Передові технології – це майбутнє України

Наступна індустріальна революція – одна з основних анонсованих тем Давоського форуму 2022. Найуспішніші країни світу зосереджені на розробці, впровадженні та освоюванні технологій так званого шостого укладу: інтернет речей (IOT), штучний інтелект, роботизація, нанотехнології, 5G тощо.

До 2025 року обсяг ринку передових технологій виросте до $3,2 трильйонів!

Для України – це сигнал та орієнтир. Наш шлях до економічного дива лежить саме тут – у переході одразу до передових технологій. Наздоганяти передові країни, повторюючи всі їхні кроки сходинка за сходинкою – не варіант. Такий шлях ніколи не приведе нас до успіху, а розрив між Україною і найбагатшими світовими державами лише зростатиме.

Ми маємо не наздоганяти, а СТРИБАТИ. В економічній теорії це називається стратегією ліпфрогінгу (leapfrogging). Ще у 1988 році відомі економісти Карлота Перез і Люк Соте висунули цю ідею технологічного стрибка (ліпфрогінгу). Вона полягає у тому, що відсталі країни мають перестрибнути певні етапи технологічного розвитку. Яким чином? – Припинити інвестувати у виробництво попередніх технологічних укладів, натомість піти на випередження і направити основну масу інвестицій в технології, які щойно з’явились і ще тільки набувають розповсюдження. Тобто, в технології нового технологічного укладу. Лише так їм вдасться зрівнятись з розвинутими країнами, забезпечивши конкурентоздатність своєї продукції на нових ринках.

Ця ідея – реальна і робоча. Вона вже вивела на нову орбіту не одну країну. Яскравий приклад: Південна Корея. Після закінчення Корейської війни у 1953 році ця країна була однією з найбідніших. Середній дохід мешканця Кореї складав 158 доларів на рік – менше, ніж в Ліберії чи Гватемалі. За 30 років Корея пройшла шлях, який західні країни долали ціле століття. З відсталої аграрної країни вона перетворилась на технологічного лідера – саме завдяки «стрибку».

І ще один, дещо неочікуваний аргумент «за». Для України ліпфрогінг – це ідеальний варіант, адже нам буквально нічого втрачати. Виробництва третього і четвертого технологічних укладів, які ми отримали у спадок від СРСР та утримуємо на балансі, – це валіза без ручки. Їхня реальна вартість – вартість металобрухту. У стратегії «наздоганяння» – це програшна ситуація, але для стрибка у майбутнє – умови ідеальні!

Отже, як ми і вказуємо в основних засадах «Національної економічної політики Ігоря Уманського», Україна має, зокрема:

• припинити інвестувати у модернізацію застарілих виробництв;
• запровадити особливий фіскальний режим та спеціальні умови для підприємств, що використовують передові технології;
• заохочувати інвесторів, які готові вкладати у нові виробництва та технології;
• надати науці статус самостійної галузі економіки та інтегрувати науку з виробництвом;
• всю систему освіти орієнтувати на підготовку кадрів для високотехнологічних виробництв

Я знаю і вірю, що це і є наш шанс – дуже реальний, але й один з останніх. Не стрибнемо зараз – залишимося на узбіччі цивілізації назавжди. Саме для того, щоб не втратити шанс і реалізувати реальний потенціал України, я і моя команда йдемо у політику.

Трудовий договір, як форма рабства

"Слуги" серйозно взялися за реформування трудового законодавства і... краще б вони цього не робили. Своїм новим законопроєктом 5388 "реформатори" фактично замінюють КЗпП трудовими договорами, які повинні регламентувати умови праці.

Що це означає на практиці?

Українці будуть змушені підписати трудовий договір з роботодавцем за новими умовами праці. Якщо ж працівник не згоден зі статусом безправного раба на галерах, він може бути легко звільнений без узгодження з профспілками.

Таким чином, з огляду на мізерні заробітки та колосальний рівень безробіття, влада ставить українців перед вибором: або підписати договір про фактичне рабство, або їхати з країни у пошуках кращого життя.

