Хто зі мною? 😎💪🏻

🎙️ Друзі, в мене є дуже приємні новини: я створила подкаст!

І неабиякий, а зі своєю мамою 🥹

«Ну, мам!» — це подкаст доньки Дани та її мами Алли

У подкасті ми з мамою будемо дискутувати на важливі соціальні, політичні та культурні теми, також будемо розмірковувати про відносини, різницю поколінь та будемо ділитися своїм досвідом. Ми з мамою також інколи будемо обговорювати книги (сподіваюсь, що цим вийде вас заманити 😂)

🎧 Перший епізод, до речі, вже вийшов! Ми говоримо про фемінізм, мізогінію та сексизм, прослухати його можна ось тут

Буду рада, якщо ви підпишетесь на наш Інстаграм та вирішите прослухати подкаст! Дуже сподіваюсь на те, що він вам сподобається 🧡

Болючі книжкові реалії життя за кордоном, особливо в Японії 🥲

Називається купила 4 книги…

📖 Що я купила сьогодні:

— Lady Justice. Про боротьбу жінок за права та рівність в Америці.

— Rebel Bodies. Нова книга про те, як система охорони здоров’я не працює для жінок й що ми можемо з цим зробити.

— Fix the system, not the women. Змогла знайти її у Токіо! Це книга, яку я публікувала декілька днів тому в електронному вигляді. Про те, як цього разу юридична та правозахисна системи не працюють для жінок, або ж працюють проти них.

— My own words. Автобіографія знаменитої RBG. Як на мене, з її життям має бути знайома кожна жінка, а особливо, коли вона ще і юристка!

365 днів. Як ви сьогодні?

Я зранку ніби пережила все заново, ходжу як в тумані. Не віриться, що вже минув рік…

Що Вікторія пише про війну, яка вже йде рік:

Почалася війна. У ній усе. Гіршого за це слово немає на землі. Страшнішого і звіринячого. Ось уже рік вона триває. Вже рік, як щоденно знищуються мої брати за нацією, та й до чого тут брати за нацією! — знищуються люди. Німці, росіяни, італійці, угорці, українці — сотні тисяч, тисячі тисяч. Я не можу писати про це, я можу тільки кричати. Але кричати не можна. Я мовчу. <…> Я часто думаю: люди еґоїсти, вони думають тільки про себе. Вони так огрубіли, що можуть спокійно жити, їсти, сміятися, коли в той самий час такі самі, як вони, переживають пекельні хвилини, коли тисячі гинуть жахливою смертю. І я також живу, їм, сміюся. Забуваю. Я також еґоїстка. <…> Коли я думаю, згадую про те, що зараз відбувається, — я не знаходжу собі місця, я роблюся хворою. Але я намагаюся не думати, не згадувати.

Цього тижня в книжковому клубі ми будемо обговорювати філософське есе Танідзакі «Похвала тіні», про роль світла й темряви в японській естетиці 🌒

Як людина, яка живе в Японії майже третину свого життя, можу сказати, що тінь — має ледь не саркальне значення в японській культурі

Саме тому, хочу поділитися з вами добіркою дуже цікавих статей на цю тему:
- Light and Shadow in Japanese Architecture
- Light and Shadow in Japanese Gardens
- Light and Shadow in Pottery
- Light and Shadow in Ikebana
- Light and Shadow in the Japanese tea ceremony

Також ділюсь неперевершеним документальним фільмом (англійською) від японського каналу NHK про естетику, значення світла й тіні та про самого Танідзакі