📖 Ділюсь добіркою своїх топ-5 книг (of all times) різних жанрів — частина перша
1. The Makioka Sisters
Хто був в моєму книжковому клубі знає — це моя улюблена книга. Вона на першому місці в моєму топі і кожного разу як я її читаю, я закохуюсь в неї все більше і більше.
Про що книга? Про 4-х сестер зі збіднілого аристократичного роду, які намагаються жити, любити і адаптуватися до нових японських реалій, в яких аристократія починає втрачати свій вплив.
2. Chronicles of my life: an American in the heart of Japan
Автобіографія мабуть найвідомішого японіста сучасності — Дональда Кіна.
Неперевершена біографія неперевершеної особистості. Кін народився в 1929 році і застав велику кількість подій, серед яких — його зустріч з Місімою, Кавабатою та іншими видатними людьми.
3. The paper palace
Улюблена книга любовного жанру. Про різні види кохання, але більше про кохання, яке ми носимо з собою все життя, яке не відпускаємо від себе. Про вибір. Про сім’ю.
Окремо хочу зазначити мелодійність тексту — читати одне задоволення.
4. Why we are polarized
Must read для того, аби зрозуміти політичну систему Америки і як країни використовують страх і дезінформацію для своїх цілей. У цій книзі наводяться аргументи щодо того, що на людей насправді впливають політичні системи, а не інші люди, а це, в свою чергу, впливає на те, як ми голосуємо.
5. First we make the beast beautiful
Найкраща книга про тривогу, яку я читала.
Авторка на своєму прикладі розглядає як тривога впливала/впливає на її життя і що ми можемо з цим зробити. Спойлер: дивимось на назву!
Ця книга мені колись дуже допомогла в житті.
#5stars
1. The Makioka Sisters
Хто був в моєму книжковому клубі знає — це моя улюблена книга. Вона на першому місці в моєму топі і кожного разу як я її читаю, я закохуюсь в неї все більше і більше.
Про що книга? Про 4-х сестер зі збіднілого аристократичного роду, які намагаються жити, любити і адаптуватися до нових японських реалій, в яких аристократія починає втрачати свій вплив.
2. Chronicles of my life: an American in the heart of Japan
Автобіографія мабуть найвідомішого японіста сучасності — Дональда Кіна.
Неперевершена біографія неперевершеної особистості. Кін народився в 1929 році і застав велику кількість подій, серед яких — його зустріч з Місімою, Кавабатою та іншими видатними людьми.
3. The paper palace
Улюблена книга любовного жанру. Про різні види кохання, але більше про кохання, яке ми носимо з собою все життя, яке не відпускаємо від себе. Про вибір. Про сім’ю.
Окремо хочу зазначити мелодійність тексту — читати одне задоволення.
4. Why we are polarized
Must read для того, аби зрозуміти політичну систему Америки і як країни використовують страх і дезінформацію для своїх цілей. У цій книзі наводяться аргументи щодо того, що на людей насправді впливають політичні системи, а не інші люди, а це, в свою чергу, впливає на те, як ми голосуємо.
5. First we make the beast beautiful
Найкраща книга про тривогу, яку я читала.
Авторка на своєму прикладі розглядає як тривога впливала/впливає на її життя і що ми можемо з цим зробити. Спойлер: дивимось на назву!
Ця книга мені колись дуже допомогла в житті.
#5stars
🔥26❤5
Друзі, з початком війни чи відчуваєте ви відчуження від російських авторів, яких раніше читали/любили?
