Гіпертелія
1.53K subscribers
146 photos
5 files
156 links
Українські хтонічні ініціативи. Підпільне мистецтво, аутсайдерські розваги, діу-культура, таємні архіви і запах часу.

hyperthelia.com.ua

Привіти і пропозиції пишіть Шешуряку: @shshrk
Download Telegram
to view and join the conversation
Цінителям безстижого палп-фікшна і контркультурної графоманії з «помаранчевої серії» раджу звернути увагу на повість одесита Вадима Яковлева «Там, де починається територія».

Недалеке майбутнє. Україна розділена на кілька псевдореспублік з божевільними ідеологіями. Буковину тримають християно-фашисти, Дніпро — феміністки, частину Одеської області — хз, якісь езотеричні мусліми. Розквітають нью-ейджеві релігії, соціальні експерименти і старий-добрий тероризм. Молодий кілер на завданні подорожує цими територіями, його супроводжує коханка-трансуха. З таким синопсисом міг би вийти угарний філіп дік, але автор категорично не вміє писати, тому вийшов шпигунський трилер категорії Б з мінусом (хоча теж угарний). Персонажі безперервно пиздять і ходять на місці, розвішені рушниці не вистрілюють, роялі в кущах фальшивлять, а пісюн коханки теліпається без діла. Багато неймдроппінга (entry level hipster garbage) і крінжової філософії «під баночку». Тупуватий сюжетний твіст в кінці. Коротше, настільки криво, що аж весело. Для гурманів.

Шкода тільки, що автор ніби соромиться своєї трешовості і намагається вирулити кудись в «інтелектуальний роман». Такого гімна всякі іздрики ще в 90-х написали з запасом. А от безстижого палп-фікшна нам реально не вистачає.

Трейлер: https://www.youtube.com/watch?v=sz4R3F8Iwh4
А ось, наприклад, новий кліп Мар'яни Клочко.

https://www.youtube.com/watch?v=dzyYXwA6WGk
Savchenko_Skazka_Hyperthelia13.pdf
8.1 MB
Мар'яна Клочко проілюструвала одне з наших видань — «Сказка про опоздавшее ко всему божество» (2018). Тираж розпроданий, але можете погортати файл pdf.
Поки ми всі тупимо, Євген Гордєєв ділом зайнятий: роздмухує регіональну автентичність і плекає особливий дніпровський саунд.

Особисто я найбільше ціную Гордєєва за геніальний бастард-поп-проект «МС Брехунець», замішаний на естетиці української застільної естради. Там дуже романтичні вишивано-синтезаторні пісні про уранові рудники, Зоряного Шкіряка і лямбда-самця — аж хочеться подзвонити на радіо і замовити одну з них для дорогого Василя Степановича зі Сторожинця.

Також ви могли чути Гордєєва під вивісками «Kurs Valüt» та «Ksztalt». Лейбл «Дніпропоп» і клуб «Модуль» в Дніпрі — це теж він. Коротше, видатний культурний діяч. Інтерв’ю для «СЛУХа» він дав коротке, але теж дуже навіть видатне: про те, як на рівному місці створюється ціла міфологія. Не існує, звісно, ніякого особливого дніпровського саунда — але з візіонерського пальця можна багато чого висмоктати.

https://slukh.media/texts/interview/eugene-gordeev/
ЗОРЯНИЙ ШКІРЯК
ЛЕТИТЬ У НЕБІ
ЗОРЯНИЙ ШКІРЯК
ТВОЇХ ВОЛОГИХ МРІЙ
ЗОРЯНИЙ ШКІРЯК
ШКІРЯК НАДІЇ
ШКІРЯК ШКІРЯК
ЗОРЯНИЙ ШКІРЯК

https://soundcloud.com/brehunets/zoryaniy-shkryak
​​Запалала зірка, відійшли води, волхвам залишилась пара станцій метро. Гіпертелія презентує Різдвяні Листівки!

Сім листівок в наборі, п’ятдесят примірників. Шовкографія. Два варіанти обкладинки: «православне золотішко» і «зоряний холодець» (обидві блищать, вау). Листівки малювали: Ола Єрємєєва, Кобзар Зодіак, Дар’я Кузьміна, Мар’яна Клочко, Ольга Лісовська, Єгор Стрєлков, Олександр Чепелєв.

