Чому-це-шедевр: «Благовіщення» Олександра Мурашка

▪️ В юності Мурашку пророкували кар’єру іконописця. Тож цікаво, що це його єдине полотно на релігійну тематику. Найчастіше він малював своїх сучасників, навіть у сюжетах, які підказувала уява. Тут же героїнь картини складно віднести до певної епохи.

▪️ Митець розповідав, як цей сюжет спав йому на думку. До дому Мурашка часто навідувалися різні гості, й одного разу він побачив дівчину, яка безшумно відсунула фіранку та увійшла до вітальні. В уяві художника дівчина перетворилася на архангела Гавриїла, який прийшов до Марії з доброю звісткою, — майже безтілесу постать, засвічену сонцем.

▪️ У руках митця ця тиха і домашня сцена раптом стала урочистим моментом.

🔳 Олександр Мурашко, «Благовіщення», 1909, НАМУ.

➕ Більше про живопис — у відеокурсі «Як працює колір». Доступ — безоплатний.

Музей Метрополітен у Нью-Йорку перейменував картину Дега «Російські танцівниці» на «Танцівниці в українському вбранні» 🙌

▪️ Про це написала історикиня мистецтва та журналістка Оксана Семенік.

▪️ «Нарешті Metropolitan прочитав сто моїх листів, почув нас і танцівниці Дега в українському вбранні стали не Russian Dancers, як це було ще буквально декілька днів тому (!), а Dancers in Ukrainian Dress», — Оксана Семенік.

▪️ Дослідниця також додала, що не дуже задоволена новою назвою, адже картину варто було перейменувати на Ukrainian Dancers, але «це вже маленька перемога».

Далі — більше 🇺🇦

🔳 «Танцівниці в українському вбранні», Едгар Дега, музей Метрополітен

Чому-це-шедевр: «Селянська родина» Тараса Шевченка

▪️ Ця картина може здатися етнографічною замальовкою, але насправді перед нами — українська версія Holy Family, один з архетипічних сюжетів європейського живопису.

▪️ На момент роботи Шевченку — трохи менше 30-ти. Минуло лише 5 років, як він став вільним від кріпацтва і зміг відвідувати класи з живопису. Його улюблені техніки — олівець та акварель. Однак до олійного живопису митець боїться підступитися. Олія та полотно ніби позбавляють його свободи вираження.

▪️ Для початку автор робить купу олівцевих замальовок з українського побуту. А почавши роботу олією, він відмовляється від емалевого гладкопису. Мазки лягають нервово, об’єкти позбавлені чітких контурів, та саме це створює відчуття тремтливого руху життя. Припускають, що, якби не заслання, Шевченко б поїхав до Європи й увійшов до кола засновників імпресіонізму.

🔳 Т. Шевченко, «Селянська родина», Національний музей Тараса Шевченка
➕ Ще про живопис — у курсі «Як працює колір». Доступ — безоплатний.