Ринок газу? Є. Ринок землі? Зроблено! Відкриваємо ринок електроенергії!
Таку, безсумнівно, державницьку позицію озвучив Денис Шмигаль, виступаючи на конференції з питань реформ в Україні🤦♂️. Прем’єр зазначив, що ми готові до відкриття ринку електроенергії, що призведе і до встановлення ринкових цін. Таким чином Україна доєднається до європейської системи ENTSO-E. Чи варто через це перейматись українцям🤔?
Просто нагадаю як ми відкривали ринок газу, коли уряду довелось фіксувати тарифи, бо люди збунтувались🤬. Цієї зими ситуація тільки погіршиться, бо ціна на газ невпинно росте, а платоспроможність українців – навпаки! Наступне підвищення тарифів може стати останнім для цієї влади. Бо я сильно сумніваюсь, що українці підуть продавати своїх собак🐕, щоб заплатити космічну комуналку‼️
Таку, безсумнівно, державницьку позицію озвучив Денис Шмигаль, виступаючи на конференції з питань реформ в Україні🤦♂️. Прем’єр зазначив, що ми готові до відкриття ринку електроенергії, що призведе і до встановлення ринкових цін. Таким чином Україна доєднається до європейської системи ENTSO-E. Чи варто через це перейматись українцям🤔?
Просто нагадаю як ми відкривали ринок газу, коли уряду довелось фіксувати тарифи, бо люди збунтувались🤬. Цієї зими ситуація тільки погіршиться, бо ціна на газ невпинно росте, а платоспроможність українців – навпаки! Наступне підвищення тарифів може стати останнім для цієї влади. Бо я сильно сумніваюсь, що українці підуть продавати своїх собак🐕, щоб заплатити космічну комуналку‼️
📌Мінекономіки було поставлене завдання визначити точки росту економіки, які можуть забезпечити максимальний ефект: зростання ВВП та створення робочих місць», – розповів Олексій Любченко.
І таки визначились. Транспортна галузь та ще чотири групи галузей – базис проєкту нової моделі економічного розвитку. Ну нарешті, добрі новини❗️
Дивимось, що там за новизна: «До групи «Технологічне виробництво» входять окремі підвиди машинобудування: виробництво інших транспортних засобів, виробництво електричного устаткування, виробництво машин і устаткування. До групи «Енергетична безпека та декарбонізація» увійшли галузі: добування сирої нафти та газу, виробництво продукції нафтопереробка, енергетика»
Так, тут все без змін. Промислове виробництво залишається в парадигмі минулого століття.
Далі дороги. Очікувано🤷♂️.
Де ж новизна в «новій моделі економічного розвитку»? А, ось вона - «Місто майстрів»🤦♂️.
«До пріоритетів Міста майстрів входять: сільське господарство🍆, харчова промисловість🍖, текстильне виробництво🧦. Це галузі, розвиток яких залежить виключно від майстерності та працьовитості людей» - пише сайт Мінекономіки.
Тобто поки весь світ розробляє автоматизовані системи виробництва, вкладає мільярди в машинне навчання та IoT, ми робимо пріоритетом ручну працю і сподіваємось на майстерність окремих ремісників. Прогресивно, нічого не скажеш. Роботи, штучний інтелект? Та ну. Тільки ручна праця, тільки хардкор‼️
Коли влада вливала дурні гроші в дороги🚜💵, то як мантру повторювали про нові робочі місця та мультиплікатор. Але щось не спрацювало. І я знаю чому. Тому що замість майстрів укладкою доріг займались машини.
Пропоную використати принцип «Міста майстрів», і запровадити «Дороги майстрів», нехай руками асфальт вкладають! Тоді ми зможемо задіяти у «Великому будівництві» тих обіцяних 500 000 нових робочих місць🤑.
Можна піти ще далі: «Область майстрів, держава майстрів». А там і до натурального обміну рукою махнути🦍.
Поки весь світ рухається в майбутнє, наша влада вирішила піти своїм «особливим» шляхом. Розвернутись на 180 градусів, і бадьоро попрямувати назад в минуле. Ну і нічого, що Середньовіччя, зате ми там будемо найрозвиненіші🤷♂️.
І таки визначились. Транспортна галузь та ще чотири групи галузей – базис проєкту нової моделі економічного розвитку. Ну нарешті, добрі новини❗️
Дивимось, що там за новизна: «До групи «Технологічне виробництво» входять окремі підвиди машинобудування: виробництво інших транспортних засобів, виробництво електричного устаткування, виробництво машин і устаткування. До групи «Енергетична безпека та декарбонізація» увійшли галузі: добування сирої нафти та газу, виробництво продукції нафтопереробка, енергетика»
Так, тут все без змін. Промислове виробництво залишається в парадигмі минулого століття.
Далі дороги. Очікувано🤷♂️.
Де ж новизна в «новій моделі економічного розвитку»? А, ось вона - «Місто майстрів»🤦♂️.
«До пріоритетів Міста майстрів входять: сільське господарство🍆, харчова промисловість🍖, текстильне виробництво🧦. Це галузі, розвиток яких залежить виключно від майстерності та працьовитості людей» - пише сайт Мінекономіки.
Тобто поки весь світ розробляє автоматизовані системи виробництва, вкладає мільярди в машинне навчання та IoT, ми робимо пріоритетом ручну працю і сподіваємось на майстерність окремих ремісників. Прогресивно, нічого не скажеш. Роботи, штучний інтелект? Та ну. Тільки ручна праця, тільки хардкор‼️
Коли влада вливала дурні гроші в дороги🚜💵, то як мантру повторювали про нові робочі місця та мультиплікатор. Але щось не спрацювало. І я знаю чому. Тому що замість майстрів укладкою доріг займались машини.
Пропоную використати принцип «Міста майстрів», і запровадити «Дороги майстрів», нехай руками асфальт вкладають! Тоді ми зможемо задіяти у «Великому будівництві» тих обіцяних 500 000 нових робочих місць🤑.
Можна піти ще далі: «Область майстрів, держава майстрів». А там і до натурального обміну рукою махнути🦍.
Поки весь світ рухається в майбутнє, наша влада вирішила піти своїм «особливим» шляхом. Розвернутись на 180 градусів, і бадьоро попрямувати назад в минуле. Ну і нічого, що Середньовіччя, зате ми там будемо найрозвиненіші🤷♂️.
«Мінсоцполітики» пишається тим, що середня пенсія зросла на 17% за останній рік, зарплати на 27%, прожитковий мінімум на 11%.
Тарифи ЖКГ та ціни на продукти ростуть набагато швидше, ніж пенсії та зарплати. Українці за пів року продали на 1,7 млрд доларів більше, аніж купили. В хід пішли збереження з-під матрацу. А збереження мають властивість закінчуватись.
І ще одна цікава цифра: заборгованість населення за комунальні послуги вже складає 79,9 млрд гривень. І це відбувається не тому, що люди не хочуть платити, а тому, що середня пенсія на кілька тисяч нижче середньої платіжки в опалювальний сезон.
Якщо влада думає, що оптимістичні заголовки замінять нам реальний достаток, то вона сильно помиляється. Українці не дурні, щоб багатіти думкою!
Тарифи ЖКГ та ціни на продукти ростуть набагато швидше, ніж пенсії та зарплати. Українці за пів року продали на 1,7 млрд доларів більше, аніж купили. В хід пішли збереження з-під матрацу. А збереження мають властивість закінчуватись.
І ще одна цікава цифра: заборгованість населення за комунальні послуги вже складає 79,9 млрд гривень. І це відбувається не тому, що люди не хочуть платити, а тому, що середня пенсія на кілька тисяч нижче середньої платіжки в опалювальний сезон.
Якщо влада думає, що оптимістичні заголовки замінять нам реальний достаток, то вона сильно помиляється. Українці не дурні, щоб багатіти думкою!
