😡 Закон про криміналізацію товарної контрабанди – ініціатива заради ефектних заголовків.

🦸 Сенсація, сенсація! Супермен Держава героїчно бореться з контрабандистами: РНБО складає списки, а в парламенті новий законопроект про КРИМІНАЛІЗАЦІЮ контрабанди. Згоден, звучить красиво, саме так, як і мали б виглядати дії супер героя – контрабандисти погані, треба їх карати і саджати. Оплески! 🥳

Але це буде історія про очікування проти реальності:

☝️Зараз контрабанда в Україні ДЕкриміналізована. І це не означає безкарна. Це передбачає миттєву конфіскацію та адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, що дорівнює вартості товару.💰

⛔️Криміналізація ж - поверне нас у часи, коли контрабандний вантаж не можна конфіскувати, доки не відбудеться провадження та нескінченні суди по карній справі, і не буде винесено обвинувальний вирок з вимогою конфіскації.

На що це перетвориться в реальності? А як завжди: майже ніхто не буде покараний, держава втратить істотне джерело надходжень в бюджет, зате непогано підзароблять чиновники, що продаватимуть карні справи та повертатимуть контрабандистам вантажі. 🤷🏼‍♂️

Що робити, аби РЕАЛЬНО перемогти контрабанду?

📌 Перше. Модифікувати митне законодавство та рівень митних платежів. Платити чесно має бути вигіднішим, ніж оформлювати контрабанду.

📌 Друге. Створити реальні важелі впливу на недоброчесних митників, які оформлюють контрабанду. Разом з тим, захистити доброчесних митників, підвищити їм зарплати та надати соціальні гарантії.

📌 Третє, але не менш важливе. Призначити професійний уряд, який замість балачок та "кришування" схем буде переслідувати інтереси держави. Схеми, що існують, можливі не лише завдяки корупції на місцях, а усій вертикалі влади.

🕸 Денис Шмигаль потрапив у пастку, яку йому по собі залишили попередники.

👀 Чи вийде у прем'єра вибратись, чи доведеться просто відгризти собі ногу і тікати, лишаючи тарифний капкан у спадок наступнику (який може опинитись на його місці дуже скоро)?

Про причини майже 100-мільярдного боргу за комуналку а також про те, до чого це призведе, читайте в моїй колонці на Економічній Правді.

Майже чверть українців хоче виїхати з країни.

❗️Це все, що потрібно знати про рівень захисту та впевненості у майбутньому, який Україна здатна забезпечити своїм громадянам.❗️

🔻 Мільйони українців вже працюють за кордоном (і надсилають сюди гроші, які вже кілька років поспіль дозволяють владі імітувати бурхливу діяльність), проте держава і досі не зробила нічого, щоб створити для них робочі місця всередині країни. Більше того, умови життя в Україні такі, що люди тут почуваються менш захищеними і бачать менше перспектив, ніж у країнах де вони будуть безправними емігрантами.

🔻При чому, чим менший вік опитуваних, тим кількість охочих поїхати ближча до 30%. Просто уявіть собі, що третина молодих українців настільки не бачить свого майбутнього тут, що готова ризикнути всім і поїхати будувати життя з нуля деінде. Така тенденція вирок для країни.

В країні треба міняти все. А для цього при владі потрібні люди, які діятимуть професійно, і в інтересах громадян України, відповідним чином будуючи і ринкову, і економічну, і соціальну політики.

Чому в Україні одним можна працювати під час локдауну, а інші несуть збитки? Як подвійні стандарти влади та вибіркове правосуддя впливають на суспільство? І що буде, якщо в Україні не працюватимуть одні правила гри для всіх?
Відповідь на ці питання читайте в моєму блозі на Цензор.Нет.

Вчорашні події навколо Нафтогазу – яскравий маркер кризи не тільки в корпоративному управлінні, але і в управлінні державою загалом.

