This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
85 додатків до описового звіту. Новий рекорд — ✅.
У Меморіалу є інституційний грант, який покриває орієнтовно 15% річного бюджету. Ця підтримка дуже цінна, бо не є проєктною — вона на діяльність організації в цілому. Вперше у нашій історії. Дозволяє дофінансувати тих людей, на яких бракувало коштів на початок року, і вкластися в організаційний розвиток (а на це вільних коштів зазвичай бракує).
Звітувати треба лише двічі, що є величезним плюсом. Проте є умова: слід показати все, що ви втілили за пів року — на ці кошти, за підтримки інших донорів, з благодійних внесків. А з огляду на масштаби діяльності Меморіалу — це дуже багато.
Тому до звіту у нас йде 85 додатків (на відео 45, але в кожній із тек — ще по 5+ документів). Спершу було менше, бо не деталізували аж настільки. Проте донор попросив доповнити, тож ми були щедрими.
У Меморіалу є інституційний грант, який покриває орієнтовно 15% річного бюджету. Ця підтримка дуже цінна, бо не є проєктною — вона на діяльність організації в цілому. Вперше у нашій історії. Дозволяє дофінансувати тих людей, на яких бракувало коштів на початок року, і вкластися в організаційний розвиток (а на це вільних коштів зазвичай бракує).
Звітувати треба лише двічі, що є величезним плюсом. Проте є умова: слід показати все, що ви втілили за пів року — на ці кошти, за підтримки інших донорів, з благодійних внесків. А з огляду на масштаби діяльності Меморіалу — це дуже багато.
Тому до звіту у нас йде 85 додатків (на відео 45, але в кожній із тек — ще по 5+ документів). Спершу було менше, бо не деталізували аж настільки. Проте донор попросив доповнити, тож ми були щедрими.
😱16❤11🤯5
Шукаємо нового керівника /-цю в Агенцію розвитку локальних медіа «Або». Аж не вірю, що ми нарешті наважилися на цей крок.
🔥 Деталі тут.
Направду, ми шукаємо більше, ніж просто директора /-ку. Не просто людину, якій я передам право підпису, яка вестиме комунікацію від нашого імені з донорами чи виступатиме на конференціях.
Ми шукаємо керуючого партнера /-ку. Знаю, що у громадському секторі такого поняття не існує. Проте ми не знайшли відповідник, який би передавав увесь масштаб повноважень і ролі цієї людини.
Нині «Або» — має двох співзасновників, це я і Олександр Білінський. Де-факто — ми шукаємо третього.
Людину, яка візьме на себе розвиток та керування організацією, а ми, поступово передавши увесь досвід і справи, перейдемо до Наглядової ради.
Чому таке рішення назріло?
Змінився медіаринок і виклики, які постають перед медіа. У 2017 ми прийшли на хвилі роздержавлення і розуміли, яка потреба у медіа і якої експертизи та ресурсів бракує — перейти в онлайн, підвищити якість матеріалів. Всі, хто хотів — перейшли. Професійність журналістів зросла.
Тепер виклики більш технологічні. Змінилася модель споживання контенту. AI впроваджується всюди і всіма. Монетизація — досі величезний біль, який суто грантами, рекламою і спільнотою вирішити важко.
На це треба реагувати. Комусь, хто, можливо, варився у геть іншій сфері всі ці роки і зможе привнести в організацію якісно нове бачення та підходи.
Ми вже почали роботу над оновленням стратегії «Або». Робота з локальним медіаринком — була і лишиться основою ДНК організації. А от питання про те, як ми маємо змінитися, що нового запропонувати — поки відкриті.
І відповіді на ці питання ми хочемо шукати спільно з новим партнером. Тим, хто стане новим амбасадором розвитку локального медіаринку.
Знаю, що знайти таку людину — завдання із зірочкою.
Тож побажайте нам удачі 🤞.
🔥 Деталі тут.
Направду, ми шукаємо більше, ніж просто директора /-ку. Не просто людину, якій я передам право підпису, яка вестиме комунікацію від нашого імені з донорами чи виступатиме на конференціях.
Ми шукаємо керуючого партнера /-ку. Знаю, що у громадському секторі такого поняття не існує. Проте ми не знайшли відповідник, який би передавав увесь масштаб повноважень і ролі цієї людини.
Нині «Або» — має двох співзасновників, це я і Олександр Білінський. Де-факто — ми шукаємо третього.
Людину, яка візьме на себе розвиток та керування організацією, а ми, поступово передавши увесь досвід і справи, перейдемо до Наглядової ради.