МВФ прийде – порядок наведе? 😒
Все змінюється. ➡️ Рухаються континенти, мавпа еволюціонує в людину, проекти перетворюються на проЄкти... Єдина константа – сліпа віра у неможливість існування без програм з МВФ.
Тим часом є багато інших опцій, скориставшись якими, ми б отримали поштовх до розвитку. Наприклад, США пропонували долучитись до програми, в якій ми могли отримати новітнє обладнання, технології та інформаційні системи, в тому числі і військову техніку. Програми розгортання мобільних шпиталів тощо.
А ми як кінь в шорах – нам показують лише МВФ. Влада ніби забула про існування інших варіантів та носиться з МВФ (або його відсутністю) в Україні, як дурний зі ступою. Таке враження, що це якийсь дивний забобон: краще брати в борг для повернення попереднього боргу, ніж починати шукати вихід з економічної кризи.🤷♂
Але чому влада продовжує так робити? А тому, що коли тобі дають рибу, то її можна "вкрасти-з’їсти-не ділитись", а коли тобі дають вудку, то доведеться вчитись рибалити.
Все змінюється. ➡️ Рухаються континенти, мавпа еволюціонує в людину, проекти перетворюються на проЄкти... Єдина константа – сліпа віра у неможливість існування без програм з МВФ.
Тим часом є багато інших опцій, скориставшись якими, ми б отримали поштовх до розвитку. Наприклад, США пропонували долучитись до програми, в якій ми могли отримати новітнє обладнання, технології та інформаційні системи, в тому числі і військову техніку. Програми розгортання мобільних шпиталів тощо.
А ми як кінь в шорах – нам показують лише МВФ. Влада ніби забула про існування інших варіантів та носиться з МВФ (або його відсутністю) в Україні, як дурний зі ступою. Таке враження, що це якийсь дивний забобон: краще брати в борг для повернення попереднього боргу, ніж починати шукати вихід з економічної кризи.🤷♂
Але чому влада продовжує так робити? А тому, що коли тобі дають рибу, то її можна "вкрасти-з’їсти-не ділитись", а коли тобі дають вудку, то доведеться вчитись рибалити.
Уряд намагається задовільнити запит Офісу президента на «відновлення справедливості у виплаті пенсій військовим»☝️. Підрахували, що на виконання цієї, безумовно дуже важливої, але все ж забаганки, треба звідкись «намалювати» 5,3 мільярдів гривень.
Я просто нагадаю, що бюджет — це чітко регламентований документ, який приймається на рік вперед, і в ньому не передбачаються «заначки»💵 на відновлення справедливості. Такі витрати закладаються на етапі проєкту бюджету. Чому цього не було зроблено — питання риторичне.
Але це також не означає, що справедливість відновлювати не треба. Звісно, треба. Та гроші потрібно не перекидати з однієї статті витрат на іншу, а шукати шляхи наповнення бюджету.
Де ж взяти гроші, та ще такі немалі? Так сталось, чисто випадково, що в Україні досі повним ходом працює схема скрут ПДВ. Зараз її обсяг вже виріс до 8-9 мільярдів гривень щомісяця. Я постійно наголошую, що це лише "скрут". Приблизно стільки ж бюджет недоотримує податку на прибуток. Це 16-18 мільярдів гривень на місяць(❗️).
Тобто прикривши лише цю одну схему всього на місяць, влада могла б забезпечити пенсіями військових на півтори роки. Цікава арифметика, правда ж?
Я просто нагадаю, що бюджет — це чітко регламентований документ, який приймається на рік вперед, і в ньому не передбачаються «заначки»💵 на відновлення справедливості. Такі витрати закладаються на етапі проєкту бюджету. Чому цього не було зроблено — питання риторичне.
Але це також не означає, що справедливість відновлювати не треба. Звісно, треба. Та гроші потрібно не перекидати з однієї статті витрат на іншу, а шукати шляхи наповнення бюджету.
Де ж взяти гроші, та ще такі немалі? Так сталось, чисто випадково, що в Україні досі повним ходом працює схема скрут ПДВ. Зараз її обсяг вже виріс до 8-9 мільярдів гривень щомісяця. Я постійно наголошую, що це лише "скрут". Приблизно стільки ж бюджет недоотримує податку на прибуток. Це 16-18 мільярдів гривень на місяць(❗️).
Тобто прикривши лише цю одну схему всього на місяць, влада могла б забезпечити пенсіями військових на півтори роки. Цікава арифметика, правда ж?
❗️Майже 10 мільйонів людей в Україні недоїдають❗️
За свіжими даними ЮНІСЕФ збільшилася кількість людей, які змушені скорочувати обсяги продуктів (8,7 млн людей) або навіть пропускати прийоми їжі (1,1 млн) через брак коштів.
Кількість людей, що голодують, зростає і по всьому світові – не в останню чергу через пандемію. Однак в Україні ми маємо найгірший показник по всій Європі. Зважаючи на те, що вартість базових продуктів харчування зросла, і зростатиме ще цієї осені, ситуація лише погіршуватиметься.
Тим часом влада продовжує підвищувати тарифи, які б’ють саме по найвразливішим верствам населення, наприклад по пенсіонерам. При цьому, суто для довідки, зазначу, що за даними пенсійного фонду середня пенсія за останні три місяці зросла «аж» на 54 гривні.
Просто вдумайтеся, 22,4% українців недоїдають. ❗️❗️І це тоді, коли закривши хоча б одну схему «скрут» ПДВ, можна забезпечити додаткових надходжень до бюджету до 18 млрд грн щомісяця.
Кожного дня я вжахаюся цинізму влади, і думаю, що гірше вже не може бути. Але потім з’являються нові факти.😡
За свіжими даними ЮНІСЕФ збільшилася кількість людей, які змушені скорочувати обсяги продуктів (8,7 млн людей) або навіть пропускати прийоми їжі (1,1 млн) через брак коштів.
Кількість людей, що голодують, зростає і по всьому світові – не в останню чергу через пандемію. Однак в Україні ми маємо найгірший показник по всій Європі. Зважаючи на те, що вартість базових продуктів харчування зросла, і зростатиме ще цієї осені, ситуація лише погіршуватиметься.
Тим часом влада продовжує підвищувати тарифи, які б’ють саме по найвразливішим верствам населення, наприклад по пенсіонерам. При цьому, суто для довідки, зазначу, що за даними пенсійного фонду середня пенсія за останні три місяці зросла «аж» на 54 гривні.
Просто вдумайтеся, 22,4% українців недоїдають. ❗️❗️І це тоді, коли закривши хоча б одну схему «скрут» ПДВ, можна забезпечити додаткових надходжень до бюджету до 18 млрд грн щомісяця.
Кожного дня я вжахаюся цинізму влади, і думаю, що гірше вже не може бути. Але потім з’являються нові факти.😡
Чому на відповідальну посаду (одну з найвідповідальніших, в принципі) знову призначено людину, яка не має ані управлінського досвіду, ані профільної експертизи, ані розуміння роботи держапарату?