Більше того, такі "реформи" остаточно руйнують баланс у трикутнику Бізнес-Держава-Люди, перекладаючи на плечі звичайних громадян наслідки усіх економічних проблем.

На українців з африканським рівнем доходів вже повісили "європейські тарифи", взялись за посилення податкового тиску, тепер ще й фактично скасовують КЗпП, щоб уже точно позбавити нас навіть тих небагатьох прав, що залишилися.

При цьому усі незручності для бізнесу знову ж таки перекладаються на пересічних українців підвищенням цін на товари та послуги. Тобто окрім державного тиску, ми отримали ще й тиск від бізнесу, ставши таким собі компенсатором для всіх.

Так ми втрачаємо захист як споживачі, як платники податків, тепер ще і як працівники. І це все влада "компенсує" підвищенням мінімалки у 200 гривень, якої не вистачить навіть на транспортні витрати для того, щоб дістатися на ту саму роботу. Вочевидь, так і виглядає кінець епохи бідності "по-зеленськи".

Як відомо, трикутник - найстійкіша геометрична фігура. І саме так має виглядати суспільна конструкція для стабільного розвитку. Але наразі все навантаження лягає на одну зі сторін - на людей, і може настати день, коли ця сторона не витримає, а наслідки відчує на собі вся країна.

Впав останній бастіон. Олігархів повалено. Тепер посадимо мільярд дерев, наробимо тисячу немовлят і переможемо путена. Одразу є перша інтрига. Певний громадянин України Володимир Зеленський підпадає під усі критерії олігарха.

Вступна теза. В особі Зеленського маємо громадянина, наділеного максимальною владою. Він є і головою законодавчої влади. І фактичним керівником уряду. І, як показали останні події, розпорядником судової системи. Набагато більше Володимиру Зеленському пасував би термін «монарх». Але ми називаємо його просто «громадянин». А відсьогодні – маємо підстави назвати «громадянин олігарх Зеленський».

Нижче я викладу мої суто оціночні судження, які складені на основі відкритих матеріалів ЗМІ і життєвого досвіду.

Оцінка № 1. Зеленський використовує політичну владу для збільшення капіталів свого оточення. У легенду про бідного царя, у якого багаті слуги, я не вірю. Звичайно, особисто громадянин олігарх Зеленський грошей в руки не бере. Зате люди президента контролюють масу державних підприємств, міністерств і відомств. А в цих підприємствах, міністерствах і відомствах, за інформацією ЗМІ, процвітає корупція. За найтаємнішими слухами, з цієї корупції ніби навіть платять надбавки депутатам, звісно не офіційно, а в конвертах. Звичайно, це предмет для дослідження НаЗК, НАБУ і інших кваліфікованих співробітників. Можливо, одного прекрасного дня вони щось накопають.

Оцінка № 2. Громадянин олігарх Зеленський – контролер ЗМІ. Це стовідсотковий факт. Він контролює засоби масової інформації. Так, громадянин Зеленський – не власник. Але, як казав один мудрий чоловік, головне не володіти, а користуватися. Зеленський впливає на ЗМІ і контролює їх, з вигодою для себе і свого оточення. Не обов'язково впливати фінансово. А ось впливати адміністративно, через лояльну Нацраду з ТБ – це 100% про нашого Зе. Чи ви думаєте, інші олігархи просто так хвалять громадянина олігарха Зеленського в ефірах ТБ? З прийняттям цього закону, громадянин олігарх Зеленський буде контролювати ЗМІ через закон «про олігархів». Опосередковано, через РНБО, - але це все - це буде він. Якщо, звичайно, РНБО не визнає очевидний факт – він олігарх.

Оцінка № 3. Зеленський має значну економічну та політичну вагу. Хто посперечається? Одне «Велике будівництво» чого варте. Так, він витрачає не свої гроші, а державні. Але вага його від цього не менше. Будь-який олігарх мріє прокручувати державні мільярди і впливати на формування бюджету. Отже знову все сходиться.