Чому таке рішення назріло?
Змінився медіаринок і виклики, які постають перед медіа. У 2017 ми прийшли на хвилі роздержавлення і розуміли, яка потреба у медіа і якої експертизи та ресурсів бракує — перейти в онлайн, підвищити якість матеріалів. Всі, хто хотів — перейшли. Професійність журналістів зросла.
Тепер виклики більш технологічні. Змінилася модель споживання контенту. AI впроваджується всюди і всіма. Монетизація — досі величезний біль, який суто грантами, рекламою і спільнотою вирішити важко.
На це треба реагувати. Комусь, хто, можливо, варився у геть іншій сфері всі ці роки і зможе привнести в організацію якісно нове бачення та підходи.
Ми вже почали роботу над оновленням стратегії «Або». Робота з локальним медіаринком — була і лишиться основою ДНК організації. А от питання про те, як ми маємо змінитися, що нового запропонувати — поки відкриті.
І відповіді на ці питання ми хочемо шукати спільно з новим партнером. Тим, хто стане новим амбасадором розвитку локального медіаринку.
Знаю, що знайти таку людину — завдання із зірочкою.
Тож побажайте нам удачі 🤞.
❤🔥20❤6👏1
Media Development Foundation опублікували дослідження про те, як регіональні медіа пережили 2025 рік. Окремий розділ — про грантову підтримку. Кілька важливих цифр звідти:
🔺 54% редакцій оцінили залежність від грантів як високу, 30% – як абсолютну.
🔺 Якщо у 2024 році 61% редакцій покривали 80–99% витрат за рахунок грантів, то у 2025 таких редакцій — лише 42% (і всі ми розуміємо чому).
🔺 Лише 2% незалежні від грантів, у 3% — залежність низька.
🔺 В середньому кожна редакція подає 12 заявок на рік, окремі — до 40.
🔺~30% – конверсія (відсоток виграних конкурсів).
🔺 54% редакцій оцінили залежність від грантів як високу, 30% – як абсолютну.
🔺 Якщо у 2024 році 61% редакцій покривали 80–99% витрат за рахунок грантів, то у 2025 таких редакцій — лише 42% (і всі ми розуміємо чому).
🔺 Лише 2% незалежні від грантів, у 3% — залежність низька.
🔺 В середньому кожна редакція подає 12 заявок на рік, окремі — до 40.
🔺~30% – конверсія (відсоток виграних конкурсів).
❤4😱1
Поділюся прикладом NDA, який ми нещодавно впровадили в обох наших організаціях. Точніше, переліком категорій конфіденційної інформації, який ліг в основу шаблону договору про нерозголошення.
Цей договір належав до тих завдань, які «обовʼязково треба зробити, але колись, коли буде час». І енну кількість років цей час не знаходився.
А потім трапився неприємний кейс: наші внутрішні документи, які можна було використати для аналітики під час написання магістерської роботи, могли потрапити в цю магістерку в оригінальному і повному вигляді, що не ок.
Дізнавшись про це, ми переконали студентку буквально за два тижні до захисту повністю перекроїти свою роботу.
І тоді ж зрозуміли, що причина проблеми у нас самих: чітких правил щодо використання внутрішніх напрацювань колегами, студентами, з якими часто взаємодіємо, партнерами — не існує.
Ми завжди керувалися загальним уявленням про етику ведення справ. Проте у кожної людини — воно ж своє. А хтось може щось порушити не від злого умислу, а банально — через незнання.
Через тиждень після інциденту угода про нерозголошення у нас зʼявилася. Час знайшовся.
Цей договір належав до тих завдань, які «обовʼязково треба зробити, але колись, коли буде час». І енну кількість років цей час не знаходився.
А потім трапився неприємний кейс: наші внутрішні документи, які можна було використати для аналітики під час написання магістерської роботи, могли потрапити в цю магістерку в оригінальному і повному вигляді, що не ок.
Дізнавшись про це, ми переконали студентку буквально за два тижні до захисту повністю перекроїти свою роботу.
І тоді ж зрозуміли, що причина проблеми у нас самих: чітких правил щодо використання внутрішніх напрацювань колегами, студентами, з якими часто взаємодіємо, партнерами — не існує.
Ми завжди керувалися загальним уявленням про етику ведення справ. Проте у кожної людини — воно ж своє. А хтось може щось порушити не від злого умислу, а банально — через незнання.