А тому, що це і є метою. Банкову не цікавлять досвідчені самостійні гравці. «Міністр, що має експертизу, досвід і (найстрашніше) власну позицію? Дякуємо, але ні» ✋
Все, що потрібно ОП від Кабміну– це «гробова тиша» і мовчазне виконання рішень і доручень, «спущених» з відповідних департаментів. Кабмін на ручному управлінні – дуже зручно 🤷🏻🤷♀️
Найгірше те, що маючи таке монопольне положення, «слуги» не використовують його для реальної деолігархізації або кардинальної зміни економічної парадигми, які нам необхідні. Все, що ми маємо з цього «лялькового театру» – це мільярдні вкладення у застарілі виробництва, відтік інвестицій і «місто майстрів» 🤦
А тому, що це і є метою. Банкову не цікавлять досвідчені самостійні гравці. «Міністр, що має експертизу, досвід і (найстрашніше) власну позицію? Дякуємо, але ні» ✋
Все, що потрібно ОП від Кабміну– це «гробова тиша» і мовчазне виконання рішень і доручень, «спущених» з відповідних департаментів. Кабмін на ручному управлінні – дуже зручно 🤷🏻🤷♀️
Найгірше те, що маючи таке монопольне положення, «слуги» не використовують його для реальної деолігархізації або кардинальної зміни економічної парадигми, які нам необхідні. Все, що ми маємо з цього «лялькового театру» – це мільярдні вкладення у застарілі виробництва, відтік інвестицій і «місто майстрів» 🤦
У мене щодо цього факту є тільки пантоміма 😡🤦🙅♂️
До речі, саме сьогодні написав про те, як сировинна модель економіки призводить до масової трудової міграції українців.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
До 2100 року населення України зменшиться майже ВДВІЧІ‼️
Відсутність адекватної медицини, освіти, бізнес клімату, неможливість знайти високооплачувану роботу – це все негативно впливатиме на демографічну ситуацію в Україні. Як наслідок, зменшення народжуваності, збільшення смертності та трудова міграція❌.
За прогнозами ООН протягом наступних 80-ти років населення України зменшиться на 45%!
Це, м’яко кажучи, дуже негативний прогноз, який цілком може справдитись, якщо влада України вже зараз не змінить обраний курс, і не почне думати про майбутнє.
Але владі не до цього🤦 Вона збирає черговий форум і оголошує, що пріоритетом в економіці ми маємо зробити аграрний сектор, харчову промисловість і "місто майстрів". З таким підходом через 80 років ми матимемо населення, як в Буркіна-Фасо. І економічну ситуацію, як в Буркіна-Фасо.
На словах ми рухаємось в Європу, а на ділі - в Африку!🤬
Відсутність адекватної медицини, освіти, бізнес клімату, неможливість знайти високооплачувану роботу – це все негативно впливатиме на демографічну ситуацію в Україні. Як наслідок, зменшення народжуваності, збільшення смертності та трудова міграція❌.
За прогнозами ООН протягом наступних 80-ти років населення України зменшиться на 45%!
Це, м’яко кажучи, дуже негативний прогноз, який цілком може справдитись, якщо влада України вже зараз не змінить обраний курс, і не почне думати про майбутнє.
Але владі не до цього🤦 Вона збирає черговий форум і оголошує, що пріоритетом в економіці ми маємо зробити аграрний сектор, харчову промисловість і "місто майстрів". З таким підходом через 80 років ми матимемо населення, як в Буркіна-Фасо. І економічну ситуацію, як в Буркіна-Фасо.
На словах ми рухаємось в Європу, а на ділі - в Африку!🤬
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🆘 Фатальні наслідки диктатури популізму чекають на Україну!
На жаль, керівництво держави не зацікавлено в сильних та вмотивованих держслужбовцях. Натомість спеціалістів, які мають державницьку позицію та готові її відстоювати навіть перед найвищим керівництвом країни, прибирають з дороги.
А керувати державою лишаються кишенькові функціонери, які мають низьку кваліфікацію, або бояться сказати криве слово начальству, щоб не піти «на дно». І ціною їхнього перебування на посадах стає занепад України.
Поки роздуте его окремих політиків буде важливішим, ніж інтереси цілої держави, ми лишатимемось на узбіччі цивілізованого світу.
🔶 Тільки спільна робота сильної команди може відновити економіку України та забезпечити їй розвиток!
На жаль, керівництво держави не зацікавлено в сильних та вмотивованих держслужбовцях. Натомість спеціалістів, які мають державницьку позицію та готові її відстоювати навіть перед найвищим керівництвом країни, прибирають з дороги.
А керувати державою лишаються кишенькові функціонери, які мають низьку кваліфікацію, або бояться сказати криве слово начальству, щоб не піти «на дно». І ціною їхнього перебування на посадах стає занепад України.
Поки роздуте его окремих політиків буде важливішим, ніж інтереси цілої держави, ми лишатимемось на узбіччі цивілізованого світу.
🔶 Тільки спільна робота сильної команди може відновити економіку України та забезпечити їй розвиток!
⚡️"Зрада" США і Германії у справі із "Північним потоком-2" – топ-тема інформаційного простору. Всі очікують від керівників країни "різких заяв" та "реакції на зраду".
Дійсно, непоганою реакцією було б притягнути до відповідальності тих, хто декілька років "годував" нас казочками про гарантовану блокаду "Північного потоку-2" замість того, щоб нарощувати видобуток українського газу. Вважаю, що найбільших втрат Україна зазнала саме на цьому напрямку. Ми втратили надходження за транзит російського газу та не подбали про власну енергетичну безпеку. Врешті решт, за ці прорахунки мають сплатити бізнес та пересічні громадяни, а "непересічні" менеджери – заробили величезні статки та щомиті можуть забути про Україну назавжди. 👋
Проте я проти емоційних звинувачень на адресу наших західних партнерів. По-перше, ми мали досить часу, аби усвідомити майбутні загрози та підготуватися до них. По-друге, звинувачувати наших західних партнерів у зраді – позиція дуже інфантильна. Наївно очікувати, що два великих гравця не переслідуватимуть власних інтересів, а думатимуть лише про наші. Адже становище України не є найголовнішим у світовому порядку денному.
Тому, образи тут неефективні і смішні. Значно важливіше за закритими дверима обговорити можливі компенсації для України. А ще - усвідомити, чим ми можемо допомогти нашим партнерам у подальшому, щоб продовжувати діяти разом. Не маю жодного сумніву, що Штати залишаються головним світовим арбітром та переслідують мету втримати мир та стабільність в усьому світі. Цей курс цілком співпадає з нашим стратегічним баченням розвитку України.
Якщо ми хоч на секунду спробуємо уявити, як приймають свої рішення великі глобальні гравці, то побачимо багато того, чого не хотіли або відмовлялися побачити досі. А головне, ми можемо нарешті дійти (єдиного вірного) висновку, що досить Україні ходити по світу із благально простягнутою рукою та претензією в очах. Досить вимагати від стратегічних партнерів, щоб "прийшли дорослі» і зробили все за нас. Давно настав час взятися за щоденну роботу із порятунку самих себе. Ми можемо набагато більше, ніж здатні собі уявити.💪
Дійсно, непоганою реакцією було б притягнути до відповідальності тих, хто декілька років "годував" нас казочками про гарантовану блокаду "Північного потоку-2" замість того, щоб нарощувати видобуток українського газу. Вважаю, що найбільших втрат Україна зазнала саме на цьому напрямку. Ми втратили надходження за транзит російського газу та не подбали про власну енергетичну безпеку. Врешті решт, за ці прорахунки мають сплатити бізнес та пересічні громадяни, а "непересічні" менеджери – заробили величезні статки та щомиті можуть забути про Україну назавжди. 👋
Проте я проти емоційних звинувачень на адресу наших західних партнерів. По-перше, ми мали досить часу, аби усвідомити майбутні загрози та підготуватися до них. По-друге, звинувачувати наших західних партнерів у зраді – позиція дуже інфантильна. Наївно очікувати, що два великих гравця не переслідуватимуть власних інтересів, а думатимуть лише про наші. Адже становище України не є найголовнішим у світовому порядку денному.
Тому, образи тут неефективні і смішні. Значно важливіше за закритими дверима обговорити можливі компенсації для України. А ще - усвідомити, чим ми можемо допомогти нашим партнерам у подальшому, щоб продовжувати діяти разом. Не маю жодного сумніву, що Штати залишаються головним світовим арбітром та переслідують мету втримати мир та стабільність в усьому світі. Цей курс цілком співпадає з нашим стратегічним баченням розвитку України.