Оцінка №4. Зеленський фінансує партію «Слуга народу». Офіційно – через бюджетні виплати на користь партії. Так, це не його гроші. Але ніде в законі не написано, що фінансувати повинен «за свої». Там написано просто «фінансує». А якщо вірити ЗМІ, то фінансує ще й неофіційно – через розподіл «рибних» посад (в тому числі в наглядових радах), конверти, потоки. Через збереження недоторканними різного роду схем.

Оцінка № 5. Олігарх (за законом) – не тільки той, хто володіє монополією. А ще й той, хто здійснює контроль над керівництвом монополій і отримує з цього вигоду. І тут у нас є одразу кілька прикладів, як громадянин олігарх Зеленський впливає на: «Укравтодор», НАК «Нафтогаз», «Укрзалізницю». А якщо копати глибше, то і на «Енергоатом», «Центренерго», і ще багато кого.

А найбільша монополія – це влада. Монополія на призначення і на розслідування (або їх відсутність). Монополія на Антимонопольний комітет і його бездіяльність. На СБУ, Генпрокуратуру і МВС. На ДАБІ. На структури, які десятиліттями приносили корупційний дохід. Цього доходу ніби немає. Але він – звичайно ж, існує.

Одних цих аргументів достатньо, щоб називати Володимира Зеленського олігархом. Особливо іронічно те, що ці критерії прописані в його власному законі. Виходить, він просто зобов'язаний отримати статус олігарха. До того ж, першим! Все ж громадянин Зеленський є ще і Президентом країни. А це, як мінімум, потрібно поважати! Наступним кроком олігархоборця Зеленського має бути обмеження власного впливу на державу. Перемогти гідру олігархії в зародку!

Природа корупції або як європейці раптово прозріли

В Україні пишним цвітом розквітає корупція, між олігархами та державними чиновниками стійкі корупційні зв'язки, а зусилля ЄС у боротьбі з корупцією не принесли очікуваних результатів. Ні, це не мої суб'єктивні висновки (хоча з цим не посперечаєшся) і не "нападки опозиції" – це висновки Європейської аудиторської палати.

І що тепер? Нічого.

Нинішня влада подає корупцію як дещо зовнішнє, окреме від влади. Ніби це дикий звір, який інколи нападає і заважає нам жити. А можновладці в білих зелених обладунках мужньо відбиваються, намагаючись здолати всесильне чудовисько.

Насправді ж корупція знаходиться під обладунками цієї самої влади. Просто на різних рівнях вона відрізняється обсягами. Якщо умовний начальник ЖЕКу бере 100 доларів за вирішення питань, то на рівні уряду та Офісу президента ця сума мутує в мільйони й мільярди.

Корупція знаходиться в конвертах депутатських "зарплат", в розкішних костюмах президентських чиновників та асфальтовому покритті "Великого будівництва".

Я це знаю не з чуток, тому що сам виявив багатомільярдну схему «скруток» ПДВ та рекомендував президенту Зеленському її ліквідувати. В результаті... автори та керівники цієї схеми отримали високі посади, а мене звільнили з посади через «неправильну» ініціативу.

І справа тут не в олігархах. Вони – бізнесмени, мета яких – примножити свої статки. Бізнес в будь-якій країні діє в рамках правил. І якщо в державі цих рамок фактично не існує або в них є величезні корупційні пробоїни, це проблема держави та її керівників.

Жоден олігарх не зміг би отримати бажане без сприяння влади, вочевидь не безкоштовного. І якщо цього вперто не помічають антикорупційні органи – це теж викликає підозри щодо корупції.

І давайте нарешті скажемо це словами: у висновках європейських аудиторів йдеться про корупцію в оточенні Зеленського. Саме на Банковій знаходяться всі важелі впливу в Україні, саме його люди зараз керують кожним гвинтиком державної машини. Отже, і всю відповідальність за те, що відбувається в країні несе саме президент зі своєю командою.

