До 2100 року населення України зменшиться майже ВДВІЧІ‼️

Відсутність адекватної медицини, освіти, бізнес клімату, неможливість знайти високооплачувану роботу – це все негативно впливатиме на демографічну ситуацію в Україні. Як наслідок, зменшення народжуваності, збільшення смертності та трудова міграція❌.

За прогнозами ООН протягом наступних 80-ти років населення України зменшиться на 45%!

Це, м’яко кажучи, дуже негативний прогноз, який цілком може справдитись, якщо влада України вже зараз не змінить обраний курс, і не почне думати про майбутнє.

Але владі не до цього🤦 Вона збирає черговий форум і оголошує, що пріоритетом в економіці ми маємо зробити аграрний сектор, харчову промисловість і "місто майстрів". З таким підходом через 80 років ми матимемо населення, як в Буркіна-Фасо. І економічну ситуацію, як в Буркіна-Фасо.

На словах ми рухаємось в Європу, а на ділі - в Африку!🤬

🆘 Фатальні наслідки диктатури популізму чекають на Україну!

На жаль, керівництво держави не зацікавлено в сильних та вмотивованих держслужбовцях. Натомість спеціалістів, які мають державницьку позицію та готові її відстоювати навіть перед найвищим керівництвом країни, прибирають з дороги.

А керувати державою лишаються кишенькові функціонери, які мають низьку кваліфікацію, або бояться сказати криве слово начальству, щоб не піти «на дно». І ціною їхнього перебування на посадах стає занепад України.

Поки роздуте его окремих політиків буде важливішим, ніж інтереси цілої держави, ми лишатимемось на узбіччі цивілізованого світу.

🔶 Тільки спільна робота сильної команди може відновити економіку України та забезпечити їй розвиток!

⚡️"Зрада" США і Германії у справі із "Північним потоком-2" – топ-тема інформаційного простору. Всі очікують від керівників країни "різких заяв" та "реакції на зраду".

Дійсно, непоганою реакцією було б притягнути до відповідальності тих, хто декілька років "годував" нас казочками про гарантовану блокаду "Північного потоку-2" замість того, щоб нарощувати видобуток українського газу. Вважаю, що найбільших втрат Україна зазнала саме на цьому напрямку. Ми втратили надходження за транзит російського газу та не подбали про власну енергетичну безпеку. Врешті решт, за ці прорахунки мають сплатити бізнес та пересічні громадяни, а "непересічні" менеджери – заробили величезні статки та щомиті можуть забути про Україну назавжди. 👋

Проте я проти емоційних звинувачень на адресу наших західних партнерів. По-перше, ми мали досить часу, аби усвідомити майбутні загрози та підготуватися до них. По-друге, звинувачувати наших західних партнерів у зраді – позиція дуже інфантильна. Наївно очікувати, що два великих гравця не переслідуватимуть власних інтересів, а думатимуть лише про наші. Адже становище України не є найголовнішим у світовому порядку денному.

Тому, образи тут неефективні і смішні. Значно важливіше за закритими дверима обговорити можливі компенсації для України. А ще - усвідомити, чим ми можемо допомогти нашим партнерам у подальшому, щоб продовжувати діяти разом. Не маю жодного сумніву, що Штати залишаються головним світовим арбітром та переслідують мету втримати мир та стабільність в усьому світі. Цей курс цілком співпадає з нашим стратегічним баченням розвитку України.

Якщо ми хоч на секунду спробуємо уявити, як приймають свої рішення великі глобальні гравці, то побачимо багато того, чого не хотіли або відмовлялися побачити досі. А головне, ми можемо нарешті дійти (єдиного вірного) висновку, що досить Україні ходити по світу із благально простягнутою рукою та претензією в очах. Досить вимагати від стратегічних партнерів, щоб "прийшли дорослі» і зробили все за нас. Давно настав час взятися за щоденну роботу із порятунку самих себе. Ми можемо набагато більше, ніж здатні собі уявити.💪

💵Нацбанк підняв облікову ставку. Що це означає❓

По-суті, нічого. В Україні і США облікова ставка – різні речі. У США цей крок призводить до гальмування економіки, тому що кредити стають менш доступними, а економіка чутлива до обсягу і вартості кредитів. Відсотки за кредитами в Україні в більшості випадків набагато вище 15-70% річних, а беруть їх не для розвитку бізнесу, а здебільшого для фінансування поточних витрат. Отже: таки нічого.