Якщо ми хоч на секунду спробуємо уявити, як приймають свої рішення великі глобальні гравці, то побачимо багато того, чого не хотіли або відмовлялися побачити досі. А головне, ми можемо нарешті дійти (єдиного вірного) висновку, що досить Україні ходити по світу із благально простягнутою рукою та претензією в очах. Досить вимагати від стратегічних партнерів, щоб "прийшли дорослі» і зробили все за нас. Давно настав час взятися за щоденну роботу із порятунку самих себе. Ми можемо набагато більше, ніж здатні собі уявити.💪
💵Нацбанк підняв облікову ставку. Що це означає❓
По-суті, нічого. В Україні і США облікова ставка – різні речі. У США цей крок призводить до гальмування економіки, тому що кредити стають менш доступними, а економіка чутлива до обсягу і вартості кредитів. Відсотки за кредитами в Україні в більшості випадків набагато вище 15-70% річних, а беруть їх не для розвитку бізнесу, а здебільшого для фінансування поточних витрат. Отже: таки нічого.
Немає ніякого контролю інфляції. Говорити, що підвищення облікової ставки охолодить економіку і зупинить інфляцію – дивно і нерозумно🤦♂️. Всі джерела підвищення цін в Україні – немонетарного походження. У перекладі, вони залежать не від вартості грошей, а від світового підвищення вартості продуктів харчування, сировини для промисловості і адміністративного підвищення тарифів в Україні.
У 2020 році інфляція в Україні була двозначною, і тільки хитросплетена методика Держкомстату заважає це побачити. Але кожен житель багатомільйонної країни на власній шкурі зрозумів, як подорожчали продукти харчування – основна стаття витрат 90% українців. Крім того, дорожчали і підвищувалися: тарифи, бензин, дизель, газ, податки і проїзд. Все це жодним чином не залежить від вартості кредитів. Так що - підвищуй-не підвищуй - це нічого не змінить🤷♂️.
Чи розуміють у Нацбанку всю безглуздість підвищення облікової ставки? Звичайно. Досі в цьому відомстві працюють кращі аналітики України. З історичною пам'яттю, на відміну від Кабміну і Офісу президента.
Тоді навіщо все це❓ А для протоколу. У законодавстві прописано: НБУ відповідає за інфляцію (і то не завжди). Тому якщо зростає інфляція - потрібно підвищити ставки. Оперативно відреагував, яких дій вам ще не вистачає?
Назвемо це традицією. Нехай вона безглузда і даремна, але дуже шанована усім прогресивним людством🤩.
По-суті, нічого. В Україні і США облікова ставка – різні речі. У США цей крок призводить до гальмування економіки, тому що кредити стають менш доступними, а економіка чутлива до обсягу і вартості кредитів. Відсотки за кредитами в Україні в більшості випадків набагато вище 15-70% річних, а беруть їх не для розвитку бізнесу, а здебільшого для фінансування поточних витрат. Отже: таки нічого.
Немає ніякого контролю інфляції. Говорити, що підвищення облікової ставки охолодить економіку і зупинить інфляцію – дивно і нерозумно🤦♂️. Всі джерела підвищення цін в Україні – немонетарного походження. У перекладі, вони залежать не від вартості грошей, а від світового підвищення вартості продуктів харчування, сировини для промисловості і адміністративного підвищення тарифів в Україні.
У 2020 році інфляція в Україні була двозначною, і тільки хитросплетена методика Держкомстату заважає це побачити. Але кожен житель багатомільйонної країни на власній шкурі зрозумів, як подорожчали продукти харчування – основна стаття витрат 90% українців. Крім того, дорожчали і підвищувалися: тарифи, бензин, дизель, газ, податки і проїзд. Все це жодним чином не залежить від вартості кредитів. Так що - підвищуй-не підвищуй - це нічого не змінить🤷♂️.
Чи розуміють у Нацбанку всю безглуздість підвищення облікової ставки? Звичайно. Досі в цьому відомстві працюють кращі аналітики України. З історичною пам'яттю, на відміну від Кабміну і Офісу президента.
Тоді навіщо все це❓ А для протоколу. У законодавстві прописано: НБУ відповідає за інфляцію (і то не завжди). Тому якщо зростає інфляція - потрібно підвищити ставки. Оперативно відреагував, яких дій вам ще не вистачає?
Назвемо це традицією. Нехай вона безглузда і даремна, але дуже шанована усім прогресивним людством🤩.
😭 Олігархи теж плачуть. Або не плачуть.😉
Політики продовжують ламати списи навколо «Деолігархізації».
Спікер Дмитро Разумков пропонує створити спеціальну комісію, яка замість РНБО визначатиме олігархів. Треба визнати, пропозиція набагато прогресивніша за те, щоб призначати олігархів в ручному режимі за закритими дверима Ради нацбезпеки. На тлі тотальної кулуарності, комісія виглядає як прозорий і незалежний процес без конфлікту інтересів.
Втім, сама по собі комісія при НАЗК теж не є достатнім рішенням. Адже сама суть деолігархізації не в тому, щоб призначити винних у народних бідах та покарати їх. Наполягаю, що треба боротися не з конкретними олігархами, а за створення рівних умов для розвитку бізнесу в Україні.
Олігархи мають бути не покарані, а приведені до єдиних правил, за якими мають грати геть усі. Тоді вони зникнуть як клас, тому що в Україні з'являться тисячі великих бізнесменів, але жоден з них не буде справляти вирішальний вплив на дії влади. Саме відділення Держави від Бізнесу і є головною метою справжньої деолігархізації.
Назву декілька конче необхідних моментів на шляху до цієї мети:
1. Верховенство Закону, а не чиєїсь думки.
Аби раз і назавжди скінчити безкінечну суперечку, хто є олігархом, треба записати в законі детальні критерії, кого вважати олігархом. Визначення «особа, що має значну економічну або політичну вагу» – це занадто узагальнено. Замість нього мають бути чіткі критерії, за якими перелік осіб могла б надавати автоматизована система.
Внесення особу до Реєстру олігархів має базуватися на результатах аналізу даних із Податкової, майнових реєстрів тощо. Теоретично це абсолютно здійсненне завдання, адже у нас є система автоматичного визначення людей, що можуть отримувати субсидію. Чому б не застосувати цей досвід у зворотньому напрямку?
Маючи таку систему, спеціальна комісія займалася б не виловлюванням олігархів в ручному режимі, а підтвердженням або спростуванням висновків автоматизованої системи.
2. Зрозумілі наслідки
Чи є злочином, якщо людина олігарх? Розумію, що ви хочете почути висновок "так" та перейти до розподілу. Але ж ви не хочете жити в державі, де одного дня прийдуть вже до вас, тому що сусіду подобається ваша квартира?
Включення в «олігархічний реєстр» має мати чітко прописані наслідки, єдині для всіх. Це має бути не лише передбачені покарання, а і захист прав та свобод особистості, що гарантовані Конституцією.
Натомість зараз нам «продають» випадкову рулетку рішень РНБО, за якої невідомо, що у кого відберуть, кому що заборонять, а може, і не заборонять. Це прямий шлях до «революційних трійок».
А ось приклад, що зрозуміє будь хто. Якщо ви виховуєте дітей, але кожного разу при порушенні одних і тих самих правил, наслідки наступають абсолютне рендомні – від порки до цукерки – марно й сподіватися, що вихованці запам’ятають правила, або почнуть їм слідувати.
3. І врешті, третє: невідворотність наслідків
Єдині правила гри для всіх передбачають невідворотність дії. Якщо людину визнано олігархом, за цим мають наступити чітко визначені події. За цих обставин у влади не має бути улюбленців, що не зобов’язані дотримуватися закону, і не має бути «цапів відбувайлів», яким світять «драконівські» заходи за те ж саме, за що попередніх просто лагідно пожурили.