Але ми з вами й так про це знаємо, без європейських аудиторів.

Українські дороги гніву

Система "Прозорро" в черговий раз дає нам зрозуміти, що стоїть в пріоритеті Зе!влади. Прямо перед початком опалювального сезону 9 з 10 найбільших підрядів на платформі стосуються улюбленої іграшки гаранта – "Великого будівництва".

Лише один спрямований на розвиток державного газового родовища. ☝ І це на тлі дорогого імпорту газу і непідйомних для більшості українців тарифів на опалення. Тобто, головна думка зрозуміла: Україні свій дешевий газ не потрібен, тому всі ресурси можна сміливо закатувати в асфальт. 🤦

Більше того, не варто забувати, що станом на кінець вересня недофінансованими залишаються витрати по "захищеним статтям" на 33,7 млрд грн❗ А це глибока "соціалка": пенсії, оплата праці бюджетників, допомога за безробіттям. Виходить, що допомога громадянам для команди Зеленського не входить у пріоритетні витрати.

Дивлячись на цю картину, можна подумати, що, за планом влади, українці в майбутньому кинуть своє житло через неможливість його утримувати та будуть невпинно колесити відремонтованими дорогами країни у пошуках коштів для існування. Ось він, Шалений Володимир Макс в українській реальності.

⛔ Знов у народу і влади України не сходяться пріоритети. Знову стратегічні цілі відсуваються на задній план на догоду політичній (чи корупційній?) доцільності. Знову слова про енергетичну незалежність залишаються лише словами, а "епоха бідності" нікуди навіть не збиралася.

Я наполягаю на тому, що Україні потрібна влада, яка розставляє пріорітети на користь всіх громадян, їхньої безпеки та добробуту. 🔶️ Тільки зупинивши корупцію та змінивши економічну парадигму, ми зможемо побудувати Україну, в якій хочеться жити!

Спочатку гроші, потім обіцянки

Пройшовши 30-річний шлях незалежності, ми вже давно маємо усвідомити, що економіка повинна бути на першому місці.☝️А обіцянки повинні стати забутим архаїзмом, поступившись місцем чітким планам на майбутнє і конкретним результатам зараз.

Нам не потрібно обіцяне завтра. Що ви зробили вже сьогодні для поліпшення життя людей?❓Не "своїх" людей, не "наближених" людей, а всіх людей, що живуть в Україні. Яких залишилося вже, за різними оцінками, менше ніж 38 млн осіб.🤯 Порівняйте це з 52 млн, які жили в Україні на момент здобуття незалежності, і отримаєте результат нескінченних обіцянок без конкретних дій.

Україні потрібна влада, яка:

1️⃣ Дасть чітку програму розвитку країни з перспективою на найближчі 10 років. І це не повинно бути щось розпливчасте, на кшталт "побудувати дороги та відремонтувати музеї". Конкретно, якою буде Україна за 10 років.

2️⃣ Має команду людей, які здатні реалізувати цей план. Акцент на слові ЗДАТНІ. Тобто, вони не "будуть намагатися", не "зроблять все можливе". А зможуть напевно. Знають, як реалізувати свій задум, попри бур'яни української дійсності.

3️⃣ Зробить конкретні кроки прямо зараз. Не за рік-два, ні до 2030-го або чергової ювілейної дати, а вже до Нового 2022 року.

4️⃣ Готова нести відповідальність за результат. Це означає, що закон діє для всіх, перш за все для чинної влади. Зовсім інший підхід, але саме він необхідний, щоб нарешті вийти із замкненого кола: пообіцяли → прийшли до влади → вкрали → пішли без відповідальності → наступні пообіцяли.🔄

Якщо у чинної влади немає такого бачення, знань, навичок і такої команди, нехай нарешті визнає свою безпорадність і піде в сторону, давши дорогу професіоналам, що зможуть побудувати Україну, в якій хочеться жити.‼️У нас немає часу розмінюватися на дилетантів, авантюристів і відвертих шахраїв біля керма держави.