Через тиждень після інциденту угода про нерозголошення у нас зʼявилася. Час знайшовся.
❤12👀3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Я не мастриня рілз-жанру, але Zagoriy Foundation такі котики, що сподвигли мене навіть на це 🙈.
Того ж вечора, коли я написала про їхню книгу «Неблагодійні» (якої вже немає у продажі), зі мною звʼязалися. І сказали, що в офісі ще десь є примірник. Вже за кілька днів він був у мене.
Це дуже розчулило. Проте була в такій запарі останній місяць, що подякувати руки дійшли лише зараз ❤️.
Вже маю міні-чергу з тих, хто теж хоче прочитати книгу. Тож вона стане мандрівною.
Того ж вечора, коли я написала про їхню книгу «Неблагодійні» (якої вже немає у продажі), зі мною звʼязалися. І сказали, що в офісі ще десь є примірник. Вже за кілька днів він був у мене.
Це дуже розчулило. Проте була в такій запарі останній місяць, що подякувати руки дійшли лише зараз ❤️.
Вже маю міні-чергу з тих, хто теж хоче прочитати книгу. Тож вона стане мандрівною.
❤26🔥2😁1
На УП за підтримки GIZ вийшов спецпроєкт Як громадянське суспільство допомагає країні під час війни. Заг не дуже спокушає (як на мене), але з текстом є сенс ознайомитися.
Міркувала про те, який основний посил і чому GIZ вирішив створити цей спец. Підсвітити власний внесок і проєкт EMPOWER (логічно).
Що ще хотіли донести:
🔺 Громадський сектор в Україні потужний і страхує державу там, де вона не встигає. Проте застерігають від ризику: ГО не мають заміняти державу.
Якщо ГО гарно впоруються з соціальними послугами, екстреним реагуванням — це не означає, що ця діяльність має лишитися на них довічно. Слід передати державі кращі напрацювання і допомогти імплементувати у систему.
🔺 Міжнародне фінансування ГО в Україні і світі йде на спад. Фінансові проблеми у сектора будуть посилюватись. Час активно вибудовувати альтернативні моделі.
І тут вони мають прямий заклик до держави: час думати над принципово новими варіантами.
Про цей кейс не знала. Про відсоток з податків — так. Ми це не раз на каналі обговорювали.
🔺 Перспектива вступу України до ЄС висуває нові, суттєво більш жорсткі вимоги до роботи громадського сектора. До цього час готуватися.
Я за останні місяці дуже випала з інформаційної повістки через перевантаженість, проте попереднє враження — поки не розумію, що на практиці означає ЄС для громадського сектора. Бракує відповідних освітніх програм.
Якщо вони є, а я все пропустила — накидайте посилань, розкажіть.
Єдине що, ми от пройшли відбір на навчальну програму від литовського фонду. Загалом вона про зміцнення стійкості ГО. На відбірковому інтервʼю ми сказали, що з цим плюс-мінус раду дамо, план маємо. Наш основний запит інший — як інтегруватися в європейський ГО-простір. За межі типової програми це виходило, але організаторам сподобалося.
🔺 Європейські інституції відкриті до співпраці з громадянським суспільством, основним партнером залишається держава. І це, як на мене, важливе повідомлення.
Міркувала про те, який основний посил і чому GIZ вирішив створити цей спец. Підсвітити власний внесок і проєкт EMPOWER (логічно).
Що ще хотіли донести:
🔺 Громадський сектор в Україні потужний і страхує державу там, де вона не встигає. Проте застерігають від ризику: ГО не мають заміняти державу.
Якщо ГО гарно впоруються з соціальними послугами, екстреним реагуванням — це не означає, що ця діяльність має лишитися на них довічно. Слід передати державі кращі напрацювання і допомогти імплементувати у систему.
«Суть НГО – не просто розвозити гуманітарку, а будувати демократію та формувати суспільство, готове до вступу в Євросоюз».
🔺 Міжнародне фінансування ГО в Україні і світі йде на спад. Фінансові проблеми у сектора будуть посилюватись. Час активно вибудовувати альтернативні моделі.
І тут вони мають прямий заклик до держави: час думати над принципово новими варіантами.
«…наводить приклад Німеччини, де держава налагодила грошові потоки на користь НГО через судову систему: коли судді призначають порушникам штрафи, ці гроші за законом часто йдуть не в бюджет, а напряму благодійним організаціям чи національному товариству Червоного Хреста».
Про цей кейс не знала. Про відсоток з податків — так. Ми це не раз на каналі обговорювали.