Двісті двадцять дві гривні. Пишіть Шешуряку, щоб придбати: @shshrk
Рожевий — це колір дівочих пальчиків, венеричних хвороб, солодких швидких вуглеводів і кітчу. Приблизно про ці явища і розкаже виставка, що відкривається завтра в київській галереї «Білий світ». Це вже третя «Рожева виставка», попередні пройшли у Хмельницькому і Львові. Ви правильно зрозуміли, всі роботи будуть рожеві. Кураторка Аніта Немет щоразу збирає нову експозицію з місцевих художників — виходить такий цікавий зріз локальних рожевих практик. Приходьте, буде приторно: instagram.com/p/CJWBHMpnZCm/
Урочисто відкриваю коментарі, щоб запитати у вас: яких українських культурних подій ви очікуєте цього року? Книги, фільми, виставки, музичні альбоми. Може ви вірите, що попри ковід ближче до літа справді відбудуться якісь круті фестивалі — розкажіть про них. Може ваш друг заводить ФОП, щоб продавати своїх коників з гімна — діліться лінком. Може ви самі готуєте якісь релізи — анонсуйте їх. Може вам карти таро і курячі нутрощі розповіли, що цього року нарешті станеться друге пришестя Тараса Григоровича — бийте в дзвони. Давайте, коротше, будувати плани. Потім посміємось.
Київський рок-гурт прилітає до пустинної Ісландії, щоб за чотири дні записати свій музичний альбом. Чи не розгубляться вони, опинившись на території хтивих гейзерів, інцестуальних зв’язків і ситого північноєвропейського алкоголізму?

«Among Fields and Wires» — проста і атмосферна документалка про Pree Tone в жанрі «музиканти всіляко угорають в перервах між записом пісень». В кадрі багато ісландських пейзажів і гітарних педальок; і на те, і на те можна дивитися безкінечно.

https://www.youtube.com/watch?v=Jiyb16ceZ1E
Ходять чутки, буцім якщо ви помацаєте шевелюру Володимира Чигринця, вас очікує 77 днів удачі. В новому інтерв'ю Володимир ні підтверджує, ні спростовує цю інформацію. Там більше про одеський Музеон і бібліотеку мистецького самвидаву, а не про волосся, на жаль. Але почитати все одно варто.

https://supportyourart.com/ridnykraj/biblioteka-muzeon/
ERYTHROLEUKOPLAKIA RECORDS — діу-лейбл з Києва, названий в честь якоїсь хитромудрої болячки ротової порожнини. Гуглити цю болячку не раджу, ви ж і так іпохондрики, потім не заснете. Музика там відповідна. Заснути може й можна, прокинутись — уже не факт.

Куратори лейблу не обмежуються якимось одним напрямком і вивалюють все, що вважають вартим уваги. Тут вам і нойз для наркоманів, і рок для школярок, і домашнє тинц-тинц в дусі раннього Скрябіна, і пронизливі пуки з жопи самого диявола. Більшість артистів з України, але останнім часом приходить все більше іноземців. Недавно ось пацани з М’янми релізнулись, наприклад.

Це ще й один з найплодовитіших українських лейблів. За минулий рік там вийшло близько 50 релізів, тобто майже по одному в тиждень. За цим шаленим шквалом ніяк неможливо слідкувати, і тим більше не зрозуміло, з якого боку починати слухати їхній каталог. Але ми спробували.

Ми дали куратору ERYTHROLEUKOPLAKIA RECORDS Михайлу @Mihasko список з 5 функціональних категорій. Він підібрав до кожної відповідний реліз і додав пару слів від себе. Насолоджуйтесь.

1) МУЗИКА, ЩО СТИМУЛЮЄ СЛИНОВИДІЛЕННЯ: vest1g1al1ty by <zipflaw>

Михайло: «Це експеримент мого товариша з-під Вінниці. Дуже талановитого, як на мене, гітариста і музиканта в цілому. Грає у декількох проектах на лейблі».

2) МУЗИКА ДЛЯ НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ ШКІЛЬНОЇ ОЛІМПІАДИ: Не Забувай Нашу Рідну Україну by З. О. Н. Т

«Тексти міг бачити в програмі укрліт. Пацани роблять гараж з Т. Г. Шевченком».