Немає ніякого контролю інфляції. Говорити, що підвищення облікової ставки охолодить економіку і зупинить інфляцію – дивно і нерозумно🤦‍♂️. Всі джерела підвищення цін в Україні – немонетарного походження. У перекладі, вони залежать не від вартості грошей, а від світового підвищення вартості продуктів харчування, сировини для промисловості і адміністративного підвищення тарифів в Україні.

У 2020 році інфляція в Україні була двозначною, і тільки хитросплетена методика Держкомстату заважає це побачити. Але кожен житель багатомільйонної країни на власній шкурі зрозумів, як подорожчали продукти харчування – основна стаття витрат 90% українців. Крім того, дорожчали і підвищувалися: тарифи, бензин, дизель, газ, податки і проїзд. Все це жодним чином не залежить від вартості кредитів. Так що - підвищуй-не підвищуй - це нічого не змінить🤷‍♂️.

Чи розуміють у Нацбанку всю безглуздість підвищення облікової ставки? Звичайно. Досі в цьому відомстві працюють кращі аналітики України. З історичною пам'яттю, на відміну від Кабміну і Офісу президента.
Тоді навіщо все це❓ А для протоколу. У законодавстві прописано: НБУ відповідає за інфляцію (і то не завжди). Тому якщо зростає інфляція - потрібно підвищити ставки. Оперативно відреагував, яких дій вам ще не вистачає?

Назвемо це традицією. Нехай вона безглузда і даремна, але дуже шанована усім прогресивним людством🤩.

😭 Олігархи теж плачуть. Або не плачуть.😉

Політики продовжують ламати списи навколо «Деолігархізації».

Спікер Дмитро Разумков пропонує створити спеціальну комісію, яка замість РНБО визначатиме олігархів. Треба визнати, пропозиція набагато прогресивніша за те, щоб призначати олігархів в ручному режимі за закритими дверима Ради нацбезпеки. На тлі тотальної кулуарності, комісія виглядає як прозорий і незалежний процес без конфлікту інтересів.

Втім, сама по собі комісія при НАЗК теж не є достатнім рішенням. Адже сама суть деолігархізації не в тому, щоб призначити винних у народних бідах та покарати їх. Наполягаю, що треба боротися не з конкретними олігархами, а за створення рівних умов для розвитку бізнесу в Україні.

Олігархи мають бути не покарані, а приведені до єдиних правил, за якими мають грати геть усі. Тоді вони зникнуть як клас, тому що в Україні з'являться тисячі великих бізнесменів, але жоден з них не буде справляти вирішальний вплив на дії влади. Саме відділення Держави від Бізнесу і є головною метою справжньої деолігархізації.

Назву декілька конче необхідних моментів на шляху до цієї мети:

1. Верховенство Закону, а не чиєїсь думки.

Аби раз і назавжди скінчити безкінечну суперечку, хто є олігархом, треба записати в законі детальні критерії, кого вважати олігархом. Визначення «особа, що має значну економічну або політичну вагу» – це занадто узагальнено. Замість нього мають бути чіткі критерії, за якими перелік осіб могла б надавати автоматизована система.

Внесення особу до Реєстру олігархів має базуватися на результатах аналізу даних із Податкової, майнових реєстрів тощо. Теоретично це абсолютно здійсненне завдання, адже у нас є система автоматичного визначення людей, що можуть отримувати субсидію. Чому б не застосувати цей досвід у зворотньому напрямку?

Маючи таку систему, спеціальна комісія займалася б не виловлюванням олігархів в ручному режимі, а підтвердженням або спростуванням висновків автоматизованої системи.

2. Зрозумілі наслідки

Чи є злочином, якщо людина олігарх? Розумію, що ви хочете почути висновок "так" та перейти до розподілу. Але ж ви не хочете жити в державі, де одного дня прийдуть вже до вас, тому що сусіду подобається ваша квартира?

Включення в «олігархічний реєстр» має мати чітко прописані наслідки, єдині для всіх. Це має бути не лише передбачені покарання, а і захист прав та свобод особистості, що гарантовані Конституцією.

Натомість зараз нам «продають» випадкову рулетку рішень РНБО, за якої невідомо, що у кого відберуть, кому що заборонять, а може, і не заборонять. Це прямий шлях до «революційних трійок».

