До речі, до 9 грудня Представництво ЄС приймає листи з пропозиціями до цього ж обговорення: якими мають бути пріоритети підтримки, що варто поліпшити у співпраці між донорами та ГО.

Раптом у когось з вас буде натхнення і час, то ось вводні:

📩: DELEGATION-UKRAINE-CIVILSOCIETY@eeas.europa.eu

📌 Тема листа: Priorities for financial support to civil society for their contribution to EU integration of Ukraine.

📌 Обсяг: до 2 сторінок А4.

📌 Питання, які їх цікавлять:
- In which areas and sectors is it most important to engage civil society?
- Which are the difficulties that should be addressed?
- Which role do you see for civil society in these areas?

💡 Сама я періодично долучаюся до подібних обговорень. Чому?

- Можливість заявити про організацію і пріоритети тих ніш, з якими працюю.

- Додаткова впізнаваність "Або" серед донорів (яка періодично спрацює у плюс у дуже несподіваних ситуаціях).

Але то вже тема для окремого поста 🙄.

Закони про іноземних агентів можуть ухвалити у низці країн Європи. Вперше про це почула (і дуже здивувалася) від Катерини Сергацкової, засновниці 2402 Foundation.

Ось її розлогий пост про тиск на громадський сектор у Європі.

“Такий самий закон можуть вже скоро прийняти в Болгарії, Словаччині, Хорватії, Сербії, Румунії, Північній Македонії (підкажіть, де ще? Може когось забула). Також ходять розмови про те, що розгляд закону про іноагентів можуть підняти в Нідерландах (ага!)”, — пише Катя.

Пішла гуглити далі, і ще продовжу.

Поки ж раджу почитати статтю від команди Balkan Investigative Reporting Network EU’s ‘foreign Agent Law’ Is Misguided, опубліковану в травні. Якщо коротко, то:

➡️ Закони про «іноземних агентів» ухвалили або запропонували в Боснії і Герцеговині, Франції, Киргизстані та Словаччині.

➡️ ЄС засудив багато з цих законів як авторитарні й несумісні зі своїми цінностями.

➡️ І запропонував власну директиву для подібного контролю.

➡️ Основна мета — нібито запобігти втручанню у справи ЄС з боку Росії та підвищити прозорість фінансування сектора.

➡️ Для цього хочуть створити обов’язковий публічний реєстр організацій та осіб, які отримують фінансування від урядів інших країн чи їх посередників.

➡️ Доведеться вести багато додаткової документації, яку можуть будь-коли запитати для перевірки і оштрафувати у разі відсутності чи неповноти.

“Директива накладає значне адміністративне навантаження, особливо для невеликих організацій. Можливості для зловживань з боку чиновників, які діють недобросовісно, є безмежними”, — пояснюють автори.

І додають, що це лицемірно, бо “директива підриває зусилля ЄС протидіяти поширенню законів про іноземних агентів у Євразії. Раніше ЄС домігся скасування таких законів у Киргизстані та допоміг у Грузії. Проте нині його критика виглядає непереконливо”.

Фото: Катерина Сергацкова. Слайд з презентації про проблеми сектора від однієї з організацій громадянського суспільства у Словаччині.

#якщокоротко

Це не езотерична абракадабра 😅. А те, що мене рятує в ситуаціях “написати заявку за добу”. Трошки дивний, але дієвий інструмент (для мене).

Точно знаю, що заявку середньої+ складності для своєї ГО можу написати за 8-12 годин з нуля. І це буде якісний документ, а не шопопало-абибуло.

Я чесно намагаюся не допускати таких ситуацій. Проте періодично трапляється.

💡У таких випадках мій алгоритм:

- віддати фін.відділу в роботу фінансові опитувальники, збір інших документів,
- попросити асистентку зібрати пак потрібних резюме,
- виписати перелік активностей,
- скласти драфт бюджету з нотатками для фін.команди,
- трохи скоротити активності (часто те, що вигадалося “на око” з бюджетом не мечиться),
- віддати фін.відділу в роботу бюджет,
- писати заявку.

Важливо спершу запаралелити всі можливі процеси, лише потім сідати за свій шматок роботи. Інакше — провал.