🔻 Безсумнівним є те, що реформа корпоративного управління у держсекторі дає не зовсім ті результати, про які нам розповідали, коли її запроваджували. І закон, що регулює корпоративне управління, необхідно змінювати. Проте зараз він такий, який є, а головним принципом державного управління має бути саме законність. Пам'ятаєте? Не знаєш, як вчинити – чини за законом.

☝️Я зараз не торкаюся питання роботи Коболєва і Наглядової ради взагалі. Об`єктивно та в законний спосіб оцінити її можна тільки заслухавши звіт і прийнявши відповідне рішення. Отже, основне питання зараз не у цьому. А в тому, що, незалежно від того, яким вважати рішення Кабміну по суті, і скільки в цьому рішенні політичної доцільності, юридично воно є некоректним.

❗️Діючи проти закону, влада втрачає легітимність, разом із цим втрачаючи довіру міжнародних партнерів. Отже, вчорашня історія стала черговорю ілюстрацією того, що політична доцільність і вибіркове правосуддя – стали візитівкою нинішньою влади, а також основним способом прикриття її неспроможності до впровадження системних змін.

День праці 💪

Ще один соціально-значущий день, який з часом перетворився на весняне свято шашликів. Я вважаю, що пікніки та вихідні цього дня – це чудово. Але також хочу нагадати, що праці людина присвячує більшу частину свого життя. Отже, праця - це час нашого життя. Ось чому так важливо, щоб кожен працездатний громадянин України зміг знайти собі роботу за фахом, отримв захист своїх прав та гарантований гідний рівень оплати праці.

Події останніх років довели, що слабка влада не може та не хоче гарантувати право на працю. 🔶 Лише сильна держава здатна тримати баланс у трикутнику Влада-Бізнес-Люди та подбати про захист і безпеку своїх громадян.

В сучасній Україні права громадян на працю дуже погано захищені. І з точки зору охорони праці, і з точки зору відповідальності роботодавців, і з точки зору робочих місць - ми маємо суцільні прогалини. Можливо, це непогано для бізнесу, але прибуток не є цінністю, вищою за людське життя. Це вже не кажучи про ціну на працю, яка вже вкотре не стає європейською, на відміну від, наприклад, тарифів.

Робочі місця, гідна оплата праці, захист найманих працівників перед роботодавцями – все це має бути у списку пріоритетів держави. А громадянам варто вимагати від держави захищати свої права. Це і є День праці.

Друзі, зі Світлою Пасхою вас!
Люблю цей день! Смачна паска, битви на яйцях, а головне – вся сім’я в зборі! Нехай цей день принесе вам купу позитивних емоцій, щоб їх вистачило на цілий рік!

💣 Насправді за минулий рік у НАК Нафтогаз не було збитку

Все, що відбувається зараз – це «передприватизаційна підготовка». Схема, яка працює в Україні вже 30 років:

✔️ намалювати збитки;
✔️потім під час приватизації, штучно знизити вартість цього об'єкту для приватизації;
✔️непогано заробити на уявних боргах.

👌Профіт.

Фейсбук закриває провладні ботоферми, в які вбухана майже чверть мільйона доларів за один лишень квітень.

Питання, звідки у провладних ботоферм стільки грошей на рекламу (а це, я нагадаю, лише одна соцмережа), залишимо податківцям.Поговорімо про інше.

Пам’ятаєте, як партія Слуга Народу прийшла до влади? Гучні заяви про зарплати, пенсії, посадки корупціонерів і таке інше. Навіть найлояльніший електорат швидко прийняв реальність: гучні обіцянки для виборів, а після починається кропітка робота. Саме для цього я йшов в Уряд – працювати, а не говорити.