А ось приклад, що зрозуміє будь хто. Якщо ви виховуєте дітей, але кожного разу при порушенні одних і тих самих правил, наслідки наступають абсолютне рендомні – від порки до цукерки – марно й сподіватися, що вихованці запам’ятають правила, або почнуть їм слідувати.

3. І врешті, третє: невідворотність наслідків

Єдині правила гри для всіх передбачають невідворотність дії. Якщо людину визнано олігархом, за цим мають наступити чітко визначені події. За цих обставин у влади не має бути улюбленців, що не зобов’язані дотримуватися закону, і не має бути «цапів відбувайлів», яким світять «драконівські» заходи за те ж саме, за що попередніх просто лагідно пожурили.

Власне основною причиною появи олігархів є не канали і заводи, а саме система «обраних», розмиті формулювання законів та їхнє вільне трактування. 🔶️ Якщо ми хочемо жити в сильній державі, ми маємо забезпечити баланс між Бізнесом, Державою і Суспільством. Головний інструмент утримання цього балансу - Закон.

🛷Готуй сані з літа, або чому Україна знову ризикує мерзнути взимку🤷‍♂️

Опалювальний сезон вже не за горами, а влада систематично робить вигляд, ніби її це не стосується. За часів попередніх урядів, підготовка до зими перетворювалась на своєрідний ритуал. Влада переймалася, чи достатньо вугілля накопичено на складах станцій, та чи не буде опалення занадто дорогим. Але ті ганебні часи вже в минулому. Тепер влада їде відпочивати, а українці нехай вирішують свої проблеми власноруч.

А проблеми можуть бути. По-перше, скоро українці знову отримуватимуть свої «листи щастя» на пів зарплати. Адже здебільшого комунальні котельні опалюються природнім газом, а він подорожчав майже вдвічі. Ніби цього недостатньо, НАК "Нафтогаз" намагається зафіксувати високі ціни на газ на чотири (!) роки наперед. Уряд геть нічого не робить, аби забезпечити економіку більш дешевим пальним. Отже, населенню таки доведеться стикнутися із подорожченням опалення у півтора-два рази.

По-друге, цієї зими знову може виникнути кризова ситуація в енергетиці через нестачу вугілля на станціях. Минулого року "Центренерго" та ДТЕК забезпечили ТЕЦи недостатньою кількістю вугілля, але влада цей пункт не проконтролювала (чи не вперше). Раптом настав холод, і вугілля почало стрімко закінчуватися. Виник дефіцит електроенергії, і довелося екстрено купувати енергію в Білорусі. А ще – купувати вугілля дорожче. Все це спричинило величезні збитки в енергетиці. Тоді ДТЕКу сказали ай-яй-яй, і оштрафували🙀. Але жоден зі справжніх винуватців – а це чиновники НКРЕКП та уряду – не був покараний.

Відсутність відповідальності завжди призводить до ще більших порушень. Вже можна побачити передумови для наступної енергетичної кризи. Суд, іменем України, зняв з ДТЕК штрафні санкції, що в перекладі з юридичної мови означає: «Цього року можемо повторити». Газ дорожчає? Вугілля може не вистачити? Та не проблема, платити ж українцям, а не міністрам та парламентарям.

Уряд знову демонструє повне нерозуміння, хто вони та яку несуть відповідальність. Це начебто за штурвал "Боїнгу" потрапив п’яний пілот кукурузника, і він уяви не має, навіщо тут більша частина кнопок.

Готуйтеся до зими, шановні українці.

Епоха бідності закінчилася! Середня заробітна плата зросла до рекордних 525 доларів, рапортує влада.

🍾Посадовці відкорковують шампанське, грає музика, в небі салюти🎉. Діти сміються, а комарі не кусають... Але я змушений зіпсувати це свято. Диявол, як завжди, в дрібницях.

Наші урядовці мають погану звичку брати одну позитивну цифру і розмахувати нею, наче прапором над Рейхстагом. Вони нібито свідомо ігнорують реальну картину. Чи, може, свідомо відволікають увагу від своїх провалів🤔?

Ось вам цікава пара цифр:

Цифра перша. За рік середня зарплатня виросла на 23%.

Цифра друга. Загальний дохід населення зменшився на 1,4%.