Істина очевидна, проте колись давно-давно я відкладала до останнього роботу з бюджетами, бо не любила її. Так не можна.

Що відбувається далі? Я вимикаюся зі всіх робочих чатів, окрім фінансового. І тут важливо сконцентруватися і не тупити.

Останні роки три мене безвідмовно рятує ось та схемка з фото. Що воно таке?

🔲 — це 25-хвилинні часові слоти. Рахую, скільки їх лишилося до дедлайну,

⚫️ — кількість розділів заявки, які слід заповнити + одне на переклад англійською (тут чат GPT в поміч),

🔺— зібрати листа, всі документи, додатки, відправити.

Далі вмикаю таймер на 25 хв і пишу. Викреслюю квадратики і кола пропорційно тому, як спливає час і просувається робота.

На здатність концентруватися, тримати ритм — впливає магічно.

А які у вас рецепти і інструменти, щоб вигребти в таких ситуаціях? 🙈

#практичне

Ось такі пости я теж зрідка закидатиму. Коли збиратиму для близьких людей.

А це саме той випадок. Бо збір - для одного з журналістів з нашої локальної мережі The City.

На початку повномасштабки він опинився в окупації. Вибрався за кордон. Повернуся в Україну. І от тепер поїхав назад на схід зі зброєю у руках.

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/4sTQRukjM2

Буду вдячна будь-якій сумі ❤️.

А, ну і ще сьогодні той єдиний день у році, коли можна писати: донат - найкраще мені привітання з днем народження 🙄.

А ще підкажіть мені як блогеру-аматору, чи цікаво вам читати ось ті довгі пости про цифри, тренди, дослідження? Як от останній і про іноагентів в ЄС ⬆️.

Писати - 👍
Можна і без них - 😁

Подаємо заявку на премію Responsibility Award від платформи памʼяті Меморіал з акцією “Стіл памʼяті”.

Думаю, чимало з вас 29 серпня — у День памʼяті захисників — бачили у ресторанах і кавʼярнях оздоблені, зарезервовані на увесь день столики з фотографіями або іменами полеглих захисників та захисниць і табличками, куди відвідувачі могли вписати тих, кого теж хочуть згадати.

Це була акція, яку організували ми спільно з Фондом імені Іллі Грабара. Залучили до неї 800 закладів з 7 країн.

Так от, експрес-порада грантрайтерам-початківцям за мотивами редагування заявки на цю премію:

✏️ Розділ заявки: Коротко опишіть, як налагодженні партнерства в межах проєкту вплинули на розвиток, спроможність вашої організації.

❌ Неправильно починати: Налагоджені партнерства в межах акції “Стіл пам’яті” суттєво посилили розвиток та спроможність платформи пам’яті “Меморіал”.

❎ Натомість: Раджу не вживати такі загальні речення, які лиш перефразовують питання. Відразу давайте фактаж, який показує і доводить, що ви посилили це і те. Факти говорять самі за себе.

✏️ Розділ заявки: Розкажіть про отримані результати в межах вашого партнерського проєкту за 2024 рік. Додайте кількісні та якісні показники.

❌ Неправильно починати: У 2024 році ініціатива "Стіл пам’яті", реалізована платформою "Меморіал" у партнерстві з Фондом імені Іллі Грабара, досягла значного впливу як на національному, так і на міжнародному рівнях.

❎ Натомість: Аналогічно. Фактаж, який продемонструє вплив.

💡Приклад:

- 800 закладів долучилися до акції: ресторани, кав’ярні, бібліотеки та університети в Україні (це на 700 більше, ніж 2023 року, коли Фонд імені Іллі Грабара влаштовував акцію вперше і робив це самостійно).

- 6 країн світу (Польща, Великобританія, Чехія, Португалія, Швеція, Японія, Канада) організували свої "Столи пам’яті".

Всьо, я додому. Всім гарного вечора і тихих вихідних 🫶.

#грантрайтинг

Ті, хто були на моєму благодійному вебінарі, мають памʼятати Нію Нікель — керівницю ГО “Епіпросвіта”, підприємицю та комунікаційницю. Вона ставила багато питань і давала не менше слушних порад 🫶.