3) МУЗИКА ДЛЯ ПОСТКОЇТАЛЬНИХ ОБІЙМІВ: РТУТЬ by AOPTA

«Це щось прогресивне і даркушне, записано і зроблено на тіліфоні, прям як Дьячков лол».

4) МУЗИКА З-ПІД ЗЕМЛІ: Memory of the Laid Asphalt About the Sounds Heard in Sтarkon Essence by Toten Wasser & Emotional Anhedonia

«Мої записи розмов з психонавтом з мого міста, його треки п’ятирічної давнини, Коломойський і нещадний репетативний індастріал».

5) МУЗИКА, ЯКА СПОДОБАЄТЬСЯ ВЕЛИКІЙ РОГАТІЙ ХУДОБІ: РОК-Н-РОЛ by ЧОРТОПОЛОХ

«Юнаки з Франківської області грають какулєтова, тіко в Карпатах і більш етнічно».

Що ж, сміливо пірнайте в каталог — тепер у вас є структурні маяки, як кажуть в МВФ. І бережіть свої порожнини.
Артист Богдан Мороз: неперевершена снігова королева, надія української поп-музики, райдужна хоругва квір-козацтва. Кілька днів тому він випустив новий альбом з назвою «Каламбур». Якщо за якимось жахливим збігом обставин він все ще не влився у ваші вуха — терміново перейдіть за посиланням.

https://soundcloud.com/bogdanmoroz/sets/kalambur-calembour

Ранні треки Богдана були сором’язливими і млосними, як пубертатні прищики. А от новий альбом — це уже серйозні венеричні шанкри: тверді, брутальні і максимально заразні. Вісім дискотечних бойовиків і дев’ятий мєдляк на десерт. Десерт мені сподобався найбільше.
Детальніше про Богдана розповідає сам Богдан в свіженькому інтерв'ю для видання «Воно». Там про музику майже не йдеться, зате багато цікавого про інші грані його особистості. Наприклад, про зйомки у фільмі про геїв-козаків. І про його виступи на дрег-тусовках. І про те, як його вигнали з церкви за гейство. Словом, інтерв'ю переважно про гейство. Натурали, відписуйтесь.

http://bogdanmoroz.vonopaper.com/
Читати філософські тексти Малевича — ніби розмовляти з дуже накуреним другом, коли ти абсолютно тверезий. Ти намагаєшся втримати його блукаючу нитку думок, щиро щось уточнюєш і перепитуєш, а він тим часом напихається холодним чізбургером і угорає. Тобі цікаво і нудно водночас, ти все зрозумів і нічого не зрозумів. Ой все, Казимире, давай краще помалюємо.

Відтепер це можна робити державною! Програмна стаття Казимира Малевича «Бога не скинуто» в перекладі Катерини Лебедєвої.

http://uartlib.org/exclusive/kazymyr-malevych-boga-ne-skynuto-mystetstvo-tserkva-fabryka/
А ось відомий режисер Роман Балаян розповідає, як допоміг проститутці зашити целку. Ну і ще трохи про кіно.
Forwarded from Амнезія
​​Студент Роман Балаян перевівся з Єревану у Київ у 1964 році. Десятиліття по тому він добився першого серйозного успіху: його повнометражний фільм «Каштанка» (1975) став справжнім хітом, який пам'ятають і люблять досі. Але мало хто знає про більш ранні спроби Балаяна в кіно. До «Каштанки» він зняв короткометражну екранізацію Марка Черемшини «Злодій» (1969), документальний фільм про художника Анатоля Петрицького (1970) і дуже дивну музичну комедію «Ефект Ромашкіна» (1973). Про них ми і поговорили з режисером. А також про навчання у Єревані і Києві, дружбу з Параджановим та тусовки в ресторані «Дніпро».

Читайте наше нове інтерв'ю: Роман Балаян про свої перші кроки в кіно
Новини української психонавтики! Ансамбль ЗМІШУВАЧ ЛЮБОЩІВ (жанри: каменярство, гомін, думи) випустив анімаційний відеоролик на пісню РУМ'ЯНИЙ ПАН. Анімація Єгора Стрелкова.

https://www.youtube.com/watch?v=znNs6mYXHsk