА.
Розбору цього та інших кейсів BBC Radio 4 присвячено подкаст з журналісткою передачі Саллі Флетман.
#фінанси
Поки ділюся першими нотатками з онлайн-конференції “Фандрайзер майбутнього: навички для стійкості та зростання”.
З цінного: вони запросили кількох іноземних спікерів, яких раніше я не чула.
Один із них — Бен Сварт, керівник британської компанії Bright Spot, яка вчить фандрейзерів і допомагає залучати кошти.
Я не зустрічала в Україні таких компаній. Ніша майже пуста. Так, є ті, хто готують заявки під ключ. Проводять окремі курси і тренінги. Торік зʼявилася Національна мережа розвитку локальної філантропії (і це дуже важливо, писатиму окремо про то). Але все це трохи про інше.
У Bright Spot є подкаст про фандрейзинг, а в ньому аж 166 (!) епізодів і зручне сортування за темами. Буду поступово слухати і ділитися.
Під час виступу Бен розповів про передачу Appeal на BBC Radio 4.
Щотижня одна благодійна або громадська організація Британії отримує близько 3 хвилин ефіру, щоб розповісти про свою роботу. Опісля — оголошують збір донатів.
Журналістка Саллі Флетман вже десять років веде цю передачу. Її завдання — допомогти організаціям розказати історію так, щоб заохотити щонайбільше людей задонатити.
💸 Найменша сума, яку гарантовано збирає будь-яка організація після ефіру — $4 тисячі. Середня сума — $26 тисяч.
Щороку є одна-дві організації, які готують історію радикально інакше, аніж всі інші. Вони збирають значно-значно більше.
Однією з них стала MAG, яка займається розмінуванням територій у країнах Близького Сходу. Вона зібрала $130 тисяч.
Завдяки чому? Бо дуже вдумливо підійшли до вивчення аудиторії BBC Radio 4 і того, що може на неї вплинути. Дослідили:
🔺Які знаменитості є для цієї ЦА авторитетами?
🔺Яким ще медіа довіряє ЦА?
🔺Які державні інституції вона поважає?
🔺Коли саме аудиторія буде слухати передачу?
Це радіо слухають переважно старші, доволі консервативні люди, у багатьох вже є онуки.
Який підхід до них знайшли?
➡️ Ці люди дуже тішаться, коли спостерігають, як бавляться їхні онуки. Саме з цього емоційного гачка і почали історію — описуючи, як діти безтурботно граються у селі. Потім стається вибух. Дитина гине.
➡️ Історію подають персоніфіковано, а не узагальнено, з контекстом і майстерним сторлелінгом (прослухати її можна тут).
Уникають узагальнень. До прикладу, кажуть, що навіть 40 фунтів, які ви пожертвуєте, є важливими — це один день навчання розмінувальника.
➡️ Згадують, що свого часу принцеса Діана опікувалася питаннями розмінування (а вона є авторитетом для цієї ЦА). Нині знову треба приверати до увагу до проблеми.
➡️ Кажуть, що уряд Британії подвоїть суму пожертв (це додає довіри і відчуття, що твій особистий внесок стане ще більш вагомим).
➡️ Озвучує ролик Колін Фріман, багаторічний і відомий кореспондент The Sunday Telegraph — газети, яку читає ЦА.
Розбору цього та інших кейсів BBC Radio 4 присвячено подкаст з журналісткою передачі Саллі Флетман.
#фінанси
❤24🤔2
Друзі, а розкажіть, як ваші ГО входять у 2025-й у сенсі бюджетів та фінансів?
Для нас січень-березень кожного року — це традиційно дуже важкі місяці.
Більшість великих контрактів завершуються у грудні, нові підписуються — у січні-лютому (якщо були перемоги в осінніх конкурсах) або у березні-травні (за конкурсами, які оголошують на початку року).
Це три місяці року, коли я традиційно сивію у прискорених темпах.
Памʼятаю, у 2021-му ми тимчасово урізали команді місячні гонорари на 20-30%, бо інших варіантів вижити просто не було. Опісля — компенсували недоотримане, що теж було капець непросто.
🔺Чи вдавалися ви колись до подібних заходів?
🔺Чи, може, маєте фінансову подушку на кризові місяці? Як її накопичували?
#щовсередині #фінанси
Для нас січень-березень кожного року — це традиційно дуже важкі місяці.
Більшість великих контрактів завершуються у грудні, нові підписуються — у січні-лютому (якщо були перемоги в осінніх конкурсах) або у березні-травні (за конкурсами, які оголошують на початку року).
Це три місяці року, коли я традиційно сивію у прискорених темпах.
Памʼятаю, у 2021-му ми тимчасово урізали команді місячні гонорари на 20-30%, бо інших варіантів вижити просто не було. Опісля — компенсували недоотримане, що теж було капець непросто.
🔺Чи вдавалися ви колись до подібних заходів?
🔺Чи, може, маєте фінансову подушку на кризові місяці? Як її накопичували?
#щовсередині #фінанси
Чи закритий у вас бюджет ГО на січень-березень 2025? 🫣
Anonymous Poll
10%
Так, проблем не буде
19%
Більш-менш
20%
Недофінансування суттєве
7%
Недофінансування є, покриємо з фін.подушки
44%
Просто хочу побачити відповіді