Нещодавно Нія завела блог. Перший текст там — Чому благодійні фонди та громадські організації стануть самоокупними або перестануть існувати. І він заслуговує на вашу увагу.

За даними Open Data Bot в Україні на середину листопада зареєстровано майже 152 тис. організацій:

🔺 Благодійних фондів — 29 446
🔺 Благодійних організацій — 24 980
🔺 Громадський організацій — 97 391

“Ця цифра дає отверезіти і зрозуміти, що жодні Old money [гроші від бізнесу] та грантові програми не можуть утримувати такий масив. Некомерційний сектор має прийти в свій баланс і шукати можливості до самозабезпечення”, — пише Нія.

На її думку (і я тут погоджуюся), фонди мають зробити диверсифікацію надходжень в яких грантова підтримка не перевищує 30% від всього масиву коштів.

Донати від фізичних осіб 20%, а решта — креативне вирішення конкретного фонду. Для когось це співпраця з бізнесами, для когось власні соціальні підприємства, для когось ендавмент.

І ось це лякає до громадський сектор до чортиків, бо вимагає радикально нових скілів, підприємництва, відповідного оновлення команди. Що це означає на практиці, кейси і решта — у тексті Нії.

Наші організації “Або” та “Меморіал” почали рух у той бік. Це непросто. Шишки вже набили і, вочевидь, набиватимемо й далі.

Принцип, який декларуємо на 2025 рік: кожен з проєктів, який лишиться у портфелі організації, має розуміти, де ще залучати кошти, окрім як від донорів.

І докладати до цього системних зусиль вже зараз, а не “колись згодом, коли буде час, кошти на додаткових людей у команді”.

Перший крок у той бік — кампанія “Донат на памʼять”, яку запустив Меморіал. Три тижні, 225 тис. гривень. Продовжуємо.

Бо донорських коштів недостатньо. Фінансування несистемне. А наші проєкти, навпаки, вже настільки системні та, у випадку Меморіалу, масштабні — що ми не можемо залежати винятково він коштів донорів.

Для нас наступний рік буде про глибинну перебудову всієї організації. Її майндсету. Планування. Бюджетування. Пріоритетів. Це лякає до чортиків. І надихає одночасно.

Коли обговорювали все це з командою, колега сказала дуже правильні слова, які не відпускають мене вже кілька тижнів:

“З кожним роком ми робимо все більше продуктів, все кращої якості, з дедалі масштабнішим впливом, працюємо до виснаження. Але скільки б зусиль ми б не докладали, вони напряму не конвертуються у гроші”.

У громадському секторі “зробив більше” не дорівнює “заробив більше” — для інвестування у команду, її розвиток, масштабування продукту.

Тож як пише Нія, завершуючи сві блог:

“Ми направду стоїмо в історичному моменті чергової зміни світу, коли відповідальність бізнесу проявляється не лише на папері, а самостійність благодійного сектору не просто балачки”.

#фінанси

У Польщі та Словаччині фізичні особи або бізнес можуть обирати, якій громадській організації переказати 1-2% своїх податків. Про це писали у коментарях до вчорашнього поста.

Пішла гуглити про то більше. І знаєте, що?

Виявляється, ще з 2019-го ЦЕДЕМ разом з коаліцією громадських організацій лобіюють цю тему в Україні (на свій сором, дізналася про це лише зараз 😱).

Два роки тому вони зареєстрували законопроєкт №7500, а у вересні 2024-го його включили до порядку денного ВР.

Більше про механізм відрахувань — тут (інфографіки з порівнянням досвіду різних країн), а це презентація схеми, яку пропонують в Україні.

З цікавого:

➡️ Найпершими такі закони впровадила Угорщина (1996!) та Молдова (2017).
➡️ В Україні пропонують сплачувати до 2% від суми ПДФО.
➡️ Якби 5% платників у 2022-му скористалися цією можливістю, сектор отримав би 160,7 млн. грн. (це лише 0,09% від всього ПДФО).

“Майже всі донати зараз спрямовуються організаціями на програмну діяльність, тобто доходять до кінцевих бенефіціарів. Однак для стабільного функціонування самих благодійних чи громадських організацій потрібне адміністративне фінансування. Механізм відсоткового відрахування може забезпечити і те, і інше”, – пояснив Максим Лациба, один з ініціаторів законопроєкту.

