Також я випадково розпочала нове хобі — я тепер колекціоную паперові ex libris з жіночими зображеннями 👀

В коментарях фото кожного окремо + інформація

✨ Happy Monday, шановне панство! 

Ви давненько просили мене зробити  допис про те, як ефективно читати і я вас, як завжди, почула!

Тому почнімо новий тиждень з корисної інформації, яку я для вас сьогодні підготувала, а саме: 
— допис з моїми найкращими 5 порадами щодо ефективного читання
— мініподкаст про те, що таке активне читання та як ми можемо його практикувати
— безкоштовне книжкове вікі в Notion для тих, хто хоче слідкувати за прочитаним & more

Якщо ви excited (бо я дуже), то ставте лайк!

✏️  Як ефективніше читати: 5 моїх найкращих порад. 

1. Визначення цілей перед тим, як ми приступаємо за читання. 
Перше, що ми повинні запитати себе в першу чергу, перед тим як ми почнемо читання, це: «Яка моя ціль?» та «Що саме я хочу винести з читання?». Без визначення цілі нам буде складно прийти до очікуваного результату.

2. Використовуємо різні техніки читання для різних цілей.
Я часто бачу, як люди пишуть про те, що читання — це процес з універсальним підходом, ніби «справжнє» читання відбувається лише тоді, коли ти читаєш уважно все і взагалі краще не моргаєш, бо, не дай боже, пропустиш кому. Але так читати нам не завжди потрібно. Наприклад, коли ми читаємо наукові тексти, у нас часто просто немає часу читати все, тому ми проглядаємо текст, шукаємо ключові слова та висновки, адже вміння вишукувати інформацію — техніка читання, так само як і швидкісне читання чи читання по діагоналі. Універсального підходу немає, але є кращі техніки для досягнення різних цілей.

3. Взаємодія з текстом та з книгою невідмінна частина процесу.
Мало просто тримати книгу в руках та перегортати сторінки. Найкраща взаємодія з книгою відбувається тоді, коли ми взаємодіємо з її текстом та навіть з автором (наприклад, під час курсу критичного читання від Оксфордського університету, нас заохочувати дискутувати з автором на полях та ставити під сумнів його твердження). Я, наприклад, не можу почати читати, якщо поруч зі мною немає олівця.

4. Грамотний тайм-менеджмент — база.
Я дуже хочу, щоб ви зрозуміли, що якщо ви активно не виділятимете час на читання, він у вас сам не з'явиться. Читання має стати активним процесом, на який ви активно виділяєте у своєму графіку час. 

5. Тримаємо книжкове вікі у діджитал або паперовому виді.
Якщо ми не хочемо забувати те, про що ми прочитали, ми маємо вести маленьке книжкове вікі (і тут неважливо в якому форматі ви будете це робити, у форматі читацького щоденника чи діджитал сторінки, типу такої як ми ведемо у Notion, Obsidian чи будь-якому іншому місці).

Є запитання? Питай, відповім ☺️

🎙 Мініподкаст про те, що таке активне читання та як ми можемо його практикувати

— говорю про різницю між активним та ефективним читанням і між пасивним та активним читанням
— розповідаю про те, що означає активно читати і як ми можемо це робити практично (на прикладі академічної та художньої літератури)
— про важливість мапи анотацій та прямої взаємодії з текстом 
— про важливість власних висновків

📔 Безкоштовний темплейт книжкового вікі в Notion!

В ньому ти можеш слідкувати за прочитаними книгами, поповнювати вже й без того нескінченний TBR й тримати не лише книжкові рекомендації друзів, але й нотатки, книжкові сайти та цікаві Goodreads сторінки в одному місці.

Інструкція по використанню:
1. Створити профіль в Notion (це безкоштовно)
2. Перейти за ось цим посиланням та зверху натиснути на duplicate
3. Перейти у свій профіль та натиснути на Книжкове вікі
4. Персоналізувати вікі під себе
5. Done! ✨

Прокинулась і побачила, що на каналі вже понад 8000 підписників! Просто шок.

Дякую кожному з вас за довіру! Ви — моє натхнення ☺️

П.С. Зізнавайтесь хто слідкує за How to book з самого його початку, а?

📝 Ранком прочитала статтю від NOEMA про те, що література написана для мас — пуста література (або ж має пустоту, тут вже як інтерпретувати).

Суть есе таке: автор пише про те, що письменники все більше і більше діють як блогери чи інфлюенсери, які прислухаються до своєї авдиторії. Як приклад було зазначено Елізабет Гільберт з її рішенням скасувати публікацію книги, про «загадкове життя у совку» після обурення українців. І знаєте, якби я раніше на просторах Твіттеру не побачила запитання від однієї пані, яка поцікавилась тим, чи в українців взагалі є інтернет, то мене б дуже здивували слова автора про те, що «всьо нє так адназначна, бо ми точно не знаємо, чи коментарі справді були написані українцями».

Але хочу сказати ось що — це далеко не перша стаття від західних медіа, яку я читала за останні роки у стилі, який я скорочено називаю «письменники-мають-право-писати-про-все-що-вони-хочуть-і-ніхто-не-має-права-їх-зупиняти».

Мені здається, що про пацифізм та про ідеали якоїсь абсолютної (але також ефемерної) свободи слова та свободи самовираження пишуть люди, реальність яких якомога більш віддалена від «альтернативної». Тобто від реальності, в якій часто немає межі між свободою слова та мовою ненависті й між свободою самовираження та розпаленням ворожнечі. Це альтернативний світ, в якому письменники мають мотиви й література має вплив. Це також світ, в якому поняття цілком абстрактні для них (такі як геноциди, війни тощо), набувають реального значення. 

Але та, класно писати філософські есе про те, як Гільберт «упустила можливість захистити не лише своє, але й право інших на свободу слова», коли у тебе під боком у школах заборонили понад 3000 книг. Класно писати про те, що у всьому винні соціальні мережі чи видавництва, коли політичні партії та ідеології мають набагато більший соціальний та культурний вплив.

Але ще краще при цьому всьому якось не вловити, якось навіть не задуматися, що особисте завжди було/є/буде політичним.
Що написане політичне.
Що прочитане політичне.
Що слово — політичне.

💻 Дивіться, який класний сайт я знайшла для тих, хто шукає нових улюблених авторів за допомогою поточних улюблених авторів!

Розповідаю як це працює: на головній сторінці користувач має змогу ввести ім’я письменника (я ввела Юкіо Мішіму) й одразу отримати мапу з рекомендацій. 

Сайт зазначає, що чим ближче знаходиться ім’я до того, яке ввели ви — то тим ймовірніше, що рекомендація вам зайде. Враховуючи, що я обожнюю практично кожного автора зазначеного навколо Мішіми (від Кавабати й он аж до Ліспектор й Огави!), то рекомендації таки працюють.

Показуйте хто вам випав 👀