Але що ми маємо зараз? Фейсбук звітує, що прикрив ботоферми пов’язані зі Слугою Народу, які тільки на рекламу (не говоримо вже про людино-години) витратили 210 тисяч доларів за квітень. Тобто, навіть в Кремнієвій долині очевидно, що українська влада займається відкритими і дешевими (не дуже) маніпуляціями.
Замість того, щоб спрямовувати ресурс, зовнішній і внутрішній, на вирішення проблем населення, вони створюють собі імідж всенародної любові в соціальних мережах. Хоча вже давно не зустрінеш навіть таксиста з зеленою наліпкою.

🤬 В той час, коли люди помирають в лікарнях без кисню, а ФОПи не знають як прогодувати сім’ї, політтехнологи зливають мільйони доларів на рекламу правлячої партії. Замість того, щоб діяти – влада намагається пускати пил в очі населенню, яке знаходяться на межі бідності і відчаю. Бо реформи провалені, вакцинація провалена, все провалено. Голодні бунти, про які нас попереджав МВФ, вже не за горами, а влада грається в суспільну думку. Цинізм вже просто зашкалює!

Досить грати в імітації, країні потрібне сильне керівництво, яке думатиме про людей, а не про імідж.

▪️Ніколи не забувати ▪️

Пам'ятати про тих, завдяки кому ми вільні і єдині. Бути вдячними. 🙏

Та не забувати, що українці – сильний духом народ, наші захисники – віддані державі, та ми маємо працювати над тим, щоб Україна була достатньо сильною та здатною захистити свої землі і громадян.

Пам'ятаємо.

Визначили, з ким має боротися "Закон про олігархів"

Абсолютно марно боротися з олігархами як з особистостями👎. В Україні ця боротьба ведеться десятиліттями і завжди закінчується ганьбою влади. Тому що влада змінюється, а олігархи залишаються і стають дедалі потужнішими!💪

Єдиний шлях до розв'язання питання олігархів – це встановити верховенство Закону‼️ і зробити єдині правила для всіх. У тому числі для влади. Адже головна вада олігархів не в тому, що вони великі, і не в тому, що вони бізнес. А в тому, що вони впливають на владу. Тобто, основна претензія до олігархів – насправді претензія до самої влади. Той самий незручний момент, коли переслідуємо олігархів, а виходимо на самих себе.

Олігархи повинні стати просто великим бізнесом, а Україна перетворитися на сильну державу, яка врівноважує інтереси суспільства і бізнесу, встановлюючи чіткі правила і гарантуючи Закон для всіх👌.

Прем’єр Шмигаль знову почав хвалитись робочими місцями. І хай хвалився, якби було чим.

Рік тому очільник уряду урочисто заявляв, що створить пів мільйона(!) нових робочих місць. Тепер, не менш урочисто, він звітує, що більше пів мільйона українців НЕ втратили роботу. Цікава підміна поняття, чи не так? Скільки українців все ж втратили роботу внаслідок безалаберної політики Уряду, він дипломатично умовчує.

☝️Але давайте подивимось, звідки Шмигаль бере свої цифри. За рік на біржу праці сукупно(наголошую) звернувся 1 мільйон українців. Станом на 6 травня безробітними залишилось 401 тисяча. Для прикладу станом на 4 травня 2020 року кількість безробітних становила 456 тисяч. Але Шмигаль якимось чином віднімає одномоментну цифру від сукупної кількості звернень за рік, і каже, що "це люди, які знайшли роботу". 🤦‍♂ Це вже більше схоже не на брехню, а двійку з математики.

🤷‍♂Факт: уряд не майже створив нових робочих місць (окрім 44 тисяч на "Великому будівництві"), і тепер "прикривається" формулюванням "ми зберегли робочі місця" та математичними фокусами. Безробіття зросло, і все більші черги за трудовими візами перед посольствами країн ЄС це наочно демонструють.