Також маю ще кілька показників. Наприклад, майбутнє подорожчання опалення щонайменше на 40%. Або підвищення вартості електрики вдвічі. Ціна газу у порівнянні з минулим роком злетіла у кілька разів. Подорожчали продукти харчування❗

Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Але ці показники свідчать, що видатки населення зростають набагато швидше, за доходи.

Середня зарплата ніби зросла. Але насправді, купити за неї можна значно менше.

Ось такий парадокс. Грошей ніби більше, але грошей менше 🤷🏼‍♂️

Отже, українці не стали жити багатше, а навіть навпаки. Люди витрачають заощадження, а уряд виношує нові плани, як примусово продавати майно, аби погасити борги за комуналку, яка постійно зростає.

Якого покращення вам ще не вистачає⁉️

🇺🇲 Економіка США повністю відновилася після коронакризи.

«А чому б не скористатися передовим досвідом США?» - подумали наші урядовці. І скористалися.

Та не зважаючи на це, Україна вийде на доковідний рівень не раніше другої половини 2022. Чому ж так?

А тому, що досвід США ми то перейняли, але не той, що зараз, а той, що був рівно сто років тому, під час Великої Депресії, коли вони по всій країні будували дороги, піднімаючи економіку і створюючи робочі місця. 🤷‍♂️

Саме прикладом США влада прикриває своє Велике будівництво. Проте, в сучасній Україні це не працює, я вже багато разів пояснював, чому. А зараз ми бачимо і емпіричні докази: робочих місць вийшло небагато, ВВП падає, криза не подолана, і прогнозований час її подолання досить далеко.

Можна на ПІДВИЩЕНИХ ТОНАХ запитати у Байдена чому так склалося, але, на мій погляд, відповідь очевидна.

Влада обирає не ті шляхи, що дають шанс на побудову сильної економіки, а ті, що дають більше корупційних можливостей.

РНБО на черговому засіданні побачила слона в кімнаті ознаки монополії на енергетичному ринку України. І одразу ж запропонувала елегантне рішення – у випадку “загрози національній безпеці” у вигляді “тарифного майдану” – просто відібрати підприємтва у поганих олігархів.

Я просто промовчу щодо того, що питання тарифів зовсім не питання РНБО, але окрему тривогу викликають самі методи.

Замість того, щоб знаходити причину ситуації на енергетичному ринку України та вирішувати щось із цим, влада знов погрожує щось у когось забрати та примусово обмежує ціни.

Наразі влада загнала сама себе в глухий кут. Фінансувати дефіцит бюджету, роздутий за рахунок «хотєлок», немає чим. При цьому тарифи знову “заморожують”, що, з одного боку, не принесе гроші, а з іншого ставить під питання (хоча тут і так надія вже ледь жевріє) наступний транш від МВФ, бо відхід від ПСО конкретно прописаний в меморандумі з ними. При цьому, якщо тарифи таки піднімуться – майданів не уникнути, бо людям реально вже немає, чим платити.

Проблема тарифів, звісно, виникла не вчора. Після прийняття закону про ринок електричної енергії ми маємо ситуацію, яка зараз склалась. Ринок електричної енергії – це такий самий міф, як і ринок газу. Та модель, яка у нас є, не містить ринкових механізмів та ринкових запобіжників.

Енергоатом у нас системно збитковий. Виробляючи найдешевшу електроенергію, Енергоатом при цьому по суті банкрут. І ТЕСи, з найдорожчою електроенергією, перевищують обсяги Енергоатому. Хоча раніше вони використовувались здебільшого як балансуючі потужності. Зелений тариф в Україні ледь не найвищій в світі.

-          Необхідно змінювати систему відносин в цій галузі. Змінювати підходи до формування ціни і розбудови ринку електроенергії.
-          Будь-які зміни, які впроваджує уряд, мають враховувати спроможність населення сплачувати за енергоносії. Не може бути так, що у нас ціни на газ, електрику європейські, а зарплати українські.

Але влада, очевидно, має на меті не вирішення проблеми, а імітацію бурхливої діяльності. Якби ж-то від вітру, який вони роблять навколо “питань національної безпеки” можна було крутити вітряки – це вирішило б питання дешевої електроенергії назавжди.

Подарунок від МВФ чи унікальна можливість

Вже цього року, якщо звичайно США не накладуть вето на рішення МВФ, Україна може отримати $2,7 млрд від Міжнародного валютного фонду. Без відсотків та без зобов'язань.

