📖 18 речей: вправа для глибокого читання

Том Фостер, автор книги «Читай як професор. Жвавий і захопливий посібник з читання між рядків» стверджує, що ми можемо дізнатися багато що про книгу (та її автора!) хоч з першої сторінки.

Для того, аби це зробити, ми можемо використати метод «18 речей» — вправу, яка допоможе більш глибоко проаналізувати прочитане і нам зовсім необов’язково його застосувати з першої сторінки, ми можемо його використати у будь-який момент читання.

Все, що нам потрібно зробити, це відповісти на наступі питання:

1. Стиль. Який стиль оповідання? Автор використовує короткі чи довгі речення? Вони прості чи складні? Що ми можемо одразу сказати про стиль автора?

2. Тон. Який він? Елегантний? Саркастичний? Іронічний? Фактичний?

3. Настрій. Тон залежить від того, як звучить голос автора у романі, а ось настрій залежить від того, як він відчуває те, про що розповідає. Який настрій ми можемо відчути?

4. Вибір слів. Які слова використовуються в оповіданні? Поширені? Рідкісні? Академічні?

5. Оповідач. Хто оповідач? Від імені кого розповідається історія?

6. Характер оповідача. Яка характер має оповідач?

7. Ставлення оповідача: подумайте про ставлення оповідача до подій і персонажів. Як він/вона ставиться до того, що відбувається?

8. Часові рамки: коли це оповідання відбувається? Давним-давно? Сьогодні? Вчора? Оповідь охоплює тривалий період часу чи короткий?

9. Час: час йде швидко чи повільно? Чи є флешбеки в оповіданні? Як автор контролює час?

10. Місце. Де відбуваються події оповідання?

11. Мотив: що в оповіданні використовується не один раз? Мотивом може бути образ, дія, мовний зразок, усе, що повторюється.

12. Тема: тут все зрозуміла. Яка тема оповідання?

13. Іронія: чи використовується вона в оповіданні? Якщо так — то яким чином?

14. Ритм: у романі є два рівні — проза та розповідь. Проза пов’язана з дикцією, реченнями. Розповідь — це ритм самого твору, розповідь. Письменник дає нам доступ до інформації чи він щось приховує?

15. Темп: Як швидко «йде» оповідання? Неквапливо? Швидко? Чому так?

16. Очікування: що від автора, що від читача. Якщо очікування від автора більш менш зрозумілі нам, то як думаєте — що очікує від читача автор?

17. Персонажі. Хто вони? Які вони? Що автор про них говорить і що замовчує?

18. Інструкція для читання: як автор хоче, аби ми читали оповідання? Чи дає він нам інструкцію? Чи завдає напрям?

Як читати більше книжок та що робити, коли хочеться читати все, а часу на все в світі не вистачить?

Це ще й дуже круте відео для тих, хто втратив іскру читання й хоче її у своє життя повернути

https://youtu.be/lIW5jBrrsS0

📖 Про мою книжкову рутину

Декілька днів тому мене попросили розповісти про свою книжкову рутину, тому ловіть міні-подкаст!

Про що говорю:
— як я книги вибираю, які книги мені останнім часом подобаються
— де я їх купую, про аудіо та паперові книги
— як я книги читаю, скільки за раз читаю, як саме я читаю (якими інструментами користуюсь)

Ну що… Купила книгу принца Гаррі — поїхали!

(Це та, що в аудіо вище сказала, що почекає декілька днів перед тим, як цю книгу купить 😂)

Дочитала «Spare». Ділюсь!

Але перед тим маленьке питання: як краще в письмовому чи в аудіо форматі?

🎙️30-ти хвилинний подкаст-рецензія книги «Spare»

Ділюсь думками письмово нижче:

— стилістично книгу було досить важко на початку читати, тому що Гаррі (або його ghostwriter) пише дуже «обрублено» та просто

— не вистачало більше спогадів про його формативні роки та дитинство до трагедії з Діаною 

— для мене ця книга більше як маніфест, а не мемуар

— відчувалась біль, агресія та навіть заздрість у стороні Вільяма, який чомусь майже завжди постає перед нами як злий та негативний персонаж (питання — чи відповідає це дійсності, відповідь — скоріше за все ні) 

— були деякі крінжові моменти, яких я не розуміла: історія з обмороженим пенісом, про те, що він регулярно купляв лахи в TK Maxx (але говорив про те, що не міг вийти на вулицю, бо був би «наче ламою посеред міста») та 2-3 сторінки про дівчину, з якою він зустрічався пів року? 

— загалом дуже непогана книга, але сенсаційної інформації або неймовірного нараторства не очікуйте

📖 Придбала сьогодні книгу про родові травми

Як тільки побачила в магазині, то одразу знала, що маю її прочитати

Ми виросли на травмах наших батьків, а вони — на своїх і цей цикл триває, триває, триває

На жаль, наше покоління також буде нести з собою травму, але вже іншу, більш потужну та більш свіжу, яку багато з нас (свідомо чи ні) передадуть своїм дітям

Саме тому моя ціль дізнатися як розпізнати та припинити цей цикл, аби він не йшов далі, аби він закінчився на мені

Дублюю в каналі пост, який я сьогодні написала для goodjob — дуже раджу глянути цей проєкт, де більше 20,000 книг від нашої діаспори про України та українців

Почала вже гортати книгу Галини Мазепи і дуже, дуже, дуже подобається