З інших слушних аргументів авторів ініціативи:

🔺 Держава – бюрократична, ГО — швидкі і гнучкі. Вони можуть ефективніше вирішувати низку питань.

🔺 З 2021 року довіра до неприбуткових організацій зросла на 20%. Отже надають такі послуги населенню, якими користуються та довіряють.

🔺 Це механізм справжнього народовладдя: люди розподіляють кошти на те, що є пріоритетним для них чи громади.

Автори проєкту зазначають: що його прийняття можливо лише за кілька років після завершення війни.

Бо наразі головний пріоритет — фінансування ЗСУ та нашої безпеки. І це правда.

Треба стежити. Якщо колись ухвалять, це буде тектонічна зміна нашої сфери 🔥.

#фінанси

Facebook вчора підкинув ось таку рекламу — 5 шаблонів грантових концепцій за 89 грн.

Не втрималася, купила зі скепсису і цікавості (бо шерів і коментів “хочу” під постом багато). Ловіть розпаковку.

📚 Що всередині?

- Пʼять доків на 1-3 сторінки з дуже узагальненими концепціями проєктів українською та англійською: можливості для жінок-фермерок, малий бізнес, гуманітарна допомога, реінтеграція ветеранів, молодь.

- Приклади опису: передумови, цілі проєкту, ЦА, етапи, очікувані результати, терміни, схема бюджету, саммарі.

В інструкції до паку авторка наголошує: це зразки, їх слід адаптувати під свою ідею, додати специфічну інформацію про проєкт і т.д.

❌ Що роздратувало (але як інструмент продажів ясно що має право на існування):

- Дешевий прийом про супер-мега знижку 89 грн замість 900 грн.

- Таймер “до завершення акції 1 година” (показувало одну годину що вчора, що сьогодні, що при кожному оновленні сторінки).

- Посил про “цей набір готових шаблонів допоможе вам зекономити час, створити переконливу концепцію та збільшити шанси на успіх”.

🙄 Кому можна купувати (мабуть):

Лише початківцям-початківцям, які ще не писали грантів і хочуть базово зрозуміти, що воно таке, яка структура, як формулюється.

💡 Поради, про які не просили:

- Варто було згадати і про кількісні показники, дати приклад їх опису. Це важливо (у шаблонах йдеться лише про якісні).

- Лишити ремарки з мікро-порадами бодай біля описів розділів “Передумови” та “Короткий опис проєкту”.

Мовляв, ось опис проблеми загальними фразами, обовʼязково додайте тут статистику, посилання на дослідження. А це саммарі проєкту, тут коротко окреслено проблему, очікуваний результат, вам ще слід обовʼязково додати — що конкретно зробите для його досягнення.

Уявімо, що аудиторія цих шаблонів — початківці з нульовою базою. Тоді у них може скластися враження, ніби саммарі проєкту — це просто набір загальних фраз на кшталт:

“Цей проєкт спрямований на розширення прав і можливостей жінок-фермерів шляхом надання їм необхідних знань, навичок, ресурсів та підтримки для подолання бар'єрів та покращення їхнього життя. Проєкт буде зосереджений на розвитку потенціалу, доступі до ресурсів, зміцненні мереж та колективів, розширенні прав і можливостей та лідерства, а також на підвищенні обізнаності та адвокації”.

#розпаковка #грантрайтинг

Хочу теж про це поговорити.

20-40% — це щомісячне недофінансування нашої фін- та проєктної команди. Дефіцит покриваємо з негрантових надходжень. І щоразу на межі — вдасться чи ні.

Звідки недофінансування?

Фінансова команда — це чотири людини: фіндир і він же юрист (тут нам просто пощастило), дві фінансові менеджерки, головна бухгалтерка.

У грантовому відділі — дві людини. Ще є асистентка-адміністраторка, яка бере на себе багато дрібної, але важливої, витратної за часом роботи.

У бюджети проєктів ми зазвичай закладаємо двох людей з фінансової команди і проєктного менеджера, зрідка — адміністратора (лише у великих проєктах, хоча насправді він залучений до роботи у всіх).