І що виходить? Українці змушені їхати за кордон на заробітки, передавати гроші сюди(і гроші не маленькі). Податки з цих грошей надходять в бюджет (а це 9% від нього), а уряд витрачає їх на… Велике будівництво. Не на створення нових робочих місць, не на пенсійну реформу, хоча "діра" в ПФУ вже доросла до рекордних 7,6 млрд грн

🔻Тобто, створювати умови, за яких людям не доведеться їхати, цей уряд навіть не думає. Зате вони закопують гроші тоннами в асфальт, очевидно, для того, щоб по дорозі на заробітки українців не так сильно трусило на вибоїнах.

Ця інфантильна і споживацька політика уряду не призведе ні до чого хорошого, бо рано чи пізно люди не захочуть повертатись в країну, яка тільки бере, і нічого не дає у відповідь.

РНБО "знайшла" в Україні 13 олігархів.
У порядку денному наступних засідань:

💪 винайдення велосипеду;
💣 вода мокра (шок контент);
😱 Діда Мороза не існує – гучне викриття.

Ще за часів Януковича, Міністерство доходів склало список великих фінансово-промислових груп. Там були всі учасники списку Форбс, включно із Петром Порошенком. У збірні списки входили десятки компаній, в тому числі офшорних. Податкова рахувала їхні обороти і бачила, в принципі, досить багато.

У перекладі це були ті самі олігархічні групи. Тобто, не потрібно було залучати сюди РНБО, достатньо було запиту в Податкову.

АЛЕ коли основною метою роботи є створення гучних заголовків та новин на рівному місці, максимум, на що ми можемо розраховувати - олігархів порахують.

Хоча, звісно, значення матимуть тільки реальні кроки грізних олігархорахувальників. Якщо вони будуть.

Справжня алхімія відбувається в документації схематозників🧙‍♂️.

Перетворювати свинець на золото? Вчорашній день.❌

От банани🍌 перетворити на асфальт — це вже рівень!

Але найбільше «диво» в тому, що податківці впритул не бачать мільярдні схеми🙈.

Як працює «філософський камінь» українських корупціонерів, детально розписав у своєму блозі на LB.UA!

Таке враження, що Кабмін усім складом переїхав до Офісу простих рішень 🤨

Подорожчання палива – це, безумовно, виклик для уряду. Безумовно, не можна допускати різкого стрибка ціни на бензин і дизель. Адже кожна копійка подорожчання перекладається в ціни товарів і послуг. Подорожчання палива сьогодні – це подорожчання хліба і транспорту завтра.

Але обмеження "квадратно-гніздовим" методом 1917 року це не ефективно. Якщо не сказати – контрефективно. Бо замість реальної регуляції ми бачимо зіткнення уряду та великого паливного бізнесу. І у питанні про те, хто врешті решт програє - відповідь, на жаль, відома.

В результаті цього протистояння програють громадяни та звичайний бізнес. Продавці пального врешті-решт перекладуть всі збитки на нас. Знайомий ефект більшості робінгудівських ініціатив чинної влади.

Замість запізнього реагування на ситуацію, потрібно повернутися до витоку проблеми:
🔻 подорожчання виникло в першу чергу тому, що закрився один з каналів ввезення нафтопродуктів. 🔻 при чому, закрився він з вини влади.

Уряд ще кілька тижнів тому мав передбачити наслідки політичних рішень і забезпечити ввезення в Україну достатньої кількості палива.

Кабмін міг створити умови, уповноважити постачальників і зробити ще з десяток цілком очевидних кроків, аби уникнути подорожчання. Натомість він обрав традиційний шлях.

Уряд Дениса Шмигаль просто нічого не робив. А коли "раптово" подорожчали нафтопродукти - вирішив обмежити максимальну роздрібну ціну. Врешті решт, це закінчиться збитками мільйонів громадян. У будь-якій європейській країні такі події призвели б до публічного скандалу та відставки уряду. Тільки не в Україні, де влада служить будь-кому, тільки не власному народу.

Скоро на засіданні ВР вчергове будуть “знімати міністрів”. Цього разу: Мінінфраструктури, МОЗ, Мінекономіки.