🔺 Перспектива вступу України до ЄС висуває нові, суттєво більш жорсткі вимоги до роботи громадського сектора. До цього час готуватися.
Я за останні місяці дуже випала з інформаційної повістки через перевантаженість, проте попереднє враження — поки не розумію, що на практиці означає ЄС для громадського сектора. Бракує відповідних освітніх програм.
Якщо вони є, а я все пропустила — накидайте посилань, розкажіть.
Єдине що, ми от пройшли відбір на навчальну програму від литовського фонду. Загалом вона про зміцнення стійкості ГО. На відбірковому інтервʼю ми сказали, що з цим плюс-мінус раду дамо, план маємо. Наш основний запит інший — як інтегруватися в європейський ГО-простір. За межі типової програми це виходило, але організаторам сподобалося.
🔺 Європейські інституції відкриті до співпраці з громадянським суспільством, основним партнером залишається держава. І це, як на мене, важливе повідомлення.
«Саме тому громадським організаціям важливо посилювати свою експертність, щоб бути повноцінними учасниками цього діалогу та робити змістовний внесок у процес реформ. Громадськість має взяти на себе відповідальність не просто говорити, що уряд недопрацьовує, а й ініціювати допомогу там, де бачить проблему. Вчитись взаємодіяти з державою».
❤21🤔1
Що ж, у нас зʼявляється MEL-менеджер. Раніше цю роль виконував проєктний (або грантовий — як ми його називаємо) менеджер. Тепер окрема людина. Окрема функція.
Чому? Якщо геть чесно, то винятково через ускладнення вимог донорів, постійне розростання MEL-таблиць та звітів. Вони почали займати занадто багато часу та ресурсів. Настільки, що грант-менеджер не встигає займатися і фандрейзингом, як своєю основною функцією, і підготовкою звітів за проєктами, які веде.
MEL за кількісними показниками у нас налаштований непогано. Ми системно відстежуємо все те, що необхідно для реальної роботи організації, а не суто для звітів. А от якісні показники — достатньо ситуативно. Лише коли є конкретна потреба щось дослідити, зʼясувати, протестувати.
Чи є «дорослий» MEL для нас критично необхідним саме зараз? Ні (при тому, що я чудово розумію всі переваги, які це дає). Є більш нагальні позиції, які хотілося б закрити, щоб масштабувати діяльність.
Проте донори наполегливо штовхають нас у MEL. Раз так, будемо брати з цього максимум. І, окрім звітів, вибудовувати ґрунтовну систему аналітики та моніторингу якісних показників, заразом займемося дашбордами та автоматизацією.
Чудову людину для цього вже знайшли.
Цьому передувало кілька етапів співбесід. Напередодні другого ділилися з кандидатами тим, чого очікуємо від них через 3 та 9 місяців. Під час зустрічі обговорювали кожне із завдань і те, як кандидат бачить його виконання.
Ділюся документом з переліком завдань, які визначили для MEL-менеджера.
Чому? Якщо геть чесно, то винятково через ускладнення вимог донорів, постійне розростання MEL-таблиць та звітів. Вони почали займати занадто багато часу та ресурсів. Настільки, що грант-менеджер не встигає займатися і фандрейзингом, як своєю основною функцією, і підготовкою звітів за проєктами, які веде.
MEL за кількісними показниками у нас налаштований непогано. Ми системно відстежуємо все те, що необхідно для реальної роботи організації, а не суто для звітів. А от якісні показники — достатньо ситуативно. Лише коли є конкретна потреба щось дослідити, зʼясувати, протестувати.
Чи є «дорослий» MEL для нас критично необхідним саме зараз? Ні (при тому, що я чудово розумію всі переваги, які це дає). Є більш нагальні позиції, які хотілося б закрити, щоб масштабувати діяльність.
Проте донори наполегливо штовхають нас у MEL. Раз так, будемо брати з цього максимум. І, окрім звітів, вибудовувати ґрунтовну систему аналітики та моніторингу якісних показників, заразом займемося дашбордами та автоматизацією.
Чудову людину для цього вже знайшли.
Цьому передувало кілька етапів співбесід. Напередодні другого ділилися з кандидатами тим, чого очікуємо від них через 3 та 9 місяців. Під час зустрічі обговорювали кожне із завдань і те, як кандидат бачить його виконання.
Ділюся документом з переліком завдань, які визначили для MEL-менеджера.