❤1😢1
Я чому питаю — коли складала список улюблених книг, мені одразу в голову прийшов автор, якого колись любила дуже. Ось навіть не можу визначитися чи ще досі продовжує любити його, чи вже ні…
Хоча чого це я, якщо я вже про це пишу і думаю, то точно знаю, що більше не люблю
Говорю я про Леоніда Андреєва
Я про нього говорила дуже багато, особливо тим, хто був в книжковому клубі разом зі мною
І наче його творчість мені дуже допомогла в тривожний період мого життя
І наче його перша дружина (яку він усім серцем любив навіть після її смерті) мало того, що була українка, так ще й двоюрідна внучка Шевченко (її дідусь був рідним братом поєта)
Але не можу я якось дивитися на нього по-старому і не можу читати його твори
Є просто відчуття огиди
Хоча чого це я, якщо я вже про це пишу і думаю, то точно знаю, що більше не люблю
Говорю я про Леоніда Андреєва
Я про нього говорила дуже багато, особливо тим, хто був в книжковому клубі разом зі мною
І наче його творчість мені дуже допомогла в тривожний період мого життя
І наче його перша дружина (яку він усім серцем любив навіть після її смерті) мало того, що була українка, так ще й двоюрідна внучка Шевченко (її дідусь був рідним братом поєта)
Але не можу я якось дивитися на нього по-старому і не можу читати його твори
Є просто відчуття огиди
❤3
Я бачу, що у багатьох є це відчуття огиди і небажання повертатися до читання російської літератури, навіть якщо її авторів вже давним-давно немає в живих
Думаю, що це природний процес — відсіювання і відчуження від непотрібного, аби ми могли сфокусуватися на тому, що дійсно важливо для нас і нашого культурно-духовного розвитку
Тому що давайте об’єктивно визнаємо, що усі російські автори одним чи іншим боком доклали зусиль до того, аби створити цей образ «рускава міра»
В голову не приходить жоден автор, який захищав би Україну й українське, але чомусь приходять десять, які робили геть протилежне 🤡
Тому скатертиною доріжка
Хоча ні, просто доріжка, бо скатертину шкода
Думаю, що це природний процес — відсіювання і відчуження від непотрібного, аби ми могли сфокусуватися на тому, що дійсно важливо для нас і нашого культурно-духовного розвитку
Тому що давайте об’єктивно визнаємо, що усі російські автори одним чи іншим боком доклали зусиль до того, аби створити цей образ «рускава міра»
В голову не приходить жоден автор, який захищав би Україну й українське, але чомусь приходять десять, які робили геть протилежне 🤡
Тому скатертиною доріжка
Хоча ні, просто доріжка, бо скатертину шкода
❤32👏3👍1
🔗 Риси характеру, які мають більшість людей, хворі на рак та на автоімунні захворювання (з книги «The Myth of Normal»):
— автоматична і нав’язлива турбота про емоційні потреби інших, але ігнор власних
— жорстке ототожнення із соціальною роллю, обов'язком і відповідальністю
— надмірна, зосереджена на зовні багатозадачність, гіпервідповідальність, заснована на переконанні, що людина повинна виправдовувати своє існування, роблячи та віддаючи суспільству/сім’ї/друзям/іншим
— придушення здорової самозахисної агресії та гніву
— виконання двох вірувань: «Я відповідаю за почуття людей» і «Я ніколи не повинен нікого розчаровувати»
Хто впізнав себе? Я впізнала себе 🙋🏻♀️
— автоматична і нав’язлива турбота про емоційні потреби інших, але ігнор власних
— жорстке ототожнення із соціальною роллю, обов'язком і відповідальністю
— надмірна, зосереджена на зовні багатозадачність, гіпервідповідальність, заснована на переконанні, що людина повинна виправдовувати своє існування, роблячи та віддаючи суспільству/сім’ї/друзям/іншим
— придушення здорової самозахисної агресії та гніву
— виконання двох вірувань: «Я відповідаю за почуття людей» і «Я ніколи не повинен нікого розчаровувати»
Хто впізнав себе? Я впізнала себе 🙋🏻♀️
🤯23👍3💯2👀1
📎 Улюблені цитати з книги «The Myth of Normal»
І моя най-най — I don’t want you to call what you have a mental illness. You have been injured.
Я не хочу, щоб ти називала те, що з тобою відбувається ментальною хворобою. Це не хвороба, коли тебе поранили.
💯
Автор зазначає, що наше психічне здоров’я не стільки результат генетики чи «справності» нашого мозку, скільки того, як нам робили чи не робили боляче у минулому.
P.S. Забула додати i в direction, mi scusi
І моя най-най — I don’t want you to call what you have a mental illness. You have been injured.