Вчитайтеся: не “прийматимуть рішення” чи “розглядатимуть”, а “будуть знімати”. Саме так в інформаційному полі розглядається ця ситуація. І приблизно так само звучить тема про те, що під час одного з наступних засідань “призначатимуть” нових міністрів.

Вся ця історія – це наочна ілюстрація дуже сумної ситуації із вертикалями влади і системою стримувань і противаг в Україні:

1. “Зміни” в Кабміні – це “зміна місць доданків”, що, як відомо, не змінює суми;
2. Український Парламент не приймає рішень, а просто легітимізує рішення, заздалегідь узгоджені ОП
3. З усіх вертикалей влади в Україні, фактично, залишилася лише одна Президент – РНБО.

І сам по собі рух до концентрації влади в одних руках лякає, але не так сильно, як те, що більшість рішень в Україні (особливо зусиллями РНБО) зараз є вибірковими, політично заангажованими та не до кінця юридично обгрунтованими.

Восьмий рік Україна перебуває в стані військового конфлікту. Увесь цей час ми стверджуємо, що Донбас – це Україна.

Ми не ставимо під сумнів цю аксіому, але що далі? Реінтеграція Донбасу – це не лише повернення територій, а і їхнє відродження, і тут є чимало питань. (повний текст читайте тут)

Аналізуючи законодавчу базу, можна дійти хибного висновку, ніби семи років війни на сході не було. Основна увага держави сконцентрована на політичних і частково на гуманітарних питаннях. А як щодо економічної та фінансової складових?

Яких збитків зазнала Україна?
Людські втрати, надра, науково-технічний потенціал, екологічні втрати.
Підрахувати скільки втратила Україна в грошовому еквіваленті неможливо, але рахунок йде на сотні мільярдів доларів, це точно.

Де взяти гроші на відродження Донбасу?
За розрахунками Віденського інституту економічних досліджень, для початку відновлення після деокупації Донбасу потрібно мінімум $21,7 млрд. Україна повинна стягнути компенсацію матеріальної та нематеріальної шкоди з Росії відповідно до норм міжнародного права. Але держслужбовці мають лише політичне бачення, жодного плану.

Судові процеси тривають роками, тому розраховувати на виграні гроші не варто. Україна повинна залучити приватний капітал, у тому числі іноземний, і тут виникає чергове питання.

Що відновлювати?
Маємо переосмислити роль цих територій. Вона полягає в нових можливостях для зростання економіки на базі високих технологій за участю міжнародних інвесторів. Така собі Terra incognita, яку ми маємо відкрити передусім для себе.

Донбасу потрібний проєкт "Український Донбас 2.0". Саме він пришвидшить політичні процеси ззовні та всередині країни. Лише практичні успіхи зроблять повернення частини окупованих територій реальністю.


Якою має бути роль держави?
Самотужки Україна буде долати наслідки нищівної окупації десятиліттями. До того ж в Україні завжди існують корупційні ризики, які перетворюють позитивні ідеї на чергові схеми. Щоб прискорити процеси, ми потребуємо допомоги міжнародних партнерів та певного обмеження ролі держави.

Україна повинна надати інвесторам доступ до земельних ресурсів, що потребують відновленого природокористування. У нагоді стане досвід розвинутих країн світу. Наприклад, у США є програма відновлення ґрунтів. Держава може і мусить створювати преференції для учасників таких проєктів.

Підсумую.
Я знаю, як запобігти розкраданню коштів і почати відродження Донбасу. Потрібна команда, яка зможе перетворити державу на гаранта приватних інвестицій. Ось кілька принципів, які сповідуємо я та моя команда:

– режим підвищеної безпеки на території Донбасу;

– встановлення єдиних правил гри для вітчизняних та іноземних компаній задля справедливої конкуренції, контроль за дотриманням правил;

– правовий захист інвесторів, у тому числі захист приватної власності;

– створення комплексних умов для легкого початку бізнесу;

– максимальна прозорість процесів;

– мінімальне втручання держави в рух фінансових потоків;

– постійна робота міжнародних спостережних місій;

– гарантії вільного переміщення капіталу.