Кожного — на 20-50% щомісячного гонорару (вони у нас базово ринкові, не скажу, що високі). Відповідно, щоб покрити витрати лише на фінансову команду, треба мати одночасно у роботі від 8 проєктів 🙈.

При цьому, фінансовий директор залучений у всі проєкти, скільки б їх не було, бо має координувати, контролювати, перевіряти все, що робить його команда.

Головна бухгалтерка щомісяця здійснює від 200 до 450 платежів і готує для них первинку. З цим їй допомагають і асистент, і частково фінменеджерки. Ну і ясно, що лише первинкою робота бухгалтерки не обмежується.

Коли подаємо складний фінансовий звіт або проходимо аудит, над цим працюють усі четверо, розподіливши завдання.

Коли у нас була невелика ГО, мали лише одного фінменеджера та бухгалтера. Перший долучався на етапі звітування, другий — у платіжні дні раз на місяць.

Нині ж організація велика, зі складною інфраструктурою, тож потрібна повна залученість фінансової команди, їхня щоденна доступність. І не лише для закриття проєктних питань.

Увесь рік ми вибудовували систему фінансового прогнозування, налагодження різних процесів, оновлювали політики. Постійно працювали з різним спонтанно-поточним, що не закладено у жоден із проєктів, але необхідно робити-вирішувати-впроваджувати для здорового функціонування організації.

І це я зараз не пишу про інші адміністративні витрати. Бо ж вони не обмежуються лише фінансовою і проєктною командами.

А як у ваших організаціях це все влаштовано? Чи є теж дефіцит на адмінку?

#щовсередині

Винесу цей свій коментар окремим постом, бо тут про важливе.

#щовсередині

Ну що вам сказати, несподіваний факап із життя ГО - це коли:

- у тебе за кілька днів захід, треба заплатити готелю, за кейтеринг і ось це все,
- Приватбанк вирішує, що саме зараз час оновити анкету з даними організації,
- перевіряє її протягом 8 робочих днів, просить внести правки і на цей час тупо блокує рахунок 🤷‍♀️.

Яка логіка - хз. Ну перевіряйте собі. Знайдете порушення - блокуйте (а їх не буде, бо у нас все правильно, чисто, відзвітовано).

Ось так керівники ГО і сивіють передчасно 😅.

#факапи

У коментарях запитали, чи дозволяю я грантрайтерам працювати на інші ГО.

Тут маю кілька принципів. І якби один із них був порушений, я би звільнила людину:

🔺Не можна працювати на іншу медійну ГО. Це прямий конфлікт інтересів, неетично.

🔺Підробіток не має шкодити нашій ГО: у робочий і позаробочий час (коли критично з дедлайном) людина має бути на звʼязку, виконати свої зобовʼязання.

🔺 Ми за будь-яких обставин у пріоритеті.

🔺 Підробіток + робота не мають доводити до виснаження. Інакше людина стане неефективною.

Чи працюють наші грантрайтерки ще десь? Так. Поки 😅.

Одну з дівчат ми брали на парт-тайм, з нового року хочемо запросити на фул. На включеність людини це не вплинуло. Вона завжди на звʼязку. Виконує все, що має.

Ще одна екс-колега, яка нещодавно пішла в іншу ГО, щоб очолити грант-відділ — підпрацьовувала на компанію, яка допомагає писати грантові заявки. На роботі це не позначалося.

Третя колега нещодавно запитала, чи може у вільний час допомагати з грантами для друзів-підприємців. Я дозволила.

Чому дозволяю? Називаю цю причину “особистий податок управлінця”. Зараз поясню:

➡️ Ми купуємо увесь робочий час людини протягом місяця (ну або 80 годин на парт-таймі).

➡️ Мені це дає відчуття безпеки — поряд завжди є команда, яка зможе оперативно виконати завдання.

➡️ Те, наскільки ефективно цей час буде використано — залежить насамперед від мене як від керівниці.

➡️ Якщо я не маю можливості або не вмію давати завдання і вибудовувати процеси так, щоб співробітник відпрацьовував 100% свого часу з користю для організації — це винятково мої проблеми. Тоді я плачу за “вільні години”.

➡️ Якщо людина їх має, може використовувати, як заманеться.