"У Зеленського напередодні виборів планують зачистити медіаринок"

В ефірі телеканалу “Прямий” обговорили скандально відомий "Закон про олігархів":

🔺Необхідність закону

Олігархом стає дуже багата людина, коли вона зростається з владою і, використовуючи владу, отримує монопольну ренту. Тому, розірвавши цей зв'язок між інтересами заможної людини та владою, втрачається можливість олігархічних зловживань. Якщо влада хотіла боротися з олігархами, почати треба було зі своїх відносин з олігархами.

🔺Ефективність закону

Що вирішується законом? Чи обмежуються якісь бізнес-можливості для людей, які потраплять у цей список? Жодним чином. Немає жодних вимог до частки їхньої на ринку. Або встановлено, що він олігарх, і тоді як наслідок його ці монопольні утворення мають бути в якийсь спосіб демонополізовані. Там нічого цього немає. Жодних обмежень щодо бізнесу, жодних вимог щодо конкурентних якихось позицій там немає. Тобто це імітація боротьби.

🔺Справжні причини так званої "деолігархізації"

Єдине, що впадає в очі й де є наслідки – це якщо ці олігархи володіють ЗМІ. Через цей закон можлива боротьба за вплив над ЗМІ й за лояльність як центральних, так і регіональних медіа, які фінансують у тому числі місцеві лідери.

Як наслідок, великих бізнесменів, які володіють засобами масової інформації, можна віднести до цього переліку й далі вже маніпулювати тією редакційною політикою, яку проводять їхні ЗМІ. Тобто це підготовка до виборів 2023 року і поступова зачистка медійного ринку.

Ознайомитись із повною розмовою можна у відеозаписі ефіру "Анатомія тижня" з Валерієм Калнишем (@blacklampa).

Будівники майбутнього

У неділю Україна відзначатиме День вчителя. 🎉Звичайно ж з телеекранів прозвучить багато красивих слів і навіть щедрих обіцянок. Але цього українські вчителі за 30 років отримали достатньо, а от конкретних справ від керівництва держави вони так дотепер і не побачили.🤷‍♂️

І мова не про традиційні мікропідвищення зарплат. Такі регулярні подачки вчителям можна вважати скоріше образою, адже коли досвідчений вчитель отримує зарплатню 400 доларів на місяць – це ганебне явище для будь-якої держави.🤬

Таким чином люди, на плечах яких лежить головне завдання суспільства – виховання майбутніх поколінь, змушені більшу частину часу витрачати на питання власного виживання, замість підвищення свого професійного рівня.

☝🏻За гучною тезою "Діти – наше майбутнє" у Зе!уряду так нічого і не з'явилось. Будівництвом майбутнього замість освіти став ремонт асфальтового покриття. Замість шкіл головними інвестиційними проєктами стали дороги, які без розвитку освіти можуть завести нас виключно у глухий кут.

Моя команда робить основний акцент на зростанні економіки. Це повинно дати країні необхідні гроші, які будуть інвестовані в майбутнє України.‼️Саме система освіти повинна стати фундаментом цього майбутнього. Ні мільярд дерев, ні розкатаний по країні асфальт, а якісна освіта.‼️

І ключова роль тут відводиться вчителям. Ми, як нова політична сила, плануємо створити українським педагогам всі необхідні умови для роботи та розвитку. Замість розв'язання побутових проблем від злиденності, вчитель буде працювати над самореалізацією і підвищенням рівня знань наших дітей. Можемо назвати це взаємовигідним партнерством у найважливішому національному проєкті.🤝

Висловлюю свою глибоку повагу справжнім будівникам майбутнього України та сподіваюсь, що незабаром настане момент, коли такої ж пошани вчителі дочекаються і від держави.

