Гарбуз.

Я довго думав, як почати свою сповідь.
Що головне у житті? Обрати правильний саундрек.

Тому був лиш я, гарбуз та абсолютна, всепоглинаюча тиша.
А, ну і хлюпання, звісно, куди ж без нього.

Я просто купив гарбуз та приніс додому. Я просто поклав його на стіл та просто виїбав. Все в житті доволі просте і лиш ми (люди) наповнюємо це сенсами, філософією та іншим.

От і я наповнив. І я зараз не про сперму у гандоні. Думки...
Думки понеслися кудись далеко від мене, вглиб свідомості.
Нащо я це роблю? Хто я? Що далі?

Всі знають ці класичні екзистенційні питання. На всі з них мені було похуй. Я б сказав що поклав на них член, але він був у гарбузі, тому вже не стану брехати вам. Полюбляю рідко робити це лиш самому собі, утримуючи при цьому частку, що знає правду. Напевно це те хто я є.

До речі, про член. Від всіх цих думок він почав падати. Я відволікся від моменту. Від тут і зараз. А це прямий шлях людини до безодні. Не тої що виштовхує вас до небес, там де ви думаєте що ви Бог, а до тої що має дно. Такі дірки небезпечні.

До речі про безпеку та дірки. Не хотілося б знов порізати член, бо ним ще їбати життя. Тому я натягнув презерватив.
О, а ви знали, що гарбузовий сік, то непогана смазка? І ніяких витрат на лубрікант.

Поринувши у процесс я почав активніше їбати гарбуз, але задоволення все ще не було.
Якщо ви робите щось без задоволення, то або це і не має його в собі мати, або неправильно робите. Або недостатньо їбанулись (стали адекватним)

Я взяв до рук ніж. Предмет що добре підходить для вирішення деяких проблем з соціумом, або для того щоб вирізати дірку покраще.

Знаєте, рекомендую не обрізати її рівно. За жорсткою кожурою у горбуза йдуть більш м'які стінки, що вам неіронічно може сподобатись. І вони єдине спасіння, бо далі йже порожнеча.

Порожнеча... Наповнена, однак насінням, що я випадково витащив своєю залупою. Так схоже на...все.  На людей, життя, всесвіт.
Насіння з порожнечи вийняте членом.

Я не хотів витрачати забагато часу на це, бо були діла. Неважливі. Тому я сильно прискорився та врешті решт кінчив.
Що ж, ну не так приємно фізіологічно, як жіноча вагіна, але два плюси було:
1) Суто психологічне задоволення від чогось новенького та захоплюючого
2) Гарбуз не пердить.
Вибачте, леді, останнє то я так, заради жарту, соромитись такого - бути дурною.

Моє обличчя.

Його перекосила посмішка. Коли я почав посміхатись, я наче чув хруст кісток власного черепа. Чому? Чи це була вимучена посмішка?
О, ні. Вона просто була занадто щирою.
Зіниці очей розширились, я наче пробудився знов.

Як і кожного разу коли мені добре.

Я зняв гандон з хуя та поклав на гарбуз. Трішки поправив предмети поряд задля краси. Все ж, краса - важлива категорія.

З члена на підлогу капнула сперма, а я уявив, що там внизу цілий всесвіт.

Після цього я пішов кушать. Бо я нахуй обожнюю кушать.