Власне основною причиною появи олігархів є не канали і заводи, а саме система «обраних», розмиті формулювання законів та їхнє вільне трактування. 🔶️ Якщо ми хочемо жити в сильній державі, ми маємо забезпечити баланс між Бізнесом, Державою і Суспільством. Головний інструмент утримання цього балансу - Закон.
Політики продовжують ламати списи навколо «Деолігархізації».
Спікер Дмитро Разумков пропонує створити спеціальну комісію, яка замість РНБО визначатиме олігархів. Треба визнати, пропозиція набагато прогресивніша за те, щоб призначати олігархів в ручному режимі за закритими дверима Ради нацбезпеки. На тлі тотальної кулуарності, комісія виглядає як прозорий і незалежний процес без конфлікту інтересів.
Втім, сама по собі комісія при НАЗК теж не є достатнім рішенням. Адже сама суть деолігархізації не в тому, щоб призначити винних у народних бідах та покарати їх. Наполягаю, що треба боротися не з конкретними олігархами, а за створення рівних умов для розвитку бізнесу в Україні.
Олігархи мають бути не покарані, а приведені до єдиних правил, за якими мають грати геть усі. Тоді вони зникнуть як клас, тому що в Україні з'являться тисячі великих бізнесменів, але жоден з них не буде справляти вирішальний вплив на дії влади. Саме відділення Держави від Бізнесу і є головною метою справжньої деолігархізації.
Назву декілька конче необхідних моментів на шляху до цієї мети:
1. Верховенство Закону, а не чиєїсь думки.
Аби раз і назавжди скінчити безкінечну суперечку, хто є олігархом, треба записати в законі детальні критерії, кого вважати олігархом. Визначення «особа, що має значну економічну або політичну вагу» – це занадто узагальнено. Замість нього мають бути чіткі критерії, за якими перелік осіб могла б надавати автоматизована система.
Внесення особу до Реєстру олігархів має базуватися на результатах аналізу даних із Податкової, майнових реєстрів тощо. Теоретично це абсолютно здійсненне завдання, адже у нас є система автоматичного визначення людей, що можуть отримувати субсидію. Чому б не застосувати цей досвід у зворотньому напрямку?
Маючи таку систему, спеціальна комісія займалася б не виловлюванням олігархів в ручному режимі, а підтвердженням або спростуванням висновків автоматизованої системи.
2. Зрозумілі наслідки
Чи є злочином, якщо людина олігарх? Розумію, що ви хочете почути висновок "так" та перейти до розподілу. Але ж ви не хочете жити в державі, де одного дня прийдуть вже до вас, тому що сусіду подобається ваша квартира?
Включення в «олігархічний реєстр» має мати чітко прописані наслідки, єдині для всіх. Це має бути не лише передбачені покарання, а і захист прав та свобод особистості, що гарантовані Конституцією.
Натомість зараз нам «продають» випадкову рулетку рішень РНБО, за якої невідомо, що у кого відберуть, кому що заборонять, а може, і не заборонять. Це прямий шлях до «революційних трійок».
А ось приклад, що зрозуміє будь хто. Якщо ви виховуєте дітей, але кожного разу при порушенні одних і тих самих правил, наслідки наступають абсолютне рендомні – від порки до цукерки – марно й сподіватися, що вихованці запам’ятають правила, або почнуть їм слідувати.
3. І врешті, третє: невідворотність наслідків
Єдині правила гри для всіх передбачають невідворотність дії. Якщо людину визнано олігархом, за цим мають наступити чітко визначені події. За цих обставин у влади не має бути улюбленців, що не зобов’язані дотримуватися закону, і не має бути «цапів відбувайлів», яким світять «драконівські» заходи за те ж саме, за що попередніх просто лагідно пожурили.
Власне основною причиною появи олігархів є не канали і заводи, а саме система «обраних», розмиті формулювання законів та їхнє вільне трактування. 🔶️ Якщо ми хочемо жити в сильній державі, ми маємо забезпечити баланс між Бізнесом, Державою і Суспільством. Головний інструмент утримання цього балансу - Закон.
🛷Готуй сані з літа, або чому Україна знову ризикує мерзнути взимку🤷♂️
Опалювальний сезон вже не за горами, а влада систематично робить вигляд, ніби її це не стосується. За часів попередніх урядів, підготовка до зими перетворювалась на своєрідний ритуал. Влада переймалася, чи достатньо вугілля накопичено на складах станцій, та чи не буде опалення занадто дорогим. Але ті ганебні часи вже в минулому. Тепер влада їде відпочивати, а українці нехай вирішують свої проблеми власноруч.
А проблеми можуть бути. По-перше, скоро українці знову отримуватимуть свої «листи щастя» на пів зарплати. Адже здебільшого комунальні котельні опалюються природнім газом, а він подорожчав майже вдвічі. Ніби цього недостатньо, НАК "Нафтогаз" намагається зафіксувати високі ціни на газ на чотири (!) роки наперед. Уряд геть нічого не робить, аби забезпечити економіку більш дешевим пальним. Отже, населенню таки доведеться стикнутися із подорожченням опалення у півтора-два рази.
По-друге, цієї зими знову може виникнути кризова ситуація в енергетиці через нестачу вугілля на станціях. Минулого року "Центренерго" та ДТЕК забезпечили ТЕЦи недостатньою кількістю вугілля, але влада цей пункт не проконтролювала (чи не вперше). Раптом настав холод, і вугілля почало стрімко закінчуватися. Виник дефіцит електроенергії, і довелося екстрено купувати енергію в Білорусі. А ще – купувати вугілля дорожче. Все це спричинило величезні збитки в енергетиці. Тоді ДТЕКу сказали ай-яй-яй, і оштрафували🙀. Але жоден зі справжніх винуватців – а це чиновники НКРЕКП та уряду – не був покараний.
Відсутність відповідальності завжди призводить до ще більших порушень. Вже можна побачити передумови для наступної енергетичної кризи. Суд, іменем України, зняв з ДТЕК штрафні санкції, що в перекладі з юридичної мови означає: «Цього року можемо повторити». Газ дорожчає? Вугілля може не вистачити? Та не проблема, платити ж українцям, а не міністрам та парламентарям.
Уряд знову демонструє повне нерозуміння, хто вони та яку несуть відповідальність. Це начебто за штурвал "Боїнгу" потрапив п’яний пілот кукурузника, і він уяви не має, навіщо тут більша частина кнопок.
Готуйтеся до зими, шановні українці.
Опалювальний сезон вже не за горами, а влада систематично робить вигляд, ніби її це не стосується. За часів попередніх урядів, підготовка до зими перетворювалась на своєрідний ритуал. Влада переймалася, чи достатньо вугілля накопичено на складах станцій, та чи не буде опалення занадто дорогим. Але ті ганебні часи вже в минулому. Тепер влада їде відпочивати, а українці нехай вирішують свої проблеми власноруч.
А проблеми можуть бути. По-перше, скоро українці знову отримуватимуть свої «листи щастя» на пів зарплати. Адже здебільшого комунальні котельні опалюються природнім газом, а він подорожчав майже вдвічі. Ніби цього недостатньо, НАК "Нафтогаз" намагається зафіксувати високі ціни на газ на чотири (!) роки наперед. Уряд геть нічого не робить, аби забезпечити економіку більш дешевим пальним. Отже, населенню таки доведеться стикнутися із подорожченням опалення у півтора-два рази.
По-друге, цієї зими знову може виникнути кризова ситуація в енергетиці через нестачу вугілля на станціях. Минулого року "Центренерго" та ДТЕК забезпечили ТЕЦи недостатньою кількістю вугілля, але влада цей пункт не проконтролювала (чи не вперше). Раптом настав холод, і вугілля почало стрімко закінчуватися. Виник дефіцит електроенергії, і довелося екстрено купувати енергію в Білорусі. А ще – купувати вугілля дорожче. Все це спричинило величезні збитки в енергетиці. Тоді ДТЕКу сказали ай-яй-яй, і оштрафували🙀. Але жоден зі справжніх винуватців – а це чиновники НКРЕКП та уряду – не був покараний.