Вбити в зародку хорошу ідею 👍

На превеликий жаль, українські урядовці знайшли чергову іграшку для своїх забав. 😔 Не полишаючи свого захоплення інфраструктурою, балувані діти у розкішних костюмах тепер взялись за індустріальні парки. Чого від цього очікувати? 🤔

Найімовірніше, за терміном "індустріальні парки" так і не з'явиться реальних дій, а сам термін, як це раніше сталось із "реформами", за деякий час буде викликати у населення лише роздратування.

Але давайте згадаємо справжню мету індустріальних парків, та як їх створюють дорослі люди.

Як "рішуча деолігархізація" перетворюється на міцну дружбу

Законопроєкт №5600, який довгий час рекламували, як "антиахметівський", втратив весь свій деолігархічний запал і став нагадувати пухнасту ковдру, яку влада з усією рішучістю погрожує обвалити на українських олігархів.

Отже, низкою магічних маніпуляцій законопроєкт до другого читання дійшов у вигляді цілком прийнятного для олігархів документу:

💫Десь “загубився” акциз на зелену електроенергію.
💫Рента на видобуток руди стала ще меншою, ніж зараз.
💫Пільга на сплату податку на землю під підприємствами залишається.
💫Податок на зберігання відходів ГЗК замість збільшення втричі, зросте лише на 0,05 грн/т.
💫Податок на викиди CO2 перетворився на бутафорію. Так, він втричі підвищився, але тепер не менш ніж 70% від суми спрямовується на модернізацію підприємств переробної промисловості та теплової генерації, тобто тим самим олігархам.

І це дуже типова ситуація для чинної влади: спочатку рознести по всій країні звістку про непримиренну боротьбу з олігархією, отримати свою порцію овацій, а вже в процесі розгляду законопроєкту, тихенько викреслити з нього найбільш незручні для олігархів норми.

Гадаю, вже кожному зрозуміло, що нам якнайшвидше необхідно перезавантажити парламент та уряд. Більш ніж дворічний експеримент із владою в руках дилетантів та блазнів можна вважати успішним. З його результатів чітко зрозуміло, що керувати державою мають виключно прагматики та спеціалісти. Але цей експеримент вже затягнувся і має всі шанси назавжди поховати майбутнє країни разом з її громадянами.

Але, оскільки єдиним джерелом усієї чинної влади (при тому усіх гілок одразу) є Володимир Зеленський, термінового перезавантаження потребує і кабінет на Банковій. Нам потрібно обрати нового президента, бо з чинним гарантом зробити рішучий стрибок у майбутнє ми не зможемо.

Україна потребує якісно нової влади, для якої головним партнером буде не десяток олігархів, а мільйони українців. Тільки так ми зможемо перейти від боротьби з вітряками до конструктивної трансформації держави.

Екологія в Україні знаходиться в катастрофічному стані.

Це є загрозою не тільки для здоров’я та життів українців, але й для нашої економіки. Адже всі передові країни світу вже давно змістили фокус на екологічність, раціональне використання ресурсів, турботу про навколишнє середовище.♻️

Нові екологічні стандарти та ініціативи стали приводом для прихованого протекціонізму. Наприклад, одночасно з вкладенням грошей в модернізацію власних підприємств, Європа вводить загороджувальні мита на ввезення “брудної” продукції.

☢️☣️🚱Зважаючи на стан екології в Україні, легко здогадатися, що наша продукція підпадає під визначення «брудної».

В новій статті на сайті НЕП, наші експерти визначили основні причини проблем з екологією:
🔻Застарілі підприємства третього і четвертого технологічних укладів;
🔻Екстенсивні методи обробки земель;
🔻Відсутність інвестицій в дослідження та розробку новітніх переробних та очисних технологій тощо.

Україна зараз має обирати свій шлях. На одному боці – еко- та біотехнології, штучний інтелект, роботи, електротранспорт, якісний зв’язок та інші блага технологічного укладу майбутнього. На іншому – застарілі технології, продаж дешевої сировини, відтік кадрів, виснаження екології.

Для мене відповідь очевидна. Єдиним шансом для України є стрибок у неоіндустріальний світ.