Ахах, чи означає це, що я неефективна керівниця? Нууу покращувати точно є що 🙈.

Нині мій головний управлінський виклик у тому, що маю не одну і навіть не дві зони відповідальності.

У дні, коли треба концентровано попрацювати з командою фінвідділу, грантовий — не отримує достатньо уваги і завдань. Або коли я на заходах. Або коли день — це суцільні планірки, зустрічі з іншими командами, партнерами.

Який з цього вихід?

🔺 Мені треба був час, щоб “виростити” керівницю грант-відділу, яка роздаватиме завдання і контролюватиме їх виконання замість мене. Є.

🔺 Запровадити беклог: ми маємо перелік “негарячих”, але важливих завдань. Команда знає — якщо немає роботи з заявками та звітами, ми беремося за них. Є.

🔺Зробити команду автономною у пошуку партнерів та стратегічною роботою з фандрейзингом. Тут ще працювати і працювати. У процесі.

#щовсередині

А є серед моїх підписників львівʼяни?

Сьогодні (27 листопада) о 19.30 у Планеті Кіно буде показ документальної стрічки від Меморіалу - "Перемоги 118".

На цій світлині Настя Швець, одна з героїнь фільму. Вона вижила під час ракетної атаки росії на будинок в Дніпрі. Тоді жертвами удару стали 46 людей. Серед них - батьки Насті.

Ця стрічка - наш найсильніший фільм памʼяті за три роки.

У Дніпрі ми зібрали повен зал на 200 глядачів, у Києві - орендували менший, а даремно. Люди сиділи і на сходах.

У Львові відвідувачі чомусь геть тяжко збираються 🤷‍♀️.

Стрічка не лише про біль.
Це фільм-терапія, фільм-зцілення, фільм-проживання.

Реєстрація тут: https://bit.ly/4fQN3mk

Спробувала розвідати, звідки взялася норма про 20% — ГО вважається ефективною, якщо її адміністративні витрати не перевищують 15-20% бюджету проєкту.

Гуглила довго, збочувалася по-різному, знайшла цікаве і сумне:

➡️ Ніхто не знає, коли, де і чому ця цифра зʼявилася. Проте мучить вона людей у всьому світі (в буквальному сенсі — я перечитала статті авторів з Австралії, Індії, Штатів, Британії).

➡️ Одна з теорій: коли громадський сектор зароджувався, він був дуже про волонтерство. Сфера розвивалася, проєкти ускладнювалися, установка про те “що добрі справи роблять у вільний час і безкоштовно” лишилася.

➡️ Є сотні публікацій, наукових статей і досліджень (!) про те, чому ця норма вбиває громадський сектор, сповільнює, робить менш ефективним.

➡️ Ці статті виходили як цьогоріч, так і 25 років тому. Ситуація, як бачимо, не надто змінилася.

Найбільш ґрунтовною мені здалася стаття в науковому журналі Stanford Social Innovation Review, яка вийшла у кхе-кхе 2009 році.

Називається The Nonprofit Starvation Cycle. Літературно я би переклала як “Замкнене коло виснаженості громадських організацій”. Ок, звучить все одно криво 😅, але суть ви вловили.

Причини цього пекельного кола очевидні:

🔺 Донори нереалістично оцінюють витрати на реалізацію проєктів і тиснуть на організації.

🔺 Організації бояться втратити фінансування, тому не озвучують реальні потреби.

Наслідки теж очевидні: хронічне виснаження, відтік кадрів, неможливість конкурувати за першокласних фахівців, відсутність інвестицій у технології, розвиток, процеси (продовжувати можу довго, ви все і так знаєте).

Але головне — результати проєктів. За умови здорового фінансування, вони могли би бути в рази масштабнішими та більш сталими.

Які висновки роблять автори? Та загалом прості:

➡️ Показуйте донорам реальні обґрунтовані бюджети.
➡️ Комунікуйте, адвокатуйте і захищайте свої справжні потреби.
➡️ Залучайте донорів до планування і обговорення річних бюджетів.

Останнє я собі слабко уявляю в реальному житті, але це був би цікавий експеримент — всі карти на стіл, ось, запропонуйте, як би ви оптимізували бюджет на нашому місці. Але так, щоб втілити у життя все заплановане.