Не дивлячись на слова нашого президента про "подарунок до 30-річчя незалежності", це більше нагадує дивіденди, які ми отримаємо від участі у Фонді. 💰 Так само їх матимуть інші країни. Наприклад, Японія може отримати $40 млрд, а Китай - $39,5 млрд.

☝Розподіл СПЗ (спеціальних прав запозичень) між країнами-учасницями відбувається не вперше. У 2009 році ми вже отримували таким чином $2 млрд. Тоді Україна перебувала у скрутному становищі через світову кризу, і ці кошти стали нам в нагоді. Так само, вони будуть бажаною підтримкою зараз, на тлі кризи, спричиненої світовою епідемією.

Суто технічно, ці кошти повинні піти прямо в резерви НБУ. Але, за певних умов, є можливість залучити їх безпосередньо до держбюджету. Україні таке вже вдавалось у 2009 році, коли я виконував обов’язки Міністра фінансів.

На мій погляд, ці кошти — важлива підтримка для України. Як і високі ціни на руду, масло і зерно на світових ресурсних ринках. Однак потрібно пам'ятати, що такий стан не може тривати вічно. Тому найрозумніше використати тимчасове полегшення для того, щоб провести потужні зміни.

Нагадаю, в нас критична ситуація із зайнятістю та інфляцією. Україна залишається енергозалежною, а енергосистема потребує ремонту та відновлення. ⚡ У нас розбалансовані бюджетна і соціальна сфера. Вимагає вливань застарілий житловий фонд. Цей перелік можна продовжувати.

Зараз чудовий час для змін. Навіть невеликі кроки в правильному напрямку дадуть позитивний результат у майбутньому. Треба діяти.

Якщо не використати цей сприятливий час для реформ, вже за рік-два Україні доведеться знову ходити по світу з простягнутою рукою. І тоді за кожен новий мільярд доведеться виконувати дедалі більш незручні вимоги кредиторів. Досвід спілкування з МВФ в останні місяці показує, що політика стосовно України стала неймовірно жорсткою. Отже, ми маємо покладатися на власні сили замість чекати, поки нас змушуватимуть робити те, що нам не до вподоби.

Хоча, звичайно, можна і далі продовжувати вдавати, що в Україні все в порядку.

Справжні показники Кабміну

Якщо пробігтися очима заявами нашого прем'єр-міністра зі сторінок українських видань, може здатися, що країна вирвалася із затяжної кризи та на всіх парах мчить до фінансового і соціального добробуту:

📢"Шмигаль: Ми рухаємося згідно зі стратегією, і цей рух сприяє відновленню економіки України"

📢"У 2 кварталі ми бачимо кращі темпи зростання всіх секторів економіки, - Шмигаль"

Але, як я вже неодноразово казав, в країні весь час стає краще, тільки насправді стає гірше. І під тонким шаром асфальту "Великого будівництва" прихована цвіль безробіття, падіння народжуваності та відтоку робочої сили за кордон.

Довгий час влада публікувала заяви, що в Україні зростає зайнятість і навіть реєструється більше підприємців. Однак ось вам свіжа статистика Фонду безробіття зайнятості, який виплачує допомогу незайнятим українцям:

🔻Витрати Фонду за три роки збільшилися у 2,2 рази - з 11 млрд грн у 2018 році до понад 23 млрд грн у 2020 році.

🔻На 4% (до 16 млн осіб) зменшилася кількість зайнятого населення.

🔻На 12,5% (до 1,7 млн осіб) збільшилась кількість безробітного населення.

🔻В 1,4 рази збільшилася кількість безробітних, що отримували допомогу.

🔻Витрати ж з держбюджету на Фонд зайнятості за рік збільшилися в 7,8 тисяч разів - з 1,1 млн грн до 8,6 млрд грн.

Така навала "успіхів" вже спричинила дефіцит раніше бездефіцитного бюджету Фонду зайнятості.

Ну і не будемо забувати про катастрофічний відтік з країни робочої сили та падіння народжуваності. До 30% молодих людей хочуть покинути Україну в пошуках кращого життя. Це вже не показники падіння - це вирок для подальшого існування країни.

