О боже, ви тільки подивіться на цю серію з 26 книг видавництва Penguin 💔

Вони створили неймовірні ілюстрації для кожної букви англійського алфавіту та підібрали під кожну з них вагоме оповідання (будь то проза, чи поезія). Ділюсь з вами не лише картинкою цієї краси, але й списком.

A. Pride and Prejudice, Jane Austen
B. Jane Eyre, Charlotte Bronte
C. My Antonia, Willa Cather
D. Great Expectations, Charles Dickens
E. Middlemarch, George Eliot
F. Madame Bovary, Gustave Flaubert
G. Lord of the Flies, William Golding
H. Siddhartha, Hermann Hesse
I. An Artist of the Floating World, Kazuo Ishiguro
J. A Portrait of the Artist as a Young Man, James Joyce
K. The Secret Life of Bees, Sue Monk Kidd
L. Native Speaker, Chang-rae Lee
M. Moby-Dick, Herman Melville
N. Five Children and It, E. Nesbit
O. Butterfield 8, John O'Hara
P. Swann's Way, Marcel Proust
Q. The Greek Coffin Mystery, Ellery Queen
R. Haroun and the Sea of Stories, Salman Rushdie
S. Cannery Row, John Steinbeck
T. The Joy Luck Club, Amy Tan
U. Kristin Lavransdatter: The Wreath, Sigrid Undset
V. Candide, Voltaire
W. Leaves of Grass and Selected Poems and Prose, Walt Whitman
X. Sky Burial, Xinran
Y. When You Are Old, William Butler Yeats
Z. The Shadow of the Wind, Carlos Ruiz Zafron

⛩️ Як читати японську літературу

Спрощений гайд на прикладі watakushi shosetsu (напівавтобіографічних творів від першого лиця) та романів періоду post-sakoku (після періоду японської ізоляції, який закінчився у 1868 році)

— додаю контексту для того, аби зрозуміти про що романи 19-20 століття
— пояснюю особливості романів watakushi shosetsu, та чому фокус не настільки на хронології життя, а на внутрішньому стані героя/автора
— говорю про те, чому природа відігравала/відіграє таке велике значення в японській літературі + про те, що коли автор пише 10 сторінок про, наприклад, гори, то він насправді пише не про гори, а про щось інше
— про роль індустріалізації/глобалізації Японії в японській літературі та про боротьбу між «японським» та «західним»
— говорю про значення символізму та емоцій в японських творах

П.С. Хочу доповнити стосовно того, що я сказала в аудіо, а саме — що Місіма та Кавабата з однієї літературної школи. Фактично то є так, адже вони представники японського літературного модернізму, але вони представники трішки різних напрямків. Кавабата — представник течії сінканкакуха, де автори приділяють велику увагу відчуттям, а Мішіма — представник сінсінрігакуха, де фокус на психології, на емоціях.

🎞️ Приклад об’єднання двох світів (японського та «західного») на фото ранніх 1900-х років, про яке я говорила в аудіо вище 

Чоловік в європейському костюмі з білими рукавицями (та шапка точно за кадром), а жінка в традиційному весільному кімоно «сіромуку» та капелюшку «цунокакусі» 

Фото з особистої колекції 

Також хочу поділитися єдиним інтерв’ю Мішіми та Кавабати (я взагалі забула зазначити, що він виграв Нобелівську премію!)

Англійські субтитри є, дуже раджу глянути ☺️

https://youtu.be/C_SoosDTMP0

Повертаюсь до книжкового каналу й починаю читати «Big Swiss», яка нещодавно вийшла 🥹

Про що книга: про те, як транскрипціоніста секс-терапевта, закохується в клієнтку, слухаючи її сеанси

Дуже на цю книгу чекала, тому планую сьогодні її прочитати й вже завтра поділитися враженнями!

П.С. Поки що «Easy Beauty» на паузі, бо хочеться читати художню літературу ✨