З Великоднем, любі! 🥚🕊️

Я усім бажаю щасливого та мирного дня й також по-доброму заздрю тим, хто сьогоднішній день зможе провести серед найдорожчих

(Буду рада бачити в коментарях ваші паски, буду на них дивитися на уявляти їх запах й смак 🤤)

Ранок почався з класних новин — Музей Харківської школи фотографії випустить книгу Сьюзен Зонтаґ «Про фотографію»

У книзі Зонтаґ досліджує історію та роль сучасної фотографії 💔

Олена Червоник, кураторка та докторантка з історії мистецтва в Університеті Оксфорда, на Фейсбуці пише, що книга от-от має з'явитися на сайті Музею для замовлень

✏️ Обіцяла вам пост про письменництво, тому ловіть лонгрід — розповідаю про те, як я почала свій шлях, як знаходила проєкти, з ким я працювала та ділюсь порадами для початківців!

Частина перша: розповідаю про те, як я почала свій шлях, як знаходила проєкти та з ким я працювала.

Починаю з основного — я завжди любила слово і скільки себе пам'ятаю, то я постійно тяготіла не лише до книг, але й до пера. Наприклад, у віці 9 років я написала свій перший (й останній фанфік), а вже згодом я переросла в ту однокласницю, яка у шкільні твори вкладала години свого часу, бо мені мало було просто написати, мені було важливо, аби це було гарно! Також я дуже чітко пам'ятаю момент, як у віці 13 років я вирішила завести щоденник, який я регулярно веду впродовж останніх 16 років, бо «треба ж потім буде пам'ятати свою молодість». Хоч мотивація була романтична, але саме це рішення просто надзвичайно допомогло мені писати так, як я пишу зараз (але про це трішки більше згодом).

Коли я почала навчання в університеті, я почала писати маленькі статті для ноу-нейм інтернет-видань та журналів + тоді ж з'явилась думка про те, аби почати блог (який також зіграв просто колосальну роль в моїй кар'єрі), але було прийнято рішення отримати диплом та з переїздом в Японію повноцінно зайнятися цією справою. І ось коли я таки почала блог, я почала регулярно робити те, що вам радитиме робити кожний письменник для того, аби розвивати свої здібності — постійно, постійно, постійно писати.

Разом з моїми скілами почав рости мій блог, а далі й моя впевненість в собі, тому я чітко пам'ятаю, як у 2017 році я зрозуміла, що я готова рухатися далі. Я почала писати публікації для різних видань (від англомовних онлайн-журналів до рідної хмельницької газети «Є» та, господи прости цей етап мого життя, досить великого російськомовного журналу про Японію). Як я знаходила ці можливості? Досить просто: шукала онлайн та у 99% випадках писала сама та пропонувала свої послуги. Жодного разу мені в цьому (поки що!) не відмовили.

Після того як тематика мого блогу (що в Інстаграмі, що в Телеграмі) почала вимальовуватися (Японія, література, освітні проєкти та фемінізм) та кількість підписників почала рости, проєкти вже почали мало-помалу приходити до мене. Наприклад, Vogue запропонував мені написати для них статтю, так само як і Skvot Media та (здається) Divoche Media. В мене також брали інтерв'ю для українських, англомовних та японських журналів та платформ, але я це не рахую як повноцінний внесок в мій розвиток як письменниці, хоча часто доводилось саме прописувати свої відповіді на запитання. Але тут зазначу, що, на мою думку, щоб гарантувати собі найкращий шанс на успіх у сфері, де ти заробляєш за допомогою слова, то варто підійти до розвитку своїх навичок з усіх можливих сторін: читання, письмо, публічні виступи та презентації, блогінг, продажі тощо.

А коли за спиною вже є певний досвід (бо я завжди забуваю наскільки багато його в мене є), то шукати наступні проєкти стає все легше й легше. Наприклад, дуже крутий проєкт для якого я працюю зараз, та про який я вже згодом вам розповім, дав мені шанс доєднатися після дуже короткої переписки в Інстаграмі.

А нижче буде друга частина з порадами для тих, хто хоче спробувати себе у цій сфері 🙂

Слухайте, я тут щойно збагнула, що How to book входить в трійку найбільших телеграм-блогів про книги в Україні 🥹

(Одразу скажу, що я не рахую піратські канали та канали магазинів як «блоги»)

Складно повірити в те, що канал за рік виріс на 15,000 людей! Дякую, що ви тут та що читаєте 🫶