Влада продовжує ігнорувати головні проблеми України подібно до того, як онкохворий робить акцент на вдалому макіяжі. Фінал такого марафону очевидний. Просто нинішня влада сподівається, що фінал відбудеться вже після неї, і відповідати за це не доведеться. А як думаєте ви, чи встигнуть проскочити?

"Мадуристика" економіки

Центробанк Венесуели оголосив про те, що з жовтня цього року проведе деномінацію національної валюти. Тепер за один оновлений болівар будуть давати один мільйон старих, а з цінників зникнуть відразу шість нулів. До того ж поряд зі звичайними банкнотами та монетами в оберт будуть випущені цифрові гроші. 🪙

І ось з цієї короткої новини може здатися, що Венесуела виривається вперед в глобальній гонитві за лідерство в цифровізації економіки. Але давайте розберемося трохи докладніше.

На моїй пам'яті це вже третя деномінація в цій країні, а валюта все одно стрімко обростає нулями. Більш того, після деномінації 2008 року національна валюта Венесуели була перейменована в "сильний болівар", що повинно було за задумом керівників країни зміцнити новий курс. Але вже у 2018 році знову довелося проводити обмін грошей за курсом 100 000 до 1.

З криптовалютою у венесуельського уряду теж не перший роман. У 2017 році вже була введена національна криптовалюта El Petro, але і це не врятувало економіку Венесуели.

☝До речі, в січні цього року в нашому Кабміні теж анонсували створення цифрової гривні, а розмови про це йдуть ще з 2019 року.

І тут потрібно правильно зрозуміти, в створенні "крипти" немає нічого поганого. Розробкою своєї цифрової валюти займаються США, Японія, ОАЕ і ряд інших країн. Ось тільки ці держави розвивають свою економіку комплексно і планомірно, а ось умовна "Венесуела" сподівається на цифровізацію, як на диво. Нічого не нагадує?

Які висновки ми маємо винести з цієї новини?

Не завжди новинний заголовок відображає реальність. Часто за гучними заявами ховається безпорадність і невігластво. Подивіться останні заяви українського Кабміну та озирніться навколо - в очі одразу кинеться дисонанс цих двох не пов'язаних один з одним світів. Довіряти нам варто тільки собі, відкидаючи фанфари уявних перемог.

Економіка - це складний механізм і займатися ним повинні висококласні фахівці. Саме за професійними якостями потрібно відбирати керівників цього механізму, а не за принципом лояльності або "цифровізації в окремо взятому колхозі", інакше нас чекає непроста доля Венесуели.

Боротьба за "подарунок" від МВФ

У Києві почалася боротьба за $2,7 млрд, які МВФ пообіцяв виділити Україні в рамках розподілу СПЗ (спеціальних прав запозичення) між країнами-учасницями.

☝️Згідно з законом і традицією, Фонд надає гроші центральному банку. Але що робити, якщо дуже хочеться забрати ці гроші в бюджет і витратити несподівану надбавку на улюблені напрямки?

Саме так, в справу вступає політика. Оточення президента великодушно погоджується виділити частину грошей Нацбанку, забуваючи, що саме НБУ має отримати всю суму. І питання перекидання цих коштів до бюджету залежить від професіоналізму переговорів з МВФ, а не від простого польоту фантазії.💸

А ще ми бачимо плутанину в показаннях відповідальних за економіку мешканців високих кабінетів. В міністерстві фінансів вже заявили, що з Нацбанком йдуть консультації з приводу потреб покриття дефіциту бюджету. Він планує велику частину грошей спрямувати не на витрати, а на заміщення дорогих боргів.

А ось в ОП вже не соромлячись кажуть, що частина цих грошей піде на стимулювання економічного розвитку. Вочевидь в проєкт "Велике будівництво".🤷‍♂️ Як гадаєте, хто переможе?

Незважаючи на всі протиріччя, безперечно одне: влада побачила гроші та хоче їх витратити.🤑

Я вже писав про те, яким шансом може стати ця сума для країни. Але для цього необхідно мати горизонт планування далі декількох місяців, чіткий план розвитку економіки та професіоналізм його виконавців. Проте хлопці, схоже, вже все вирішили.

Чи є середній клас в Україні?
🔻Згідно зі свіжими даними Держстату до представників середнього класу себе відносять лише 1%.
Чому так склалося? Що має відбуватися в економіці країни, щоб середнім класом вважав себе лише кожен сотий громадянин?