Відсутність відповідальності завжди призводить до ще більших порушень. Вже можна побачити передумови для наступної енергетичної кризи. Суд, іменем України, зняв з ДТЕК штрафні санкції, що в перекладі з юридичної мови означає: «Цього року можемо повторити». Газ дорожчає? Вугілля може не вистачити? Та не проблема, платити ж українцям, а не міністрам та парламентарям.
Уряд знову демонструє повне нерозуміння, хто вони та яку несуть відповідальність. Це начебто за штурвал "Боїнгу" потрапив п’яний пілот кукурузника, і він уяви не має, навіщо тут більша частина кнопок.
Готуйтеся до зими, шановні українці.
Епоха бідності закінчилася! Середня заробітна плата зросла до рекордних 525 доларів, рапортує влада.
🍾Посадовці відкорковують шампанське, грає музика, в небі салюти🎉. Діти сміються, а комарі не кусають... Але я змушений зіпсувати це свято. Диявол, як завжди, в дрібницях.
Наші урядовці мають погану звичку брати одну позитивну цифру і розмахувати нею, наче прапором над Рейхстагом. Вони нібито свідомо ігнорують реальну картину. Чи, може, свідомо відволікають увагу від своїх провалів🤔?
Ось вам цікава пара цифр:
Цифра перша. За рік середня зарплатня виросла на 23%.
Цифра друга. Загальний дохід населення зменшився на 1,4%.
Також маю ще кілька показників. Наприклад, майбутнє подорожчання опалення щонайменше на 40%. Або підвищення вартості електрики вдвічі. Ціна газу у порівнянні з минулим роком злетіла у кілька разів. Подорожчали продукти харчування❗
Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Але ці показники свідчать, що видатки населення зростають набагато швидше, за доходи.
Середня зарплата ніби зросла. Але насправді, купити за неї можна значно менше.
Ось такий парадокс. Грошей ніби більше, але грошей менше 🤷🏼♂️
Отже, українці не стали жити багатше, а навіть навпаки. Люди витрачають заощадження, а уряд виношує нові плани, як примусово продавати майно, аби погасити борги за комуналку, яка постійно зростає.
Якого покращення вам ще не вистачає⁉️
🍾Посадовці відкорковують шампанське, грає музика, в небі салюти🎉. Діти сміються, а комарі не кусають... Але я змушений зіпсувати це свято. Диявол, як завжди, в дрібницях.
Наші урядовці мають погану звичку брати одну позитивну цифру і розмахувати нею, наче прапором над Рейхстагом. Вони нібито свідомо ігнорують реальну картину. Чи, може, свідомо відволікають увагу від своїх провалів🤔?
Ось вам цікава пара цифр:
Цифра перша. За рік середня зарплатня виросла на 23%.
Цифра друга. Загальний дохід населення зменшився на 1,4%.
Також маю ще кілька показників. Наприклад, майбутнє подорожчання опалення щонайменше на 40%. Або підвищення вартості електрики вдвічі. Ціна газу у порівнянні з минулим роком злетіла у кілька разів. Подорожчали продукти харчування❗
Цей перелік можна продовжувати безкінечно. Але ці показники свідчать, що видатки населення зростають набагато швидше, за доходи.
Середня зарплата ніби зросла. Але насправді, купити за неї можна значно менше.
Ось такий парадокс. Грошей ніби більше, але грошей менше 🤷🏼♂️
Отже, українці не стали жити багатше, а навіть навпаки. Люди витрачають заощадження, а уряд виношує нові плани, як примусово продавати майно, аби погасити борги за комуналку, яка постійно зростає.
Якого покращення вам ще не вистачає⁉️
🇺🇲 Економіка США повністю відновилася після коронакризи.
«А чому б не скористатися передовим досвідом США?» - подумали наші урядовці. І скористалися.
Та не зважаючи на це, Україна вийде на доковідний рівень не раніше другої половини 2022. Чому ж так?
А тому, що досвід США ми то перейняли, але не той, що зараз, а той, що був рівно сто років тому, під час Великої Депресії, коли вони по всій країні будували дороги, піднімаючи економіку і створюючи робочі місця. 🤷♂️
Саме прикладом США влада прикриває своє Велике будівництво. Проте, в сучасній Україні це не працює, я вже багато разів пояснював, чому. А зараз ми бачимо і емпіричні докази: робочих місць вийшло небагато, ВВП падає, криза не подолана, і прогнозований час її подолання досить далеко.
Можна на ПІДВИЩЕНИХ ТОНАХ запитати у Байдена чому так склалося, але, на мій погляд, відповідь очевидна.
Влада обирає не ті шляхи, що дають шанс на побудову сильної економіки, а ті, що дають більше корупційних можливостей.
«А чому б не скористатися передовим досвідом США?» - подумали наші урядовці. І скористалися.
Та не зважаючи на це, Україна вийде на доковідний рівень не раніше другої половини 2022. Чому ж так?
А тому, що досвід США ми то перейняли, але не той, що зараз, а той, що був рівно сто років тому, під час Великої Депресії, коли вони по всій країні будували дороги, піднімаючи економіку і створюючи робочі місця. 🤷♂️
Саме прикладом США влада прикриває своє Велике будівництво. Проте, в сучасній Україні це не працює, я вже багато разів пояснював, чому. А зараз ми бачимо і емпіричні докази: робочих місць вийшло небагато, ВВП падає, криза не подолана, і прогнозований час її подолання досить далеко.
Можна на ПІДВИЩЕНИХ ТОНАХ запитати у Байдена чому так склалося, але, на мій погляд, відповідь очевидна.
Влада обирає не ті шляхи, що дають шанс на побудову сильної економіки, а ті, що дають більше корупційних можливостей.
РНБО на черговому засіданні побачила слона в кімнаті ознаки монополії на енергетичному ринку України. І одразу ж запропонувала елегантне рішення – у випадку “загрози національній безпеці” у вигляді “тарифного майдану” – просто відібрати підприємтва у поганих олігархів.
Я просто промовчу щодо того, що питання тарифів зовсім не питання РНБО, але окрему тривогу викликають самі методи.
Замість того, щоб знаходити причину ситуації на енергетичному ринку України та вирішувати щось із цим, влада знов погрожує щось у когось забрати та примусово обмежує ціни.
Наразі влада загнала сама себе в глухий кут. Фінансувати дефіцит бюджету, роздутий за рахунок «хотєлок», немає чим. При цьому тарифи знову “заморожують”, що, з одного боку, не принесе гроші, а з іншого ставить під питання (хоча тут і так надія вже ледь жевріє) наступний транш від МВФ, бо відхід від ПСО конкретно прописаний в меморандумі з ними. При цьому, якщо тарифи таки піднімуться – майданів не уникнути, бо людям реально вже немає, чим платити.
Проблема тарифів, звісно, виникла не вчора. Після прийняття закону про ринок електричної енергії ми маємо ситуацію, яка зараз склалась. Ринок електричної енергії – це такий самий міф, як і ринок газу. Та модель, яка у нас є, не містить ринкових механізмів та ринкових запобіжників.
Енергоатом у нас системно збитковий. Виробляючи найдешевшу електроенергію, Енергоатом при цьому по суті банкрут. І ТЕСи, з найдорожчою електроенергією, перевищують обсяги Енергоатому. Хоча раніше вони використовувались здебільшого як балансуючі потужності. Зелений тариф в Україні ледь не найвищій в світі.
- Необхідно змінювати систему відносин в цій галузі. Змінювати підходи до формування ціни і розбудови ринку електроенергії.
- Будь-які зміни, які впроваджує уряд, мають враховувати спроможність населення сплачувати за енергоносії. Не може бути так, що у нас ціни на газ, електрику європейські, а зарплати українські.