❤21👍3🙏3🥰2🤨1🫡1
Друзі, вже 29 жовтня (тобто завтра!) відбудеться Українська конференція з фандрейзингу 2026. Цьогорічна тема — «ВАРТІ ДОВІРИ».
Співорганізаторкою є Світлана Пугач, директорка зі стратегічних партнерств фонду «Таблеточки». Для мене все, що робить Світлана, завжди йде зі знаком якості. Не хочу бути пафосною, проте скажу: щиро вважаю її однією з найсильніших українських експерток і практиків фандрейзингу.
І це не голослівно, бо була і на навчанні у неї, а останні 5 місяців+ Світлана є однією з наших менторок в межах програми посилення організаційної спроможності від Razom Ukraine та УКУ.
Тож захід раджу. Теж буду. Опісля обговоримо тут.
Серед ключових тем конференції:
➡️ Як будувати організації, яким довіряють?
➡️ Чому донори залишаються? Як перетворювати разову підтримку на довготривалі відносини та підтримувати зв’язок із донорами.
➡️ Від уваги до донату: креатив і математика фандрейзингу. Як створювати кампанії, у яких сильна ідея підкріплена ефективними механіками залучення коштів.
➡️ Консорціуми: сила разом чи тягар разом? Як обирати партнерів, розподіляти відповідальність і будувати ефективну співпрацю між організаціями (ось ця тема для мене особисто завтра буде у пріоритеті).
➡️ Чого хоче бізнес: 50 хвилин у його голові. Як зрозуміти потреби потенційних партнерів і сформувати пропозицію, яка враховує інтереси обох сторін.
➡️ Довіра і людяність як основа партнерств. Як зберігати довіру, залучати інших і працювати разом на довгій дистанції.
Детальна програма, спікери, квитки — тут.
Час: 10:00–16:45 за київським часом
Вартість квитка: 1099 грн
Формат: онлайн
Співорганізаторкою є Світлана Пугач, директорка зі стратегічних партнерств фонду «Таблеточки». Для мене все, що робить Світлана, завжди йде зі знаком якості. Не хочу бути пафосною, проте скажу: щиро вважаю її однією з найсильніших українських експерток і практиків фандрейзингу.
І це не голослівно, бо була і на навчанні у неї, а останні 5 місяців+ Світлана є однією з наших менторок в межах програми посилення організаційної спроможності від Razom Ukraine та УКУ.
Тож захід раджу. Теж буду. Опісля обговоримо тут.
Серед ключових тем конференції:
➡️ Як будувати організації, яким довіряють?
➡️ Чому донори залишаються? Як перетворювати разову підтримку на довготривалі відносини та підтримувати зв’язок із донорами.
➡️ Від уваги до донату: креатив і математика фандрейзингу. Як створювати кампанії, у яких сильна ідея підкріплена ефективними механіками залучення коштів.
➡️ Консорціуми: сила разом чи тягар разом? Як обирати партнерів, розподіляти відповідальність і будувати ефективну співпрацю між організаціями (ось ця тема для мене особисто завтра буде у пріоритеті).
➡️ Чого хоче бізнес: 50 хвилин у його голові. Як зрозуміти потреби потенційних партнерів і сформувати пропозицію, яка враховує інтереси обох сторін.
➡️ Довіра і людяність як основа партнерств. Як зберігати довіру, залучати інших і працювати разом на довгій дистанції.
Детальна програма, спікери, квитки — тут.
Час: 10:00–16:45 за київським часом
Вартість квитка: 1099 грн
Формат: онлайн
❤7🥰1
Вчора у SMM-менеджерки нашого медіа «Характер» Лєри та її чоловіка-військового було друге день народження 💔.
Вони живуть в Ізюмі на Харківщині. Пряме влучання КАБ у будинок, осколкові поранення (на щастя, нічого критичного), але багато втраченого майна.
Якщо раптом маєте бажання і можливість теж підтримати нашу колегу будь-якою сумою, буду дуже вдячна.
📌️️️️️️ Банка: https://send.monobank.ua/jar/6FAhaqSPhs
📌️️️️️️ Карта банки: 4874100034358153
Вони живуть в Ізюмі на Харківщині. Пряме влучання КАБ у будинок, осколкові поранення (на щастя, нічого критичного), але багато втраченого майна.
Якщо раптом маєте бажання і можливість теж підтримати нашу колегу будь-якою сумою, буду дуже вдячна.
📌️️️️️️ Банка: https://send.monobank.ua/jar/6FAhaqSPhs
📌️️️️️️ Карта банки: 4874100034358153
💔11😢4😱1