Реально за рівнем заможності зараз до справжнього середнього класу в європейському сенсі дотягують максимум 10-15%, решта – це збіднілий середній клас.

Яке їхнє становище? На жаль, з 2014 року стабільно погане. Ситуація з отриманням доходів для більшості не стала кращою. Але при цьому тарифи продовжують зростати так, ніби суспільство стало заможнішим. І в основі своїй тарифи б'ють по тому самому збіднілому середньому класу.

☝️Ось звідки з'являються такі дивні дані Держстату. В Україні утворився тонкий прошарок забезпечених людей, які не відчувають загальних проблем, і величезний прошарок малозабезпечених, які платять за все.
Ця ситуація не змінюється роками, тому що в Україні держава не виконує свою пряму функцію — робити суспільство багатшим і створювати хороші умови життя для мільйонів людей.

🔸Для того, щоб це змінити, потрібна змінити владу. Мільйони українців повинні чітко усвідомити, що нормальна влада - це їх нові квартири та будинки, оновлення автомобілю кожні три роки, якісна освіта для їх дітей і ефективна медицина для їх батьків🔸

Читати нову статтю від Експертної ради НЕП повністю

Прості рішення складних проблем

Кабмін сьогодні прийняв рішення знизити тариф на електроенергію для населення з 1,68 грн/кВт до 1,44 грн/кВт за умови споживання до 250 кВт-год на місяць.

Уряд підносить це як перемогу соціальної держави над тарифними гнітом. Але ми з вами знову постараємося розібратися в ситуації і заглянути далі заголовків новин.

Перше. Безумовно рішення політичне, а не економічне. Влада явно побоюється так званих "тарифних майданів" і готується до осені. Але чи зможе це вплинути на ситуацію, якщо тарифи на інші комунальні послуги зростають? Влада намагається прикладанням подорожника залатати тріснуту греблю. 🤕

Друге. За даними Міненерго, менше 250 кВт-год споживають 80% домогосподарств. Пільгу для абсолютної більшості вже важко вважати пільгою.

Третє. Незрозуміло навіщо в такому разі потрібно було відміняти тарифний план, який діяв до січня поточного року. Тоді громадяни, які економлять та споживають до 100 кВт-год на місяць, платили по 90 коп/кВт, а для всіх інших ціна становила 1,68 грн/кВт. Це не системна робота, а конвульсивне натискання випадкових клавіш в пошуках рішення. 🤦

⛔Четверте. У порівнянні з торішнім тарифом, саме незахищені верстви населення будуть платити більше. Якщо в минулому році українець платив 90 грн за 100 кВт, то з цієї осені ті ж 100 кВт обійдуться йому в 144 грн. Якось це не схоже на пільги.

☝Ну і найголовніше, всі ці судомні кидання зі сторони в сторону не наближають нас ні до справедливих тарифів, ні до побудови ринку, якого у нас досі немає.

Потрібно зрозуміти, що проблеми складних систем не лікуються простими рішеннями. Для того, щоб не рухати бігунок тарифів вгору-вниз в залежності від політичної ситуації, потрібно побудувати систему, яка зможе захистити малозабезпечені верстви населення і створити нарешті стабільний енергоринок. Але у хлопців на Грушевського для цього не вистачає ні компетентності, ні бажання. Їм набагато простіше продовжити експерименти на живих людях.

🔸УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАДОКС: все настільки погано, що це може стати нашою перевагою. 🔸

📖Читайте в ексклюзивному матеріалі для журналу ФОКУС.

Стрибок у неоіндустріальний світ. Ігор Уманський презентує проєкт національної економічної політики.

14 серпня 2021 року об 11.00 у Unit City двічі Міністр фінансів Ігор Уманський презентує принципово інший підхід до формування економічної політики країни.

❓Чому Україна ніколи не наздожене розвинуті країни, якщо не змінить свою економічну парадигму? Чому ми маємо припинити спроби модернізувати застарілі виробництва і що таке 6-ий технологічний уклад? Яку економічну стратегію має обрати Україна, щоб не залишитись на узбіччі цивілізації назавжди? Та у чому полягає український парадокс?

В програмі заходу презентація, брифінг, фуршет, експертна панель за участі відомих економістів Олексія Куща та Володимира Панченка.