У владі планують закупити за кордоном тисячі вагонів та електропотягів для української залізниці. І, судячи з усього, вони будуть будуватись не в Україні, а на швейцарському заводі "Stadler" у сусідній Білорусі.

Вас це дивує? Мене вже ні.😡

🚈Будівництво вагонів – це процес, в який залучено багато суміжних виробництв – металу, колісних пар, електроніки тощо. Тобто, це робочі місця, і поштовх для розвитку багатьох підприємств у різних сферах.‼️Саме такі проєкти – з високим мультиплікатором, а не Велике будівництво – реально розвивають економіку.

Так чому ж українські чиновники збираються годувати економіку Білорусі, а не рятувати власну? Чи не тому, що, якщо проводити ці гроші через фірми-прокладки в Україні, то їх доведеться якось легалізувати й виводити, а от з іноземними фірмами-прокладками таких проблем не буде? Все вже там і цілком легально.💸І коли "слуги" пакуватимуть валізи для втечі за кордон – на них там вже чекатиме смачна котлета державних грошей.🧳

Можливо, це причина того, що вони так легко викидають наші гроші на розвитки чужих економік? 🤬

Навіть передові капіталісти світу перейшли до політики протекціонізму, і тільки у нас захищають кого завгодно, окрім власних виробників, працівників та економіки. Бо нащо їм думати за країну, якщо вони тут лише на заробітках?

Освіта – фундамент будь-якої розвиненої держави.

А без фундаменту жодна споруда не зможе похизуватись надійністю та можливістю зростання. Так само жодна держава не має перспектив розвитку без якісної системи освіти.

Ми, на жаль, такої системи досі не збудували. І з кожним роком лише збільшуємо відставання від провідних країн. Якщо ми не хочемо залишатися на узбіччі цивілізації, ситуацію необхідно змінювати якнайшвидше.

От тільки для такого завдання потрібні професійні управлінці, а не випадкові блазні.
https://nep.com.ua/ukrainska-osvita-nasha-ostannia-nadiia/

Криміналізація товарної контрабанди. І знов за рибу гроші

В Україні знов пропагують законопроєкт №5420 про повернення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду.🤦‍♂️Я вже неодноразово казав, що це не тільки не приборкає контрабанду, а й може погіршити ситуацію.

☝🏻Наразі контрабанда в Україні декриміналізована, але не безкарна. Це означає миттєву конфіскацію та штраф порушнику, що дорівнює вартості товару.

⛔️Криміналізація ж зробить неможливою конфіскацію товару до обвинувального вироку в результаті нескінченних судових засідань по карній справі.

Ну ви ж розумієте, на що це перетвориться: контрабанда стане дійсно безкарною, держава втратить джерело надходжень до бюджету, а от бізнес чиновників із продажу карних справ навпаки розквітне.😡

А що дійсно слід зробити для боротьби з контрабандою?

1️⃣ Змінити митне законодавство та рівень митних платежів. Платити чесно має бути вигіднішим, ніж займатись контрабандою.

2️⃣ Створити реальний механізм боротьби з недоброчесними митниками, і захистити порядних працівників митниці високими зарплатами та соціальними гарантіями.

3️⃣ І найголовніше – на чолі має бути уряд професіоналів, який працюватиме на інтереси держави, а не свої власні.

Корупція – це не локальне явище, а хвороба всієї системи. Тож і розв'язувати цю проблему слід системно, змінивши всю вертикаль влади та встановивши чіткі правила гри.

Опалювальний сезон в Україні на межі зриву

Вже сім регіонів оголосили надзвичайну ситуацію.❗️Дійшло до того, що у деяких освітніх закладах дитячі ліжка зігрівають пляшками з гарячою водою, а хворі в лікарнях вимушені спати вдягненими.🤯

Постачальники тепла розривають договори з держустановами. Мовляв, ціна на газ зросла, а подавати тепло за старими цінами невигідно.

🤷‍♂️Що робити?