Але влада, очевидно, має на меті не вирішення проблеми, а імітацію бурхливої діяльності. Якби ж-то від вітру, який вони роблять навколо “питань національної безпеки” можна було крутити вітряки – це вирішило б питання дешевої електроенергії назавжди.
Я просто промовчу щодо того, що питання тарифів зовсім не питання РНБО, але окрему тривогу викликають самі методи.
Замість того, щоб знаходити причину ситуації на енергетичному ринку України та вирішувати щось із цим, влада знов погрожує щось у когось забрати та примусово обмежує ціни.
Наразі влада загнала сама себе в глухий кут. Фінансувати дефіцит бюджету, роздутий за рахунок «хотєлок», немає чим. При цьому тарифи знову “заморожують”, що, з одного боку, не принесе гроші, а з іншого ставить під питання (хоча тут і так надія вже ледь жевріє) наступний транш від МВФ, бо відхід від ПСО конкретно прописаний в меморандумі з ними. При цьому, якщо тарифи таки піднімуться – майданів не уникнути, бо людям реально вже немає, чим платити.
Проблема тарифів, звісно, виникла не вчора. Після прийняття закону про ринок електричної енергії ми маємо ситуацію, яка зараз склалась. Ринок електричної енергії – це такий самий міф, як і ринок газу. Та модель, яка у нас є, не містить ринкових механізмів та ринкових запобіжників.
Енергоатом у нас системно збитковий. Виробляючи найдешевшу електроенергію, Енергоатом при цьому по суті банкрут. І ТЕСи, з найдорожчою електроенергією, перевищують обсяги Енергоатому. Хоча раніше вони використовувались здебільшого як балансуючі потужності. Зелений тариф в Україні ледь не найвищій в світі.
- Необхідно змінювати систему відносин в цій галузі. Змінювати підходи до формування ціни і розбудови ринку електроенергії.
- Будь-які зміни, які впроваджує уряд, мають враховувати спроможність населення сплачувати за енергоносії. Не може бути так, що у нас ціни на газ, електрику європейські, а зарплати українські.
Але влада, очевидно, має на меті не вирішення проблеми, а імітацію бурхливої діяльності. Якби ж-то від вітру, який вони роблять навколо “питань національної безпеки” можна було крутити вітряки – це вирішило б питання дешевої електроенергії назавжди.
Подарунок від МВФ чи унікальна можливість
Вже цього року, якщо звичайно США не накладуть вето на рішення МВФ, Україна може отримати $2,7 млрд від Міжнародного валютного фонду. Без відсотків та без зобов'язань.
Не дивлячись на слова нашого президента про "подарунок до 30-річчя незалежності", це більше нагадує дивіденди, які ми отримаємо від участі у Фонді. 💰 Так само їх матимуть інші країни. Наприклад, Японія може отримати $40 млрд, а Китай - $39,5 млрд.
☝Розподіл СПЗ (спеціальних прав запозичень) між країнами-учасницями відбувається не вперше. У 2009 році ми вже отримували таким чином $2 млрд. Тоді Україна перебувала у скрутному становищі через світову кризу, і ці кошти стали нам в нагоді. Так само, вони будуть бажаною підтримкою зараз, на тлі кризи, спричиненої світовою епідемією.
Суто технічно, ці кошти повинні піти прямо в резерви НБУ. Але, за певних умов, є можливість залучити їх безпосередньо до держбюджету. Україні таке вже вдавалось у 2009 році, коли я виконував обов’язки Міністра фінансів.
На мій погляд, ці кошти — важлива підтримка для України. Як і високі ціни на руду, масло і зерно на світових ресурсних ринках. Однак потрібно пам'ятати, що такий стан не може тривати вічно. Тому найрозумніше використати тимчасове полегшення для того, щоб провести потужні зміни.
Нагадаю, в нас критична ситуація із зайнятістю та інфляцією. Україна залишається енергозалежною, а енергосистема потребує ремонту та відновлення. ⚡ У нас розбалансовані бюджетна і соціальна сфера. Вимагає вливань застарілий житловий фонд. Цей перелік можна продовжувати.
Зараз чудовий час для змін. Навіть невеликі кроки в правильному напрямку дадуть позитивний результат у майбутньому. Треба діяти.
Якщо не використати цей сприятливий час для реформ, вже за рік-два Україні доведеться знову ходити по світу з простягнутою рукою. І тоді за кожен новий мільярд доведеться виконувати дедалі більш незручні вимоги кредиторів. Досвід спілкування з МВФ в останні місяці показує, що політика стосовно України стала неймовірно жорсткою. Отже, ми маємо покладатися на власні сили замість чекати, поки нас змушуватимуть робити те, що нам не до вподоби.
Хоча, звичайно, можна і далі продовжувати вдавати, що в Україні все в порядку.
Вже цього року, якщо звичайно США не накладуть вето на рішення МВФ, Україна може отримати $2,7 млрд від Міжнародного валютного фонду. Без відсотків та без зобов'язань.
Не дивлячись на слова нашого президента про "подарунок до 30-річчя незалежності", це більше нагадує дивіденди, які ми отримаємо від участі у Фонді. 💰 Так само їх матимуть інші країни. Наприклад, Японія може отримати $40 млрд, а Китай - $39,5 млрд.
☝Розподіл СПЗ (спеціальних прав запозичень) між країнами-учасницями відбувається не вперше. У 2009 році ми вже отримували таким чином $2 млрд. Тоді Україна перебувала у скрутному становищі через світову кризу, і ці кошти стали нам в нагоді. Так само, вони будуть бажаною підтримкою зараз, на тлі кризи, спричиненої світовою епідемією.
Суто технічно, ці кошти повинні піти прямо в резерви НБУ. Але, за певних умов, є можливість залучити їх безпосередньо до держбюджету. Україні таке вже вдавалось у 2009 році, коли я виконував обов’язки Міністра фінансів.
На мій погляд, ці кошти — важлива підтримка для України. Як і високі ціни на руду, масло і зерно на світових ресурсних ринках. Однак потрібно пам'ятати, що такий стан не може тривати вічно. Тому найрозумніше використати тимчасове полегшення для того, щоб провести потужні зміни.
Нагадаю, в нас критична ситуація із зайнятістю та інфляцією. Україна залишається енергозалежною, а енергосистема потребує ремонту та відновлення. ⚡ У нас розбалансовані бюджетна і соціальна сфера. Вимагає вливань застарілий житловий фонд. Цей перелік можна продовжувати.
Зараз чудовий час для змін. Навіть невеликі кроки в правильному напрямку дадуть позитивний результат у майбутньому. Треба діяти.
Якщо не використати цей сприятливий час для реформ, вже за рік-два Україні доведеться знову ходити по світу з простягнутою рукою. І тоді за кожен новий мільярд доведеться виконувати дедалі більш незручні вимоги кредиторів. Досвід спілкування з МВФ в останні місяці показує, що політика стосовно України стала неймовірно жорсткою. Отже, ми маємо покладатися на власні сили замість чекати, поки нас змушуватимуть робити те, що нам не до вподоби.
Хоча, звичайно, можна і далі продовжувати вдавати, що в Україні все в порядку.
Справжні показники Кабміну
Якщо пробігтися очима заявами нашого прем'єр-міністра зі сторінок українських видань, може здатися, що країна вирвалася із затяжної кризи та на всіх парах мчить до фінансового і соціального добробуту:
📢"Шмигаль: Ми рухаємося згідно зі стратегією, і цей рух сприяє відновленню економіки України"
📢"У 2 кварталі ми бачимо кращі темпи зростання всіх секторів економіки, - Шмигаль"
Але, як я вже неодноразово казав, в країні весь час стає краще, тільки насправді стає гірше. І під тонким шаром асфальту "Великого будівництва" прихована цвіль безробіття, падіння народжуваності та відтоку робочої сили за кордон.