Я не хочу, щоб ти називала те, що з тобою відбувається ментальною хворобою. Це не хвороба, коли тебе поранили.
💯
Автор зазначає, що наше психічне здоров’я не стільки результат генетики чи «справності» нашого мозку, скільки того, як нам робили чи не робили боляче у минулому.
P.S. Забула додати i в direction, mi scusi
❤27🔥2👍1👏1
Дочитала щойно книгу «How to be your own therapist»
Мій рейтинг: ★★★☆☆
Досить непогана книга для тих, хто тільки-тільки знайомиться зі світом терапії та психічної самодопомоги.
Думаю, що все описано досить чітко та зрозуміло, до того ж автор надає інформацію таким чином, що почати працювати взагалі не лячно. Все що від вас потрібно - виділити на це 10 хвилин в день. Але наскільки ефективною така стратегія буде long-term - це вже інше питання.
Я розумію, що книга не може замінити терапію, але інколи складалось враження, що це ніби те, що рекламує автор. Хоча, по факту, ті вправи які описані в книзі, на мою думку, зможуть лише підтримати вас і допомогти трішки краще проаналізувати зв'язок між думками та емоціями.
Даю від себе три зірки не тому, що книга погана (зовсім ні), а тому, що я не змогла нічого нового винести для себе. Тому і рейтинг такий, тому що книга для мене чисто «норм», але не більше.
Рухаюсь далі і починаю читати «Conversations with people who hate me» 🤟
Мій рейтинг: ★★★☆☆
Досить непогана книга для тих, хто тільки-тільки знайомиться зі світом терапії та психічної самодопомоги.
Думаю, що все описано досить чітко та зрозуміло, до того ж автор надає інформацію таким чином, що почати працювати взагалі не лячно. Все що від вас потрібно - виділити на це 10 хвилин в день. Але наскільки ефективною така стратегія буде long-term - це вже інше питання.
Я розумію, що книга не може замінити терапію, але інколи складалось враження, що це ніби те, що рекламує автор. Хоча, по факту, ті вправи які описані в книзі, на мою думку, зможуть лише підтримати вас і допомогти трішки краще проаналізувати зв'язок між думками та емоціями.
Даю від себе три зірки не тому, що книга погана (зовсім ні), а тому, що я не змогла нічого нового винести для себе. Тому і рейтинг такий, тому що книга для мене чисто «норм», але не більше.
Рухаюсь далі і починаю читати «Conversations with people who hate me» 🤟
👏15👍2
Маленька порада, яка допоможе вам читати більше, легше і довше: не читайте електронні книжки з монотонним кольором тексту
Ось, наприклад, скріншот як це виглядає, коли я читаю книгу в додатку Perlego (де є функція зміни кольору тексту)
P.S. Спочатку мені було дуже незвично, але з часом я звикла і не уявляю життя «до»; навіть шкодую, що немає паперових книг з кольоровим градієнтом тексту
Ось, наприклад, скріншот як це виглядає, коли я читаю книгу в додатку Perlego (де є функція зміни кольору тексту)
P.S. Спочатку мені було дуже незвично, але з часом я звикла і не уявляю життя «до»; навіть шкодую, що немає паперових книг з кольоровим градієнтом тексту
🤯25🔥5😍2❤1👍1🤔1
Короче, відчула, що не витягую трішки зараз читати так багато nonfiction, тому розбавляю список цією fiction книжкою — If you could see the sun 🌞
Про дівчину, яка в якийсь момент стала невидимою і почала використовувати свій дар, аби заробляти на секретах своїх забезпечених однокласників.
Багато класних коментарів про цю книгу, має бути легкою, веселою та з елементами романтики.
На паузі поки:
— Conversations with people who hate me
Про дівчину, яка в якийсь момент стала невидимою і почала використовувати свій дар, аби заробляти на секретах своїх забезпечених однокласників.
Багато класних коментарів про цю книгу, має бути легкою, веселою та з елементами романтики.
На паузі поки:
— Conversations with people who hate me
👍12❤3❤🔥2