РЕЄСТРАЦІЯ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ https://forms.gle/fKG3mAtwaoR4j1PX7

Адреса: м. Київ, вул.Дорогожицька, 3 UNIT.City, кампус B12, зала UNIT.Verse
Початок реєстрації 10.30

🔶️Я йду в політику!🔷️

Це офіційне рішення, про яке я оголосив сьогодні на форумі "Національна економічна політика".

Україна зараз має унікальний шанс перетворитися з периферійної країни на країну-лідера.
У нас є реальна можливість створити диво своїми руками, та "простими рішеннями" тут не обійтися – потрібна інша економічна парадигма – а це потребує системної злагодженої роботи людей, що мають професійний досвід та інституційну пам'ять.

Саме тому я відчуваю обов'язок об'єднати команду, та змагатися за можливість перевести Україну до нової економічної парадигми та заможного майбутнього.

Я працюватиму, щоб створити 🇺🇦Україну, в якій хочеться жити, і, якщо ви поділяєте мої прагнення і цінності, закликаю вас долучатися до моєї роботи!

Другий рівень пенсійної системи - це перерозподіл потоків, а не реформа

Український уряд не залишає ідеї запровадити другий рівень пенсійної системи - так звану обов'язкову накопичувальну систему. Вона має існувати паралельно з діючою зараз солідарною системою.

Мінсоцполітики нещодавно ще раз запевнило, що робота двох систем не вдарить по кишені ані громадян, ані роботодавців. Задум службовців в тому, щоб відбирати частину коштів у... Пенсійного Фонду, та віддавати їх в управління приватним компаніям.🤯 2% планується взяти з ЄСВ (ці гроші у нас йдуть до Пенсійного фонду), ще 2% - з ПДФО.

Більше того, наш прем'єр-міністр навіть заявив, що збір в 4% дозволить до виходу на пенсію накопичити 1 мільйон гривень. Але простий підрахунок показує, що за 35 років стажу з середньою зарплатою в Україні в 15 тисяч до пенсійного віку накопичити вийде трохи більше 250 тисяч гривень. Тобто, названу Шмигалем суму доведеться відкладати 140 років.😳 Може ми чогось не знаємо і в Кабміні розробили еліксир безсмертя? Або все-таки голова уряду просто бере казкові цифри зі стелі?

Але і це ще не все. Мінсоцполітики чомусь скромно замовчує ризики введення накопичувальної системи в обов'язковому порядку:

⚠️Тиск на Пенсійний фонд. Нагадую, після зниження ЄСВ урядом Яценюка він залишається стабільно дефіцитним. Бюджет щороку спрямовує мільярди гривень, аби перекрити потребу в коштах. Уряд Шмигаля пропонує відкусити від нього ще частину коштів і передати їх приватним компаніям. До того ж нова пенсійна система потребуватиме створення нових органів, фінансування яких також ляже на плечі держбюджету. Як Кабмін планує закривати цю діру - відомо. З держбюджету...

⚠️Інфляція. При виході на заслужену пенсію може виявитися, що ваші накопичення за десятки років роботи знецінилися до мізерної суми.

⚠️Вразливість перед кризами. Як показує практика, накопичувальна система під час економічної кризи менш стабільна. Думаю, нікому не потрібно пояснювати, що для України цей ризик особливо актуальний.

⚠️Ненадійність приватних пенсійних фондів. Ви можете взагалі втратити свої накопичення, якщо ваш фонд раптово "лусне". Жодних гарантій на такий випадок не існує. В будь-якому разі, повернути вдасться далеко не все.

У сухому залишку, все це більше схоже на перерозподіл потоків, а не на турботу за українців.😡 І через деякий час ми можемо побачити не поодинокі протести ошуканих вкладників, а багатотисячні мітинги ошуканих накопичувачів. Солідарна система дійсно потребує реформування. Але краху можна уникнути не простим нагромадженням систем, а повноцінним запуском економіки.

Загалом, накопичувальні пенсії потрібні Україні. Але вочевидь, що вони мають бути впроваджені іншим шляхом. Особливо з огляду на майбутнє погіршення демографічної ситуації. Отже, уряд має припинити жити сьогоднішнім днем та почати діяти стратегічно. Впевнений, що ми говоримо вже про інший уряд.

🔸УКРАЇНСЬКИЙ ПАРАДОКС: все настільки погано, що це може стати нашою перевагою🔸

📖Читайте за посиланням в ексклюзивному матеріалі для журналу ФОКУС.