Оскільки майже всі держустанови мають автономні котельні, вони закуповують паливо у постачальників за індивідуальними угодами. А тарифний меморандум не зобов'язує приватних постачальників тримати ціну. Єдиний вихід – держпідтримка.

☝🏻Слід передбачити у бюджеті компенсацію громадам різниці в тарифах, якщо влада встановлює рівень тарифів нижчий, ніж вартість ресурсу, який вони закуповують. Це питання усієї країни.🇺🇦

Уряд фактично кинув напризволяще місцеві громади, які не мають необхідних ресурсів. Держава зобов'язана брати на себе відповідальність у питаннях, які стосуються здоров'я своїх громадян.

"Скрутки" ПДВ продовжують процвітати

Поки частина країни відпочивала, дехто продовжував "працювати". В Україні тільки за минуле літо - з червня по серпень 2021 року - бюджет втратив на цих схемах ще близько 10 млрд грн.😡

☝🏻Нагадаю, що я ще рік тому публічно заявив про наявність скручувань ПДВ. Більш того, про деталі цієї схеми я поінформував і президента Зеленського, і прем'єр-міністра Шмигаля, і правоохоронні органи.

Керівництво країни мене уважно вислухало, мені навіть пообіцяли, що зі "скрутками" обов'язково будуть боротися, але схеми продовжували справно працювати. Саме через те, що уряд наполегливо ігнорував мої сигнали, я і пішов у відставку.

🤔І що ж ми бачимо через рік? Скручування ПДВ тривають, попри мої публічні заяви та публікації журналістів провідних ЗМІ, а бюджет продовжує втрачати мільярди гривень щомісяця.💸

❓Тепер питання: якщо цей схематозний конвеєр продовжує працювати без будь-яких перебоїв, при цьому керівництво країни про цю ситуацію детально поінформоване, хто є вигодонабувачем "скруток" ПДВ? Відповідь, думаю, вам добре відома.❗️

Україна вже давно потребує влади, яка буде нарешті займатися наповненням бюджету, а не висмикуванням ниток з цього старого килима у свою кишеню.

Енергетична криза у світі?

Або все ж таки непрофесійні, недолугі, недалекоглядні і подекуди злочинні дії влади та очільників Нафтогазу?

Що б там не було, цієї зими в Україні багато хто змерзне, і безліч людей та компаній понесуть збитки.

❗️Ціни на тепло ростуть

Наприклад, для бюджетних установ в Києві ціна збільшується на 50%. При цьому, комунальники запевняють, що тепло «для населення» не подорожчає, як і обіцяли всім Президент і Прем’єр.

І, як завжди, на перший погляд, все чесно. А от на другий – стає очевидно, що нас знову дурять. Адже, що таке «бюджетні установи»? Це школи та дитсадки, лікарні, міські, районні та селищні адміністрації тощо… Вони ж ніби нічиї, і ціни зросли не для нас, правда? ❌ Не правда. Всі ці заклади фінансуються з місцевих бюджетів, а отже – з наших із вами податків.

▪️І тут на нас чекають два варіанти. Або на обігрів піде більше грошей, які доведеться «виймати» з інших статей видатків. Або, сплативши податки, ми не отримаємо за них того, що маємо: діти не ходитимуть в школу місяцями, бо не буде грошей на опалення, наші рідні будуть мерзнути в лікарнях тощо.

▪️Для «інших категорій споживачів» в тому ж Києві ціна на тепло зросте на 61%. Це будуть, наприклад, магазини або виробництва, які компенсуватимуть свої додаткові видатки за рахунок, вгадайте чого? Правильно – підвищення цін для кінцевих споживачів, тобто для нас. Отже, всі обіцянки Президента і Прем’єра марні: так чи інакше підвищення тарифів торкнеться саме звичайних громадян, хоча формально нам і показали ілюзію захисту населення від підвищення тарифів.

Слабка влада, яка грається в «ринок», це завжди небезпечно. А в країні, де 70% населення отримує менше 500 доларів на місяць (а 23% - трохи більше 200 доларів), гра в лібералізм – це геноцид.