За умови дотримання цих пунктів Україна має шанс швидко реінтегрувати окуповані території Донбасу. Не вкладаючи бюджетних грошей та не чекаючи, поки в Росії прокинеться сумління.

"Тату, горілка подорожчала, ти станеш менше пити? Ні, діти, ви станете менше їсти"

Цей трагікомічний анекдот чудово лягає на українські економічні реалії останніх двох років. Культ «Великого будівництва» затьмарив очі владі🙈, і вони вже зовсім втратили зв’язок з реальністю.

Поки спецтехніка за роздутими прайсами клала однорічний асфальт, малий і середній бізнес затягував паски. Влада ж вирішила відкупитись від людей 8 тисячами. Пощастило подати заявку не кожному, бо «достойні» КВЕДи для виплат обирали випадковим чином🎱.

В Пенсійному фонді виділено 1,4 млрд грн для забезпечення виплати карантинної допомоги, для задоволення всіх заявок потрібно 2,56 млрд грн. Тобто мінімум мільярда гривень не вистачає. Насправді ж МСБ за цей час втратив сотні мільйонів.

В цю ж саму мить, коли я пишу цей текст, каток десь закатує гроші в асфальт🚜, який не доживе до наступної весни.

Суть. Судячи з графіку, в Україні великий бізнес платить менше податків, ніж в США і Європі. ☝️ Але це не зовсім так:

🟢 В Україні є бізнеси, які платять податки і збори легально, і тоді їхній рівень оподаткування цілком високий;
🟡 Є бізнеси, які використовують лазівки, щоб платити менше. Таких більшість, і вони формують саме те (хибне) враження, що в Україні найнижчі ставки оподаткування для корпорацій;
🟠 Є відверто "тіньової" бізнес, якого нібито немає;
🔴🔴🔴 А є схеми, які крутяться під патронатом влади.

Так ось, поки влада очолює корупцію в Україні, знизити податковий тиск на реальний "білий" бізнес неможлива місія.

Укрзалізниця близька до дефолту як ніколи. Колись найбільша компанія України, сьогодні не здатна погашати свої борги. По суті, технічний дефолт вже відбувся. Рано чи пізно компанії доведеться його оголосити. Або, як варіант, перекласти свої проблеми на державний бюджет.

В чому причина? Роками Укрзалізницю грабували і розтягували на частини. І це правда.
І коли в 2015 році приймали так звану реформу корпоративного управління, її лобісти переконували депутатів в тому, що держава є неефективним власником і корупцію на держпідприємствах ніяк інакше не побороти. (До речі, а де правоохоронні органи і новостворені конструкти по боротьбі з корупцією?)

До чого ж призвели ліберальні "реформи" останніх років? Держава втратила контроль над підприємством, яке має стратегічне значення і виконує соціальну функцію. І Укрзалізниця перевозить менше 20% всіх вантажів в країні, хоча ще за часів Леоніда Кучми була монополістом.

Виникає питання: за що отримують свої божевільні зарплатні члени наглядової ради "Укрзалізниці"?

І ще важливіше: чому уряд, знаючи про сумну ситуацію в залізничній ґалузі, за рік навіть не спробував вивести компанію з кризи? – Не зроблено нічого.

І головне тут те, що «Укрзалізниця» – це тільки частина глобальної проблеми. Схожі процеси відбуваються і в інших сферах. Уряд не має ані стратегії, ані комплексного бачення тих процесів, які відбуваються в країні. Цілісної державної політики немає. І така ситуація є дуже загрозливою. Адже в певний момент все почне рушитись, як картковий будиночок.