Привіт! Я створила окремий канал для трекінгу прочитаних книг, рекомендацій, рецензій та обговорення всього прочитаного і (поки що) непрочитаного.

Даю собі до кінця місяця, аби більшість цих книг дочитати/прослухати. Буду ділитися враженнями під час та після читання 🙂

Читаю «In defense of witches» і обожнюю, що в першому розділі нас просять:

«Я вас зараз попрошу уявити відьму зі вашого життя»

(Disclaimer: відьма — це не бага-яга або жінка з свічками та зіллям)

«Можу припустити, що ви собі уявили самодостатню жінку, без чоловіка та без дітей, яка знає що вона хоче, має потужну енергетику та не грає за правилами»

І ось я реально згадала саме таку жінку. Вчительку англійської мови в школі. Потужну, креативну та незалежну. Жінку, яка не будує своє життя навколо чоловіка. Жінка, яка живе і насолоджується життям не дивлячись на те, що про неї думають інші.

Також згадала як я засуджувала її. Як я міряла її цінність через призму того, чи заміжня вона чи ні. Тому що на той момент часу, я щиро думала, що жінка може бути щасливою лише якщо вона з чоловіком. На цьому етапі я впевнена, що феміністичну теорію мають викладати у школі. Якби я знала хоча б 1/50 з того, що я знаю зараз — я могла б захистити себе краще, могла б ліпше себе почувати і могла б бути кращою людиною.

«Ми нащадки тих відьом, яких ви не змогли вбити» — зазначає авторка у книзі. І я вважаю, що це дуже доречна ремарка. Тому що немає нам чого боятися, ми не маємо права бути ніким іншим, аніж собою.

Нижче поділюсь думками стосовно того, що я прочитала далі.

Поточні інсайти про «In defense of witches» + історія про жінку похилого віку, яка насолоджується своєю «невидимістю»

Цікаві факти з книги «In defense of witches» (яка мені поки дуже подобається):

— В 1970-х роках феміністки створили форму звернення до жінки, яка не прив'язується до того, чи заміжня вона, чи ні — Mz.

Божевільно подумати скільки маленьких нюансів в нашому житті пов’язані з приналежністю жінок до чоловіків

— Жінок вчать мріяти про романтику, а не про кохання, нас вчать мріяти про одруження та про те, що нам для тотального життєвого щастя не вистачає лише одного — чоловіка

Цікаво, що чоловіки не мріють про Princess Charming і не фантазують про своє весілля

Авторка також зазначає: «Чим більше патріархальна та ґендерлізована культура, тим більше жінки одержимі романтикою»

— В 1484 році, Папа Римський визначив, що коти — компаньйони відьом і тому, якщо люди будуть бачити одиноких котів (особливо чорних) на вулицях міста, то вони матимуть право їх знищити

А це, як ви знаєте, до чого привело: винищення котів — збільшення щурів — поширення чуми 🙂👍🏻

(Історія показує, що чоловіки не вміють приймати класні рішення 😂)

Також з тих часів ми продовжуємо вірити у нісенітниці типу «якщо чорний кіт дорогу перебіг - то це до біди», тому що раніше чорних котів асоціювали з відьмами

Дочитала (точніше дослухала) «In defense of witches»

Моя оцінка? ★★★★☆

Даю таку оцінку лише через те, що я очікувала більш глибокий аналіз і зв’язок між відьмами 14-15 століття й сучасними жінками «небажаних» категорій, а по факту книга має більш загальну феміністичну тематику, де автор приводить багато анекдотів зі свого життя та з життя відомих (академічно і публічно) людей

Загалом отримала задоволення і книгу сміливо рекомендую! Особливо для тих, хто тільки-тільки почав знайомитися з теорією фемінізма та її історією

Нижче поділюсь думками стосовно книги та переходжу до читання наступної книги — Men Explain Things to Me

P.S. Men Explain Things to Me можна безкоштовно позичити на сайті archive.org ось тут

P.S.S. Якщо у вас не виходить зараз позичити ту книгу, це тому що я її зараз взяла і планую протягом наступної години прочитати, бо вона наче маленька - всього 100 сторінок 😂