Старі двері, як і завжди, легко піддалися, бо трималися на доброму слові й камені, який підпирав їх ізсередини. Сталкер увійшов до давно покинутої квартири — тієї, де він бував десятки разів і куди повертався, наче додому. У якомусь сенсі це і був його дім.

Скинувши важкий рюкзак із плечей, він усівся на улюблене місце біля вцілілого вікна. На горизонті виднівся засніжений ПК Енергетик, підсвічений місячним сяйвом. Сніг виблискував і грав різними барвами, відносячи думками в далеке минуле. В голові промайнула добре знайома пісня, яка стала різдвяним гімном навіть там, далеко за межами Прип’яті.

Ніч накривала Зону. Зону, яка цього року змінилася назавжди. Чи стала вона іншою? Можливо. Небезпечнішою? Авжеж. Чи стала прихистком для сотень тисяч нових сталкерів, які вирушили шукати щось своє? Безумовно. І саме це тішило його найбільше.

Він знав, що цієї ночі він не буде самотнім. І якби у нього було лише одне бажання, він би загадав опинитися саме тут — серед друзів, серед вірних сталкерів. І йому це вдалося.

З Різдвом вас, друзі.

Ваша команда, GSC Game World 🎄