Довгий час влада публікувала заяви, що в Україні зростає зайнятість і навіть реєструється більше підприємців. Однак ось вам свіжа статистика Фондубезробіття зайнятості, який виплачує допомогу незайнятим українцям:
🔻Витрати Фонду за три роки збільшилися у 2,2 рази - з 11 млрд грн у 2018 році до понад 23 млрд грн у 2020 році.
🔻На 4% (до 16 млн осіб) зменшилася кількість зайнятого населення.
🔻На 12,5% (до 1,7 млн осіб) збільшилась кількість безробітного населення.
🔻В 1,4 рази збільшилася кількість безробітних, що отримували допомогу.
🔻Витрати ж з держбюджету на Фонд зайнятості за рік збільшилися в 7,8 тисяч разів - з 1,1 млн грн до 8,6 млрд грн.
Така навала "успіхів" вже спричинила дефіцит раніше бездефіцитного бюджету Фонду зайнятості.
Ну і не будемо забувати про катастрофічний відтік з країни робочої сили та падіння народжуваності. До 30% молодих людей хочуть покинути Україну в пошуках кращого життя. Це вже не показники падіння - це вирок для подальшого існування країни.
Влада продовжує ігнорувати головні проблеми України подібно до того, як онкохворий робить акцент на вдалому макіяжі. Фінал такого марафону очевидний. Просто нинішня влада сподівається, що фінал відбудеться вже після неї, і відповідати за це не доведеться. А як думаєте ви, чи встигнуть проскочити?
Якщо пробігтися очима заявами нашого прем'єр-міністра зі сторінок українських видань, може здатися, що країна вирвалася із затяжної кризи та на всіх парах мчить до фінансового і соціального добробуту:
📢"Шмигаль: Ми рухаємося згідно зі стратегією, і цей рух сприяє відновленню економіки України"
📢"У 2 кварталі ми бачимо кращі темпи зростання всіх секторів економіки, - Шмигаль"
Але, як я вже неодноразово казав, в країні весь час стає краще, тільки насправді стає гірше. І під тонким шаром асфальту "Великого будівництва" прихована цвіль безробіття, падіння народжуваності та відтоку робочої сили за кордон.
Довгий час влада публікувала заяви, що в Україні зростає зайнятість і навіть реєструється більше підприємців. Однак ось вам свіжа статистика Фонду
🔻Витрати Фонду за три роки збільшилися у 2,2 рази - з 11 млрд грн у 2018 році до понад 23 млрд грн у 2020 році.
🔻На 4% (до 16 млн осіб) зменшилася кількість зайнятого населення.
🔻На 12,5% (до 1,7 млн осіб) збільшилась кількість безробітного населення.
🔻В 1,4 рази збільшилася кількість безробітних, що отримували допомогу.
🔻Витрати ж з держбюджету на Фонд зайнятості за рік збільшилися в 7,8 тисяч разів - з 1,1 млн грн до 8,6 млрд грн.
Така навала "успіхів" вже спричинила дефіцит раніше бездефіцитного бюджету Фонду зайнятості.
Ну і не будемо забувати про катастрофічний відтік з країни робочої сили та падіння народжуваності. До 30% молодих людей хочуть покинути Україну в пошуках кращого життя. Це вже не показники падіння - це вирок для подальшого існування країни.
Влада продовжує ігнорувати головні проблеми України подібно до того, як онкохворий робить акцент на вдалому макіяжі. Фінал такого марафону очевидний. Просто нинішня влада сподівається, що фінал відбудеться вже після неї, і відповідати за це не доведеться. А як думаєте ви, чи встигнуть проскочити?
"Мадуристика" економіки
Центробанк Венесуели оголосив про те, що з жовтня цього року проведе деномінацію національної валюти. Тепер за один оновлений болівар будуть давати один мільйон старих, а з цінників зникнуть відразу шість нулів. До того ж поряд зі звичайними банкнотами та монетами в оберт будуть випущені цифрові гроші. 🪙
І ось з цієї короткої новини може здатися, що Венесуела виривається вперед в глобальній гонитві за лідерство в цифровізації економіки. Але давайте розберемося трохи докладніше.
На моїй пам'яті це вже третя деномінація в цій країні, а валюта все одно стрімко обростає нулями. Більш того, після деномінації 2008 року національна валюта Венесуели була перейменована в "сильний болівар", що повинно було за задумом керівників країни зміцнити новий курс. Але вже у 2018 році знову довелося проводити обмін грошей за курсом 100 000 до 1.
З криптовалютою у венесуельського уряду теж не перший роман. У 2017 році вже була введена національна криптовалюта El Petro, але і це не врятувало економіку Венесуели.
☝До речі, в січні цього року в нашому Кабміні теж анонсували створення цифрової гривні, а розмови про це йдуть ще з 2019 року.
І тут потрібно правильно зрозуміти, в створенні "крипти" немає нічого поганого. Розробкою своєї цифрової валюти займаються США, Японія, ОАЕ і ряд інших країн. Ось тільки ці держави розвивають свою економіку комплексно і планомірно, а ось умовна "Венесуела" сподівається на цифровізацію, як на диво. Нічого не нагадує?
Які висновки ми маємо винести з цієї новини?
Не завжди новинний заголовок відображає реальність. Часто за гучними заявами ховається безпорадність і невігластво. Подивіться останні заяви українського Кабміну та озирніться навколо - в очі одразу кинеться дисонанс цих двох не пов'язаних один з одним світів. Довіряти нам варто тільки собі, відкидаючи фанфари уявних перемог.
Економіка - це складний механізм і займатися ним повинні висококласні фахівці. Саме за професійними якостями потрібно відбирати керівників цього механізму, а не за принципом лояльності або "цифровізації в окремо взятому колхозі", інакше нас чекає непроста доля Венесуели.
Центробанк Венесуели оголосив про те, що з жовтня цього року проведе деномінацію національної валюти. Тепер за один оновлений болівар будуть давати один мільйон старих, а з цінників зникнуть відразу шість нулів. До того ж поряд зі звичайними банкнотами та монетами в оберт будуть випущені цифрові гроші. 🪙
І ось з цієї короткої новини може здатися, що Венесуела виривається вперед в глобальній гонитві за лідерство в цифровізації економіки. Але давайте розберемося трохи докладніше.
На моїй пам'яті це вже третя деномінація в цій країні, а валюта все одно стрімко обростає нулями. Більш того, після деномінації 2008 року національна валюта Венесуели була перейменована в "сильний болівар", що повинно було за задумом керівників країни зміцнити новий курс. Але вже у 2018 році знову довелося проводити обмін грошей за курсом 100 000 до 1.
З криптовалютою у венесуельського уряду теж не перший роман. У 2017 році вже була введена національна криптовалюта El Petro, але і це не врятувало економіку Венесуели.
☝До речі, в січні цього року в нашому Кабміні теж анонсували створення цифрової гривні, а розмови про це йдуть ще з 2019 року.
І тут потрібно правильно зрозуміти, в створенні "крипти" немає нічого поганого. Розробкою своєї цифрової валюти займаються США, Японія, ОАЕ і ряд інших країн. Ось тільки ці держави розвивають свою економіку комплексно і планомірно, а ось умовна "Венесуела" сподівається на цифровізацію, як на диво. Нічого не нагадує?
Які висновки ми маємо винести з цієї новини?
Не завжди новинний заголовок відображає реальність. Часто за гучними заявами ховається безпорадність і невігластво. Подивіться останні заяви українського Кабміну та озирніться навколо - в очі одразу кинеться дисонанс цих двох не пов'язаних один з одним світів. Довіряти нам варто тільки собі, відкидаючи фанфари уявних перемог.
Економіка - це складний механізм і займатися ним повинні висококласні фахівці. Саме за професійними якостями потрібно відбирати керівників цього механізму, а не за принципом лояльності або "цифровізації в окремо взятому колхозі", інакше нас чекає непроста доля Венесуели.