“Спроба йти проти системи і показувати реальні витрати може обернутися катастрофою для однієї конкретної організації. Є ризик не отримати фінансування і зазнати репутаційних втрат. Особливо, якщо всі інші організації продовжуватимуть занижувати бюджети”, — пишуть автори.

#фінанси

Вчора анонсувала показ стрічки «Перемоги 118» у Львові, яку відзняв Меморіал. Писала, що цей фільм про зцілення і проживання.

Ось, що мала на увазі. Була на показі у Києві. Там зібралося 60-70 людей. І тоді теж незнайомі та знайомі люди підходили, щоб просто обійнятися.

Важко описати словами емоцію, яку це створює, і сенс, який несе у собі. Проте це дуже потужне, підтримуюче і зцілююче відчуття. Тепле і важливе.

Якщо комусь цікаво:
- захід сьогодні відбувся,
- рахунок ГО досі не розблокували.

Бо що - якщо працюєш у громадському секторі, мусиш вміти викручуватися навіть коли варіантів немає.

Так і живемо 🙄.

Місяць тому Людмила Смоляр, керівниця комунікаційного відділу UAnimals, написала про їхній досвід збору донатів.

Понад 80% фінансування фонду — це саме благодійні внески. Диверсифікація мінімальна. Фонд мусить збирати їх нон-стоп, аби мати можливість допомагати тваринам.

“Одна зі штук, яка спонукає донатити, — коли посильний донат може оплатити щось конкретне, осяжне: наприклад, одну пачку ліків, 10 кілометрів дороги, один день обігріву приміщення”, — пише Людмила.

А далі наводить кейси таких зборів:

🎃 Віртуальні гарбузи до Гелловіну. Один гарбуз коштує 85 гривень — це ціна чипу для чипування безпритульних тварин.

🎫 Віртуальні квитки на евакуаційні рейси. Один квиток — 100 гривень. Кошти йшли на пальне і клітки для транспортування тварин.

🧱 Віртуальні цеглини вартістю 333 гривні. Їх збирали, коли шукали гроші на побудову приміщення для лікування коней.

Мене цей пост Люди місяць не відпускав — досі думаю, для якого з наших проєктів і що саме могли би зробити.

А до Чорної пʼятниці UAnimals запустив геніальну кампанію у продовження цієї віртуально-осяжної серії (мушу зізнатися, що підгледіла це на фб у Тетяни Гонченко, авторки каналу Непозбувний книгочитун, який надихає мене на подвиги у своєму каналі 😅).

Так от. UAnimals створили Крамницю непотрібних речей.

“Бувало ж таке, що ви спершу прагнули купити якусь річ, а потім не дуже-то її й використовували? У нас бувало, і не раз! Тож ми створили цю віртуальну крамничку, аби дати всім нам ще один шанс на імпульсивну покупку, яка тепер набуде значно більшого сенсу. Ми не надішлемо вам ніяких товарів, зате за зібрані з ваших «покупок» гроші оплатимо корм, ліки, чипи та інше необхідне для безпритульних тварин”.

Дуже класний і небанальний хід. І насправді ж продуманий до деталей. Саме ці деталі беруть на гачок і таки допереконують зробити донат, якщо перед тим вагався:

➡️ Замість звичної кнопки “задонатити” — кнопка “впізнаю себе, хочу гантелі” (ну чи інший товар).

➡️ Коротка історія про знайому багатьом ситуацію — саме той момент, коли приходить геніальне рішення купити непотрібну штуку.

➡️ Розповідь про те, на що саме підуть кошти за купівлю конкретно цього товару.

➡️ Миле повідомлення з подякою за самоіронію і гарне почуття гумору після здійснення покупки.

Купила у них гантелі для домашніх тренувань. Одні такі у мене вдома вже валяються.

п.с. Запитала у Люди, чи можна пошерити цей кейс, бо пост був лише для друзів. Вона відкрила і додала:

“Ти ще могла пропустити кейс із дровами! За три доби ми продали вже 50К полін по 8 гривень кожне”.

Тому насолодіться ще одним прекрасним лендингом для кампанії донатів 🐈🐕.

#практичне #фінанси